КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1451/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 (27300, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Олександрівський районний суд Кіровоградської області (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Вишнева, 21, код ЄДРПОУ 05403464)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрівського районного суду Кіровоградської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона Указом Президента України №13-2003 від 09.01.2003 року призначена вперше на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області. З часу призначення її на цю посаду, при встановленні надбавки за вислугу років відповідачем не було зараховано до стажу державної служби період проходження нею служби в органах внутрішніх справ з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року, який є періодом навчання в Харківському університеті внутрішніх справ. На даний час її щомісячна доплата за вислугу років становить 40% посадового окладу судді, тоді як з урахуванням зазначеного стажу має становити 50%. У березні 2018 року позивачка звернулася до Олександрівського районного суду Кіровоградської області щодо проведення їй перерахунку трудового стажу з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року. Однак, листом №1/97/18 від 12.04.2018 року відповідач відмовив їй у перерахунку стажу, повідомивши про відсутність підстав для цього. Позивачка, не погоджуючись з такою позицією відповідача та наполягаючи на тому, що неправильне обрахування відповідачем стажу державної служби порушує її трудові права на отримання більшого розміру суддівської винагороди, просить суд:
- визнати неправомірними дії Олександрівського районного суду Кіровоградської області щодо не включення до її стажу державної служби періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року, а саме - період навчання в Харківському університеті внутрішніх справ;
- зобов'язати Олександрівський районний суд Кіровоградської області зарахувати їй стаж державної служби з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року та здійснити перерахунок надбавки за вислугу років з урахуванням стажу державної служби з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року, про що винести відповідний наказ.
Ухвалою судді від 18.05.2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на час призначення позивачки на посаду судді обчислення стажу державної служби здійснювалося відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року. Зазначений Порядок не містить норми, яка б прямо передбачала зарахування до стажу державної служби періоду навчання у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України. Посилаючись на роз'яснення Головного управління державної служби України №1806/10-07 від 03.03.2007 року, згідно з якими навчання у вищих учбових закладах Міністерства внутрішніх справ України до стажу державної служби не зараховується, просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа подала пояснення, в яких заперечила проти позову та посилаючись, зокрема, на Методику щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового та начальницького стажу органів внутрішніх справ, затверджену спільним наказом Головдержслужби України та Міністерства праці та соціальної політики України №270/551 від 12.10.2007 року, стверджувала, що час навчання студентів (слухачів), курсантів, аспірантів (ад'ютантів) та докторантів у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України не включається до стажу державної служби, тому відповідач правомірно не зарахував до стажу державної служби позивачки період її навчання в Харківському університеті внутрішніх справ.
Позивачка подала до суду відповіді на відзив відповідача та на пояснення третьої особи, у яких вказувала про безпідставність посилання на роз'яснення Головного управління державної служби України №1806/10-07 від 03.03.2007 року, оскільки вони мають лише рекомендаційний характер та не є обов'язковими до застосування. Наполягала на тому, що у період з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року вона перебувала в кадрах Міністерства внутрішніх справ України та проходила службу в органах внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання, тому період її навчання у Харківському університеті внутрішніх справ підлягає включенню до стажу державної служби, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років у більшому розмірі.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ безперервно 8 років 5 місяців 14 днів, а саме з 10.08.1994 року по 24.01.2003 року. (а.с. 189) Згідно з архівною довідкою №0-146/05/15-18 від 16.04.2018 року, виданою УМВС України в Кіровоградській області, у цей період вона займала такі посади (а.с. 13):
- з 10.08.1994 року по 13.09.1994 року - слухач факультету №1 (слідчо-криміналістичного Харківського інституту внутрішніх справ;
- з 13.09.1994 року по 01.04.1995 року - курсант факультету №1 (слідчо-криміналістичного) Харківського інституту внутрішніх справ;
- з 01.04.1995 року по 26.06.1998 року - курсант факультету №1 (юридичного) Університету внутрішніх справ;
- з 27.07.1998 по 10.05.1999 року - слідчий слідчого відділення Бобринецького районного відділу УМВС України в Кіровоградській області;
- з 10.05.1999 року по 01.11.2000 року - слідчий слідчого відділення Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського управління УМВС України в Кіровоградській області;
- з 01.11.2000 року по 12.04.2001 року - слідчий слідчого відділення Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області;
- з 12.04.2001 року по 24.01.2003 року - старший слідчий слідчого відділення Ленінського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області.
