Рішення

від 17.09.2018 по справі 161/7802/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7802/18

Провадження № 2/161/2474/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючої судді Пушкарчук В.П. за участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки по вул. Львівська, 106 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Вказує, що позбавлений можливості повною мірою використовувати належне йому право, а саме в частині користування земельною ділянкою, оскільки на ній заходиться частина споруди, що належить відповідачу. У добровільному порядку здійснити дії щодо усунення порушень належного йому права власності відповідач не бажає. На підставі наведеного, просив суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по вул. Львівській, 106 у м. Луцьку Волинської області, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести належну йому нежитлову споруду гараж та стягнути судові витрати. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.06.2018 року в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 Представник позивача ОСОБА_5 на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 41 Конституції України, та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння і розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Згідно із ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За приписами ч. 1, 2, п. д) ч. 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів. У ч. 2 ст. 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21294985 вбачається, що власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Львівська, земельна ділянка 106, кадастровий номер 0710100000:31:098:0021, дата реєстрації земельної ділянки 17.03.2014 року, площею 0,1505 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є ОСОБА_1 (а.с. 9) Згідно інформаційної довідки вбачається, що співвласниками земельної ділянки, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Городецька, 2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 11-13 ). Згідно з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:31:098:0021 вбачається, що на належній на праві власності земельній ділянці ОСОБА_1, знаходиться частина гаража, що належить ОСОБА_2 (а.с. 10). З відповіді комунального підприємства ВОБТІ вбачається, що в Бюро наявні матеріалі інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою Волинська область, м. Луцьк, вул. Городецька, 2. Крім того зазначили, що інвентаризаційна справа за вищевказаною адресою відсутня, технічна інвентаризація не проводилася (а.с. 42). Відтак, відповідач порушує права позивача як власника земельної ділянки, зокрема, перешкоджає йому у користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом розміщення частини гаража на його ділянці. Згідно ст.ст. 319, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Пункт г ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України передбачає обов'язок власників земельних ділянок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.33 Постанови № 5 від 30.03.2012 року із відповідними змінами Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснив, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. За змістом частин 1, 2 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. З вищезазначених правових норм вбачається, що особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої особи, повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, зокрема у попередній стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за власний кошт. Відтак, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог, а тому право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

Керуючись ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268, 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, не чинити перешкоди ОСОБА_6 в користуванні земельною ділянкою по вул. Львівській, 106 у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:31:098:0021, площею 0,1505 га, шляхом знесення (перенесення) гаража за межі належної ОСОБА_6 земельної ділянки. Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П. Пушкарчук