Рішення

від 27.09.2018 по справі 911/1051/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р. Справа № 911/1051/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства Гарні-Строй

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд

про стягнення 477 424, 00 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 477 424, 00 грн. заборгованості за договором підряду від 20.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості виконаних будівельних робіт.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 25.06.2018 та витребувано у сторін певні документи.

21.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 19.06.2018 (вх. № 11767/18 від 21.06.2018) про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу на підготовку і подання документів по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2018, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог суду, а також з метою виконання завдань підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 16.07.2018.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих. № 139 від 11.07.2018 (вх. № 13402/18 від 12.07.2018), у якому він заперечує проти задоволення позову.

12.07.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 12.07.2018 (вх. № 13419/18 від 12.07.2018) про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень та документів.

У судовому засіданні 16.07.2018 представники позивача подали заяву б/н від 16.07.2018 (вх. № 13614/18 від 16.07.2018) про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2018, з метою виконання завдань підготовчого провадження та основних засад господарського судочинства, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача і необхідністю витребування доказів, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 27.08.2018.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли відповідь на відзив б/н від 22.08.2018 (вх. № 17461/18 від 27.08.2018), клопотання про витребування доказів б/н від 27.08.2018 (вх. № 17508/18 від 27.08.2018) та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 17540/18 від 27.08.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2018 клопотання б/н від 27.08.2018 (вх. № 17508/18 від 27.08.2018) про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд проектну документацію, що є невід'ємною частиною договору підряду від 20.11.2015 відповідно до п. 1.3 вказаного договору, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 17.09.2018.

12.09.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення б/н б/д (вх. № 18772/18 від 12.09.2018) щодо неможливості надання витребуваних судом документів.

Присутні у судовому засіданні 17.09.2018 представники позивача надали суду документи по справі та заявили усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.09.2018 судом, в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.09.2018.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення та документи по справі (вх. № 19909/18 від 27.09.2018).

Суд, розглянувши вищезазначені пояснення та документи, заслухавши пояснення представника позивача, яким було зазначено поважні причини неподання цих документів у підготовчому провадженні, керуючись ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе прийняти їх до розгляду.

Присутні у судовому засіданні 27.09.2018 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.09.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.11.2015 між сторонами укладено договір підряду, за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання на власний ризик та своїми силами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті відповідача по вул. В'ячеслава Чорновола в м. Вінниця (далі - роботи), а відповідач зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору роботи, передбачені п. 1.1 договору, включають в себе: роботи по влаштуванню пального поля методом вдавлювання залізобетонних паль під фундамент будинку; роботи пов'язані з перевезенням техніки та обладнання до будівельного майданчику, пусконалагоджувальні роботи, управління технікою, поточне обслуговування техніки персоналом позивача; роботи пов'язані з статистичним випробуванням паль згідно з розробленою Програмою випробування паль .

Згідно з п. 1.3 договору роботи виконуються на підставі затвердженої відповідачем проектної документації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт за цим договором включає відшкодування витрат позивача пов'язаних з виконанням цього договору, зокрема, перевезенням техніки до будівельного майданчика, використанням техніки та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 2.3 договору вартість робіт по вдавлюванню однієї палі (С80.35-8) становить 95, 00 грн., в тому числі ПДВ 15, 83 грн. за один метр погонний палі перетином 0,35 на 0,35 м.

Згідно з п. 2.4 договору вартість робіт по влаштуванню пального поля з 500 паль становить 380 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 63 333, 33 грн.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що вартість робіт по випробуванню 8 паль становить 8 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 1 333, 33 грн.

Відповідно до п. 2.6 договору загальна сума договору становить 388 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 64 666, 67 грн.

