Рішення

від 03.10.2018 по справі 320/6565/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.10.2018

Справа № 320/6565/18

2/320/3641/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача, таким, що втратив право користування житловим будинком №53 по вулиці Шевченка в с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області. Вказує, що їй, ОСОБА_1 на праві власності належить будинок №53 по вулиці Шевченко в с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області. У вказаному будинку з 05.12.1996 і по теперішній час зареєстрований колишній чоловік її доньки - ОСОБА_2, шлюб між якими розірвано 20.06.2002. За місцем реєстрації відповідач не проживає з 15.05.2001. Вона, як власниця вказаного будинку позбавлена права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, у зв'язку з чим, вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Сторони судове засідання не з'явилися.

Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час, місце і дату судового засідання був повідомлений належним чином. Судова повістка надсилалась йому за його зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 53. Однак до суду повернувся конверт. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

ОСОБА_1 на праві особистої власності належить будинок №53 по вулиці Шевченка в с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 20.02.1989, технічного паспорту на житловий будинок./а.с.8,9-11/

Згідно повідомлення виконавчого комітету Семенівської сільської ради Мелітопольського району, Запорізької області №1101 від 28.08.2018 ОСОБА_2, 23.05.1976р.н., зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2./а.с.21/

Однак, відповідач за місцем реєстрації не проживає з 15.05.2001, що підтверджується актом про проживання, складеного депутатами Семенівської сільської ради 01.08.2018./а.с.13/

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Відповідно до ст.ст. 9 , 156 , 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.

Отже, виходячи з зазначених положень закону, колишній член сім"ї власника зберігає право користування займаним приміщенням саме на тих умовах на яких він посилився в житлове приміщення і користується ним нарівні з власником., а втрачає колишній власник члена сім"ї права користування цим будинком лише з підстав, передбачених ч. 2 ст. 405 ЦК України .

Установлено, що позивач є власником будинку №53 по вулиці Шевченка в с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області. В зазначеному будинку зареєстрований та проживав відповідач, який був чоловіком доньки позивачки, отже належав до членів сім'ї власника будинку ОСОБА_1

Оскільки будинок перебуває у приватній власності, тому у власника є право, на підставі статті 405 ЦК України , визнати члена сім'ї таким, що втратив право на житло.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 183 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. 49 265 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач як колишній чоловік її доньки, більше як шість місяців не проживає в будинку, який належить їй на праві особистої власності, тому відповідно до ст. 71 ЖК України просить визнати його таким, що втратив користування спірним житловим приміщенням.

Однак, норми ст. 71 ЖК України регулюють відносини між власником житлового будинку та наймачем або членів його сім'ї щодо збереження житлової площі за тимчасовою відсутністю останніх, тому посилання на цю статтю як одну з підстав втрати права користування будинком не поширюється на правовідносини між власником житлового будинку та членів або колишніх членів його сім"ї.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований у вказаному будинку, але з 15.05.2001 в ньому не проживає, тому на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України може бути визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст. 5, 13, 89, 229, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком №53 по вулиці Шевченка в с. Обільне Мелітопольського району Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, 09.12.1954р.н., зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_2, 23.05.1976р.н., зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова