ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
03 жовтня 2018 р.
Справа № 902/356/18
Господарський суд Вінницької області у складі судді Лабунської Т.І. , за участі секретаря судового засідання Матущак О.В., розглянувши матеріали
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Імпорт", код ЄДРПОУ 38445485 (вул. 600-річчя, б.17, м. Вінниця, 21021) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 (вул. Миколи Оводова, 38. к. 304, м. Вінниця, 21050)
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдстар Компані", код ЄДРПОУ 40087726 (вул. Салютна, б.5-А, м. Київ, 04111)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОП ОНІОН ОСОБА_2 (ТОР ONION SETS B.V.) , реєстраційний номер 22033585; місцезнаходження: Баарландсезандвег 5, 4431 NJ' s-Гравенполдер, Нідерланди, (Baarlandsezandweg 5, 4431 NJ' s-Gravenpolder, the Netherlands)
про стягнення 61600,00 грн.
в межах справи № 902/37/18
за заявою : ТОП ОНІОН ОСОБА_2 (ТОР ONION SETS B.V.), реєстраційний номер 22033585; місцезнаходження: Баарландсезандвег 5, 4431 NJ' s-Гравенполдер, Нідерланди, (Baarlandsezandweg 5, 4431 NJ' s-Gravenpolder, the Netherlands) адреса для листування: БЦ "Форум", 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, б. 13, корп. 1В, офіс 31
про банкрутство
за участю:
арбітражного керуючого - ОСОБА_1;
інші учасники справи - не з'явилися.
В С Т А Н О В И В :
02.07.2018 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 02-18/32 від 25.06.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Імпорт" (далі по тексту - ТОВ "Ніка Імпорт") в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдстар Компані" (далі по тексту - ТОВ "Голдстар Компані") про стягнення 61600,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 61 600,00 грн.
Ухвалою суду від 03.07.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/356/18, визначено, що справа підлягає розгляду в межах справи №902/37/18 про банкрутство ТОВ "Ніка Імпорт" в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.07.2018 року.
24.07.2018 року ухвалою суду підготовче засідання у справі № 902/356/18 було відкладено на 03.09.2018 року.
Ухвалою суду від 03.09.2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОП ОНІОН ОСОБА_2 (ТОР ONION SETS B.V.), реєстраційний номер 22033585; місцезнаходження: Баарландсезандвег 5, 4431 NJ' s-Гравенполдер, Нідерланди, (Baarlandsezandweg 5, 4431 NJ' s-Gravenpolder, the Netherlands), закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 13.09.2018 року.
Ухвалою суду від 13.09.2018 року розгляд справи по суті було відкладено на 03.10.2018 р.
В судове засідання призначене на 03.10.2018 року з'явився представник позивача арбітражний керуючий ОСОБА_1
Інші учасники судового процесу не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення копії яких містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, адресована відповідачу ухвала від 13.09.2018 року повернута підприємством зв'язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Зважаючи на вищевикладене, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/356/18 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&еі рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.
Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.
Розгляд справи здійснюється із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
15.05.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду щодо поставки дизельного пального марки ДТ-Л-К5, сорт С.
Матеріалами справи стверджується, що позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткової накладної № РН-0089806 від 15.05.2016 року на суму 61 600,00 грн., яка обопільно підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.
Судом з'ясовано, що, відповідач після отримання товару та підписання видаткової накладної не здійснив оплати за поставлений позивачем товар на вищезазначену суму, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків (платіжних доручень, квитанцій, розрахункових рахунків тощо).
Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 61 600,00 грн.,
Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 144 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Разом з тим, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.
На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.
В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення 61 600,00 грн. заборгованості за поставлений товар правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи викладене заявлений позов підлягає задоволенню судом повністю.
Ухвалою суду від 03.07.2018 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за звернення з вказаним позовом до суду до ухвалення судового рішення у справі.
Суд вважає за необхідне відмітити, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.
За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
03.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдстар Компані", код ЄДРПОУ 40087726 (вул. Салютна, б.5-А, м. Київ, 04111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Імпорт", код ЄДРПОУ 38445485 (вул. 600-річчя, б.17, м. Вінниця, 21021) 61 600,00 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдстар Компані", код ЄДРПОУ 40087726 (вул. Салютна, б.5-А, м. Київ, 04111) в доход Державного бюджету України - 924,00 грн. судового збору.
4. Видати накази.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 03.10.2018 року.
6. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 05.10.2018 року.
8. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "Ніка Імпорт" (вул. 600-річчя, б.17, м. Вінниця, 21021);
3 - Арбітражний керуючий (ліквідатор) ОСОБА_1 (вул. Миколи Оводова, 38. к. 304, м. Вінниця, 21050);
4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдстар Компані" (вул. Салютна, б.5-А, м. Київ, 04111).
5 - ТОП ОНІОН ОСОБА_2 (ТОР ONION SETS B.V.) місцезнаходження: Баарландсезандвег 5, 4431 NJ' s-Гравенполдер, Нідерланди, (Baarlandsezandweg 5, 4431 NJ' s-Gravenpolder, the Netherlands) адреса для листування: БЦ "Форум", 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, б. 13, корп. 1В, офіс 31
6 - Представник ТОП ОНІОН ОСОБА_2 (ТОР ONION SETS B.V.) ОСОБА_3 БЦ "Форум", 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, б. 13, корп. 1В, офіс 31
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2018 |
Оприлюднено | 05.10.2018 |
Номер документу | 76931675 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Лабунська Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні