Ухвала

від 05.10.2018 по справі 921/696/17-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05 жовтня 2018 рокуСправа № 921/696/17-г/14 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянув подання №46070/15 від 02.10.2018 Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

за позовом Фізичної особи - підприємця Лучика Миколи Ігоровича АДРЕСА_1, 46008

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-школа "Овітта" вул. Медова, 12, офіс 13, м. Тернопіль, 46008

про cтягнення заборгованості в сумі 96 170,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2018 у справі №921/696/17-г/14 позов було задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" на користь Фізичної особи - підприємця Лучика Миколи Ігоровича - 48 423 грн. заборгованості за надані послуги, 4 391 грн. 24 коп. - пені, 752 грн. 26 коп. - 3% річних, 4 434 грн. 48 коп. - інфляційних втрат та 935 грн. 91 коп. в рахунок повернення судового збору. 20.04.2018 на виконання цього судового рішення видано відповідний наказ.

04.10.2018 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшло подання Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, у якому останній просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України директора ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, серія паспорта НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, до повного виконання зобов'язань, покладених наказом №921/696/17-г/14 від 20.04.2018 Господарського суду Тернопільської області про стягнення з "Бізнес-школа "Овітта" на користь Лучика М.І. 58 936,89 грн.

Розглянувши подання №46070/15 від 02.10.2018, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування звернення до господарського суду з поданням, державний виконавець зазначає, що необхідність у тимчасовому обмеженні керівника боржника у праві виїзду за кордон обумовлена невиконанням ним дій, направлених на виконання виконавчого документа, а накладена заборона, відповідно, забезпечить таке виконання.

05.05.2018, на підставі заяви стягувача від 27.04.2018, державним виконавцем винесено постанову ВП №56327033 про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду №921/696/17-г/14 та винесено постанову про арешт майна боржника.

25.05.2018 органом ДВС винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі. Зокрема, вірним місцезнаходженням боржника визначено вул. Медова, 12, оф.13, м. Тернопіль.

За наслідками виходу державного виконавця за цією адресою, зі слів заступника Генерального директора ТОВ "Терна", було встановлено, що в офісному приміщенні не знаходиться майно, яке б належало боржнику та підлягало опису, з метою подальшої реалізації в рахунок погашення боргу. Вказане зафіксовано у Акті державного виконавця від 25.05.2018.

Крім цього, на виконання приписів ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", з метою пошуку зареєстрованого майна боржника, державним виконавцем надіслані запити до відповідних органів реєстрації.

Так, Державна фіскальна служба України у відповіді №1038365417 від 29.05.2018 повідомила, що за боржником зареєстровані відкриті рахунки в банківських установах, а саме в ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ "ОТП Банк".

Листом №1283 від 24.05.2018, ТОВ "Розрахунково-кліринго-консалтингова Компанія "АВС-РЕЄСТР" надало інформацію про те, у Бізнес - школи відсутні зареєстровані ціні папери у депозитарній установі ТОВ "АВС-РЕЄСТР".

Окрім цього, у поданні зазначено, що згідно відповіді Регіонального сервісного центру від 13.06.2018 року, за боржником транспортні засоби не зареєстровані. Разом з тим, у долучених до справи матеріалах дане повідомлення відсутнє.

05.07.2018 в порядку ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" є ОСОБА_3.

Державним виконавцем дана посадова особа викликалася для дачі пояснень щодо не сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату.

17.07.2018 ОСОБА_3 були надані письмові пояснення, згідно з якими:

- ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а відтак станом на 17 липня 2018 року не має змоги виконати судове рішення. Директор визнає рішення суду, але становище компанії на межі банкрутства і практично повна зупинка операційної діяльності не дають змоги його виконати;

- у зв'язку із особливістю типу діяльності ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" не володіє нерухомим та рухомим майном;

- станом на момент написання пояснення джерела отримання коштів від діяльності товариства відсутня;

- у зв'язку із ненаданням послуг компанією сплата боргу не видається за можливе. Однак, у разі відновлення діяльності та покращення фінансового становища боржика зобов'язання будуть виконані у повній мірі;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон у гр. ОСОБА_3Є наявний. Однак, державний кордон жодного разу він не перетинав і наміру здійснювати це в найближчий час не має.

Щодо діяльності сайту ovitta.com.ua директор ТзОВ "Бізнес-школа "Овітта" ОСОБА_3 зазначає наступне.

Даний ресурс створений для анонсу подій, які організовуються та проводяться різними організаціями, зокрема ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" та ТОВ "Тренінгова компанія Овітта".

Усі події, зазначені на сайті, анонсуються іншою компанією ТОВ "Тренінгова компанія Овітта" і не мають жодного відношення до ТОВ "Бізнес-школа "Овітта". Товариство організовувало лише спеціалізовані освітні програми з управління та консультування управління.

Разом з тим, державний виконавець посилається на те, що жодних дій спрямованих на виконання, судового рішення директором ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" ОСОБА_3 не приймаються.

Подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України підлягає негайному розгляду (ч.4 ст. 337 ГПК України).

Термін "негайно" у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" є виправданим, якщо строк триває до 4-х днів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби.

За ч.1ст.18 цього нормативно - правового акта, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п.1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802), у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за поданням державного або приватного виконавця, який відкрив відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 337 ГПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Приписами до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України" визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Аналізуючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 зазначив, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі чи частково.

Поряд з цим, за положеннями ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. І цей захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

З урахуванням приписів п.2 та п.3 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень таке подання виконавця обов'язково повинно містити інформацію, зокрема щодо прізвища, імені та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік), громадянства боржника - фізичної особи. А у разі відсутності таких даних державний (приватний) виконавець на письмовий запит отримує їх в органі, який видав виконавчий документ, або в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

У поданні державним виконавцем зазначено, що 19.07.2018 ним направлено запит в УДМС України в Тернопільській області з метою отримання інформації про те чи документований директор ТОВ "Бізнес-школа "Овітта" ОСОБА_3 паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

20.07.2018 направлено запит у Державну прикордонну службу України з метою отримання інформації про перетин кордону України цією посадовою особою.

Водночас, державний виконавець не надав суду доказів того, що директор товариства має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України, як і не надав перелічених вище запитів.

Крім цього, у письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що визнає наявність заборгованості, а отже не ухиляється від своїх зобов'язань, та надав інформацію про те, що не перетинав кордону жодного разу і немає наміру.

Органом ДВС не подано суду доказів притягнення боржника до відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за викликом виконавця, згідно норм ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд звертає увагу, що відсутність майна та коштів боржника не свідчить про його ухилення від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи буде ефективним для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, тощо.

Правовими нормами, що містяться у ч.ч. 1, 3, 4 ст. 313 ЦК України обумовлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з наведених державним виконавцем, може призвести до необгрунтованого обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке гарантоване Конституцією України.

Враховуючи наведене, подання Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні №46070/15 від 02.10.2018 Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа директора ТОВ "Бізнес-школа "Овіта".

2. Ухвалу надіслати Тернопільському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Дата підписання ухвали: 05.10.2018.

Суддя О.В. Руденко