Постанова

від 26.09.2018 по справі 328/1578/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 328/1578/17

провадження № 61-309св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія Дістен ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів:

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, від 29 листопада

2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна компанія Дістен (далі - ТОВ Аграрна компанія Дістен ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області, про визнання договору оренди землі припиненим та зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 10,31 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Таврійської сільської ради

Токмацького району Запорізької області, з цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва. 05 листопада 2008 року між нею та ТОВ Аграрна компанія Дістен було укладено договір оренди землі строком на п'ять років, який зареєстрований 17 листопада 2010 року.

17 червня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до зазначеного договору оренди землі, яка була зареєстрована

18 червня 2012 року. Згідно з пунктом 1 додаткової угоди викладено у новій редакції пункт 8.1 основного договору, відповідно до якого договір укладено на п'ять років по 31 грудня 2020 року. Перебіг строку оренди та дії договору починається з дати державної реєстрації додаткової угоди до договору.На думку позивача, зазначений пункт додаткової угоди до договору оренди землі порушує принцип розумності договірних орендних відносин, оскільки спірний договір фактично укладений на дев'ять років, проте вона мала намір укласти договір оренди землі строком на п'ять років. 28 квітня 2017 року позивач звернулась до ТОВ Аграрна компанія Дістен з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про оренду землі про розірвання договору оренди за згодою сторін та повернення земельної ділянки після збирання орендарем врожаю. Листом від 25 травня 2017 року відповідач зазначив, що поверне спірну земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди, а саме - 31 грудня 2020 року.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати договір оренди землі від 05 листопада 2008 року № 041028000069 разом із додатковою угодою від 17 червня 2011 року, укладений між нею та

ТОВ Аграрна компанія Дістен , припиненими з 18 червня 2016 року; зобов'язати ТОВ Аграрна компанія Дістен повернути їй земельну ділянку загальною площею 10,31 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано припиненим з 19 червня 2017 року договір оренди землі від 05 листопада 2008 року

№ 041028000069 разом із додатковою угодою від 17 червня 2011 року . Зобов'язано ТОВ Аграрна компанія Дістен повернути ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 10,31 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений між сторонам договір оренди містить суперечливе визначення строку дії договору. Визначення у додатковій угоді до договору оренду землі строку дії договору у п'ять років з моменту державної реєстрації такої угоди відповідало внутрішній волі сторін на момент підписання спірної додаткової угоди та узгоджується з положеннями статей 18, 20 Закону України Про оренду землі . Зазначена у додатковій угоді конкретна дата терміну, до якої діє спірний договір оренди, а саме - 31 грудня 2020 року, не застосовується до умов договору оренди земельної ділянки. Сторони на момент укладення додаткової угоди не мали можливості визначити кінцеву дату дії договору.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Аграрна компанія Дістен задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що укладаючи додаткову угоду до договору оренди землі сторони фактично домовились, що договір укладається строком на дев'ять років до 31 грудня 2020 року, що підтверджується матеріалами справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що під законодавче визначене поняття строку підпадає саме п'ять років, як певний період у часі. На момент укладення додаткової угоди та погодження сторонами строку дії договору не було відомо дату державної реєстрації додаткової угоди, від якої б почався відлік строку, тому сторони були позбавлені можливості визначити кінцеву дату дії договору. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 252 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ Аграрна компанія Дістен просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Під час розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка належить їй на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю № 014661, виданим Токмацькою державною районною адміністрацією Запорізької області 18 серпня 2003 року, кадастровий номер НОМЕР_1.

05 листопада 2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ Аграрна компанія Дістен був укладений договір оренди землі № 041028000069, загальною площею 10,31 га, строком на 5 (п'ять) років.

Пунктом 41 зазначеного договору оренди земельної ділянки також передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 05 листопада 2008 року зареєстрований у Токмацькому міськрайонному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК при Державному комітеті по земельним ресурсам України 17 листопада 2010 року.

17 червня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 041028000069 від 05 листопада 2008 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Токмацькому районі Запорізької області 18 червня 2012 року.

Судами встановлено, що укладена між сторонами додаткова угода до договору оренди землі містить суперечливе визначення строку дії договору.

У пункті 1 додаткової угоди пункт 8.1 основного договору викладено у наступній редакції: 8.1. Договір укладено на 5 (п'ять) років по 31 грудня 2020 року. Перебіг строку оренди та дії договору починається з дати державної реєстрації Додаткової угоди до договору .

Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_4 зазначала, що встановлення у

пункті 8.1 договору строку (терміну) дії договору оренди землі

по 31 грудня 2020 року порушує принцип розумності договірних відносин. Вона мала намір укласти додаткову угоду строком на 5 (п'ять) років.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що у додатковій угоді допущено технічну помилку при визначенні строку дії договору: замість вірно визначеного договір укладено на 9 (дев'ять) років

по 31 грудня 2020 року зазначено договір укладено на 5 (п'ять) років по

31 грудня 2020 року .

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди до договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За приписами частини першої статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін та не може перевищувати 50 років.

У статті 530 ЦК України вжиті поняття строк і термін виконання зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов 'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що сторонами було досягнуто згоди на встановлення строку дії спірного договору оренду по 31 грудня 2020 року, а чітке визначення кінцевої дати строку (терміну) дії договору оренди землі не суперечить принципу свободи договору та положенням Закону України Про оренду землі (зокрема, поняття термін застосовано у статті 33 Закону). Звертаючись до суду з позовом про припинення договору оренди з червня 2016 року, позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що при укладенні спірної додаткової угоди її волевиявлення було спрямовано на укладення договору строком на п'ять років, а тому договір припинив свою дію у червні 2016 року, оскільки у березні 2017 року позивач зверталась до відповідача з проханням сплатити оренду плату за 2017 рік у грошовому виразі (а. с. 63) та отримала цю суму 28 березня 2017 року (а. с. 65). Позивач не довела, що зверталась до відповідача з вимогою повернути спірну земельну ділянку після закінчення, на її думку, строку дії договору оренди - 18 червня 2016 року. У заяві

від 28 квітня 2017 року ОСОБА_4 пропонувала ТОВ Аграрна компанія Дістен укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди землі.

Таким чином, висновок апеляційного суду відносно того, що сторони, укладаючи 17 червня 2011 року додаткову угоду до договору оренди землі від 05 листопада 2008 року, мали намір змінити і змінили строк (термін) дії договору з п'яти років на по 31 грудня 2020 року є обґрунтованим. Визначення у пункті 1 додаткової угоди початку перебігу строку оренди та дії договору з дати державної реєстрації додаткової угоди не могло змінити і не змінило фактичного початку строку дії договору, який згідно

статті 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди) та пункту 41 договору розпочався з моменту державної реєстрації цього договору - 17 листопада 2010 року.

З урахуванням наведеного, оскаржене судове рішення є таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С.Ф. Хопта