Згідно з п. 2.7 договору оплата робіт відповідачем здійснюється шляхом перерахування 100 % вартості робіт відповідно до п. 2.6 договору на розрахунковий рахунок позивача поетапно:

- 20 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 3 333, 33 грн. згідно п. 2.2 - протягом 3 робочих днів з дати підписання договору сторонами;

- 8 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 1 333, 33 грн. - після виконання робіт по влаштуванню пального поля з 4 паль під випробування та проведення випробувань паль;

- 190 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 31 666, 67 грн. - після виконання 50 % робіт по влаштуванню пального поля;

- 170 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 28 333, 33 грн. - після виконання 100 % робіт по влаштуванню пального поля та передачі відповідачу виконавчої документації.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що зміна вартості робіт, визначеної пунктами 2.2, 2.3, 2.5 даного договору оформляється сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 4.1 договору строк виконання робіт - 30 календарних днів з моменту перерахування коштів згідно п. 2.7 договору.

Згідно з п. 4.2 договору початком робіт є дата, наступна за днем перерахування відповідачем коштів відповідно до п. 2.7, на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що після закінчення виконання робіт позивач зобов'язаний письмово повідомити відповідача про завершення виконання робіт протягом 2 календарних днів.

Відповідно до п. 4.4 договору здача-приймання робіт після їх закінчення оформлюється актами форми КБ-2в і КБ-3.

Згідно з п. 4.5 договору відповідач має право не приймати виконані неналежним чином роботи та не підписувати акти форми КБ-2в і КБ-3 до усунення виявлених недоліків в роботах.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі наявності у відповідача зауважень до виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт, в якому вказується обсяг робіт, що виконані неналежним чином та строк усунення недоліків в роботах. В даному випадку акти форми КБ-2в і КБ-3 сторонами підписуються після усунення недоліків в роботах.

Відповідно до п. 5.2 договору позивач має право одержувати оплату за належним чином виконанні роботи в розмірах і у строки, передбачені цим договором.

Згідно з п. 5.3 договору відповідач зобов'язаний оплатити роботи на умовах і в строки, встановлені даним договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно з п. 9.2 договору строк цього договору діє з моменту підписання сторонами і до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Відповідно до п. 9.4 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 9.5 договору зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України.

09.06.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду від 20.11.2015, якою, у зв'язку зі збільшенням кількості паль та із зростанням вартості по вдавлюванню одного погонного метра палі, сторонами вирішено п. 2.3 договору викласти у наступній редакції: вартість робіт по вдавлюванню одного погонного метра палі (секцій № 4, 5 та 6) становитиме 112, 00 грн. в тому числі ПДВ 18, 67 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору підряду від 20.11.2015, набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Позивач стверджує, що відповідно до умов договору підряду від 20.11.2015 ним виконано роботи на загальну суму 1 211 929, 00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

Проте, як зазначає позивач, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач здійснив лише часткову оплату виконаних ним робіт, а саме на суму 734 505, 00 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 477 424, 00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що будівельна організація зобов'язана мати ліцензію на будівництво об'єктів III, IV, V класів наслідків, проте такої ліцензії на виконання будівельних робіт відповідач не отримував, тому виступати генеральним підрядником будівництва, про яке йдеться в договорі підряду від 20.11.2015, не міг, будівельна документація на будівництво вказаного у договорі об'єкту була затверджена замовником 03.10.2016, тому незрозумілою є природа походження актів виконаних робіт за лютий, квітень, серпень 2016 року. Крім того, відповідач зазначає, що у нього відсутні основні та оборотні фонди, працівників звільнено і господарської діяльності він не здійснює. Також, відповідач стверджує, що договором підряду від 20.11.2015 не передбачено виконання робіт з будівництва 8 секції, а тому підстави стягнення коштів за актом виконаних робіт по секції № 8 відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містить і ст. 318 Господарського кодексу України, згідно з нормами якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору підряду від 20.11.2015 позивачем здійснено оформлення та підписання наступних актів форми КБ-2в і КБ-3:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за лютий 2016 року (секція № 1) на суму 170 145, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за лютий 2016 року (секція № 1) на суму 170 145, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за лютий 2016 року (секція № 2) на суму 87 780, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за лютий 2016 року (секція № 2) на суму 87 780, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за квітень 2016 року (секція № 2) на суму 30 590, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2016 року (секція № 2) на суму 30 590, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за квітень 2016 року (секція № 7) на суму 181 350, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2016 року (секція № 7) на суму 181 350, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за серпень 2016 року (секція № 6) на суму 153 120, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за серпень 2016 року (секція № 6) на суму 153 120, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за грудень 2016 року (секція № 4) на суму 215 728, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) секція № 8 на загальну суму 117 280, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) секція № 8 на загальну суму 117 280, 00 грн.

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) секція № 5 на загальну суму 255 936, 00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) секція № 5 на загальну суму 255 936, 00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що акти форми КБ-2в і КБ-3 за лютий 2016 року (секція № 1) на суму 170 145, 00 грн., за лютий 2016 року (секція № 2) на суму 87 780, 00 грн., за квітень 2016 року (секція № 2) на суму 30 590, 00 грн., за квітень 2016 року (секція № 7) на суму 181 350, 00 грн., за серпень 2016 року (секція № 6) на суму 153 120, 00 грн. та за грудень 2016 року (секція № 4) на суму 215 728, 00 грн. підписані як зі сторони позивача так і зі сторони відповідача та скріплені печатками підприємств.

Разом з тим, акти форми КБ-2в і КБ-3 по секції № 8 на загальну суму 117 280, 00 грн. та по секції № 5 на загальну суму 255 936, 00 грн. не підписані зі сторони відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи позивач із супровідним листом вих. № 02/09 від 01.09.2017 направив на адресу відповідача вищевказані акти форми КБ-2в і КБ-3 по секціям № 8, № 5 для прийняття та оплати вказаних в них робіт, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 01.09.2017, фіскальним чеком від 01.09.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 05.09.2017.

Проте, відповідач вказані акти не підписав та не повернув позивачу, мотивованої відмови щодо їх прийняття, підписання та оплати позивачу не направив.

Відповідно до п. 4.4 договору здача-приймання робіт після їх закінчення оформлюється актами форми КБ-2в і КБ-3.

Згідно з п. 4.5 договору відповідач має право не приймати виконані неналежним чином роботи та не підписувати акти форми КБ-2в і КБ-3 до усунення виявлених недоліків в роботах.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що у разі наявності у відповідача зауважень до виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт, в якому вказується обсяг робіт, що виконані неналежним чином та строк усунення недоліків в роботах. В даному випадку акти форми КБ-2в і КБ-3 сторонами підписуються після усунення недоліків в роботах.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Таким чином, якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), то він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Відповідачем, як замовником, доказів вчинення ним дій щодо мотивованої відмови від прийняття робіт за актами форми КБ-2в і КБ-3 по секціям № 8, № 5 та підписання вказаних актів, в тому числі з посиланням на невиконання або неналежне виконання позивачем робіт, до суду не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Як вже зазначалося вище відповідач у своєму відзиві заперечує виконання позивачем робіт по секції № 8, оскільки договором підряду від 20.11.2015 не передбачено виконання робіт з будівництва 8-ої секції.

Дослідивши зміст договору підряду від 20.11.2015 вбачається, що у ньому не йдеться про виконання робіт за певними секціями, проте додатковою угодою № 1 від 09.06.2016 до договору підряду від 20.11.2015 сторонами погоджувалася додаткова вартість робіт по секціям № 4, 5 та 6.

Крім того, судом встановлено, що роботи, які виконувалися позивачем згідно договору підряду від 20.11.2015, передбачали собою влаштування паль при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул. В'ячеслава Чорновола, 29 у м. Вінниця.

