Постанова

від 01.10.2018 по справі 701/611/18

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/611/18

Провадження №2-а/701/16/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області в складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л. за участю секретаря -Філіпчак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Чорного Руслана Михайловича про скасування постанови №232-ДК/0288По/08/01/-18 від 26.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 232-ДК/0288По/08/01/-18 від 26.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену державним інспектора у сфері державного контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області Чорним Р.М.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 19.06.2018 року позивач отримала поштою акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 14.06.2018 року, акт обстеження земельної ділянки від 14.06.2018 року, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) датований чомусь 05.06.2018 року, хоча перше обстеження здійснено 14.06.2018 року, припис від 15.06.2018 року, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 15.06.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення від 15.06.2018 року.

25.06.2018 року позивач прибула до відділу в Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення та надала письмові пояснення щодо обставин справи, які знаходяться в державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Чорного Руслана Михайловича.

26.06.2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Чорним Русланом Михайловичем відносно неї винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.06.2018 року №232-ДК/0288По/08/01/-18.

Відповідно до постанови позивача визнано винною у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Як зазначено в постанові, позивач використовую земельну ділянку без правовстановлюючих документів, а саме на час перевірки провела посів кукурудзи, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Її постановлено сплатити штраф у розмірі 170,00 грн. Постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного: Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 15,1 га., розташована на території Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області була надана позивача чоловіку ОСОБА_5 на праві постійного користування для ведення фермерського господарства.

Право постійного користування підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 27.12.2001 серія ЧР №11-124 виданий Маньківською районною радою та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 21.02.2017.

ОСОБА_5, було створено та зареєстровано фермерське господарство БОНІВАР , ідентифікаційний код 33319071.

ОСОБА_5, після збору врожаю у 2017 року було проведено підготовчі роботи під посів кукурудзи у 2018 році.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер позивача чоловік ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.02.2018 НОМЕР_2, видане Дзензелівською сільською радою. Після його смерті залишилося спадкове майно.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач подала заяву до Маньківської державної нотаріальної контори, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.05.2018 і не раніше ніж 7 серпня 2018 року вона зможе розпочати оформлення спадщини відповідно до вимого ст. 1298 ЦК України.

Проте відповідач вказує, що позивач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів так як її чоловік помер, а відповідно земельна ділянка надавалася йому, а відповідно й припинилося право користування.

Проте ст. 141 Земельного кодексу України передбачено вичерпні підстави припинення права користування земельною ділянкою: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, вищевказані підстави не припиняють користування земельною ділянкою у зв'язку із смертю.

Право постійного користування земельною ділянкою та інше майно ФГ БОНІВАР увійшло до складу спадщини, оскільки згідно закону не припиняється у разі смерті спадкодавця.

Пунктом 6 перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 визнано ці положення неконституційними і тому норма п. 6 перехідних положень ЗК України втратила юридичну силу, а право постійного користування земельною ділянкою залишилося у фізичних осіб, незважаючи на вичерпний перелік, закріплений у ст. 92 ЗК України.

В цьому ж рішенні Конституційного Суду України визначено, що використання терміну "набувають", що означає, "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь" після набрання чинності статтею 92 ЗК України свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування ділянками, набуте громадянами, в установлених законодавством випадках, станом на 1 січня 2002 року.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Враховуючи те, що спадкодавець за життя набув право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею, то відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України таке право не втрачається і може і повинно бути входити до складу спадщини.

В п. 10 Постанови Пленум Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", роз'яснив, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Отже, права та обов'язки спадкодавця - ОСОБА_5 на ФГ БОНІВАР та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 15,1 га., розташована на території Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, перейдуть в порядку спадкування до ОСОБА_3, а тому використання земельної ділянки позивачем є законним, а постанова державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Чорного Руслана Михайловича про накладення адміністративного стягнення від 26.06.2018 року №232-ДК/0288По/08/01/-18 протиправною.

Також відповідачем допущено помилки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що суперечить Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року №6 "Про затвердження Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 07.02.2017 року за №173/30041, а саме наступні пункти розділу II Інструкції:

1. п. 4 усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком. Не допускається заповнення протоколу олівцем. У разі здійснення виправлень вони засвідчуються підписом державного інспектора, який склав, та особи, на яку складається протокол. Після підписання протоколу особою, щодо якої він складений, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, занесених до протоколу, а також внесення додаткових записів - протокол про адміністративне правопорушення складено друкованим способом, а не розбірливим почерком;

2. п. 5 відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка) - у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всі відомості про особу;

3. п. 5 інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) - у протоколі стоїть номер акта обстеження земельної ділянки №232-ДК/227/АО/10/01-18, а сам акт який мені надійшов поштою має №232-ДК/227/АП/10/01/-18;

4. У протоколі відповідач вказує цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, хоча земельна ділянка надана та використовується для ведення фермерського господарства, що також є порушенням.

У приписі від 15.06.2018 року, який надійшов поштою відсутній підпис відповідача.

У зв'язку з такими обставинами позивач вимушена звертатись до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Предстаник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Чорного Р.М. про накладення адміністративного стягнення № 232-ДК/0288По/08/01/-18 від 26.06.2018р. визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення позивач здійснив посів кукурудзи на земельній ділянці загальною площею 15,1га, на яку у неї відсутні правовстановлюючі документи, що є порушенням ст. 125. 126 Земельного Кодексу України. Зазначено, що копія постанови отримала особисто 26.06.2018р., однак не зазначено хто.

Під час розгляду матеріалів адміністративної справи державним інспектором Чорним розглянуто протокол від 15.06.2018р. № 232-ДК/0275П/07/01-18.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 5, 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель охорона земель це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документаціїі з землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 №353 Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру затверджено форми актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки та обстеження земельної ділянки, які складаються під час здійснення державного нагляду (контролю) щодо дотримання земельного законодавства.

Згідно з додатком № 3 та додатком № 5 до цього Наказу акти складаються в присутності особи, що перевіряється, в акті перевірки зазначається місцезнаходження юридичної особи, фактична площа та план - схема земельної ділянки.

Отже, законодавством визначено порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки та обстеження земельної ділянки у присутності особи, що перевіряється, із зазначенням в акті перевірки місцезнаходження юридичної особи, яка перевіряється, місце розташування земельної ділянки, її площі, категорії земель та складу угідь, фактичної площі та стану використання земельної ділянки.

Разом з тим, суд зазначає про те, що перевірка, за результатами якої відповідачем складено оскаржувані протокол та постанову, проведені за відсутності позивача. Крім того акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки складено по відношенню земельної ділянки якою користується ФГ Болівар , однак в графі : з актом ознайомлений, копію акту отримав зазначено директора СФГ Насіння ОСОБА_6. (а.с. 8)

Крім того, у Акті перевірки від 14.06.2018р. № 232-ДК/448/АП/09/01/-18. (а.с. 8), акті обстеження від 14.06.2018р. № 232-ДК/227/АП/10/01/-18 та розрахунку до нього (а.с. 9-10), припису від 15.06.2018р. № 232-ДК/0289Пр/03/01/-18 (а.с. 11), протоколі від 15.06.2018р. № 232-ДК/0275П/07/01/-18 (а.с. 13), постанові від 26.06.2018р. № 232-ДК/0288По/08/01/-18 (а.с. 15) відсутній підпис позивача, а також відомості про відмову у його підписанні. Суд вважає, що відповідачами не надані відомості про наявність обставин, які унеможливлювали інспектору привести документи, складені за наслідками контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України у відповідність до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Наказом Міністерства аграрної політики і продовольства від 19.01.2017 р. №6 затверджено Інструкцію з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої Міністерством юстиції України 07.02.2017 р. №173/30041 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 2 вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до ст . 244 КУпАП.

Згідно з ч. 5 розділу II Інструкції у протоколі, зокрема зазначаються:

відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка). Такі відомості заповнюються у разі наявності інформації, але протокол складався в присутності особи; інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Позивач на розгляді справи про адміністративне правопорушення присутній не був. Наявність його вини встановлювалась на підставі протоколу № 232-ДК/0275П/07/01/-18 від 15.06.2018, акту перевірки від 14.06.2018р. № 232-ДК/448/АП/09/01/-18, акту обстеження від 14.06.2018р. № 232-ДК/227/АП/10/01/-18 та розрахунку до нього, які складені не у відповідності до вимог Наказу Держгеокадастру № 353 від 27.12.2016 р.

На необхідності безсумнівного доведення вини особи у вчиненні правопорушення, що слугує єдиною підставою для можливості притягнення її до відповідальності, також звертає увагу Європейський суд з прав людини. Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

В силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. При цьому принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень, що визнав ЄСПЛ у справі Надточій проти України (остаточне рішення від 15 травня 2008 року).

З огляду на те, що посадова особа самостійно визначила, які докази є достатніми та врахувала акти, які складені з порушенням чинного законодавства, такі дії є порушенням ч. 1 ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведені свідчить про наявність законних підстав до задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст. ст. 7, 53 1 , 22, 245, 246, 251, 252, 256, 268, 276, 278, 283, 287, 288, 289, 291, 293КУпАП, ст. ст. 2, 5-9, 72-79, 245, 246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Чорного Руслана Михайловича ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Соборна, 14 смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області) з притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1) - протиправними.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 232-ДК/0288По/08/01/-18 від 26 червня 2018 року - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2018 р.

Суддя В. Л. Маренюк