Рішення

від 02.10.2018 по справі 0540/6687/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 р. Справа№0540/6687/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю, розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003841415 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за орендну плату з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 86813,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21703,25 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831415 від 16.05.2018/ року про збільшення суми грошового зобов'язання за земельний податок на суму 242590,90 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 194072,72 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 48518,18 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Ярова С.Е. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконструкція", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003841415 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за орендну плату з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 86813,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21703,25 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831415 від 16.05.2018/ року про збільшення суми грошового зобов'язання за земельний податок на суму 242590,90 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 194072,72 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 48518,18 грн.

28 вересня 2018 року позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн. в частині збільшення податкового зобов'язання на суму 168404,35 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 42101,08 грн., та № 0003831415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з якої основний платіж в сумі 86813,05грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 21703,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.04.2018 року року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Спеціалізоване управління № 112 Стальконструкція з питань дотримання податкового законодавства, за результатами, якої складено акт перевірки від 12.04.2018 року № 384/05-99-14-15/01413767. На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн., та № 0003831415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з якої основний платіж в сумі 86813,05грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 21703,25 грн. Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення - рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції оскільки відповідно до вимог зазначеного закону позивач звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також орендної плати за користування такими земельними ділянками, адже населені пункти на яких знаходяться вказані земельні ділянки входять до переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 року, про що складено акт перевірки №384/05-99-1415/01413767. За результатами перевірки встановлено порушення вимог ст. 269, 270, 271, 286, 287 Податкового кодексу України, в частині заниження земельного податку з юридичних осіб у сумі 194072,72 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89920,46 грн., за 2016 рік на суму 78483,89 грн., за 2017 рік на суму 25668,37 грн., крім того перевіркою встановлено порушення вимог ст. 288, 289 Податкового кодексу в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 86813,05 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 54373, 50 грн. та за 2016 рік до 01 червня 2016 року на суму 32439,55 грн. з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю по деклараціям за 2014 - 2016 рік, за результатами якої складено акт від 25.08.2016 року № 964/05-14-12-01-31366910. В зв'язку з чим відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення. Відповідач вказує на те, що відповідно до положень Податкового кодексу України позивач зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для надання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Отже, відповідач вважає, що приймаючі спірні податкові повідомлення діяв в межах визначених чинним законодавством.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладені у відзиві на позовну заяву обставини та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 11 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року відкладено розгляд справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконсатрукція" зареєстровано в якості юридичної особи 30.01.1997 року № 12741200000000782, включено до ЄДРПОУ за № 01413767, та перебуває на обліку як платник податків у Головного управління ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, між Мелекінською сільською радою (далі по тексту - Орендодавцем) та Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконсатрукція" (далі по тексту - Орендар) укладений договір оренди землі від 27 жовтня 2010 року, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у с. Мелекіне, вул. Набережна, 7 кадастровий номер 1423984400:01:000:0008 згідно рішенням від 12.052010 року № 5/35-2213 (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 2 розділу Об'єкт оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7397 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 196,02 грн. за 1 м. кв. (п. 4 зазначеного договору).

Згідно п. 7 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 196,02х3%х7397м.кв.= 43498,80 грн. за рік.

Пунктом 11 цього Договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт інфляції.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 055247 встановлено, що Публічному акціонерному товариству Спеціалізоване управління № 112 Стальконструкція на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.082009 року справа № 41/112пн передано у постійне користування земельну ділянкою площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, вул. Євпаторійська, буд. 49 (а.с. 15).

Крім того, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ДН від 28.04.1994 року, виданного Маріупольському спеціалізованому управлінню № 112 А.П. Донбасстальконструкція встановлено, що Маріупольською міською радою народних депутатів Донецької області надано у постійне користування Маріупольському спеціалізованому управлінню № 112 А.П. Донбасстальконструкція 2,12 г землі (а.с.24-27).

Позивачем до Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 54373,50 грн. (а.с. 138-141). Зазначена податкова декларація прийнята контролюючим органом 18.02.2014 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 142).

Також, позивачем подано до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 89920,46 грн. (а.с. 148-151). Зазначена податкова декларація прийнята контролючим органом 17.11.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 152).

Позивачем до Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 38927,44 грн. (а.с. 159-163). Зазначена податкова декларація прийнята контролюючим органом 30.11.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 164).

Позивачем подано до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 52210,25 грн. (а.с. 165-169).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФУ у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 112866,89 грн. (а.с. 170-172). Зазначена податкова декларація прийнята контролюючим органом 21.02.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 185).

Позивачем до Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області була подана податкова декларація зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до яких визначена загальна сума податкових зобов'язань в розмірі 43498,80 грн. (а.с. 186-189). Зазначена податкова декларація прийнята контролюючим органом 27.06.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с. 190).

В зв'язку з набранням чинності Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , позивачем подано до Мангуської ОДПІ ГУДФС у Донецькій області уточнюючу декларацію за 2015 рік, якою встановлено заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати на 54373,50 грн. (а.с. 143-146). Також, позивачем до Маріупольської ОДПІ подано уточнюючу декларацію за 2015 рік, якою зменшено податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2015 рік на суму 89920,46 грн. (а.с. 153-157). Крім того, позивачем до Мангушської ОДПІ подано уточнюючу декларацію за 2017 рік, якою встановлено заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати на суму 13009,12 грн. (а.с. 191-195).

Головним управління ДФС у Донецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ПрАТ Спеціалізоване управління № 112 Стальконструкція з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року , з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 12.04.2018 року № 384/05-99-14-15-01413767 (а.с. 28-60).

За результатами перевірки встановлено порушення:

- ст. 269, ст. 270, ст. 271, ст. 286, ст. 287, ст. 289 ПК України , в частині заниження земельного податку з юридичних осіб у сумі 194072,72 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 89920,46 грн., за 2016 рік на суму 78483,89 грн., за 2017 рік на суму 25668,37 грн.;

- ст. 288, ст. 289 ПК України в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 86813,05 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 54373,50 грн. та за 2016 рік (до 01.06.2018 року) на суму 32439,55 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем надані заперечення на акт перевірки № 384/05-99-14-151/01413767 від 12.04.2018 року за вих. № 890/09 від 03.05.2018 року (а.с. 99-107).

Державної фіскальною службою України на адресу позивача направлено лист № 20334/10/05-99-14-15 від 14.05.2018 року Про надання відповіді на заперечення (а.с. 108-118).

На підставі висновків викладених у акті перевірки від 12.04.2018 року № 384/05-99-14-14-01413767, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн., та № 0003831415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з якої основний платіж в сумі 86813,05грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 21703,25 грн. (а.с. 119, 121).

Судом встановлено, що позивачем подано скаргу № 952/09 від 24.05.2018 року до Державної фіскальної служби України, відповідно до якої останній просив скасувати прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення - рішення (а.с. 123).

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 28.07.2018 року № 24308/6/99-99-11-03-01-25, відповідно до якого скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін (а.с.128-129).

Не погодившись з прийнятими Головним управлінням ДФС у Донецькій області спірними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно п. 288.1 статті 288 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ч. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем було подано до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, 2016, 2017 роки, відповідно до яких позивач, зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за земельні ділянки та земельну плату з юридичних осіб (а.с. 138-195).

Позивачем, у зв'язку з набранням чинності Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі декларації за 2015 рік, якою встановлено заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати на54373,50 грн., уточнюючу декларацію за 2015 рік, якою зменшено податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2015 рік на суму 89920,46 грн., уточнюючу декларацію за 2017 рік, якою встановлено заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати на суму 13009,12 грн.

Оскільки позивачем було подано уточнюючі декларації з орендної плати за 2015, 2017 рік відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги Податкового кодексу України. В зв'язку з чим, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн., та № 0003831415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з якої основний платіж в сумі 86813,05грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 21703,25 грн.

Однак, суд не погоджується з прийнятими Головним управлінням ДФС у Донецькій області податковими повідомленнями - рішеннями, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведеного, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року , станом теперішній час АТО триває.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрі Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у якому, серед інших є м. Маріуполь та с. Мелекіне, де розташовані земельні ділянки позивача.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року діяло у період з 30 жовтня 2014 року по 4 листопада 2014 року та у період з 2 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року. Аналізуючи наведене, а також беручи до уваги факт прийняття 02 грудня 2015 року Розпорядження № 1275-р, суд зазначає, що станом на час прийняття спірного рішення факт знаходження у спірний період населених пунктів м. Маріуполь та с. Мелекіне, на території, де проводиться антитерористична операція - є встановленим, чим спростовуються заперечення відповідача з цього приводу.

Суд зазначає, що Законом № 1365-8 від 17.05.2016 року статтю 4 доповнено частиною четвертою, згідно з якою перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р м. Маріуполь та с. Мелекіна, на території яких розташовані земельні ділянки позивача, не входять до зазначеного переліку.

Крім того, слід зауважити, що стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Так, щодо вирішення питання обов'язкової наявності в підприємства сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, суд зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (не обов'язково з земельного податку), отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені.

Також, суд зазначає, що підставою для подання позивачем уточнюючих декларацій податкових зобов'язань з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2015, 2016 рік та зменщення суми цих податкових зобов'язань стали положення статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яка визначає підстави звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населних пунктах згідно з Переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону № 1669, що свідчить про бездіяльність застосування контролюючим органом до спірних правовідносин положень статті 286 Податкового кодексу України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року по справі № 805/3279/17-а, від 13.02.2018 року по справі № К/9991/361/17 (справа № 805/1883/17-а), від 26.06.2018 року по справі № 812/981/16.

Отже, оскільки земельні ділянки позивача знаходяться на території, де проводилась антитерористична операція, суд вважає, що позивач відповідно до положень статті 6 Закону № 1669 звільнений від сплати своїх податкових зобов'язань з орендної плати та земельної плати на період з 14 квітня 2014 року по 30 травня 2016 року включно.

Згідно облікової картки платника податків та розрахунку до податкового повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003831415 вбачається, що сума грошових зобов'язань з орендної плати на суму 108516,30 грн. нараховано за період 2015 року, та до 01 червня 2016 року, з огляду на вищевикладене суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003831415 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання за земельний податок на суму 242590,90 грн., суд зазначає, що сума грошового зобов'язання нарахована за 2015, 2016, 2017 рік.

Згідно наданої до суду заяви про уточнення позовної заяви позивач просив суд скасувати податкового повідомлення - рішення від 16.05.2018 року № 0003841415 в частині збільшення податкового зобов'язання на суму 168404,35 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42101,08, які нараховані за 2015 рік та 2016 рік.

Таким чином, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень від 16.05.2018 року № 0003841415, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн. в частині збільшення податкового зобов'язання на суму 144376,36 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 36094,06 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.05.2016 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконсатрукція" до Головного управління ДФС у Донецькій області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003841415 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за орендну плату з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 86813,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21703,25 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831415 від 16.05.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за земельний податок на суму 180470,42 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 144376,36 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 36094,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконсатрукція" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003841415 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за орендну плату з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 86813,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21703,25 грн., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831415 від 16.05.2018 року про збільшенн суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 212590,90 грн., з якої основний платіж в сумі 194072,72 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 48518,18 грн. в частині збільшення податкового зобов'язання на суму 168404,35 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 42101,08 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003841415 від 16.05.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за орендну плату з юридичних осіб на суму 108516,30 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 86813,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21703,25 грн.

Визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003831415 від 16.05.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за земельний податок на суму 180470,42 грн., з яких збільшено податкове зобов'язання на суму 144376,36 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 36094,06 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 112 "Стальконсатрукція" (код ЄДРПОУ 01413767, 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Євпаторійська, буд. 49) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) судовий збір в розмірі 4334 (чотири тисячі триста тридцять чотири) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 02 жовтня 2018 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.