Рішення

від 05.10.2018 по справі 910/8766/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 05.10.2018Справа №  910/8766/18 За позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю «АЙПІ-КОННЕКТ» до Товариства  з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДАТАКОЛЛ» про стягнення 96638,54 грн.                                                                                         Суддя Сташків Р.Б. Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось). СУТЬ СПОРУ: На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення суми боргу та санкцій за договором надання послуг № ТП-17/32 від 15.05.2017 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань їх вчасно та повністю оплатити. Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру. До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України – надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі – відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також на інші адреси Відповідача, які зазначені у доданих до позову документах. Вказана ухвала надсилалася рекомендованими листами. Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З залучених до матеріалів справи листів, у яких Відповідачу направлялася копія ухвали, убачається, що всі листи, направлені за всіма відомими суду адресами, у тому числі за офіційною адресою місцезнаходження Відповідача згідно ЄДР, були повернуті суду поштою. Інших адрес Відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду Відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого Відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим Відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження. Відтак, Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а Відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність. За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: На підставі договору № ТП-17/32 від 15.05.2017 з додатками (далі разом – Договір), Позивачем надавалися Відповідачу обумовлені Договором телекомунікаційні послуги, що підтверджено залученими до справи: актом про початок надання послуг від 25.05.2017 та актами виконаних робіт за період травень 2017 року – грудень 2017 року. Вказані акти вкладені належним чином відповідно до умов Договору, підписані сторонами, зауважень не містять. Правомірність Договору судом наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України. Спір між сторонами виник у зв'язку з несплатою Відповідачем за послуги, надані Позивачем по Договору у січні 2018 року. За умовами Договору телекомунікаційні послуги надаються безперебійно, при цьому, відповідно до п. 2.1.10 Договору початок надання послуг оформлено актом, описаним вище. Доказів, що у спірний період (січень 2018 року) надання послуг по Договору було припинено повністю або частково матеріали справи не містять.   За умовами п. 2.3.8 Договору, Відповідач зобов'язався не припиняти дію Договору впродовж мінімального терміну використання послуги з моменту підписання. Мінімальний термін використання послуги зазначається в додатках до даного Договору (відповідно до додатку – 12 місяців, тобто по травень 2018 року включно, оскільки послуги надаються з травня 2017 року). У разі дострокового припинення послуги до закінчення мінімального терміну використання з ініціативи Замовника, або з ініціативи Оператора в разі порушення Замовником умов Договору, Замовник зобов'язується оплатити Оператору штрафні санкції у розмірі, що дорівнює вартості Послуг від дати припиненим до кінця мінімального терміну використання Послуги, якщо інше не зазначено в Додатках до даного Договору. Відповідно до розділу 3 Договору, Оператор надсилає Замовнику до 15-го числа податкову накладну та акт про надання послуг за попередній місяць. Замовник повертає до 20го числа поточного місяця підписаний ним один примірник акту про надання телекомунікаційних послуг за попередній місяць. Якщо протягом двадцяти днів після закінчення місяця Замовник не повернув Акт та не пред'явив у письмовому вигляді своїх претензій Оператору, то послуги вважаються виконаними в повному обсязі. Позивачем визнається отримання від Відповідача листа від 18.12.2017 № 205 з пропозицією про розірвання Договору у зв'язку з продажем активів та зміну акціонерів товариства. Залученими до справи доказами (копія конверту та роздруківка з бази Укрпошти) підтверджується отримання Позивачем вказаного листа 19.02.2018. Натомість, самим Позивачем визнається отримання листа раніше засобами електронної пошти, а саме 14.02.2018. Позивач з розірванням Договору погодився, у зв'язку з чим склав та направив засобами поштового зв'язку Відповідачу (докази залучені до справи) акт закінчення надання послуг від 15.02.2018, та у цьому ж листі направив акт здачі-прийняття наданих послуг від 25.01.2018, і два рахунки фактури – на оплату послуг за січень 2018 року і про сплату санкцій. Вказаний лист, а також направлені після цього два листи-вимоги, з такими ж додатками, також направлялися Відповідачу засобами поштового зв'язку (докази залучені до справи), але були повернути Позивачу у зв'язку з неможливістю вручення. Судом враховано, що вказані листи поверталися з адреси Відповідача, але оскільки інших адрес Відповідач не вказав, то суд доходить висновку, що неотримання вказаних листів з актами є відповідальністю Відповідача. Отже, оскільки Відповідач, як замовник, протягом двадцяти днів після закінчення місяця не повернув акт та не пред'явив у письмовому вигляді своїх претензій Позивачу, то послуги за січень 2018 року вважаються виконаними в повному обсязі, а отже підлягають оплаті згідно Договору. Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував. У матеріалах справи відсутні докази погашення Відповідачем спірної заборгованості за січень 2018 року у сумі 1980 грн. за надані на підставі вищеописаних Договору та акта послуги. Також у справі відсутні докази наявності у Відповідача будь-яких заперечень та/або зауважень щодо кількості, якості та/або комплектності виконаних Позивачем на підстав Договору та відображених у вищеописаному акті послуг. З огляду на наведене, матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем внесення оплати за надані Позивачем по Договору та відображені у акті послуги, тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 1980 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення: - штрафних санкцій за дострокове припинення дії послуги у відповідності до п. 2.3.8 Договору (з 25 січня 2018 року по 25 травня 2018 року) в розмірі 7920 грн.; - пені за порушення строків оплати згідно п. 5.5 договору в розмірі 252,14 гривень за період 16.01.2018 - 30.06.2018. Розрахунок вказаних сум пені та штрафних санкцій за дострокове припинення дії послуги судом також перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції є погодженими сторонами у Договорі та не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом; Відповідачем не доведено протилежного), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача. З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 252,14 грн. пені та 7920 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню. У частині вимог про стягнення штрафних санкції за прострочення оплати понад 30 календарних днів згідно п. 5.6 Договору в розмірі 86486,40 грн. суд відмовляє, оскільки передбачена умовами п. 5.6 Договору штрафна санкція («….7% суми заборгованості за кожен день прострочення») за своєю правовою природою є пенею (відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання), тоді як пеня вже була заявлена Позивачем у позові, розглянута та задоволена вище, а подвійне застосування санкції за одне і те ж порушення не допускається. Понесені Позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Щодо витрат Позивача на професійну правничу допомогу, то дослідивши попередній орієнтовний розрахунок цих витрат, який додано до позовної заяви, суд встановив, що адвокатом не було надано послугу у вигляді відрядження до міста Києва, оскільки судове засідання судом не призначалося, а всі документи до суду надсилалися поштою, а також відсутні докази надання адвокатом вказаних у розрахунку послуг: ознайомлення з документами; вивчення правової ситуації клієнта, консультація, узгодження правової позиції; огляд практики вирішення даної категорії спорів, підготовка позову (зокрема, враховуючи, що поданий до суду позов підписаний  самим директором Позивача, а  не адвокатом).   Натомість, замовлення Позивачем послуг адвоката підтверджено наявним у справі ордером, а надання послуг адвокатом у даному спорі підтверджено підписаними ним такими документами процесуального характеру, як заяви та пояснення, які надавалися після відкриття судом провадження с справі. Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Позивачем до позову додано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які він розраховував понести у зв'язку з розглядом даної справи, але підтверджено фактичне понесення витрат тільки на сплату судового збору. Доказів, що Позивачем було фактично понесено витрати на професійну правничу допомогу, тобто оплачено професійну правничу допомогу, матеріали справи не містять, тому у суду відсутні підстави стягувати з Відповідача судові витрати, щодо яких відсутні докази фактичного їх понесення їх Позивачем. Відтак, у стягненні з Відповідача заявлених, але не підтверджених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє. Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДАТАКОЛЛ» (м. Київ, вул. Кудряшова, 16; ідентифікаційний код 40261125) на користь Товариства  з обмеженою відповідальністю «АЙПІ-КОННЕКТ» (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13, офіс 416; ідентифікаційний код 38134787) 1980 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) грн. заборгованості, 7920 (сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. штрафних санкцій за дострокове припинення дії послуги, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 14 коп. пені, а також 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. судового збору. У решті позову відмовити Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України. Суддя                                                                                               Сташків Р.Б.