Рішення

від 01.10.2018 по справі 908/1652/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/70/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018 Справа № 908/1652/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ ЕНД ОСОБА_1" (юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; фактична адреса: 02160, м. Київ, вул. Березнева, 10, офіс 1112)

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.09.2018;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №517 від 28.08.2018.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ ЕНД ОСОБА_1" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 319955,20 грн., які складаються з 283000,80 грн. основного боргу, 27394,40 грн. інфляційних втрат, 9560,00 грн. - 3% річних.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів №380616 від 09.06.2016 та угодою від 28.03.2017 про розстрочення заборгованості за цим договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за цим договором, а також нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних та інфляційні втрати. Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 599, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 22.08.2018 позовну заяву залишено без руху.

У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 05.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/70/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2018 об 11 год. 20 хв.

Відповідач надав суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що строк подачі відзиву був пропущений через велику завантаженість працівників, спричинену масовим звільненням працівників на підприємстві.

Суд враховує, що відзив надійшов до суду завчасно до судового засідання, відповідач надіслав позивачу копію відзиву, а позивач, у свою чергу, надав суду до початку судового розгляду відповідь на відзив. У зв'язку з цим суд задовольнив клопотання відповідача та поновив строк на подачу відзиву.

У відзиві на позов відповідач зауважив, що позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати на всю суму заборгованості замість помісячних прострочених сум. У зв'язку з цим відповідач навів контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат. Також відповідач заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 11 місяців рівними частинами, посилаючись на свій скрутний фінансовий стан.

Крім того, відповідач надав заперечення проти попереднього визначення позивачем судових витрат на правову допомогу, які, на думку відповідача, є завищеними та необґрунтованими.

Позивач у відповіді на позов навів новий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням зауважень відповідача та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з урахуванням наведених уточнень. Зокрема, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 25530,29 грн. за період з липня 2017 року по липень 2018 року, а 3% річних - в сумі 8862,17 грн. за період з 01.07.2017 по 15.08.2018.

Подана заява за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Зменшення позовних вимог не суперечить нормам ГПК України та прийнято судом до розгляду. У зв'язку з цим має місце нова ціна позову про стягнення 283000,80 грн. основного боргу, 25530,29 грн. інфляційних втрат та 8862,17 грн. - 3% річних, всього - 317393,26 грн.

В судовому засіданні 01.10.2018 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом Оберіг .

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2018 підтримав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача заявлену в позові суму основного боргу.

За заявами представників сторін суд закрив підготовче засідання у справі та перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.10.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити позивачу в позові.

По закінченні судового засідання 01.10.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09.06.2016 між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ ЕНД ОСОБА_1" (постачальник, позивач) укладено договір про закупівлю товарів №380616, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікації, що додається до цього договору (додаток №1), а покупець - прийняти та оплатити такий товар.

У п. 1.2 договору визначено найменування товару - інструменти та прилади вимірювальні, контрольні та випробувальні, інші - лічильники електроенергії еталонні (далі - товар), номенклатура, асортимент, кількість, ціни та технічні (якісні) характеристики товару зазначені в специфікації до договору (додаток №1).

В додатку №1 сторони погодили специфікацію до договору, згідно якої погодили поставку двох лічильників електроенергії еталонних CheckMeter 2.3, клас точності 0,1 за ціною 283000,80 грн. за одиницю, загальною вартістю 566001,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить всього без ПДВ - 471668,00 грн., ПДВ 20% - 94333,60 грн., всього з ПДВ - 566001,60 грн.

За умовами п. 4.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом попередньої оплати (у разі фінансової можливості покупця) у розмірі до 50% вартості кожної замовленої партії товару, що здійснюється на підставі рахунку-фактури протягом 10 банківських днів з дня отримання такого рахунку покупцем.

За умови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору, покупець здійснює остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару протягом 180 календарних днів після підписання покупцем акту вхідного контролю та підписання сторонами акту приймання-передачі товару (видаткової накладної).

Згідно з п. 4.2 договору датою оплати по цьому договору визначається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що товар має бути поставлений у червні-грудні 2016 року.

Відповідно до умов пунктів 5.2, 5.3 договору поставка товару здійснюється партіями. Постачальник зобов'язаний поставити заявлену партію товару протягом 7 календарних днів з моменту подання письмової заявки покупцем.

Разом із партією товару постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент приймання-передачі товару акт приймання-передачі товару (видаткову накладну); товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру на оплату; документи, що підтверджують якість товару, гарантійні зобов'язання та інші.

Додатковою угодою №2 від 14.02.2017 змінено найменування покупця з відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".

Пунктом 10.1 договору з урахуванням додаткових угод №1 від 30.12.2016, №3 від 30.03.2017, №4 від 28.12.2017 встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 включно, а в частині розрахунків - до 31 грудня 2018 року включно.

Отже, умови договору в частині розрахунків є чинними на момент вирішення даної справи судом.

На виконання договору позивач поставив відповідачу обумовлений у специфікації товар на загальну суму 566001,60 грн. за видатковою накладною №380616 від 09.06.2016.

28.03.2017 сторонами укладено угоду про розстрочення заборгованості за договором №380616 від 09.06.2016.

Відповідно до умов пунктів 1 - 4 цієї угоди сторони вирішили розстрочити заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла на підставі договору №380616 від 09.06.2016 та видаткової накладної №382 від 29.07.2016.

Сторони погодили, що розстрочення заборгованості на суму 566001,60 грн. здійснюється шляхом розстрочення її оплати на період з 01.04.2017 по 01.10.2017 за графіком, узгодженим сторонами у додатку №1, який є невід'ємною частиною угоди.

Позивач визнав, що своєчасне виконання відповідачем графіку платежів згідно додатку 1 до угоди вважатиметься належним виконанням грошових зобов'язань на підставі договору №380616 від 09.06.2016. Цією угодою сторони встановили новий строк виконання зобов'язань за договором в частині проведення оплати товару за видатковою накладною №382 від 29.07.2016.

Також встановлено, що грошові зобов'язання підлягають виконанню шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 30 числа кожного місяця. Позивач зараховує оплати відповідача в рахунок погашення зобов'язань на підставі договору №380616 від 09.06.2016.

В додатку №1 до угоди сторони узгодили графік погашення заборгованості на загальну суму 566001,60 грн. за період з квітня по вересень 2017 року зі сплатою суми 94333,60 грн. щомісячно.

Таким чином, сторони встановили новий строк та порядок розрахунків за договором №380616 від 09.06.2016.

На виконання угоди відповідач сплатив позивачу згідно графіку три платежі за квітень - червень 2017 року на загальну суму 283000,80 грн.

Інші три платежі за липень - вересень 2017 року на загальну суму 283000,80 грн. відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 283000,80 грн. основного боргу, 25530,29 грн. інфляційних втрат та 8862,17 грн. - 3% річних (згідно зменшених позовних вимог).

Правовідносини сторін є господарськими і виникли з договору про закупівлю товарів №380616 від 09.06.2016 та угоди про розстрочення заборгованості за договором № 380616 від 09.06.2016.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4 угоди та графіку погашення заборгованості відповідач мав сплатити платежі в сумі 94333,60 грн. щомісячно до 30.07.2017, 30.08.2017, 30.09.2017.

В порушення погоджених умов відповідач платежі не сплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 283000,80 грн. за період з липня по вересень 2017 року.

Відповідач факт несплати заборгованості не оспорює. Доказів оплати заборгованості не надав.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 283000,80 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зменшених позовних вимог за прострочення оплати за договором позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 25530,29 грн. за період з липня 2017 року по липень 2018 року та 3% річних - в сумі 8862,17 грн. за період з 01.07.2017 по 15.08.2018.

Суд перевірив розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, виконані позивачем, та визнав їх необґрунтованими, оскільки позивач невірно визначив початок виникнення прострочення з оплати заборгованості з першого числа кожного місяця графіку, у той час згідно умов п. 4 угоди відповідач мав сплачувати платежі не пізніше 30-го числа відповідного місяця за графіком.

У зв'язку з цим суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за кожним простроченим платежем з урахуванням погоджених сторонами строків оплати.

Загалом за розрахунком суду 3% річних за прострочення сплати платежів за липень-вересень 2017 року в період 31.07.2017 по 15.08.2018 складають 8125,61 грн. та в цій сумі підлягають стягненню з відповідача. У стягненні 3% річних у сумі 736,56 грн. суд відмовляє.

Відповідно до роз'яснення, викладеного в пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки позивач невірно визначив період прострочення за кожним платежем, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат для кожного простроченого платежу з урахуванням встановлених судом періодів прострочення та вищенаведених роз'яснень.

При цьому суд зазначає, що позивач визначив період прострочення по 15.08.2018, тобто за неповний місяць, тому за серпень 2018 року інфляційні втрати не розраховуються

Так, за простроченим платежем за липень 2017 року на суму 94333,60 грн. інфляційні втрати слід нараховувати з серпня 2017 по липень 2018 року (середній індекс 108,91%), що складає 8407,28 грн.

За простроченим платежем за серпень 2017 року на суму 94333,60 грн. інфляційні втрати слід нараховувати з вересня 2017 по липень 2018 року (середній індекс 109,02%), що складає 8510,12 грн.

За простроченим платежем за вересень 2017 року на суму 94333,60 грн. інфляційні втрати слід нараховувати з вересня 2017 по липень 2018 року (середній індекс 106,88%), що складає 8510,12 грн.

Всього за розрахунком суду інфляційні втрати складають 23410,97 грн. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. У стягненні інфляційних втрат в сумі 2119,32 грн. суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 4799,33 грн. платіжним дорученням №55 від 15.08.2018. За розгляд зменшених позовних вимог на суму 317393,26 грн. судовий збір відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір складає 1,5% ціни позову - 4760,90 грн.

Звідси пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 314537,38 грн. (задоволено)/317393,26 грн. (заявлено) х 4760,90 грн. (судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог) = 4718,06 грн.

Переплата судового збору в сумі: 317393,26 грн. - 4760,90 грн. = 38,43 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.