Згідно загальновідомої інформації, що міститься в мережі Інтернет, вбачається у м. Вінниця по вул. В'ячеслава Чорновола, 29 ведеться будівництво Житлового комплексу Набережний квартал , який передбачає собою 7-ім секцій будівництва.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Проте, позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено суду наявність 8-ої секції будівництва по вул. В'ячеслава Чорновола, 29 у м. Вінниця та реального виконання робіт по вказаній секції.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України та рішенні у справі Трофимчук проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, враховуючи те, що виконання робіт по секції № 5 було передбачено додатковою угодою № 1 від 09.06.2016 до договору підряду від 20.11.2015 та фактично не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку, що акти форми КБ-2в і КБ-3 по секції № 5 на суму 255 936, 00 грн. є прийнятими відповідачем та підлягають оплаті.

Разом з тим, враховуючи заперечення відповідача щодо виконання робіт по секції № 8, відсутність відомостей про неї в договорі підряду від 20.11.2015, додатковій угоді до нього, а також у загальнодоступній інформаційній системі Інтернет, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем реального виконання робіт по вказаній секції та відсутності підстав для покладення на відповідача обов'язку оплати за актами форми КБ-2в і КБ-3 по секції № 8 на суму 117 280, 00 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що ліцензії на виконання будівельних робіт відповідач не отримував, тому виступати генеральним підрядником будівництва, про яке йдеться в договорі підряду від 20.11.2015, не міг, суд зазначає таке.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування встановлено Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності .

Відповідно до ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як будівництво об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про архітектурну діяльність .

Частиною 3 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Отже, лише той суб'єкт господарської діяльності, який має намір провадити будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), повинен одержати відповідну ліцензію.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство Гарні-Строй на момент виконання договору підряду від 20.11.2015 мав ліцензію серії АЕ № 525194 на виконання господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та дозвіл № 4213.14.32 на виконання: земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій; робіт, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу; зведенню будинків, споруд; зварювальних робіт.

За таких обставин, вбачається, що вищевказане твердження відповідача спростовується нормами законодавства та обставинами справи, оскільки відповідач не повинен був в обов'язковому порядку мати ліцензію на виконання будівельних робіт, так як він виступав лише замовником таких робіт, а виконавцем є позивач, який мав відповідну ліцензію та дозвіл на виконання, передбачених договором підряду від 20.11.2015, робіт.

Щодо тверджень відповідача про те, що будівельна документація на будівництво вказаного у договорі об'єкту була затверджена лише 03.10.2016 та те, що у відповідача відсутні основні та оборотні фонди, працівників звільнено і господарської діяльності він не здійснює, суд зазначає таке.

Відповідач є суб'єктом господарювання (учасником господарських відносин), який здійснює свою господарську діяльність на свій власний страх та ризик.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що недотримання відповідачем актів цивільного законодавства, а також відсутність у нього основних та оборотних фондів, звільнення ним працівників і не ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язань за договором підряду від 20.11.2015.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо того, що: акти форми КБ-2в і КБ-3 на суму 838 713, 00 грн. підписані обома сторонами; акти форми КБ-2в і КБ-3 по секції № 5 на суму 255 936, 00 грн. не підписані відповідачем, проте є прийнятими відповідно до статей 853, 882 Цивільного кодексу України; недоведеність позивачем реального виконання робіт по секції № 8 за актами форми КБ-2в і КБ-3 на суму 117 280, 00 грн.; здійснення відповідачем згідно наявних матеріалів справи часткової оплати виконаних позивачем роботів, а саме на суму 734 505, 00 грн., чинність договору підряду від 20.11.2015 та його неоспорюваність сторонами, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку оплатити виконанні позивачем роботи на підставі договору підряду від 20.11.2015 згідно наявних у справі актів виконаних робіт, окрім актів по секції № 8.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором підряду від 20.11.2015 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 360 144, 00 грн.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Гарні-Строй задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка, вулиця Тернівська, будинок 2А, ідентифікаційний код - 39205460) на користь Приватного підприємства Гарні-Строй (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 9-Б, ідентифікаційний код - 22795129) 360 144 (триста шістдесят тисяч сто сорок чотири) грн. 00 коп. заборгованості за договором підряду від 20.11.2015 та 5 402 (п'ять тисяч чотириста дві) грн. 16 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.10.2018.

Суддя Т.В. Лутак