Ухвала

від 03.10.2018 по справі 922/4217/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"03" жовтня 2018 р.Справа № 922/4217/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Лаврова Л.С.

судді: Хотенець П.В. , Калініченко Н.В.

розглянувши скаргу Ізюмської міської ради Харківської області (вх. 27353 від 19.09.2018 р.)

за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської Ради, м. Ізюм 3-я особа, яка заявляла самостійні вимоги на предмет спору - Територіальна громада м. Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області до Ізюмської районної державної адміністрації м. Ізюм, Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про за участю усунення перешкод та звільнення приміщення відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

За участю представників:

Виконавчого комітету Ізюмської МР - не з'явився,

Ізюмської міської ради (стягувач) - ОСОБА_1,

Ізюмської РДА - не з'явився,

Архівного відділу Ізюмської РДА (боржник) - не з'явився,

ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2017 р. було припинено провадження за первісним позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, задоволено позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору до Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 р. частково задоволено апеляційну скаргу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2017 р. у справі №922/4217/16 в частині припинення провадження за первісним позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.

19.09.2018 р. від Ізюмської міської ради Харківської області надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2.

Скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відносно виконання виконавчого листа господарського суду Харківської області, виданого 19.09.2017 р. та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 здійснити виконавчі дії щодо повного виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.09.2017 р. по справі №922/4217/16 в порядку, встановленому законом.

Ухвалою від 24.09.2018 р. подану скаргу було прийнято судом та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2018 р. о 10:30 з повідомленням учасників справи та органу виконавчої служби.

В призначеному судовому засіданні представник стягувача повністю підтримав доводи, викладені в скарзі, вказував, що останні виконавчі дії державним виконавцем вчинялися ще у квітні 2018 року і в подальшому жодних виконавчих дій не проводилося.

Представники інших учасників справи та виконавчої служби у призначене судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути скаргу в засіданні 03.10.2018 р.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив наступне.

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Щедріною Валерією Романівною 10.01.2018 р. було відкрито виконавче провадження ВП №55493014 на виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.09.2017 р. по справі №922/4217/16.

08.02.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк наказу №922/4217/16 від 19.09.2017 р.

04.04.2018 р. винесено постанову про повторне накладення штрафу на Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк наказу №922/4217/16 від 19.09.2017 р. Також, було винесено постанови про стягнення виконавчого збору з Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та витрат на проведення виконавчих дій.

24.04.2018 р. на адресу Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області було надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.

Інформації про вчинення будь-яких інших виконавчих дій в межах виконавчого провадження №55493014 в матеріалах справи та Автоматизованій системі виконавчого провадження не міститься.

Ізюмська міська рада Харківської області просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відносно виконання виконавчого листа господарського суду Харківської області, виданого 19.09.2017 р. та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 здійснити виконавчі дії щодо повного виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.09.2017 р. по справі №922/4217/16 в порядку, встановленому законом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст. 129-1 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби за ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність. В силу статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вказаною статтею також передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти у тому числі конфеденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Згідно з частинами першою, другою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача; виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Відповідно до статті 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У матеріалах справи відсутні документи на підтвердження здійснення органом державної виконавчої служби наведених вище дій, направлених на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області 19.09.2017 р. по справі №922/4217/16. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області не надано жодного доказу, який би свідчив про направлення ним запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника у визначені Законом України "Про виконавче провадження" строки, а також про вчинення дій, направлених на виявлення готівкових коштів відповідача, проведення перевірки його майнового стану тощо.

Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Водночас, такі докази про дотримання органом державної виконавчої служби порядку і строків проведення таких перевірок в матеріалах справи відсутні та виконавчою службою не надані.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, останні виконавчі дії державним виконавцем проводилися ще в квітні 2018 року.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що скарга Ізюмської міської ради Харківської області на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, і, відповідно, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 42, 232-235, 240, 339, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Ізюмської міської ради Харківської області (вх. 27353 від 19.09.2018 р.) на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відносно виконання виконавчого листа господарського суду Харківської області, виданого 19.09.2017 р.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 здійснити виконавчі дії щодо повного виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.09.2017 р. по справі №922/4217/16 в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

повний текс ухвали підписаний 04.10.2018 року