Рішення

від 02.10.2018 по справі 826/18290/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2018 року № 826/18290/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РМ-Техно до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва у листопаді 2013 року звернулось товариство з обмеженою відповідальністю РМ-Техно (далі - позивач, ТОВ РМ-Техно ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 29526552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 900 018,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю РМ-Техно відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що для правильного вирішення даного спору необхідним є повно та об'єктивно дослідити обставини справи, реальне виконання спірних господарських операцій, дати їм належну юридичну оцінку, дослідити досягнення учасниками договору мети його укладення, вжиття податковими органами заходів щодо фіктивного підприємства, зокрема, зняття з податкового обліку, закриття рахунків в установах банків тощо.

В свою чергу, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що у нього наявні всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ Еліт Україна , ТОВ Оріон Лідер , ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Іст Сейл Маркет , які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товару, який в подальшому було використано при здійсненні господарської діяльності позивача, направленої на отримання прибутку, а висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог податкового та цивільного законодавства та безтоварність господарських операцій, вчинених за участю вказаних контрагентів ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних фактах, є надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав письмові заперечення, у яких зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено безпідставне включення позивачем до придаткового кредиту податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентами, оскільки між позивачем та контрагентами відбувались безтоварні господарські взаємовідносини, дії вчинялись шляхом перерахування коштів та обміном відповідними документами без фактичної передачі товару від продавця до покупця, у зв'язку з чим документи, отримані позивачем від контрагентів не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та в межах повноважень передбачених законодавством.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) за згодою сторін суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ РМ-Техно (код ЄДРПОУ 36591039) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ Еліт Україна (код ЄДРПОУ 36136295) за червень 2012 року, ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930) за вересень, листопад 2011 року, ТОВ Іст Реалтігруп (код ЄДРПОУ 37700543) за грудень 2011 року, ТОВ Іст Сейл Маркет (код ЄДРПОУ 37813842) за вересень-грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2013 № 68/22-07/36591039.

Перевіркою встановлено порушення:

пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 2 600 011,57 грн., у тому числі за вересень 2011 року у розмірі 530 892,05 грн., за жовтень 2011 року - 97 554,43 грн., за листопад 2011 року у розмірі 1 023 407,22 грн., за грудень 2011 року - 773 086,29 грн., за червень 2012 року у розмірі - 175 071,58 грн.;

частини першої статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ Еліт Україна (код ЄДРПОУ 36136295) за період червень 2012 року, ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930) за період вересень, листопад 2011 року, ТОВ Іст Реалтігруп (код ЄДРПОУ 37700543) за період грудень 2011 року, ТОВ Іст Сейл Маркет (код ЄДРПОУ 37813842) за період вересень-грудень 2011 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 29526552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 900 018 грн. 00 коп., з яких 2 600 012,00 грн. - за основним платежем та 1 300 006,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.10.2013 №5272/10/26-05-10-04-04 про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.08.2013 № 29526552207, а первинну скаргу директора ТОВ РМ-Техно Ястреба П.М. від 20.08.2013 № 208 - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням податкового органу ТОВ РМ-Техно звернулося до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

В даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

З досліджених письмових доказів у справі, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач сформував податковий кредит за рахунок сум ПДВ по операціях з придбання товарів у ТОВ Еліт Україна (код ЄДРПОУ 36136295), ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930), ТОВ Іст Реалтігруп (код ЄДРПОУ 37700543), ТОВ Іст Сейл Маркет (код ЄДРПОУ 37813842).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ РМ-Техно (Покупець) та ТОВ Еліт Україна (Постачальник) укладено договір достачання №0305121 від 03.05.2012, відповідно до якого ТОВ Еліт Україна зобов'язався поставити в продовж строку дії Договору та передати у власність позивача Товар (телекомунікаційне обладнання, допоміжні матеріали до офісної техніки).

Відповідно до п.3.2 Договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару що постачається вказується у супроводжувальних документах на Товар, а саме: рахунках - фактурах, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 4.1 Договору ТОВ Еліт Україна поставляв товар на склад позивача, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-Є.

Відповідно до п.12.1 Договору право власності на Товар переходить до позивача з моменту отримання Товару після підписання всіх приймально-передавальних документів згідно п. 4.3 Договору, а саме видаткової накладної.

На підтвердження реальності здійсненої господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

копії видаткових накладних № 65 від 01.06.2012 на суму 9612,84 грн. з ПДВ; № 67 від 06.06.2012 на суму 97235,76 грн. з ПДВ; № 70 від 07.06.2012 на суму 365897,46 грн. з ПДВ; № 72 від 11.06.2012 на суму 400140,00 грн. з ПДВ; № 73 від 11.06.2012 на суму 131536,62 грн. з ПДВ;

копії податкових накладних № 4 від 01.06.2012 на суму 46003,80 грн. з ПДВ; № 5 від 05.06.2012 на суму 9615,84 грн. з ПДВ; № 6 від 06.06.2012 на суму 97235,76 грн. з ПДВ; № 8 від 07.06.2012 на суму 365897,46 грн. з ПДВ; № 10 від 11.06.2012 на суму 400140,00 грн. з ПДВ; № 11 від 11.06.2012 на суму 131536,62 грн. з ПДВ;

копії карток-рахунків № 281 (рух товару по складу) за червень 2012 року на 27 арк.

Отриманий від ТОВ Еліт Україна товар використано позивачем у власній господарській діяльності та в подальшому продано іншим контрагентам (ТОВ СЗ Холдинг , ТОВ АНЕК , ТОВ Мізгирь , ТОВ Компанія Конфіденційні Телекомунікації України , ТОВ Нетвейв , ТОВ Теком , ПАТ Дирекс-Телеком , ТОВ МВО , ПрАТ Золоті ворота , ТОВ Айті Бізнес Солюшн , ПАТ Інформаційні комп'ютерні системи ), що підтверджується доданими первинними документами (а.с. 161-185 т.7) та є безумовним підтвердженням добросовісності позивача як платника податків.

Крім того, між ТОВ РМ-Техно (Покупець) та ТОВ Оріон Лідер (Постачальник) укладено договір постачання № 290711 від 29.07.2011, відповідно до якого ТОВ Оріон Лідер зобов'язався поставити в продовж строку дії Договору та передати у власність позивача Товар (телекомунікаційне обладнання, допоміжні матеріали до офісної техніки).

Відповідно до п. 3.2 Договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару, що постачається, вказується у супроводжувальних документах на Товар, а саме: рахунках - фактурах, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пункту п. 4.1 Договору ТОВ Оріон Лідер поставляв товар на склад позивача, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-Є.

Відповідно до п.12.1 Договору право власності на Товар переходить до позивача з моменту отримання Товару після підписання всіх приймально-передавальних документів згідно п. 4.3 Договору, а саме видаткової накладної.

На підтвердження реальності здійсненої господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

копії податкових накладних № 02 від 01.09.2011 на суму 339467,70 грн. з ПДВ; № 03 від 01.09.2011 на суму 164851,44 грн. з ПДВ; № 04 від 01.09.2011 на суму 189532,80 грн. з ПДВ; № 05 від 01.09.2011 на суму 80408,74 грн. з ПДВ; № 06 від 05.09.2011 на суму 379352,33 грн. з ПДВ; № 07 від 06.09.2011 на суму 420366,61 грн. з ПДВ; № 08 від 07.09.2011 на суму 308470,86 грн. з ПДВ; № 10 від 12.09.2011 на суму 50960,00 грн. з ПДВ; № 11 від 13.09.2011 на суму 53905,09 грн. з ПДВ; № 09 від 14.09.2011 на суму 70567,20 грн. з ПДВ; № 12 від 15.09.2011 на суму 56314,62 грн. з ПДВ; № 13 від 16.09.2011 на суму 22050 грн. з ПДВ; № 14 від 19.09.2011 на суму 61729,84 грн. з ПДВ; № 16 від 22.09.2011 на суму 61315,93 грн. з ПДВ; № 15 від 26.09.2011 на суму 185580,00 грн. з ПДВ; № 17 від 26.09.2011 на суму 64021,73 грн. з ПДВ; № 19 від 28.09.2011 на суму 80756,56 грн. з ПДВ; № 18 від 29.09.2011 на суму 170403,60 грн. з ПДВ; № 20 від.29.09.2011 на суму 81339,01 грн. з ПДВ; № 02 від 01.11.2011 на суму 475215,90 грн. з ПДВ; № 03 від 01.11.2011 на суму 363032,16 грн. з ПДВ; № 01 від 01.11.2011 на суму 41823,42 грн. з ПДВ; № 04 від 02.11.2011 на суму 183666,05 грн. з ПДВ; № 05 від 03.11.2011 на суму 134473,06 грн. з ПДВ; № 06 від 07.11.2011 на суму 399354,04 грн. з ПДВ; № 07 від 08.11.2011 на суму 316965,74 грн. з ПДВ; № 08 від 09.11.2011 на суму 261739,78 грн. з ПДВ; № 10 від 14.11.2011 на суму 385560,00 грн. з ПДВ; № 11 від 15.11.2011 на суму 81797,68 грн. з ПДВ; № 12 від 15.11.2011 на суму 150000 грн. з ПДВ; № 13 від 16.11.2011 на суму 236640,00 грн. з ПДВ; № 14 від 17.11.2011 на суму 532350,04 грн. з ПДВ; № 15 від 24.11.2011 на суму 69557,38 грн. з ПДВ; № 16 від 28.11.2011 на суму 264747,84 грн. з ПДВ;

копії рахунків-фактури № 0826 від 15.08.2011 на суму 588 780,00 грн., № 0818 від 15.08.2011 на суму 274 038,77 грн., № 0904 від 01.09.2011 на суму 189 532,00 грн.; № 0905 від 01.09.2011 на суму 80 408,74 грн., № 0903 від 01.09.2011 на суму 164 851,44 грн.; № 0906 від 05.09.2011 на суму 379 352,33 грн.; № 0907 від 06.09.2011 на суму 420 366,61 грн.; № 0908 від 07.09.2011 року на суму 308 470,86 грн.; № 0909 від 08.09.2011 на суму 70 567,20 грн.; № 0910 від 09.09.2011 на суму 50 960,00 грн.; № 0911 від 13.09.2011 на суму 53 905,09 грн.; № 0912 від 15.09.2011 на суму 56 314,62 грн.; № 0913 від 16.09.2011 на суму 22 050,00 грн.; № 0914 від 19.09.2011 на суму 61 729,84 грн.; № 0915 від 21.09.2011 на суму 374 100,00 грн.; № 0916 від 22.09.2011 на суму 61 315,93 грн.; № 0917 від 26.09.2011 на суму 64 021,73 грн.; № 0918 від 27.09.2011 на суму 212 227,02 грн.; № 0919 від 28.09.2011 на суму 80 756,56 грн.; № 0920 від 29.09.2011 на суму 81 339,01 грн.; № 1101 від 01.11.2011 на суму 402 967,20 грн.; № 1102 від 02.11.2011 на суму 183 666,05 грн.; № 1103 від 03.11.2011 на суму 134 473,06 грн.; № 1104 від 08.11.2011 на суму 316 965,74 грн.; № 1105 від 09.11.2011 на суму 261 739,78 грн.; № 1107 від 15.11.2011 на суму 81 797,68 грн.; № 1108 від 17.11.2011 на суму 532 350,04 грн.; № 1109 від 24.11.2011 на суму 69 557,38 грн.; № 1110 від 28.11.2011 на суму 264 747,84 грн.;

копії видаткових накладних № 0902 від 01.09.2011 на суму 588 780,00 грн.; № 0904 від 01.09.2011 на суму 189 532,00 грн.; № 0905 від 01.09.2011 на суму 80 408,74 грн.; № 0903 від 01.09.2011 на суму 164 851,44 грн.; № 0906 від 05.09.2011 на суму 379 352,33 грн.; № 0907 від 06.09.2011 на суму 420 366,61 грн.; № 0908 від 07.09.2011 на суму 308 470,86 грн.; № 0910 від 12.09.2011 на суму 10 717,20 грн.; № 0911 від 13.09.2011 на суму 53 905,09 грн.; № 0912 від 15.09.2011 року на суму 56 314,62 грн.; № 0913 від 16.09.2011 на суму 22 050,00 грн.; № 0914 від 19.09.2011 на суму 61 729,84 грн.; № 0916 від 22.09.2011 на суму 61 315,93 грн.; № 0917 від 26.09.2011 на суму 64 021,73 грн.; № 0918 від 29.09.2011 на суму 1 920,00 грн.; № 0919 від 28.09.2011 на суму 80 756,56 грн.; № 0920 від 29.09.2011 на суму 81 339,01 грн.; № 1101 від 01.11.2011 на суму 83 324,22 грн.; № 1102 від 01.11.2011 на суму 875 085,90 грн.; № 1103 від 01.11.2011 на суму 129 957,46 грн.; № 1104 від 01.11.2011 на суму 363 032,16грн.; № 1105 від 02.11.2011 на суму 183 666,05 грн.; № 1106 від 03.11.2011 на суму 134 473,06 грн.; № 1107 від 08.11.2011 на суму 316 965,74 грн.; № 1108 від 09.11.2011 на суму 261 739,78 грн.; № 1110 від 15.11.2011 на суму 81 797,68 грн.; № 1111 від 17.11.2011 на суму 532 350,04 грн.; № 1112 від 24.11.2011 на суму 69 557,38 грн.; № 1113 від 28.11.2011 на суму 264 747,84 грн.;

копії карток-рахунків № 281 за вересень 2011 року на 24 арк. та за листопад 2011 року на 27 арк.

Отриманий від ТОВ Оріон Лідер товар використано позивачем у власній господарській діяльності та в подальшому продано іншим контрагентам (ТОВ Компанія ІКС-КОМП , ТОВ ВС Інвест , ТОВ СЗ Холдинг , ТОВ СП Діалог - Київ , ТОВ С.В.Р. , ТОВ ВІАЛ , ТОВ Люксінвест , ТОВ Одіком , ФОП ОСОБА_5, ТОВ ДС-Альтернатива , ПАТ Дирекс-Телеком , ТОВ Люксінвест , ТОВ Вест-Системи , ПП НПП Оптика-Юг , ТОВ Інтегратор-Телеком , ТОВ ЕП Енергопро . ТОВ Нетлінк-Сервіс ), що підтверджується доданими первинними документами (а.с. 161-185 т.7) та є безумовним підтвердженням добросовісності позивача як платника податків.

Також, у перевіряємому періоді ТОВ РМ-Техно (як Покупець) укладено з ТОВ Іст Сейл Маркет (Постачальник) укладено договір постачання № 2 від 01.09.2011, у відповідності до якого, ТОВ Іст Сейл Маркет зобов'язалось поставити в продовж строку дії договору та передати у власність позивача Товар (телекомунікаційне обладнання, допоміжні матеріали до офісної техніки).

Відповідно до п. 3.2 Договору найменування, асортимент, ціна та кількість товару, що постачається, вказується у супроводжувальних документах на Товар, а саме: рахунках - фактурах, видаткових накладних та/або актах приймання-передачі товарів (виконаних робіт), які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.4.1 Договору ТОВ ІСТ Сейл Маркет поставляв товар на склад позивача, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 95-С.

Відповідно до п.12.1 Договору право власності на Товар переходить до позивача з моменту отримання Товару після підписання всіх приймально-передавальних документів згідно п.4.3 Договору, а саме видаткової накладної.

В підтвердження виконання зазначеної операції позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи:

копії видаткових накладних: № Ис-0000030 від 01.09.2011, № Ис-0000064 від 02.09.2011, № Ис-0000127 від 06.09.2011, № Ис-0000250 від 12.09.2011, № Ис-0000423 від 20.09.2011, № Ис-0000447 від 21.09.2011, № Ис-000043 від 03.10.2011, № Ис-000068 від 04.10.2011, № Ис-000189 від 10.10.2011, № Ис-000221 від 11.10.2011, № Ис-000242 від 12.10.2011, № Ис-000302 від 14.10.2011, № Ис-000334 від 17.10.2011, № Ис-000539 від 26.10.2011, № Ис-000599 від 28.10.2011, № Ис-000928 від 01.11.2011, № Ис-000058 від 02.11.2011, № Ис-000119 від 04.11.2011, № Ис-000154 від 07.11.2011, № Ис-000207 від 09.11.2011, № Ис-000236 від 10.11.2011, № Ис-000296 від 14.11.2011, № Ис-000329 від 15.11.2011, № Ис-000415 від 18.11.2011, №Ис-000479 від 22.11.2011, №Ис-000536 від 24.11.2011, №Ис-000665 від 30.11.2011, №Ис-000024 від 01.12.2011, №Ис-000022 від 01.12.2011, №Ис-000023 від 01.12.2011, №Ис-000065 від 02.12.2011, №Ис-000090 від 05.12.2011, №Ис-000123 від 06.12.2011, №Ис-000148 від 07.12.2011, №Ис-000268 від 13.12.2011, №Ис-000332 від 15.12.2011, №Ис-000366 від 16.12.2011, №Ис-000365 від 16.12.2011, №Ис-000449 від 21.12.2011, №Ис-000541 від 26.12.2011, №Ис-000603 від 28.12.2011, №Ис-000005 від 01.02.2011, №Ис-000004 від 01.02.2011, №Ис-000006 від 01.02.2011;

копії рахунків - фактури: № СФ-0000030 від 01.09.2011 на суму 78 863,84 грн.; №СФ-0000064 від 02.09.2011 на суму 77 890,50 грн.; №СФ-0000127 від 06.09.2011 на суму 29 800,97 грн.; №СФ-0000250 від 12.09.2011 на суму 134 817,80 грн.; №СФ-0000423 від 20.09.2011 на суму 17 882,87 грн.; № СФ-0000447 від 21.09.2011 на суму 4 702,24 грн.; № СФ-000043 від 03.10.2011 на суму 145 292,03 грн.; № СФ-000068 від 04.10.2011 на суму 17 634,48 грн.; № СФ-0000189 від 10.10.2011 на суму 112 283,77 грн.; № СФ-0000221 від 11.10.2011 на суму 14 015,56 грн.; № СФ-0000242 від 12.10.2011 на суму 112 582,68 грн.; №СФ-0000302 від 14.10.2011 на суму 64 329,76 грн.; № СФ-0000334 від 17.10.2011 на суму 49 311,62 грн.; № СФ-0000539 від 26.10.2011 на суму 42 161,12 грн.; № СФ-0000599 від 28.10.2011 на суму 27 715,56 грн.; № СФ-000028 від 01.11.2011 на суму 72 734,09 грн.; № СФ-000058 від 02.11.2011 на суму 59 476,19 грн.; № СФ-000119 від 04.11.2011 на суму 92 753,35 грн.; №-СФ-000154 від 07.11.2011 на суму 64 314,79 грн.; № СФ-000207 від 09.11.2011 на суму 48 738,95 грн.; № СФ-000236 від 10.11.2011 на суму 287 967,78 грн.; № СФ-000296 від 14.11.2011 на суму 425 077,92 грн.; № СФ-000329 від 15.11.2011 на суму 543 293,54 грн.; № СФ-000663 від 16.11.2011 на суму 955 915,67 грн.; № СФ-000415 від 18.11.2011 на суму 181 931,63 грн.; № СФ-000479 від 22.11.2011 на суму 172 984,69 грн.; № СФ-000536 від 24.11.2011 на суму 63 592,06 грн.; № СФ-000596 від 28.11.2011 на суму 294 858,47 грн.; № СФ-000655 від 30.11.2011 на суму 29 862,00 грн.; № СФ-000024 від 01.12.2011 на суму 446 717,18 грн.; № СФ-000065 від 02.12.2011 на суму 79 992,07 грн.; №СФ-000066 від 02.12.2011 на суму 705 000,00 грн.; №СФ-0000090 від 05.12.2011 на суму 344 498,88 грн.; №СФ-000123 від 06.12.2011 на суму 273 261,68 грн.; № СФ-000679 від 07.12.2011 на суму 150 785,64 грн.; № СФ-000268 від 13.12.2011 на суму 142 256,10 грн.; № СФ-000681 від 15.12.2011 на суму 28 259,76 грн.; № СФ-000682 від 16.12.2011 на суму 387 303,84 грн.; № СФ-000422 від 20.12.2011 на суму 429 600,00 грн.; № СФ-000449 від 21.12.2011 на суму 107 911,28 грн.; № СФ-000541 від 26.12.2011 на суму 350 518,50 грн.; № СФ-000603 від 28.12.2011 на суму 211 216,90 грн.;

копії податкових накладних: № 30 від 01.09.2011 на суму 78863,84 грн. з ПДВ; № 64 від 02.09.2011 на суму 77890,50 грн. з ПДВ; № 127 від 06.09.2011 на суму 29800,97 грн. з ПДВ; № 250 від 12.09.2011 на суму 134817,80 грн. з ПДВ; № 423 від 20.09.2011 на суму 17882,87 грн. з ПДВ; № 447 від 21.09.2011 на суму 4702,24 грн. з ПДВ; № 43 від 03.10.2011 на суму 145292,03 грн. з ПДВ; № 68 від 04.10.2011 на суму 17634,48 грн. з ПДВ; № 189 від 10.10.2011 на суму 112283,77 грн. з ПДВ; № 221 від 11.10.2011 на суму 14015,56 грн. з ПДВ; № 242 від 12.10.2011 на суму 112582,68 грн. з ПДВ; № 302 від 14.10.2011 на суму 64329,76 грн. з ПДВ; № 334 від 17.10.2011 на суму 49311,62 грн. з ПДВ; № 539 від 26.10.2011 на суму 42161,12 грн. з ПДВ; № 599 від 28.10.2011 на суму 27715,56 грн. з ПДВ; № 28 від 01.11.2011 на суму 72734,09 грн. з ПДВ; № 58 від 02.11.2011 на суму 59476,19 грн. з ПДВ; № 119 від 04.11.2011 на суму 92753,35 грн. з ПДВ; № 154 від 07.11.2011 на суму 64314,79 грн. з ПДВ; № 207 від 09.11.2011 на суму 48738,95 грн. з ПДВ; № 236 від 10.11.2011 на суму 183938,04 грн. з ПДВ; № 296 від 14.11.2011 на суму 425077,92 грн. з ПДВ; № 329 від 15.11.2011 на суму 543293,54 грн. з ПДВ; № 415 від 18.11.2011 на суму 181931,63 грн. з ПДВ; № 479 від 22.11.2011 на суму 172984,69 грн. з ПДВ; № 536 від 24.11.2011 на суму 63592,06 грн. з ПДВ; № 596 від 28.11.2011 на суму 235000,00 грн. з ПДВ; № 663 від 30.11.2011 на суму 340000,00 грн. з ПДВ; № 664 від 30.11.2011 на суму 89241,96 грн. з ПДВ; № 665 від 30.11.2011 на суму 29862,00 грн. з ПДВ; № 22 від 01.12.2011 на суму 14787,78 грн. з ПДВ; № 23 від 01.12.2011 на суму 59858,47 грн. з ПДВ; № 24 від 01.12.2011 на суму 446717,18 грн. з ПДВ; № 65 від 02.12.2011 на суму 79992,07 грн. з ПДВ; № 66 від 02.12.2011 на суму 440000,00 грн. з ПДВ; № 90 від 05.12.2011 на суму 344498,88 грн. з ПДВ; № 123 від 06.12.2011 на суму 273261,68 грн. з ПДВ; № 148 від 07.12.2011 на суму 127534,10 грн. з ПДВ; № 149 від 07.12.2011 на суму 415000,00 грн. з ПДВ; № 268 від 13.12.2011 на суму 142256,10 грн. з ПДВ; № 332 від 15.12.2011 на суму 28259,76 грн. з ПДВ; № 365 від 16.12.2011 на суму 387303,84 грн. з ПДВ; № 366 від 16.12.2011 на суму 200915,67 грн. з ПДВ; № 422 від 20.12.2011 на суму 429600,00 грн. з ПДВ; № 449 від 21.12.2011 на суму 107911,28 грн. з ПДВ; № 541 від 26.12.2011 на суму 350518,50 грн. з ПДВ; № 540 від 26.12.2011 на суму 23251,54 грн. з ПДВ; № 602 від 28.12.2011 на суму 165000,00 грн. з ПДВ; № 603 від 28.12.2011 на суму 211216,90 грн. з ПДВ; № 633 від 29.12.2011 на суму 100000,00 грн. з ПДВ;

копії карток-рахунків № 281 (рух товару по складу) за вересень 2011 року на 16 арк., за жовтень 2011 року на 17 арк., за листопад 2011 року на 20 арк., за грудень 2011 року на 26 арк.

Водночас, позивачем долучено до матеріалів справи первинні та бухгалтерські документи що підтверджують використання товарів та послуг у власній господарській діяльності, зокрема надано копії видаткових накладних та довіреностей на отримання товару від позивача контрагентами - покупцями (ПАТ КОТС , ТОВ РИМ 2000 , ТОВ Компанія Ікс Комп , ТОВ Інтегратор Телеком , ТОВ СП Діалог-Київ , ТОВ СЗ Холдинг , ТОВ Айті Бізнес Солюшн , ТОВ Астерос Україна , ТОВ Корпоративні телекомунікації , ТОВ Ка Паріс , ТОВ Люксінвест , ТОВ ДС-Альтернатива , ТОВ С.В.Р. , ТОВ Люксінвест , ТОВ Нетлік Сервіс , ТОВ Вест Системи , ТОВ Ганіс ,ТОВ Спейс Ай Ті , ТОВ Нетвейв , ПАТ Дирекс-Телеком , ТОВ Трител , ТОВ Леатер , ТОВ Голден телеком , ТОВ Арма Моторс , ТОВ Телесвіт , ПП ТФ Реком , ТОВ МЛ Компані , ТОВ Техномир Николаев , ПАТ АТЛАС , ТОВ Медіателеком , ПП Сімфі Тек ,Ю ТОВ Віником Україна , НУ БІП України, ТОВ Кримофістехсервіс , ПП Екко-Інформ , тощо).

Окрім того, між ТОВ РМ-Техно (Замовник) та ТОВ ІСТ Реалтігруп (Підрядник) укладено договір підряду № 10 від 29.07.2011, відповідно до умов якого ТОВ ІСТ Реалтігруп зобов'язується виконувати роботи по щомісячному сервісному обслуговуванню обладнання АТС об'єктів Замовника, які вказані у Додатку №1, що невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно умов Договору.

Згідно п. 3.1 Договору передбачено, що роботи виконуються для ТОВ С.В.Р. .

Відповідно до п. 3.2 Договору - здавання-приймання послуг оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження виконання робіт за вказаним Договором сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт № 609 від 30.12.2011.

Також, між ТОВ РМ-Техно (Замовник) та ТОВ ІСТ Реалтігруп (Підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт по сервісному обслуговуванню обладнання №14 від 01.09.2011, згідно умов якого Замовник дає доручення, а Виконавець зобов'язується за плату надати роботи з технічного обслуговування техніки Замовника, а саме SDH-мультиплесорів, які розміщені на технічних площадках Замовника, перелік яких та місце знаходження вказано в Додатку №1 до дійсного Договору.

Згідно пунктів 1.2, 1.4 Договору передбачено, що на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику робіт відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі виконаних робіт в строк 5 календарних днів до дійсного договору.

Роботи виконуються для АТЗТ Інтер-Телеком .

В підтвердження виконання зазначеної операції позивачем долучено до матеріалів справи копії додатку до Договору, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №610 від 30.12.2011.

Крім того, між ТОВ РМ-Техно (Замовник) та ТОВ ІСТ Реалтігруп (Підрядник) укладено договір підряду № 16 від 03.10.2011, відповідно до умов якого ТОВ ІСТ Реалтігруп зобов'язується виконати відповідно до умов цього Договору Роботи, перелік яких наведений у Додатку №1 до даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Роботи згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Роботи проводяться у Першому пасажирському терміналі, що знаходяться за адресою: Україна, 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, призначені для ТОВ КРОК УКРАЇНА .

На підтвердження виконання умов зазначеного договору сторонами підписано акти приймання-передачі матеріалів №1 від 07.10.2011, №2 від 13.10.2011, №3 від 14.10.2011, №4 від 18.10.2011.

Також, між ТОВ РМ-Техно (Замовник) та ТОВ ІСТ Реалтігруп (Підрядник) укладено договір підряду № 17 від 30.09.2011, відповідно до умов якого ТОВ ІСТ Реалтігруп зобов'язується виконати Роботи, визначені у Замовленні, а Замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що Роботи призначені для ТОВ КРОК УКРАЇНА , виконуються за адресою: 01034, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 46

На підтвердження виконання умов зазначеного договору сторонами підписано акт № 266 від 13.12.2011 здачі-прийняття робіт до цього Договору.

Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи, що підтверджують використання послуг у власній господарській діяльності, зокрема це копії актів здачі - прийняття робіт від контрагентів - замовників послуг (ТОВ Крок Україна , ТОВ Голден Телеком , ТОВ Люкс Інвест , ТОВ С.В.Р. , ТОВ Інтер Телеком ) (т.4 а.с.110-117).

Також до матеріалів справи долучені оригінали банківських виписок на 38 аркушах (т.4 а.с.10-109), що підтверджують оплату позивачем товарів та послуг отриманих від контрагентів за спірними операціями, що є підтвердженням добросовісності позивача при здійсненні зазначених господарських операцій, а також сплату останнім сум ПДВ під час придбання товарів та послуг. Крім того, в зазначених виписках містяться і підтвердження факту використання товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача з контрагентами покупцями/замовниками, що в свою чергу підтверджує наявність мети у позивача (отримання прибутку).

Представником позивача також надано копії договору суборенди нежитлових приміщень від 01 січня 2012 року № ВМ-01/01/12-11, додаткових угод №№ 1, 2 до нього та актів приймання-передачі приміщень.

Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтується на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача. Вказаний висновок базується, зокрема, на отриманні від інших податкових органів податкової інформації.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем отримано від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Еліт Україна (код ЄДРПОУ 36136295) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 06.10.2008 по 30.06.2012 № 3336 /22-521/36136295 від 09.10.2012, відповідно до якого встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ Еліт Україна відсутні, посадові особи за адресою, вказаною в реєстраційних документах: АДРЕСА_1 та фактичною адресою: АДРЕСА_2 не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відоме, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС Реєстр платників податків , АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ Бест-Звіт , TAX, АРМ Аудит , АІС Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України та висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ Еліт Україна (код 36136295) від 04.10.2012 №07/10-12/74, складеного ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС листом від УПМ ДПС у м. Києві отримано протокол допиту посадової особи ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930), ОСОБА_7. Згідно пояснення, наданого ОСОБА_7, в протоколі зазначено, що ОСОБА_7 за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я підприємство, але ОСОБА_7 немає відношення до діяльності ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930).

В акті перевірки відповідач також посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Оріон Лідер (код ЄДРПОУ 37635930) від 25.04.2012 № 1010/22- 9/37635930, в якому зафіксовано про те, що ТОВ Оріон Лідер податкову звітність за 2012 рік не подано, не звітує про наявність основних фондів, стан платника - 8 - відсутність за місцезнаходженням.

Також, відповідач зазначив в акті перевірки про безтоварність та непідтвердження вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ ІСТ Сейл Маркет (код ЄДРПОУ 37813842) посилаючись на наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ІСТ Сейл Маркет (код ЄДРПОУ 37813842) від 21.01.2013 №223/22-8/37813842, від 25.04.2012 №1006/22-8/37813842, від 22.10.2012 №4470/22-8/37813842, в яких зафіксовано, зокрема, про порушення ч.5 ст.203, чч.1. 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ ІСТ Сейл Маркет при придбанні та продажу товарів (послуг).

Окрім того, відповідачем зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ РМ-Техно у вересні - грудні 2011 року, червні 2012 року здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ РМ-Техно , фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ РМ-Техно та контрагентами у вересні - грудні 2011 року, червні 2012 року є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

В підтвердження зазначеного контролюючий орган посилається на складений ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ІСТ Реалтігруп (код 37700543) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 31.05.2011 по 30.06.2012 від 04.10.2012 № 4101/22-4/37700543, відповідно до якого встановлено, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України у м. Києві від 18.07.2012, у якій вказано, що за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб ТОВ Комвітек (код 37449824), ТОВ ІСТ Реалтігруп (код 37700543), ТОВ Адва Естейт (код 37703130), з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України, порушено кримінальну справу №1828.

Також відповідач посилається на постанову Господарського суду Запорізької області № 5009/2479/12 від 12.07.2012, згідно якої ТОВ ІСТ Реалтігруп (код ЄДРПОУ 37700543) визнано банкрутом.

Між тим, відповідачем отримано від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя лист від 04.10.2012 № 5817/7/22-11, яким надано електронну копію акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 04.10.2012 №342/22- 12 ТОВ ІСТ Реалтігруп (код ЄДРПОУ 37700543), у якому зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство за адресою не знаходиться.

Враховуючи зазначене, податковим органом зроблено висновок про фізичну неможливість підприємств-контрагентів здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, до перевірки не надано документів, які підтверджували б відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічній документації. Порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно-транспортними накладними. Отже, на думку відповідача, фінансово-господарська діяльність ТОВ РМ-Техно у вересні-грудні 2011 року, червні 2012 року здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності, всі складені на виконання вищевказаних договорів звітні документи не посвідчують фактів придбання товару, що унеможливлює формування товариством податкових вигод.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

До того ж, позивачем долучено до матеріалів справи докази використання товару придбаного у ТОВ Еліт Україна , ТОВ Оріон Лідер , ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Іст Сейл Маркет у власній господарській діяльності,

Поряд з цим, як вбачається зі змісту акту, відповідач зазначив про ненадання позивачем документів, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування указаних активів не підтверджено товаро-транспортними накладними.

Однак, суд не бере до уваги вказані твердження відповідача, оскільки товар отриманий від контрагентів позивача не підлягає сертифікації, а отримання товаро-транспортних накладних не передбачено умовами договорів, укладеними між позивачем з ТОВ Оріон Лідер , ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Іст Сейл Маркет . Документом, що підтверджує факт отримання товару відповідно до укладених договорів є видаткові накладні, які надані позивачем та є первинними документами в розумінні закону.

Крім того, згідно п.п. 4.1. п. 4 Договорів, Постачальник зобов'язується поставити товар Покупцеві на умовах СРТ Київ склад Покупця за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний 95-Є.

Відповідно правил Інкотермс термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Тобто, за такими умовами саме Продавець організує та забезпечує доставку товару.

В підтвердження зазначеного, позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів суборенди з додатками та актами приймання - передачі.

Щодо посилання відповідача на фіктивність укладених договорів, оскільки відсутні документи на транспортне перевезення, обумовленого вказаними договорами товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а зшиє встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно -транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

В той час, видаткова накладна та акт приймання-передачі товару є самостійними первинними документами, які відповідно фіксують факти здійснення господарських операції з відпуску товару і передачі товару від продавця до покупця.

Таким чином відсутність товарно-транспортних документів не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Крім того, як вказано позивачем, саме контрагентами позивача здійснювалася поставка товару на склад позивача. Подальший продаж товару також здійснювався зі складу позивача, тобто, позивач в перевезенні товару не приймав участі. Поставка товару здійснювалася на власному автотранспорті контрагента позивача. Доказом поставки товару в даному випадку є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками відповідно до умов укладених договорів.

Стосовно довіреностей на відвантаження товару під час продажу контрагентам-покупцям в матеріалах справи також містяться довіреності, виписані під час відвантаження товару.

Відповідач стверджує, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Також відповідачем зазначено про порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Так, вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Окрім того, як встановлено судом, факти придбання товарів, оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем Державної податкової служби або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі матеріали позивачем не отримувались від контрагента.

Суд зазначає, що прийняття податкового повідомлення-рішення, на підставі якого визначено позивачу податкове зобов'язання, не може ґрунтуватись на припущеннях, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого у судовому засіданні акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи відповідача в дійсності факт здійснення господарських операцій (приймання/передачу товарів) не перевіряли в повному обсязі, а в акті лише відтворили відомості щодо діяльності інших юридичних осіб.

Водночас, відповідачем не доведено та не надано належних доказів того, що обидві сторони правочину не мали на меті здійснення господарських операцій, укладені договори вчинено без наміру створення правових наслідків та не були зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на час здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідних належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків відповідно до норм права, визначених у п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З урахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ Еліт Україна , ТОВ Оріон Лідер , ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Іст Сейл Маркет , які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем мети їх здійснення - придбання товару, який в подальшому були використані при здійсненні господарської статутної діяльності позивача, направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про безтоварність зазначених господарських операцій з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтується на припущеннях.

Також, придбання та реалізація зазначених товарів, відповідає виду економічної діяльності як позивача, так і його контрагентів.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

При цьому, мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.78 КАС України).

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили. Проте таких рішень відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети юридичних осіб, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій, зазначені висновки податкового органу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, а посилання відповідача на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України є юридично неспроможними, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

У відповідності до статей 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договору), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, господарській меті з метою досягнення правових наслідків.

Суд на підставі оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності встановив, що надання товарів (робіт, послуг) позивачу з боку ТОВ Еліт Україна , ТОВ Оріон Лідер , ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Іст Сейл Маркет підтверджується первинними документами. Твердження контролюючого органу про відсутність у позивача підстави для формування податкового кредиту за вересень-грудень 2011 року, червень 2012 року та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань не відповідають дійсності та у судовому засіданні не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 29526552207.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та оцінки наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи положення частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне спірне податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 29526552207 визнати протиправним та скасувати його, отже позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю РМ-Техно задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 29526552207.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур