Ухвала

від 02.10.2018 по справі 925/1048/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 жовтня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/1048/17

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на дії (рішення) приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1 по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙПІС ХОЛДИНГ , м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36/1

до товариства з обмеженою відповідальністю НОВІ ОСОБА_2 КУЛЬТУР , Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 2

про стягнення 457 445,22 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від скаржника (ДПЗКУ): ОСОБА_3 - за довіреністю;

від кредитора: ОСОБА_4 - за довіреністю;

від боржника: участі не брав;

від приватного виконавця: участі не брав.

Позивач (кредитор) звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача та просив стягнути 16765212,55 грн. передоплати та санкцій за невиконання умов договору від 23.05.2016р. №ЕХ-000421/23-05/2016.

Рішенням суду від 10.10.2017р. позовні вимоги задоволено частково.

01.11.2017р. на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2017р. було видано наказ.

10.05.2018р. до суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України від 05.05.2018р. №130-2-21/2752 на дії (рішення) приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1, в якій просить суд:

- поновити пропущений строк для звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1;

- визнати незаконною та скасувати вимогу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1 від 09.01.2018р. №59.

Представник скаржника повідомив про отримання від приватного виконавця вимоги не вчиняти ніякі дії з зерном кукурудзи, яке належить компанії та знаходиться на зберіганні в ПАТ ДПЗКУ Черняхівський елеватор . На думку скаржника, приватний виконавець втручається в господарську діяльність третіх осіб, що є неправомірним. З цих підстав вони оскаржили дії приватного виконавця до суду. Скаржник не є стороною в договірних відносинах ТОВ Ейпіс Холдинг та ТОВ Нові технології агро культур , не є стороною у виконавчому провадженні приватного виконавця. Представником скаржника подано письмове пояснення по суті скарги.

Представник скаржника повідомив про відсутність будь-яких наслідків для заявника після отримання вимоги приватного виконавця. З отриманням вимоги не погіршено становище заявника. У боржника було відсутнє зерно кукурудзи, на стягненні якого наполягав приватний виконавець. Правомірність переоформлення зерна на зерновому складі підтверджена рішенням суду у справі №910/394/18. Зерно переоформлено на Черняхівському елеваторі ще до накладення арешту на майно боржника - наказ №134 від 10.11.2017р.

Представник заявника підтвердив, що приватний виконавець на підставі ЗУ Про виконавче провадження має право направити письмову вимогу третім особам.

Кредитор (стягувач) проти заяви ДПЗКУ заперечив та вказав, що вимога приватного виконавця не погіршила становища заявника та не мала жодних наслідків для заявника.

Боржник своїх представників в засідання суду не направив.

Приватний виконавець ОСОБА_1 подав суду матеріали виконавчого провадження та заперечення від 29.09.2018р. №1550 проти скарги ПАТ ДПЗКУ .

Суд вважає, що скарга може бути розглянута за наявними в справі доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 342 ГПК України, та за відсутності представників боржника та приватного виконавця.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що скарга публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Посадові особи органів державної влади мають діяти лише у спосіб, визначений законом, про що вказано в ст. 19 Конституції України.

Рішення суду, ухвалене іменем держави, є обов'язковим до виконання на всій території держави відповідно до вимог Конституції України.

Згідно ч.1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За таких обставинах, законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9.13 своєї постанови від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснив, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Суд вважає, що заявником строк для подання скарги не пропущено, враховуючи поштовий перебіг.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник не має статусу сторони виконавчого провадження, іншого учасника виконавчого провадження, особи, яка залучається до проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №55251309 (ст. 14 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 339 ГПК України право на звернення до господарського суду мають лише сторони виконавчого провадження.

Таким чином, ПАТ ДПЗКУ не має права звертатися до господарського суду із скаргою на дії приватного виконавця по виконавчому провадженню №55251309. Але господарський суд має забезпечити конституційне право зацікавленої особи на доступ до правосуддя, тому дана скарга має бути розглянута по суті.

Вимога приватного виконавця до третіх осіб за своїм змістом не є тим документом, який безпосередньо створює несприятливі правові наслідки чи порушує права особи, щодо якої вона заявляється. У випадку, якщо особа вважає, що вимога не грунтується на нормах чинного законодавства, вона відмовляє у вчиненні дії чи наданні документів чи інформації.

Отже, вимога приватного виконавця від 09.01.2018р. №59 не порушує права ПАТ ДПЗКУ , а твердження про втручання у господарську діяльність направленням даної вимоги є безпідставним.

ПАТ ДПЗКУ у своїй скарзі не пояснило суду про те, яким чином було припинено право власності ТОВ Нові ОСОБА_2 Культур на зерно кукурудзи вагою 138414 кг відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

У скарзі скаржник зазначає про те, що він здійснив переоформлення зерна на зерновий склад для подальшого продажу зерна ТОВ Нові ОСОБА_2 Культур на конкурентних засадах.

Разом з тим скаржник не пояснює суду про те, що означає словосполучення переоформлення зерна на склад та чи припинилося право власності ТОВ Нові ОСОБА_2 Культур на вказане зерно, тобто як переоформлення зерна на склад для подальшого продажу на конкурентних засадах співвідноситься із ст. 346 Цивільного кодексу України.

Як стверджує приватний виконавець у запереченні, виставлення зерна боржника на продаж на конкурентних засадах не припиняє його права власності.

Крім того, ПАТ ДПЗКУ не надало приватному виконавцю ОСОБА_1 погашені складські квитанції, які видавалися ТОВ Нові ОСОБА_2 Культур , з відповідними написами на складській квитанції про погашення як доказ припинення права власності.

Статтею 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Законом України Про зерно та ринок зерна в Україні , Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.2008р. №661, договором складського зберігання кукурудзи від 05.09.2016р. №1-К/ЗБ/2016, укладеним між ПАТ ДПЗКУ та ТОВ Нові технології агро культур , не передбачено право ПАТ ДПЗКУ в односторонньому порядку здійснювати переоформлення на себе зерна з метою подальшого продажу.

Крім того, відповідно до 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Суд зазначає, що заявником не вказано, яку норму матеріального чи процесуального права порушив приватний виконавець, направивши письмову вимогу ПАТ ДПЗКУ в межах відкритого виконавчого провадження.

З цих підстав суд вважає необґрунтованими та недоведеними вимоги публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на дії (рішення) приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1, що викладені ним у скарзі, яка розглядається. Скаргу належить відхилити з мотивів безпідставності, необґрунтованості та недоведеності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на дії (рішення) приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому Законом порядку.

Ухвалу направити заявнику, стягувачу, боржнику та приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області ОСОБА_1

Суддя Г.М. Скиба