Указом Президента України №13/2003 від 09.01.2003 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області строком на п'ять років. (а.с. 100)
Наказом начальника ТУ ДСА в Кіровоградській області №5 від 24.01.2003 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області з 24.01.2003 року. Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 10%, як такій, стаж державної служби якої становить 4 роки 5 місяців 27 днів на день призначення на посаду. (а.с. 18) До цього стажу зараховано час роботи на посадах слідчого з 27.07.1998 року по 24.01.2003 року.
Постановою Верховної Ради України №300-VI від 22.05.2008 року ОСОБА_1 обрано на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області безстроково. (а.с. 102 - 104)
Наказом голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області №2-к від 03.01.2012 року "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років суддям Олександрівського районного суду Кіровоградської області" позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу з 01.01.2012 року. (а.с. 115)
Наказом голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області №18-к від 04.07.2013 року "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1" позивачці встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з 27.07.2013 року. (а.с. 19)
У березні 2018 року позивачка звернулася до голови Олександрівського районного суду Кіровоградської області із заявою, в якій просила включити до стажу державної служби період проходження нею служби в органах внутрішніх справ з серпня 1994 року по липень 1998 року, а саме період навчання в Харківському університеті внутрішніх справ, та встановити розмір надбавки за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням зазначеного стажу державної служби; направити копію наказу до ТУ ДСА в Кіровоградській області для нарахування та виплати суддівської винагороди з врахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 50 % посадового окладу. (а.с. 16)
Листом №1/97/18 від 12.04.2018 року відповідач повідомив позивачку про відсутність правових підстав для включення до її стажу державної служби періоду навчання з 10.08.1998 року по 27.07.1998 року. (а.с. 17)
Не погоджуючись з також відмовою, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи вказаний спір, суд виходить з того, що на момент призначення позивачки на посаду судді діяв Закон України "Про статус суддів" №2862-XII від 15.12.1992 року.
Згідно з частинами 1, 4, 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
З 30.07.2010 року набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року.
Відповідно до частини 5 статті 129 цього Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (була введена в дію з 1 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Згідно зі статтею 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Воднораз, пунктом 11 Розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року, який набрав чинності 25.03.2015 року, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI викладено у новій редакції.
Відповідно до частини 5 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону №192-VIII) суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
З 30.09.2016 року набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року.
Згідно з частиною 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (в редакції Закону України №1798-VIII від 21.12.2016 року) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Виходячи з дати призначення позивачки на посаду судді, на неї розповсюджувалася дія частини 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів", яка передбачала можливість зарахування до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, також часу роботи на попередніх посадах, зокрема на посадах слідчих, а також інших працівників, яким законом були передбачені такі пільги.
Так, статтею 33 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 року (чинного, на час призначення позивачки на посаду судді) була передбачена виплата надбавки за вислугу років державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу, залежно від стажу державної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (надалі - Порядок №283), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу 23 пункту 3 Порядку №283 (який було доповнено постановою Кабінету Міністрів України "Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби" №804 від 07.06.2006 року, в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби" від 24.01.2007 року №36) до стажу державної служби включається час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.
Згідно зі статтями 7, 9 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ від 20.12.1990 року (у редакції, чинній на момент проходження позивачкою служби в органах внутрішніх справ) міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально- процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
До виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи. На них, а також курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, в тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Згідно з частинами 1, 3 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення, у редакції, чинній на момент проходження позивачкою служби в органах внутрішніх справ).
Відповідно до пункту 1 Положення до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ УРСР і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Пунктом 2 Положення визначено, що особам, які перебувають на службі в органах внутрішніх справ, присвоюються такі спеціальні звання: рядовий склад - рядовий міліції.
Згідно з пунктами 16, 20, 27 Положення особи рядового і начальницького складу можуть навчатися у вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх школах, навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР, а також на заочних і вечірніх факультетах (відділеннях) вищих навчальних закладів інших міністерств і відомств. При цьому їм надаються пільги, встановлені законодавством для слухачів і студентів.
Час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.
Спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з урахуванням їх особистих якостей, спеціальної або військової освіти, підготовки, службового досвіду та інших умов, передбачених цим Положенням.
