Рішення

від 02.10.2018 по справі 826/9076/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2018 року № 826/9076/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Авто-Київ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось дочірнє підприємство Авто-Київ (далі - позивач, ДП Авто-Київ ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 №0001951402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки акта перевірки щодо заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток неправомірними та необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Додатково пояснив, що встановлені перевіркою порушення діючого законодавства в дійсності мали місце, а тому, на думку представника відповідача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час процесуальної дії), за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 28.02.2017, виданих ГУ ДФС у м. Києві, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 10.02.2017 №932 та відповідно до плану - графіка ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ДП Авто-Київ (код ЄДРПОУ 32312646) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт № 111/26-15-14-02-03/32312646 від 28.03.2017, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивача, а саме пунктів 152.1, 152.2, 152.11 статті 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню за період, що перевірявся, на загальну суму 181 639 грн., у тому числі по періодах: 2014 рік - на суму 181 639 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав заперечення, за результатом розгляду яких відповідачем надано відповідь на заперечення від 12.04.2017, якою висновки, викладені в акті перевірки № 111/26-15-14-02-03/32312646 від 28.03.2017 залишені без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.04.2017 № 0001951402, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 227 049,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 181 639 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 410 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням товариство звернулося до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки вважає рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вбачається акту перевірки, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 встановлено заниження податку від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшеного на вартість торгових патентів за 2014 рік на суму 181 639 грн.

Контролюючий орган вказує на те, що ДП Авто-Київ не декларувало від'ємне значення від діяльності, що підлягає патентуванню, а тому не повинно враховувати суму від'ємного значення об'єкта оподаткування при пропорційному розрахунку Інших витрат рядка Б3 додатка ТП. Внаслідок невірного, на думку відповідача, визначення суми інших витрат, в порушення пунктів 152.1, 152.2, 152.11 статті 152 Податкового кодексу України, позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню за період, що перевірявся, на загальну суму 181 639 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 152.1 та пункту 152.2 статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 152.11 статті 152 Податкового кодексу України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню.

При цьому, до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.

Відповідно до пункту 150.1 статі 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей частини першої цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Платник податку, який одночасно здійснює діяльність, що не підлягає патентуванню, а також діяльність, яка патентується або діяльність, прибуток від якої звільняється від оподаткування, за результатами провадження господарської діяльності складає одну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі - декларація), форма якої, станом на час виникнення спірних правовідносин, була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №872.

При цьому слід зазначити, що структура декларації не передбачає окремого обліку доходів і витрат від діяльності, що підлягає патентуванню, та від іншої діяльності.

У рядку 01 декларації зазначаються Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03) , що складаються із: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 Податкового кодексу України; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 Податкового кодексу України, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 Податкового кодексу України та у статті 136 Податкового кодексу України.

Таким чином, до рядка 01 включаються всі доходи, обчислені згідно з Податковим кодексом України, в тому числі і дохід від діяльності, що підлягає патентуванню.

Рядок 04 Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05+рядок 06) декларації складається з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 статті 138 Податкового кодексу України; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140, статті 141 Податкового кодексу України, в тому числі і витрат від діяльності, що підлягає патентуванню.

Отже, результат від діяльності, що підлягає патентуванню, визначений за правилами податкового обліку, та відображений в окремому додатку ТП до Декларації з податку на прибуток підприємства, безпосередньо впливає на визначення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, що відображається в рядку 07 Декларації з податку на прибуток підприємства та розділяється тільки в частині нарахування податку на прибуток:

на податок від діяльності, що не підлягає патентуванню, рядок 11 Декларації;

на податок від діяльності, що підлягає патентуванню, рядок 12 Декларації.

При цьому, у рядку 07 декларації зазначається загальний показник об'єкта оподаткування як від діяльності, що не підлягає патентуванню, так і від діяльності, яка підлягає оподаткуванню. Зазначений показник визначається з урахуванням як позитивних та і від'ємних показників від такої діяльності.

У випадку, якщо об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності негативний, а об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню позитивний, цей показник зменшує від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, що відображається в рядку 07 Декларації з податку на прибуток підприємства, а ому бере участь у розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування.

В даному випадку, позивач, виконуючи вимоги пункту 152.11 статті 152 Податкового кодексу України збільшило інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів від здійснення діяльності від надання платних побутових послуг, на частку загальної суми нарахованих інших витрат, в тому числі від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року, відповідно до Податкового кодексу України, у сумі, яка так відноситься до загальної суми нарахованих витрат звітного періоду, як сума доходів (прибутків) від здійснення діяльності від надання платних побутових послуг відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням доходів, що підлягають патентуванню.

Таким чином з боку позивача не вбачається жодних порушень норм пунктів 152.1, 152.2, 152.11 статті 152 Податкового кодексу України та відповідно позивачем не занижено податку на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню за період, що перевірявся.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 227 049,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 181 639 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 410 грн., як наслідок прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 № 0001951402, яке підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства Авто-Київ задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.04.2017 №0001951402.

Стягнути на користь дочірнього підприємства Авто-Київ (код ЄДРПОУ 32312646) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3405,74 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур