Рішення

від 24.09.2018 по справі 916/1661/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1661/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велона": не з'явились;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б);

до відповідача: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Велона" (65009, м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б);

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімер-Оптикс" (надалі - ТОВ "Ексімер-Оптикс") звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Одеської міської ради, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1262 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Велона» , для експлуатації і обслуговування офісної будівлі» від 21.09.2016р. за №1184-VІІ та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:74:002:0011, укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Велона» на підставі рішення Одеської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1262 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б та надання її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Велона", для експлуатації і обслуговування офісної будівлі» від 21.09.2016р. за №1184-VІІ.

Звертаючись з даним позовом ТОВ "Ексімер-Оптикс" обґрунтовує свою позицію неправомірним затвердженням Одеською міською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» для експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б за відсутності погодження позивачем меж відповідної земельної ділянки, як суміжним користувачем.

Правовими підставами звернення з відповідним позовом, зокрема, позивачем визначено положення ст. 182, 377, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 152, 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 25, 29, 30, 50 Закону України „Про землеустрій» .

Ухвалою господарського суду від 17.07.2017 року (суддя Никифорчук М.І.), за даним позовом порушено провадження у справі № 916/1661/17 із призначенням розгляду справи на 07.08.2017 року.

У судовому засіданні 07.08.2017 року було оголошено перерву до 23.08.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2017 року судом було продовжено строк розгляду справи № 916/1661/17 на 15 днів.

Ухвалою суду від 23.08.2017 року судом було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛОНА» та відкладено розгляд справи на 08.09.2017 року.

У судовому засіданні 08.09.2017 року було оголошено перерву до 11.09.2018 року.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. ГСОО №19380/18 від 08.09.2018 року), згідно якого зазначає, що позовні вимоги ТОВ "Ексімер-Оптикс" не підлягають задоволенню з наступних підстав: оскаржуване позивачем рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 року №1184-VII було прийнято з урахуванням положень Земельного кодексу України та в межах повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в України", а у проекті із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» були встановлені усі суміжні землекористувачі та були надані відповідні погодження останніми. Крім того, відповідач зазначає, що позивач у встановленому законом порядку право користування чи власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А не оформлював. При цьому відповідач стверджує, що позивач не є суміжним землекористувачем земельної ділянки, наданої у користування ТОВ „Велона» на умовах оренди. Водночас, відповідач вказує, що розробником проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» є фізична особа підприємець ОСОБА_4 та згідно положень ст. 28 Закону України „Про землеустрій» саме на дану особу покладено відповідальність за достовірність виготовленої документації. Разом з тим, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем не визначено жодної правової підстави для визнання оскарженого договору недійсним.

У судовому засіданні 11.09.2017р. та 20.09.2017р. було оголошено перерву у розгляді справи до 20.09.2018р. та 22.09.2017р. відповідно.

20.09.2017 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення по суті спору вх. ГСОО № 2006/17 (том І а.с.223-229) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач заперечує щодо доводів викладених відповідачем у відзиві на позов, посилаючись на те, що в рамках розгляду справи №916/445/14 встановлено факт відносин спільної власності ТОВ "Ексімер-Оптикс" та ТОВ „Посік-Ніка» на приміщення за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 42-А та саме позивача визначено власником 1-5 та технічного поверху зазначеної будівлі, в зв'язку з чим позивач стверджує, що його приміщення межують з приміщеннями ТОВ „Велона» в тих же місцях що і приміщення ТОВ „Посік-Ніка» , за таких обставин вважає, що проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» для експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б не був погоджений зі всіма суміжними землекористувачами та вказує, що згідно документації, наявної в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» для експлуатації і обслуговування офісної будівлі за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, затвердженому оскаржуваним рішенням відповідача , з урахуванням положень п. 13 ст. 123, 198 Земельного кодексу України та п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010р. №376 існує певна розбіжність у діях відповідача з процедурою погоджень, що визначена законодавством України. Водночас позивач стверджує, що саме порушення його речового права стало підставою для звернення до суду з даним позовом, тоді як вимога про визнання недійсним договору оренди землі є додатковою вимогою, що слідує з вимоги про визнання незаконним та скасування відповідного рішення Одеської міської ради. Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що ним неодноразово здійснювались запити щодо самовільної забудови території м. Одеси та щодо отримання інформації про особу забудовника та зазначає, що ТОВ "Ексімер-Оптикс" виступає потерпілим у кримінальному провадженні №12014160490005593 щодо самочинної забудови прибудинкової території за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б.

Ухвалою суду від 22.09.2017 року, в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судом було призначено у справі №916/1661/17 судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Крім того, ухвалою суду від 22.09.2017р. в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі №916/1661/17 зупинено до отримання результатів судової експертизи.

28.09.2017р. матеріали господарської справи № 916/1661/17 направлені до вищевказаної експертної установи для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року, враховуючи надходження 06.11.2017р. до канцелярії суду від експертної установи клопотання про надання додаткових матеріалів та доступу до об'єкта дослідження (вх. ГСОО №2-5816/17), провадження у справі було поновлено із призначенням розгляду клопотання експерта в судовому засіданні на 20.12.2017 року.

Ухвалою суду від 20.12.2017р., враховуючи набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, справу № 916/1661/17 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року, клопотання експерта вх. ГСОО №2-5816/17 задоволено, провадження у справі зупинено, а матеріали справи №916/1661/17 направлено до експертної установи.

29.05.2018 року до канцелярії суду від експертної установи надійшли матеріали справи №916/1661/17 разом із висновком про проведення відповідної судової експертизи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 29.05.2018р. №257, у зв'язку з поверненням з експертної установи та настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи №916/1661/17, а саме: звільнення ОСОБА_5 з посади судді Господарського суду Одеської області у відставку з 03.04.2018р., згідно рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2018р. №982/0/15-18, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1661/17, за результатами якого справу №916/1661/17 розподілено судді Невінгловській Ю.М.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року, судом було поновлено провадження у справі №916/1661/17 та прийнято до провадження судді Невінгловської Ю.М. із призначенням розгляду справи спочатку із проведенням підготовчого засідання 22.06.2018 року.

Ухвалою суду від 22.06.2018 року у відповідності до ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання було відкладено на 23.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2018 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/1661/17 до 03.09.2018 року та відкладено підготовче засідання на 08.08.2018 року.

Судом в рамках підготовчого провадження було з'ясовано відсутність будь-яких заяв чи клопотань, передбачених положеннями ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 08.08.2018 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.08.2018 року.

У судовому засіданні від 27.08.2018 року судом було оголошено перерву до 24.09.2018 року.

У судовому засіданні 24.09.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради письмових пояснень по суті спору не надав, між тим усно повністю підтримав позицію представника Одеської міської ради.

Представник ТОВ "Велона" у судові засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав, про поважність причини нез'явлення в засідання суду не повідомив, між тим, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення відповідних судових повісток.

В судовому засіданні 24.09.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представникам учасників справи, що повне рішення буде складено 04.10.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Ексімер-Оптикс" придбало нежитлові приміщення, що знаходяться у багатоповерховій нежитловій будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А на підставі договорів купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області від 06.12.2012р. (том І а.с. 104-108) та від 23.12.2013р.(том І а.с.109-111) укладених між позивачем та Управлінням обласної ради з майнових відносин.

Як стверджує позивач, право власності на придбане майно підтверджується витягом про реєстрацію відповідного права власності №14552622 від 13.12.2013р. та №15192563 від 23.12.2013р., зазначені обставини ніяким чином не заперечуються відповідачем у справі.

В подальшому, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, ТОВ „Велона» , як покупець приміщень ТОВ „Кровлекс-Ніка» за договором купівлі-продажу від 21.05.2015р. (том І а.с. 50) отримало у власність сусідні приміщення, а саме ? частку нежитлової будівлі, в цілому загальної площею 2258,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, 42-Б.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України, передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. №409-VІI надано дозвіл ТОВ „Велона» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б для експлуатації та обслуговування офісної будівлі, зобов'язано ТОВ „Велона» після формування земельної ділянки надати до департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; у разі невиконання п. 2 цього рішення Одеська міська рада має право в односторонньому порядку скасувати це рішення без відшкодування замовнику витрат, пов'язаних з розробкою землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги "Ексімер-Оптикс" направлені на визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1262 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б та надання її в оренду ТОВ „Велона» , для експлуатації і обслуговування офісної будівлі» від 21.09.2016р. за №1184-VІІ та як наслідок визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:74:002:0011, який укладено 18.11.2016р. між Одеською міською радою та ТОВ „Велона» на підставі оскаржуваного рішення з підстав незаконності дій відповідача щодо затвердження відповідного проекту землеустрою, як суміжного землекористувача прибудинкової території будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-А з огляду на відсутність погодження з боку ТОВ "Ексімер-Оптикс" меж виділеної ТОВ „Велона» земельної ділянки.

Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ „Велона» для експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою: м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Балківська 42-Б (том І а.с. 171-219), розроблений ФОП ОСОБА_4С.(повноваження якої підтверджені сертифікатом №012812 від 31.03.2015р.) на підставі договору №19 від 05.05.2016р. за замовленням ТОВ „Велона» .

Так, у зазначеному проекті із землеустрою зазначено, що запроектована земельна ділянка розташована в м. Одеса, Суворовський р-н, вул. Балківська 42-Б та її межі погоджені із суміжними землевласниками. Вищевказаний проект містить лист №80 від 29.10.2015р. ТОВ „Посік-Ніка» (том І а.с. 176 з оборотом), в якому зазначено, що останнє, як суміжний землекористувач ТОВ „Велона» за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б не заперечує проти передачі в оренду відповідної земельної ділянки. При цьому між ТОВ „Велона» та ТОВ „Посік-Ніка» складено акт погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та або землекористувачами від 22.04.2016р. та акт приймання-передачі межових знаків від 22.04.2016р., згідно яких претензії до існуючих меж відсутні (том І а.с. 178 з оборотом).

Згідно ситуаційної схеми земельної ділянки площею 0,1262, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-Б (масштаб 1:500) зазначені координати суміжних землекористувачів (том І а.с. 182), а саме: від А до Б землі м. Одеси (проїзд); від Б до В - землі м.Одеси пров.2-й Стаханівський; від В до Г землі м. Одеси (вул. Балківська); від Г до А- землі ТОВ „Посік-Ніка» (кадастровий номер не визначений); сервітути відсутні.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що ТОВ "Ексімер-Оптикс" не є суміжним землекористувачем земельної ділянки, площею 0,1262 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, яка була надана в користування ТОВ „Велона» на умовах оренди.

Згідно ст. 5 та ч. 13 ст. 21, ст. 23 Закону України „Про державний земельний кадастр» , ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

У відповідності до ст. 25 Закону України „Про землеустрій» , документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

За приписами ст. 30 Закону України „Про землеустрій» , погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Отже, документація із землеустрою набуває статусу офіційного документу, зокрема, після її затвердження відповідним органом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до висновку №01-11/2171-121пз від 20.05.2016р. (том І а.с.19 з оборотом) Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, згідно з рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016р. №409-VІI погоджено межі земельної ділянки та погоджено наданий на розгляд проект землеустрою щодо відведення ТОВ „Велона» земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-Б для експлуатації та обслуговування офісної будівлі.

Водночас, з матеріалів справи також вбачається, що згідно висновку №467/41-16 від 29.06.2016р. (том І а.с. 20-21 з оборотом) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1262 га в оренду ТОВ „Велона» для експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-Б, погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області.

В подальшому рішенням Одеської міської ради від 21.09.2016р. №1184-VІI за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, проекту договору оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ „Велона» , керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.ст. 12, 39, 123, 124, ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:74:002:0011) площею 0,1262 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 42-Б та надано ТОВ „Велона» земельну ділянку, вказану в п. 1 цього рішення, в оренду терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі. У відповідності п. 3 та п.п. 5.3 вищезазначеного рішення Одеської міської ради вирішено затвердити проект договору оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ „Велона» та зобов'язано ТОВ „Велона» оформити в порядку, встановленому чинним законодавством, договір оренди землі, передбачений п. 3 цього рішення.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановлено матеріалами справи 18.11.2016 року між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ „Велона» (орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований за № 436 (том 1 а.с. 165-167 з оборотом), згідно якого на підставі Закону України „Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №1184- VІI від 21.09.2016р. ТОВ „Велона» прийнято у строкове. Платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,1262 га, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Балківська, земельна ділянка 42-Б.

У відповідності до п. 2.1 договору оренди землі від 18.11.2016 року(надалі - договір), в оренду передається земельна ділянка площею 0,1262 га, кадастровий номер 5110137600:74:002:0011, у тому числі по угіддях: капітальна одноповерхова - 0,0127 га; капітальна трьох і більше поверхова - 0,0469 га; під спорудами - 0,0054 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0612 га.

Згідно положень п. 2.2 договору, на земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта майна: 230283451101, що належить ТОВ „Велона» : ? частка - державна реєстрація права власності проведена в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 21.05.2015 року, номер запису про право власності 9748910, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.05.2015р. ОСОБА_7, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстру за №2894.

У відповідності до п. 3.1 договір укладено на терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування офісної будівлі.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів лежить на стороні, яка посилається на відповідні обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд зазначає, що позивач самостійно визначає в позовній заяві, у чому саме полягає його порушення прав та інтересів, і обґрунтовує позовні вимоги, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються ці вимоги, зокрема, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність або відсутність підстав для правового захисту.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що згідно договорів купівлі продажу від 06.12.2012р. та від 23.12.2013р. ТОВ "Ексімер-Оптикс" придбало у власність частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-А, які складаються з приміщень, а не всю будівлю в цілому, при цьому ці будівлі були придбані за договором без вказання земельної ділянки. Отже, як вбачається із змісту даних договорів, будь-якого переходу права на земельну ділянку, в зв'язку з набуттям права власності на частину нежитлової будівлі, у даному випадку не відбулось.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами наявність порушення його матеріального права, при цьому, суд зазначає, що під час проведення судової експертизи з питань землеустрою, згідно висновку експерта №17-4662 від 21.05.2018р. (том ІІ а.с. 90-97), зробленого за матеріалами справи, при вирішенні питання щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Велона» для експлуатації та обслуговування офісної будівлі за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б, що був складений сертифікованим інженером-землевпорядником (сертифікат №012812 від 31.03.2015р., виданий кваліфікаційною комісією Львівського національного аграрного університету) на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:74:002:0011, та її затвердження вимогам земельно законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування встановлено, що в цілому зазначений проект відповідає земельному законодавству та нормативно-правовим актам у галузі землеустрою та затвердження даного проекту землеустрою також відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Отже, за результатами розгляду справи судом встановлені обставини щодо відсутності порушень з боку Одеської міської ради під час прийняття оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між Одеською міською радою та ТОВ „Велона» на підставі рішення Одеської міської ради „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1262 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42-Б та надання її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Велона", для експлуатації і обслуговування офісної будівлі» від 21.09.2016р. за №1184-VІІ відсутні.

З урахуванням досліджених та встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ексімер-Оптикс".

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 жовтня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська