Рішення

від 01.10.2018 по справі 127/27359/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/27359/17

Провадження № 2/127/556/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Дернової В.В., секретаря Тронт М.О., представника позивача ОСОБА_1, представника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 обласної державної адміністрації ОСОБА_4, представника прокуратури Вінницької області ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Спеціалізованого колективного підприємства № 26, Департаменту соціальної і молодіжної політики ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Фонду соціального страхування України, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: прокуратура Вінницької області, Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про забезпечення санаторним лікуванням захворювань хребта і спинного мозку в санаторії Борисфен і путівкою по супроводу за 2014 - 2016 р. р., відшкодування моральної шкоди, визнання здійснення відповідачами над позивачем у 2014 р., 2015 р., 2016 р. державного садизму, дискримінації, геноциду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Спеціалізованого колективного підприємства № 26, Департаменту соціальної і молодіжної політики ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Фонду соціального страхування України, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: прокуратура Вінницької області, Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про забезпечення санаторним лікуванням захворювань хребта і спинного мозку в санаторії Борисфен і путівкою по супроводу за 2014 - 2016 р. р., відшкодування моральної шкоди, визнання здійснення відповідачами над позивачем у 2014 р., 2015 р., 2016 р. державного садизму, дискримінації, геноциду та просив стягнути з відповідачів гроші, які зобов'язати відповідачів перерахувати у санаторій Борисфен на його санаторно-курортне лікування за 2014 рік на нього і супроводжуючого, за 2015 рік на супроводжуючого, за 2016 рік на нього і супроводжуючого, стягнути із відповідачів на його користь нанесену йому моральну шкоду в сумі 115 200 грн., ухвалити рішення суду про здійснення відповідачами над ним в 2014, 2015, 2016 роках катування, мордування, державного садизму, дискримінації, геноциду; ухвалити ухвалу про незаконне невключення у списки на приватизацію державного підприємства СУ-26 Продмонтаж у 10 процентів майна, вказаного підприємства, виділеного державою для приватизації інвалідам інваліда праці 1 групи ОСОБА_6.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2018 року було витребувано для огляду у судовому засіданні з архіву Вінницького міського суду Вінницької області цивільні справи № 127/14840/15-ц, № 127/25523/15-ц, № 127/2106/16-ц, № 127/23483/16-ц та з архіву Ленінського районного суду м. Вінниці цивільну справу № 2-721/2003; витребувано з ОСОБА_3 відділення поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області відомості щодо наявності кримінального провадження № 12017020010005627 від 02 грудня 2017 року, його змісту та стадії, на якій воно перебуває; витребувано від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області облікову документацію ОСОБА_6 для огляду у судовому засіданні, у тому числі, але не виключно, відомості щодо встановлення над ОСОБА_6 опіки у разі наявності таких (зокрема, Протокол № 3 від 22.06.2001 року), висновок МСЕК щодо потреби ОСОБА_6 у санаторно-курортному лікуванні, відомості щодо отримання путівок у заклади санаторно-курортного лікування для ОСОБА_6 та супроводжуючої його особи у 2014-2016 роках; витребувано від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області належним чином засвідчену копію листа № 765-06-22-01 від 24 грудня 2014 року; у судове засідання викликано свідка ОСОБА_7 .

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2018 року було застосовано до свідка ОСОБА_7, працюючого Головою правління Спеціалізованого колективного підприємства № 26, привід через органи Національної поліції України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2018 року було зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід головуючого судді Дернової В.В. у порядку, передбаченому ст . 40 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2018 року було поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 обласної державної адміністрації - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченні (т. 1, а.с. 92-95).

Представник відповідача - Департаменту соціальної і молодіжної політики ОСОБА_3 обласної державної адміністрації - у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2105010548334.

Представник відповідача - Фонду соціального страхування України - у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про його дату, час та місце.

Представники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області) ОСОБА_2 та ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов від 07.03.2018 року № 171-06-02-04 (т. 1, а.с. 97-101).

Представник Спеціалізованого колективного підприємства № 26 у судове засідання не з'явився, однак до суду було подано заяви про розгляд справи без участі та відзив, у яких зазначено, що питання соціального забезпечення інвалідів праці законодавством покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків, куди підприємство перераховує відповідні кошти (т. 1, а.с. 90, 159; т. 2 а.с. 20, 30).

Представник прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, у якому також зазначено, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є безпідставними та не підлягають задоволенню, інші позовні вимоги не стосуються та не порушують прав прокуратури Вінницької області (т. 1, а.с. 204-205).

Представник Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області ОСОБА_9у судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи без участі (т. 1, а.с. 241) та письмове пояснення по суті спору від 28.03.2018 року, у якому просила у задоволенні позову відмовити (т. 1, а.с. 180-182).

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали даної цивільної справи, цивільних справ № 127/14840/15-ц, № 127/25523/15-ц, № 127/2106/16-ц, № 127/23483/16-ц, архівне рішення у справі № 2-721/2003, матеріали кримінального провадження № 12017020010005627, відтворивши звукозапис судового засідання у цивільній справі № 127/14840/15-ц, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини , які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_6 є інвалідом І групи (довічно, 100% втрати працездатності), потребує санаторно-курортного лікування, спеціального медичного постійного стороннього догляду, побутового обслуговування, що підтверджується довідкою МСЕК від 28.04.1998 року № 005659 та довідкою МСЕК серії ВТЭ № 008405 (т. 1, а.с.4, 167) .

При цьому, позивач ОСОБА_6 недієздатним або обмежено дієздатним у встановленому чинним законодавством порядку не визнавався, опіка або піклування над ним не встановлювалися, що підтверджується листом виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 14.12.2006 року № П-3-1927/05-1-4 (т. 1, а.с. 166) , а жодних доказів протилежного матеріали справи не містять. Крім того, суд звертає увагу, що зазначення у Протоколі № 3 від 22.06.2001 року (т. 1, а.с. 14) фрази: неможливість отримання вищезазначених документів через відсутність встановленого опікунства над ОСОБА_6Т , свідчить не про недієздатність (обмежену дієздатність) ОСОБА_6, а про протилежне (тобто про його повну цивільну дієздатність).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.08.2015 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 05.10.2015 року, у цивільній справі № 127/14840/15-ц було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Вінницькій області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м. Вінниці, ОСОБА_3 спеціалізованого колективного підприємства № 26, Головного управління Державного казначейства України в Вінницькій області, прокурора Вінницької області стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії; предметом розгляду у даній справі було забезпечення ОСОБА_6 санаторно-курортним лікуванням за 2014 рік.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2015 року та додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2016 року, які було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23.03.2016 року, у цивільній справі № 127/25523/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вінницькій області, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Вінниці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, ОСОБА_3 спеціалізованого колективного підприємства № 26, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, за участі Прокуратури Вінницької області, про зобов'язання забезпечити санаторним лікуванням на 45 діб, відшкодування моральної шкоди, канцелярських та поштових витрат було зобов'язано Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Вінниці забезпечити ОСОБА_6 санаторним лікуванням на 45 діб у санаторії Борисфен м. Очаків за 2015 рік з вирішенням питання транспортування ОСОБА_6 ОСОБА_10 (особи з інвалідністю першої групи) до санаторію згідно чинного законодавства; в решті позову (визнання державного садизму, дискримінації, геноциду щодо позивача, відшкодування моральної шкоди в розмірі 16536,00 грн., відшкодування канцелярських та поштових витрат) і щодо решти відповідачів відмовлено;

предметом розгляду у даній справі було забезпечення ОСОБА_6 санаторно-курортним лікуванням за 2015 рік.

Вищевказаними судовими рішеннями також встановлено, а отже в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, що згідно акту № 463 від 02.07.2001 року особова справа ОСОБА_6 була передана страховику; згідно протоколу № 3 від 22.06.2001 року відділенням ВД ФССНВ у м. Вінниці була прийнята особова справа ОСОБА_6 правомірно; правові відносини соціального забезпечення існують між позивачем та відділенням ВД ФССНВ України у м. Вінниці, а не з іншими відповідачами; позивач ігнорує дії відділення ВД ФССНВ у м. Вінниці, не бажає отримувати належні йому страхові виплати, інвалідні візки, протипролежневі засоби, білизну тощо; ОСОБА_6 не йде на контакт з працівниками фонду, не відчиняє дверей квартири для вручення йому речей; посилання позивача на держаний садизм, геноцид, дискримінацію його як інваліда праці безпідставні, оскільки позивач не бажає отримувати соціальні виплати та соціальні послуги від встановленого законодавством органу відділення ВД ФССНВ України у м. Вінниці, а вимагає надання соціального забезпечення іншими органами, надання соціального забезпечення якими не передбачено законодавством.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15.12.2016 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 07.02.2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року, у цивільній справі № 127/23483/15-ц було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 спеціалізованого колективного підприємства №26, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Вінницькій області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Вінниці Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, про забезпечення наперед проплаченим санаторним лікуванням в санаторії Борисфен у 2016 році за 2016 рік для лікування захворювань спинного мозку і хребта або оплати позивачу на руки повної вартості санаторного лікування у 2016 році, відшкодування моральної шкоди, визнання і припинення над позивачем державного садизму, дискримінації, геноциду у 2016 році ; предметом розгляду у даній справі було забезпечення ОСОБА_6 ОСОБА_10 санаторно-курортним лікуванням за 2016 рік.

Отже, вищевказаними судовими рішеннями було встановлено відповідні обставини та вирішено по суті питання забезпечення ОСОБА_6 санаторно-курортним лікуванням у санаторії Борисфен за 2014-2016 роки (при цьому, це є підставою саме для відмови у задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі, оскільки аналогічні за змістом позовні вимоги у даній справі викладені позивачем у іншій формі, а моральна шкода заявлена у іншому (збільшеному) розмірі).

Крім того, суд бере до уваги лист Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Борисфен від 29.03.2017 року № 77 (т. 1, а.с. 103) , з якого вбачається, що інвалід 1 групи ОСОБА_6 перебував на санаторно-курортному лікуванні з 22.12.2016 року до 04.02.2017 року, тобто був забезпечений санаторно-курортним лікуванням у 2016 році.

Що стосується позовних вимог про стягнення грошових коштів на супроводжуючу ОСОБА_6 особу під час санаторно-курортного лікування, то суд, не заперечуючи права ОСОБА_6 як інваліда І групи на супровід (зазначене підтверджується довідками форми № 070/о для одержання путівок на санаторно-курортне лікування № 310/1/3 від 12.11.2014 року, № 127/1/2 від 08.07.2015 року, № 241/39 від 16.03.2016 року, т.1, а.с. 19-21 ), приходить до висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було надано до суду жодних доказів понесення ним витрат у відповідному розмірі на супроводжуючу особу.

Крім того, суд звертає увагу на лист Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Борисфен від 29.03.2017 року № 77 (т. 1, а.с.103) , з якого не вбачається перебування інваліда 1 групи ОСОБА_6 на санаторно-курортному лікуванні у період з 22.12.2016 року до 04.02.2017 року разом із супроводжуючою особою, а також на лист Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Борисфен від 19.12.2014 року № 172 (т. 1, а.с.23) , згідно якого ТОВ Санаторій Борисфен має можливість прийняти інвалідів-візочників без супроводжуючої особи із забезпеченням спеціальним медичним доглядом, постійним стороннім доглядом.

Що стосується позовної вимоги щодо незаконного не включення інваліда праці І групи ОСОБА_11 у списки на приватизацію державного підприємства СУ-26 Продмонтаж у розмірі 10 процентів майна вказаного підприємства, виділеного державою для приватизації інвалідам , то вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_11 вчасно не звернувся до СУ-26 Продмонтаж , правонаступником якого є Спеціалізоване колективне підприємства № 26, з відповідною заявою (у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 не заперечував факту не звернення ОСОБА_6 з такою заявою, оскільки останньому не було особисто повідомлено про це, тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню, а також вона знайшла своє підтвердження у показаннях допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7І.).

Разом з тим, суд вважає за можливе та необхідне частково задовольнити позовну вимогу про стягнення моральної шкоди та визначити її у розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1435 грн.), який встановлено Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 липня 2018 року, що є обґрунтованою та справедливою сатисфакцією за невиконання (несвоєчасне виконання) рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2015 року (залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23.03.2016 року) у цивільній справі № 127/25523/15-ц, яким було зобов'язано Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Вінниці забезпечити ОСОБА_6 санаторним лікуванням на 45 діб у санаторії Борисфен м. Очаків за 2015 рік з вирішенням питання транспортування ОСОБА_6 (особи з інвалідністю першої групи) до санаторію згідно чинного законодавства, оскільки представником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у судовому засіданні стверджувалося, що позивач ОСОБА_6 у період з 22.12.2016 року до 04.02.2017 року перебував на санаторно-курортному лікуванні у санаторії Борисфен не на виконання вищевказаного судового рішення, а у зв'язку з укладенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області відповідного договору на санаторно-курортне лікування ОСОБА_6 у 2016 році.

Такий висновок суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, згідно якої захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції , п. 40 ). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V ). Аналогічні висновки містяться і у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі ОСОБА_12 проти України (заява № 40450/04) , яке є пілотним для України.

При цьому, вказані кошти необхідно стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, оскільки ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області не є юридичною особою.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Так, необхідно стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь держави 704,80 грн. судового збору (судом задоволено одну з заявлених позовних вимог (про стягнення моральної шкоди), що є вимогою немайнового характеру), оскільки позивач є інвалідом І групи та згідно п. 9 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, а п. 18 ст. 5 Закону України Про судовий збір виключено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь ОСОБА_6 1435 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь держави 704,80 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_6 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1)

ОСОБА_3 обласна державна адміністрація (м. Вінниця, вул. Соборна, 70, код ЄДРПОУ 20089290 )

Спеціалізоване колективне підприємство № 26 (м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 22, ЄДРПОУ 01415938) Департамент соціальної і молодіжної політики ОСОБА_3 обласної державної адміністрації (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 40159685 ),

Фонд соціального страхування України (м. Київ, вул. Боричів Тік, 28, ЄДРПОУ 40210180 ),

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 41315197), ОСОБА_3 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Стрілецька, 16-а)

Прокуратура Вінницької області (м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909 )

Головне управління державної казначейської служби у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, код ЄДРПОУ 37979858 )

Повне рішення суду складене 03.10.2018 року.

Суддя