Рішення

від 04.10.2018 по справі 0640/3847/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3847/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання повторно розглянути заяву,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо ненадання Киківській сільській раді Новоград-Волинського району Житомирської області дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,3474 га для створення громадського пасовища на території Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,3474 га для створення громадського пасовища на території Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та прийняти рішення відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

В обґрунтування позову зазначає, що Киківська сільська рада неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,3474 га для створення громадського пасовища, які залишались без задоволення, а на заяву від 29.05.2018 (на дату звернення до суду) відповідь не надійшла.

Ухвалою від 08.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

28.08.2018 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 60-62), в якому просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Киківська сільська рада не входить в жодну з чотирьох об'єднаних територіальних громад Новоград-Волинського району, як наслідок передача земель за межами населених пунктів Киківської сільської ради у комунальну власність відповідно до розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 60-р на даний час є неможливою; 05.07.2018 відповідач направив відповідь на клопотання позивача, яке зареєстроване 30.05.2018, в цьому листі викладено і аргументовано причини відмови; варто зауважити, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність; підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

04.09.2018 позивач надав відповідь на відзив (а.с. 68-70), в якій вказав, що відмова, викладена у формі довільного листа від 05.07.2018, який надійшов на адресу позивача після закінчення одного місяця з моменту звернення є протиправною бездіяльністю, а вказані в ньому підстави відмови не узгоджуються із нормами законодавства; рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється наказом; Земельним кодексом України передбачено право створювати громадські пасовища для забезпечення потреб жителів села незалежно від об'єднання у територіальну громаду; розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60 не містить заборони передавати землі сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність для створення пасовищ.

В судовому засіданні:

- представники позивача просили позов задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача щодо задоволення позову заперечував.

Суд, за згодою позивача, перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з зверненням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища на території Киківської сільської ради, однак позитивної відповіді від відповідача не отримував.

29.05.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області з зверненням № 233 (а.с. 48), в якому повторно просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища орієнтовною площею 20,3474 га.

До даного звернення додала: картографічні матеріалі із зазначенням розташування земельної ділянки та її площа; рішення Киківської сільської ради "Про створення громадського пасовища"; розрахунок потреби в площі земельних ділянок для створення громадських пасовищ в розрізі населених пунктів сільської ради; довідка Ф.6-сільрада (річна) про наявність поголів'я худоби станом на 01.01.2018; копію свідоцтва з ЄДРПОУ; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (сільської ради).

Після відкриття провадження у справі, а саме 05.07.2018, відповідач надав позивачу лист відповідь № П-6242/0-3850/0/22-18 (а.с. 64), в якому вказав, що: "Станом на цей час, на території Новоград-Волинського району Житомирської області створено лише чотири об'єднані територіальні громади, в жодну з яких Киківська сільська рада не увійшла. Також будь-яка інформація щодо об'єднання Киківської сільської ради із будь-якою об'єднаною територіальною громадою Новоград-Волинського району, у Головному управлінні відсутня. Виходячи з наведеного, передача земель за межами населених пунктів Киківської сільської ради у комунальну власність відповідно до розпорядження КМУ від 31.01.2018 № 60-р на даний час є неможливою".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У справі, що розглядається, предметом спору є відмова відповідача (у формі листа-відповіді) за клопотанням позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У частині 3 ст. 123 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 3 статті 123 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Для порівняння, у частин 6, 10 статті 123 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування шляхом, крім іншого, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У статті 123 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Враховуючи, що відмова у надані дозволу оформлена листом, а не наказом, така відмова є протиправною.

Щодо посилання відповідача на підстави для відмови в наданні дозволу, які він зазначає у листі від 05.07.2018 та відзиві на позов, то, враховуючи, що позивач не обґрунтовує свої позовні вимоги протиправністю цих підстав, оскаржувана відмова оформлена неналежним чином, суд такі посилання відповідача до уваги не приймає.

При цьому суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, якщо відповідач відмовляє в наданні дозволу, він повинен надати таку відмову у вигляді наказу і лише з мотивів невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, про що зазначити у наказі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи те, що заява позивача було розглянуто з порушенням встановлених чинним законодавством строків та те, що відповідач за зверненням позивача не прийняв у вигляді наказу жодного з тих рішень, які передбачені у частині 3 статті 123 ЗК України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути звернення та прийняти відповідний наказ про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду в даній справі.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (вул. Миру, 11, с. Кикова, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11787, код 04348869) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо неприйняття рішення у вигляді наказу за заявою Киківській сільській раді Новоград-Волинського району Житомирської області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,3474 га для створення громадського пасовища на території Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути звернення Киківської сільської ради від 29.05.2018 року № 233 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища орієнтовною площею 20,3474 га та прийняти відповідний наказ про надання або про відмову у наданні такого дозволу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області понесені нею судові витрати в сумі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             М.М. Семенюк