Рішення

від 03.10.2018 по справі 910/8893/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2018Справа №910/8893/18

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті справу за позовом Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс"

про стягнення 12 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Фізична особа-підприємець Ковалишин Володимир Ігорович звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" про стягнення 12 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено через інтернет-магазин OLX договір поставки обладнання для складування та перевезення вантажів, на виконання своїх зобов'язань за яким ним було перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" кошти в розмірі 12 000,00 грн. в якості повної оплати вартості обладнання.

Однак, за твердження позивача, відповідач не здійснив поставку обладнання та після здійснення оплати позивачем вартості обладнання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" відсутній зв'язок, всі оголошення щодо продажу даного обладнання, а також акаунт відповідача в інтернет-магазині OLX видалені.

У зв'язку з наведеним Фізична особа-підприємець Ковалишин Володимир Ігорович звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" йому завдано збитків, з метою стягнення яких він звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 16.07.2018) відкрито провадження у справі №910/8893/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 06.09.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/8893/18 була направлена на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 16В) та була повернута відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась відповідачу.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2018 відкладено розгляд справи на 27.09.2018.

Позивач у судове засідання 27.09.2018 не з'явився, 26.09.2018 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (79059, АДРЕСА_2), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047543979.

Представник відповідача у судове засідання 27.09.2018 не з'явився, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 16В), однак за інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань 13.09.2018 поштове відправлення було відправлено до відділення 03048 (за місцем обслуговування відповідача). Враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 суд дійшов до висновку про належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 27.09.2018.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представника відповідача про причини його неявки в судове засідання 27.09.2018, а також заяву позивача про розгляд даної справи без його участі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із долученого позивачем рахунку на оплату №2092/05 від 17.05.2018, останній був виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" на придбання товару - штабелю гідравлічного Unilift (2 000 кг/ 2500 мм), вартістю 8 000,00 грн. без ПДВ та оплату доставки вказаного товару у м. Львів, вартістю 500,00 грн. без ПДВ. Всього вартість товару та доставки за вказаним рахунком складає 12 000,00 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що 17.05.2018 позивач сплатив на користь відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс") грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн. (призначення платежу - рахунок №2092/05 від 17.05.2018), що підтверджується банківської випискою з рахунку позивача, яка долучена до позовної заяви.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, отримавши від позивача оплату за товар, який мав бути поставлений позивачу та який вказаний у рахунку на оплату №2092/05 від 17.05.2018 на суму 12 000,00 грн., поставку товару не здійснив, з відповідачем був втрачений будь-який зв'язок, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму грошових коштів.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, що констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

Таким чином, розцінюючи рахунок на оплату №2092/05 від 17.05.2018 як пропозицію укласти договір на умовах, визначених у ньому, а саме щодо поставки зазначеного у ньому переліку товару за вказаною вартістю, суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом повної оплати рахунку у визначений у ньому строк (по суті, строк для акцепту).

Як встановлено судом, позивачем в дату виставлення рахунку на оплату №2092/05 від 17.05.2018 було у повному обсязі сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 12 000,00 грн. (вартість вказаного в рахунку товару та його доставку), що свідчить про повне та безумовне прийняття позивачем (акцептування) пропозиції відповідача (оферти).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено у спрощений спосіб договір поставки (купівлі-продажу).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Нормою ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачем, після здійснення оплати ФОП Ковалишиним В.І. виставленого рахунку, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" відсутній зв'язок, всі оголошення щодо продажу даного обладнання, а також акаунт відповідача в інтернет-магазині OLX видалені.

Наведені обставини стали підставою для звернення ФОП Ковалишина В.І. до правоохоронних органів із заявою (вх. №3638 від 21.05.2018) про вчинення дій, які мають ознаки кримінального правопорушення.

Проте, незважаючи на вчинення позивачем заходів з метою одержання оплаченого товару та послуг з його доставки (спроби зв'язатись з відповідачем засобами зв'язку, які йому відомі, та звернення до правоохоронних органів) станом на дату розгляду справи за твердженнями ФОП Ковалишина В.І., які не спростовані відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" не виконано свого зобов'язання з поставки оплаченого згідно рахунку №2092/05 від 17.05.2018 товару.

Крім того, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" ухиляється від отримання направленої йому судом кореспонденції (конверти з направленими процесуальними документами повертаються до суду у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання), явку в судові засіданні свого представника не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, жодних передбачених господарським процесуальним законом дій на спростування доводів ФОП Ковалишина В.І. щодо обставин справи не вжило (зокрема, не направило відзиву на позов, не надало доказів). Тобто, відповідачем не виконано своїх процесуальних обов'язків та фактично проігноровано факт розгляду даної справи судом.

З огляду на наведені обставини у їх сукупності, у суду наявні підстави вважати, що твердження позивача про неможливість зв'язатись із представниками відповідача та його недобросовісність у веденні господарської діяльності є обґрунтованими.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" від виконання своїх зобов'язань за укладеним у спрощеній формі договором купівлі-продажу з поставки оплаченого позивачем товару близько 5 місяців.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведені положення законодавства, та зважаючи на наявність обставин, які свідчать про недобросовісність відповідача в частині виконання прийнятого на себе зобов'язання, суд, керуючись визначеними у ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед яких основоположним є верховенство права, вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" суми коштів, сплаченої позивачем в якості попередньої оплати за товар, який так і не був поставлений відповідачем.

Так, згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем було здійснено попередню оплату за товар на суму 12 000,00 грн., а відповідач не виконав свій обов'язок та не поставив позивачу товар, вказаний у рахунку на оплату №2092/05 від 17.05.2018 (доказів на спростування протилежного відповідачем суду станом на дату розгляду у суді не надано), суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" про стягнення 12 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектрейл Солюшинс" (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 16-В; ідентифікаційний код 41876531) на користь Фізичної особи-підприємця Ковалишина Володимира Ігоровича (79059, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти у розмірі

12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 03.10.2018.

Суддя Р.В. Бойко