Решта суми судового збору в розмірі: 4799,33 грн. - 4718,06 грн. - 38,43 грн. = 42,84 грн. покладається на позивача (в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено).

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн. суд зазначає, що позивачем не доведено факту понесення цих витрат та їх розмір.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В попередньому визначенні суми судових витрат позивач зазначає, що витрати на правову допомогу складаються з вартості наступних послуг: аналіз матеріалів, що відносяться до суті спору, - 2000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу та додаткових матеріалів - 5500,00 грн.; участь у трьох судових засіданнях - 2500,00 грн. за одне засідання; загальні витрати представництво в суді та витрати на відрядження адвоката з м. Києва - 7500,00 грн. Втім, у справу не надано жодного доказу фактичного понесення позивачем зазначених витрат. Крім того, у справі відбулось тільки одне судове засідання, а не три, як розраховано позивачем. Загальні витрати на представництво у суді та відрядження адвоката з м. Києва не конкретизовані (що саме входить у ці витрати), а послуга з аналізу матеріалів по суті спору окремо від складання позовної заяви не відноситься до безпосередніх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи. У зв'язку з цим суд відмовляє у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення на 11 місяців рівними частинами. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на свій скрутний фінансовий стан.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні.

Суд зазначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Таким чином, надання розстрочки виконання рішення є правом суду з огляду на встановлені ним обставини, які об'єктивно утруднюють виконання рішення суду у повному обсязі на даний час.

Дослідивши показники фінансово-господарської діяльності відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено наявність обставин, які утруднюють виконання відповідачем рішення суду у повному обсязі на даний час.

Зокрема, висновком судового експерта №282 від 17.05.2018, складеного за результатами проведення економічної експертизи основних економічних показників фінансово-господарської діяльності відповідача за 2015-2017 роки встановлено, що станом на 31.12.2017 основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та рентабельності) характеризують фінансовий стан підприємства ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства.

Згідно наданих відповідачем довідок станом на 03.09.2018 заборгованість відповідача по заробітній платі складає 278 814 тис. грн., податковий борг - 110,5 млн. грн.

Як пояснив відповідач у відзиві, підприємство використовує у своїй діяльності поточні рахунки та рахунки зі спеціальним режимом використання. Здійснення платежів, не пов'язаних із оплатою електричної енергії (виплата заробітної плати, сплата податків тощо) здійснюється виключно з поточного рахунку, основним джерелом поповнення якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання. Внаслідок встановлення НКРЕКП нульових нормативів відрахувань коштів на поточні рахунки відповідача або щодобових мільйонних відрахувань відповідач не отримує кошти від здійснення господарської діяльності на поточні рахунки.

Також відповідач має низький рівень надходження коштів від споживачів електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію станом на 01.08.2018 складає 1941,8 млн. грн.

Згідно з поясненням представника відповідача всі грошові надходження від господарської діяльності в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості із заробітної плати. У зв'язку з цим відповідач не має можливості розрахуватися з позивачем одночасно та в повному обсязі за судовим рішенням в даній справі та просить розстрочити сплату присуджених судом сум.

Суд також враховує, що позивач не заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що надання розстрочки виконання рішення надасть відповідачу можливість виконати рішення суду у встановлені судом строки, а позивачу - отримати присуджені судом суми.

У зв'язку з цим суд задовольнив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 11 місяців зі сплатою присуджених сум та витрат на сплату судового збору рівними частинами щомісячно, починаючи з дня проголошення судового рішення.

Керуючись 129, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ ЕНД ОСОБА_1" (юридична адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; фактична адреса: 02160, м. Київ, вул. Березнева, 10, офіс 1112, код ЄДРПОУ 23539150) основний борг у сумі 283000,80 грн. (двісті вісімдесят три тисячі грн. 80 коп.), інфляційні втрати в сумі 23410,97 грн. (двадцять три тисячі чотириста десять грн. 97 коп.), 3% річних в сумі 8125,61 грн. (вісім тисяч сто двадцять п'ять грн. 61 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 4718,06 грн. (чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн. 06 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення про стягнення 283000,80 грн. (двісті вісімдесят три тисячі грн. 80 коп.), інфляційних втрат у сумі 23410,97 грн. (двадцять три тисячі чотириста десять грн. 97 коп.), 3% річних в сумі 8125,61 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 4718,06 грн. (чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн. 06 коп.), всього - 319255,44 грн. (триста дев'ятнадцять грн. двісті п'ятдесят п'ять грн. 44 коп.) на 11 місяців, починаючи з дня проголошення судового рішення, зі сплатою щомісячно суми 29023,22 грн. (двадцять дев'ять тисяч двадцять три грн. 22 коп.) до 01.11.2018, 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019 та суми 29023,24 грн. (двадцять дев'ять тисяч двадцять три грн. 24 коп.) - до 01.09.2019.

В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2119,32 грн. та 3% річних в сумі 736,56 грн. у позові відмовити.

Судовий збір в сумі 42,84 грн. (сорок дві грн. 84 коп.) покладається на позивача.

Судовий збір в сумі 38,43 грн. (тридцять вісім грн. 43 коп.) повернути позивачу ухвалою суду в разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.10.2018.

Суддя О.В.Федорова