Рішення

від 19.02.2019 по справі 320/6565/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року № 320/6565/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення начальника Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.07.2018 №5019/05;

зобов'язати Переяслав - Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати йому до страхового стажу роботи трактористом період роботи з 23.11.1983 по 30.04.2007,

призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 01.04.2018.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою щодо зарахування до стажу роботи трактористом визначеного періоду роботи, оскільки він підтверджується трудовою книжкою і архівними довідками, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, однак відповідачем винесено рішення від 12.07.2018 №5019/05 про відмову у призначенні такої пенсії та зарахуванні стажу роботи трактористом.

Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано весь період роботи трактористом до стажу роботи. Позивач вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що основними документами, що підтверджують стаж, роботи є трудова книжка, посвідчення тракториста, а також довідки про стаж роботи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що надані позивачем документи підтверджують його загальний страховий стаж 29 років 10 місяців 8 днів, з них - 18 років 7 місяців 28 днів на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Також зазначає,що позивач не має права на пенсію на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження необхідного стажу роботи на посаді тракториста - машиніста, оскільки за даними трудової книжки такий стаж відсутній і трудова книжка не відображає даних про зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції. Крім того, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 заробітна плата у певні не зараховані відповідачем до стажу періоди є значно меншою в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, що дає підстави стверджувати, що робота виконувалась не протягом повного польового періоду в рослинництві або тваринництві. Доказів на підтвердження власних доводів відповідачем до відзиву не надано.

Представниками сторін надано суду заяви, в яких вони просили розглядати справу за їх відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 здобув професію тракториста ІІІ класу, що підтверджується атестатом від 01.08.1984 НОМЕР_2, виданим СПТУ № 2 м. Переяслав-Хмельницький Київської області.

Позивач має посвідчення тракториста-машиніста категорії А, В, С, D серії НОМЕР_3, видане 15.02.2005 Переяслав-Хмельницькою інспекцією Держтехнагляду.

Трудовою книжкою НОМЕР_4 підтверджуються періоди роботи позивача на посаді тракториста:

з 23.11.1983 по 31.12.1988 року в колгоспі Жовтень ,

з 01.01.1989 по 28.01.2000 року в колгоспі Дружба народів ,

з 29.01.2000 по 30.04.2007 року в СВК Дружба народів .

Також за даними трудової книжки НОМЕР_4 гр. ОСОБА_1 відпрацьовано річний мінімум трудової участі в роботі трактористом.

Зокрема, при встановленому мінімумі 230 днів позивачем відпрацьовано трактористом у 1984 році 293 дні; у 1985 році 284 дні; у 1986 році 286 днів; у 1987 році 297 днів; у 1988 році 296 днів; у 1989 році 268 днів; у 1990 році 297 днів; у 1991 році 315 днів; у 1992 році 306 днів; у 1993 році 333 дні; у 1994 році 303 дні; у 1995 році 282 дні; у 1996 році 292 дні; у 1997 році 325 днів; у 1998 році 310 днів; у 2000 році 273 дні.

Позивач 13.04.2018 звернувся до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Однак, рішенням заступника начальника Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.07.2018 №5019/05 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність документів щодо підтвердження необхідного стажу роботи на посаді тракториста - машиніста, оскільки за даними трудової книжки такий стаж відсутній, і трудова книжка не відображає даних про зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Рішення від 12.07.2018 №5019/05 обґрунтоване тим, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи або організації без визначення правонаступника при головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області позивачу підтверджено стаж роботи трактористом за період роботи з 01.01.1986 по 31.10.2006 роки за винятком періодів з: 01.01.2001 р. по 30.06.2001 р.; 01.01.2002 р. по 31.03.2002 р.; 01.06.2002 р. по 30.06.2002 р.; 01.11.2002 р. по 30.11.2002 р.; 01.02.2003 р. по 31.03.2003 р.; 01.12.2003 р. по 31.12.2003 р.; 01.01.2005 р. по 31.01.2005 р.; 01.03.2005 р. по 30.04.2005 р.; 01.06.2005 р. по 30.06.2005 р.; 01.11.2005 р. по 31.12.2005 р.; 01.01.2006 р. по 30.04.2006 р.; 01.06.2006 р. по 30.06.2006 р.; 01.09.2006 р. по 30.09.2006 р., так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 заробітна плата у вищезазначених періодах значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, що дало підстави стверджувати, що робота виконувалась не протягом повного польового періоду в рослинництві або тваринництві.

Загалом відповідачем підтверджено гр. ОСОБА_1 загальний страховий стаж 29 років 10 місяців 10 днів, з них 18 років 7 місяців 28 днів на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як слідує з матеріалів справи, періоди роботи позивача на посаді тракториста з 23.11.1983 по 30.04.2007 підтверджуються відповідними записами трудової книжки НОМЕР_4.

Відповідно до атестата сільського професійно-технічного училища №2 м. Переяслав-Хмельницький Київської області НОМЕР_2 від 01.08.1984 гр. ОСОБА_1 здобув освіту тракторист за кваліфікацією ІІІ класу у період навчання з 01.12.1983 по 01.08.1984.

Довідками виконкому Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 20.03.2018 підтверджено трудову участь позивача в колгоспному виробництві, зокрема, за 1984, 1985 роки з виробленим встановленим мінімумом трудоднів колгоспу Жовтень ; за 1986-1993 з виробленим встановленим мінімумом трудоднів колгоспу Жовтень та Дружби народів ; з 1994 року по 28.01.2000 в КСП Дружби народів ; з 28.01.2000 по 30.04.2007 в СВК Дружби народів .

Довідками виконкому Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 06.10.2018 підтверджено трудову участь позивача в колгоспному виробництві за 1986-2007 роки з зазначенням виробленого встановленого мінімуму трудоднів; а також виплатою заробітної плати за вказаний період.

Довідкою від 12.04.2018 №15 підтверджено трудову участь позивача в колгоспному виробництві за 1984-1985 роки з зазначенням виробленого встановленого мінімуму трудоднів.

При цьому, з індивідуальних відомостей про застраховану особу гр. ОСОБА_1 за формою ОК-5 слідує, що юридичною особою СВК Дружба народів з ідентифікаційним кодом 05391376 безперервно подавались відомості про застраховану особу гр. ОСОБА_1 у період з 01.01.1999 по 31.03.2007 та сплачувалися страхові внески впродовж всього періоду за виключенням лютого 2007 року.

Також суд зазначає, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_5 гр. ОСОБА_1 має загальний страховий стаж на інших посадах та видах робіт (поряд з трактористом) у періоди з 03.11.2006 по 31.08.2009, з 10.11.2014 по 31.12.2014, з 14.09.2015 по 02.06.2017, з 01.09.2017 по даний час.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1788 існують такі види державних пенсій, трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 7 Закону № 1788 визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пунктом в ст. 13 Закону № 1788 визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

Таким чином, позивачу пенсія за віком на пільгових умовах може бути призначена за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 65 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства , до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах, або інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи ( на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Єдина назва професії тракторист-машиніст запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Стаття 48 КЗпП України передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, згідно з ч.1 ст.38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (який набрав чинності з 01.01.2004) визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до стажу роботи трактористом всього періоду роботи з 01.12.1983 по 31.01.2007, а також з 01.03.2007 по 31.03.2007, що становить 23 роки 3 місяці.

Суд вважає безпідставним не зарахування позивачу періоду роботи трактористом з 01.10.2006 по 31.01.2007, оскільки у цей період за даними форми ОК-5 регулярно сплачувались страхові внески за гр.ОСОБА_1 з боку СВК Нива (код 05391376).

Що стосується періоду роботи за лютий і квітень 2007 року, то за позивача не сплачені страхові внески на посаді тракториста з боку СВК Нива (код 05391376). У березні 2007 року такі внески сплачені.

Поряд з цим, у період з 01.01.2007 по 30.04.2007 позивач працював у ТОВ Домотехніка дістрібюшн (код 33483924), яким сплачено як роботодавцем, страхові внески за гр. ОСОБА_1, тому цей період зараховується до загального страхового стажу.

З огляду на викладене період роботи з 01.01.2007 по 30.04.2007 підлягає зарахуванню до загального трудового стажу позивача, а до стажу на посаді тракториста - лише з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.03.2007 по 31.03.2007, що загалом становить 2 місяці стажу тракториста.

Отже, загальний страховий стаж позивача становить понад 27 років, а стаж на посаді тракториста - понад 20 років.

З огляду на викладене, рішення відповідача від 12.07.2018 №5019/05 суд вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 справа №687/975/17, від 22.05.2018 справа №683/977/17, від 27.02.2018 справа №672/885/17, від 22.10.2018 р. №513/1261/16-а, від 21.02.2018 р. №155/897/18, від 27.02.2018 р. №681/813/17, від 06.02.2018 р. №677/277/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція від 06.12.2018 № 0.0.1204310746.1), отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав - Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Переяслав - Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 12.07.2018 №5019/05.

Зобов'язати Переяслав - Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37757652) зарахувати гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи трактористом наступні періоди: з 01.12.1983 по 31.01.2007 і з 01.03.2007 по 31.03.2007.

Призначити гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 01.04.2018 року.

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав - Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37757652).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.