Постанова

від 24.09.2018 по справі 530/84/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/84/18 Номер провадження 22-ц/786/1977/18Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі: Григоришиній М.В.

за участі позивача - ОСОБА_2

пердставника відповідача - Яковенка О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 червня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про припинення правовідношень шляхом розірвання договору оренди землі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

22 січня 2018 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до СТОВ "Україна" про припинення правовідношень шляхом розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що 24 травня 2011 року вони: ОСОБА_2і ОСОБА_4 уклали з Приватним підприємством Агрофірма Укрхлібдар договір оренди землі, який зареєстровано у Відділі Держкомзему в Зіньківському районі Полтавської області 28 січня 2012 року за номером 532138444000079.

Згідно умов цього договору, ними в користування, за плату передано ПП Агрофірма Укрхлібдар земельну ділянку площею 3,12 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використання) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка належить їм на праві приватної власності згідно державних актів на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 виданих 5 червня 2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_3 зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за№267 та №266 відповідно.

Як сторони договору оренди, вони у повному обсязі виконали взяті на себе договірні зобов'язання та передали ПП Агрофірма Укрхлібдар земельну ділянку за Актом прийому - передачі земельної ділянки в оренду від 04 лютого 2012 року, як це передбачено п. 20 та п. 29 договору, протягом строку дії договору, визначеного п. 8 договору не вчиняли будь-яких дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою. Пунктом 8 договору визначено строк його дії на 10 років, з приміткою враховувати ротацію культур згідно з проектом землеустрою. Розмір орендної плати погоджений сторонами договору у розмірі не менше 3% від оцінки землі, що на момент укладення договору становив 1 585 грн. 07 коп.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік становить - 172 763 грн. Відповідно орендна плата по договору оренди землі має становити не менше 5 182 грн. в рік.

З пропозицією укласти договір оренди землі саме на таких умовах виступив орендар ПП Агрофірма Укрхлібдар . Погоджуючись на умови, що значенням для розрахунку орендної плати є нормативна-грошова оцінка земельної ділянки, позивачі усвідомлювали, що це значення не є сталим, як економічна та правова категорія є динамічною, залежить від ряду факторів суб'єктивного та об'єктивного характеру і може змінюватися протягом договірних відносин. Тобто, розмір орендної плати вирахуваний за таким порядком не є сталим, а змінюється в залежності від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, застосування до нормативної-грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту індексації не завжди відповідає індексу інфляції споживчих цін, який впливає на курс гривні та її платоспроможність. Це, в свою чергу, призвело до того, що внесення орендної плати за договором оренди від 24 травня 2011року здійснювалось орендарем без урахування її індексації. Тим самим, вони у повному обсязі не отримували орендної плати за земельну ділянку, тобто ними не отримано того, на що вони розраховували під час укладення договору оренди.

Вказували, що у 2015 році їм стало відомо, що ПП Агрофірма Укрхлібдар припи-нено як суб'єкт господарювання - юридична особа, про що 25 лютого 2013 року зроблено відповідний запис за №15881120020001575 в ЄДРЮОФОПТФ і його правонаступником є СТОВ Україна , код ЄДР03773240, з місцем знаходження: село Зайці, Котелевський район Полтавська область.

Також зазначали, що з часу переходу прав та обов'язків за договором оренди до СТОВ Україна , останнім не надіслано їм пропозицій про зміну умов договору в частині орендної плати, ідентифікації земельної ділянки, як об'єкта цивільних правовідносин. Враховуючи, що розмір орендної плати за землю визначений в договорі не у відповідності до вимог ч. 7 ст. 5 Закону України Про оцінку земель , що впливає на розмір орендної плати, яку орендар зобов'язаний вносити не пізніше 31 грудня, в договорі відсутні норми, якими врегульовується реалізація прав позивачів встановлених п. 28 договору, ними прийнято рішення про припинення правовідносин з СТОВ Україна шляхом розірвання договору оренди землі, укладеного 24 травня 2011 року.

Пунктом 40 договору встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

21 вересня 2017 року ними було надіслано керівнику СТОВ Україна Нелюбі В.М. пропозицію про дострокове припинення договору оренди землі до якої додано примірники Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі. В пропозиції зазначено строки в межах яких орендар має прийняти рішення. На час звернення до суду з цим позовом, відповіді від СТОВ України ними не отримано.

За вищезазначених обставин позивачі просили договір оренди землі, укладений 24 травня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з ПП Агрофірма Укрхлібдар про оренду земельної ділянки площею 3,12 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використання) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області 28 січня 2012 року за номером 532138444000079 - розірвати. Вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 червня 2018 року позовні вимоги - задоволено. Договір оренди землі,укладений 24 травня 2011 року ОСОБА_2та ОСОБА_4 з ПП Агрофірма Укрхлібдар про оренду земельної ділянки площею 3,12 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використання) для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області 28 січня 2012 року за номером 532138444000079 - розірвано. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду, СТОВ "Україна" оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матері-ального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неза-конність та необгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просило скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав пропуску позивачами строку позовної давності.

На апеляційну скаргу свій відзив надали позивачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в якому спростовуючи доводи апелянта, просили рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 червня 2018 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 24 травня 2011 року між ПП Агрофірма Укрхлібдар та ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,12 га, яка розташо-вана на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на десять років, який 28 січня 2012 року зареєстрований у відділі Держкомзему у Зіньківському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532138444000079 /а. с. 8-9/. Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3.12 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області /а. с. 6/. Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 3.12 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Покровської сільської ради Зіньківського району Полтавської області /а. с. 7/.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 04 лютого 2012 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передали свої земельні ділянки в оренду ПП Агрофірма Укрхлібдар /а. с. 11/. Як зазначено в позовній заяві, у 2015 році позивачам стало відомо, що ПП Агрофірма Укрхлібдар , припинене як суб'єкт господарювання-юридична особа, про що 25 лютого 2013 року зроблено відповідний запис за №15881120020001575 в ЄДРЮОФОПТФ, і його правонаступником є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Укра-їна ,код ЄДР03773240, з місцезнаходженням: с. Зайці, Котелевського району Полтавської області. Матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка на підставі Договору оренди земельної ділянки перебуває в оренді СТОВ Україна . За умовами п. 40 Договору оренди землі від 24 травня 2011 року, укладеного між ПП "Агрофірма "Укрхлібдар" та ОСОБА_2, ОСОБА_4, сторони передбачили, що реор-ганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Судом вірно встановлено, що зазначений пункт договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Також встановлено, що 21 вересня 2017 року позивачами було надіслано керівнику СТОВ Україна Нелюбі В.М. пропозицію про дострокове припинення договору оренди землі до якої додано примірники Угоди про дострокове розірвання договору оренди землі з посиланням на п. 40 Договору оренди, в пропозиції зазначено строки в межах яких орендар має прийняти рішення /а. с. 14-15/. Відповідь на вищевказане звернення від СТОВ Україна не надходило, відповідач СТОВ Україна продовжує використовувати спірну земельну ділянку в своїх інтересах. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшлов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову, при цьому підстав для застосування строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем у заяві, поданій до суду разом з відзивом на позовну заяву, - не вбачив.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 06 листопада 2013 року в справі №6-116цс13, визначений у ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. За змістом ч. 1 ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відмовляючи у застосуванні строків позовної давності, місцевим судом зазначено, що позивачі дізнались про порушення свого права у 2017 році. Разом з тим, такий висновок суду є помилковим, оскільки не відповідає наявним у справі доказам та суперечить фактичним обставинам. Як вбачається зі змісту позовної заяви та не заперечується позивачами, в тому числі і в суді апеляційної інстанції, останні дізнались про припинення ПП Укрхлібдар , як суб'єкта господарювання - юридичної особи, - у 2015 році. Також з наданих відповідачем доказів, а саме: відомостей про виплату грошових коштів №УК000000052 за 2013 рік та №УК000000034 за 2014 рік, відомостей реалізації №УК00000002 від 09 лютого 2015 року та № УК00000019 від 06 квітня 2015 року, а також відомостей видачі орендної плати продукцією/послугами №1,2,5,6, ПР-0000092, 111, списків згрупованих поштових переказів та довідок директора СТОВ Україна вбачається, що орендодавці протягом всього строку дії договору, у тому числі й після реорганізації ПП Агрофірма Укрхлібдар щорічно отримували саме від СТОВ Україна належну оренду плату у розмірі, передбаченому Договором, про що ставили власні підписи, що також вказує на їх обізнаність про припинення діяльності ПП Агрофірма Укрхлібдар /а. с. 39-56/.

Окрім того, 02 січня 2015 року між ОСОБА_2, ОСОБА_4 з однієї сторони, та СТОВ Україна в собі Нелюби В.М. з другої сторони, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 28 січня 2012 року за №53213844400079 /а. с. 38/. Факт підписання додаткової угоди саме зі СТОВ Україна , безспірно свідчить про обізнаність позивачів про припинення діяльності ПП Агрофірма Укрхлібдар , також жодним чином не спростовується та не оспорюється заявниками. Разом з тим, з даним позовом до суду позивачі звернулись лише 22 січня 2018 року , тобто поза межами строку загальної позовної давності, встановленого ч.1 ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки. За наведених обставин, враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті, звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності, у задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено, - колегія приходить до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за пропуском строку позовної давності, питання про поновлення якого позивачами не заявлялось.

Керуючись ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - задовольнити .

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 червня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про припинення правовідношень шляхом розірвання договору оренди землі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.