Згідно з пунктом 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Судом установлено, що у трудовій книжці позивачки міститься запис про те, що вона проходила службу в органах внутрішніх справ України безперервно 8 років 5 місяців 14 днів у період з 10.08.1994 року по 24.01.2003 pоку. (а.с. 14 - 15). У період з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року позивачка навчалася на денній формі навчання у Харківському інституті внутрішніх справ, на базі якого згодом засновано Університет внутрішніх справ, який є вищим навчальним закладом системи МВС України. (а.с. 246- 247)
Початком проходження позивачкою служби в органах внутрішніх справ є 10.08.1994 року - дата зарахування її на навчання до вищого навчального закладу системи МВС України. З цього дня їй було присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції", а з 26.06.1998 року - "лейтенант міліції". (а.с. 13 зв.)
Таким чином, позивачка, будучи прийнятою на службу в органи внутрішніх справ і зарахованою на денну форму навчання вищого навчального закладу системи МВС України, весь період навчання перебувала в кадрах Міністерства внутрішніх справ України та проходила службу в органах внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань "рядовий міліції" та "лейтенант міліції". На неї, як на курсанта Харківського інституту внутрішніх справ та Університету внутрішніх справ, розповсюджувалися вимоги Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР, чинного на той час.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №804 від 07.06.2006 року "Про доповнення пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби", вказаний період служби також підлягав включенню до стажу державної служби, а також до стажу роботи судді, що дає право на одержання надбавки (щомісячної доплати) до посадового окладу за вислугу років.
Отже відмова відповідача щодо зарахування до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на щомісячну доплату за вислугу років, періоду навчання з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року, викладена у листі №1/97/18 від 12.04.2018 року, є безпідставною, оскільки вказаний період входить до безперервного стажу проходження служби в органах внутрішніх справ.
Посилання відповідача у цьому листі та у відзиві на позов на роз'яснення Головного управління державної служби України від 03.03.2007 року №1806/10-07, за яким час навчання у вищих учбових закладах Міністерства внутрішніх справ України до стажу державної служби не зараховується, суд не приймає, оскільки це роз'яснення не є нормативним актом чи офіційним тлумаченням законів та не є обов'язковим до виконання.
Представник третьої особи, заперечуючи проти позову, посилалася на пункт 4.6 Методики щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Головного управління державної служби України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12.10.2007 року №270/551, постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року №18-10, згідно з яким час навчання студентів (слухачів), курсантів, аспірантів (ад'юнктів) та докторантів у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України не включається до стажу державної служби.
Суд зазначає, що вказана Методика розроблена, зокрема, відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.94, з метою надання практичної допомоги працівникам кадрових служб щодо порядку обчислення стажу державної служби колишнім особам рядового та начальницького складу і працівникам органів внутрішніх справ, які перебувають на державній службі. Прямі положення Порядку №283 мають вищу юридичну силу, ніж норми Методики, а тому суд її не застосовує.
Відповідно до Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року №47, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2016 року за №438/28568, обчислення стажу роботи та державної служби покладено на службу управління персоналом.
Частиною 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
За таких обставин суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову та про його задоволення.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статі 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1409,60 грн. (а.с. 4)
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У позовній заяві позивачкою заявлено дві позовні вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру, що виник у зв'язку з відмовою відповідача зарахувати їй до стажу державної служби періоду проходження служби в органах внутрішніх справ.
Тож за подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 704, 80 грн. Решта 704, 80 грн. (1409, 60 грн. - 704, 80 грн.) сплачені позивачкою зайво.
Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відтак, зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути 704, 80 грн. сплачених нею коштів судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Решта суми судового збору, сплаченого зайво, може бути повернута позивачці судом за її клопотанням.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 256, 257 - 261, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Олександрівського районного суду Кіровоградської області, викладену у листі №1/97/18 від 12.04.2018 року, у зарахуванні до стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років, періоду проходження нею служби в органах внутрішніх справ з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року.
Зобов'язати Олександрівський районний суд Кіровоградської області зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років, період проходження нею служби в органах внутрішніх справ з 10.08.1994 року по 27.07.1998 року та здійснити їй перерахунок щомісячної доплати за вислугу років з урахуванням цього стажу, про що видати відповідний наказ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 704,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського районного суду Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 05403464).
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2018 |
Оприлюднено | 09.10.2018 |
Номер документу | 76937150 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.А. Черниш
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні