Рішення

від 02.10.2018 по справі 1140/2243/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2243/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого: судді Кармазиної Т.М.,

за участю секретаря - Глущенко Т.М., Дигас В.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Пєшехонова О.Д.,

третьої особи - Кравченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Якір" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 06.04.2018 №410 "Про відтермінування розгляду заяви ОСОБА_5";

- зобов'язати Рівнянську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області, на найближчій сесії, розглянути його заяву від 02.04.2018 за вх.№291-02-7 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 1,0061 га, у власність для ведення особистого селянського господарства. А також прийняти рішення про затвердження такого проекту і надати йому у власність земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з метою отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності на території с.Вільне Новоукраїнського району Кіровоградської області звернувся до відповідача із заявою від 16.08.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га. Рішенням Рівнянської сільської ради від 28.08.2017 р. №230 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель у власність" йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. У зв'язку з цим, між ним та ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №3557 від 11.09.2017 р., за результатами виконання якого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. На думку позивача, проект землеустрою було розроблено із дотриманням вимог ст.50 ЗУ "Про землеустрій" та погоджено в порядку, встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України, зокрема, територіальним органом Держгеокадастру (висновок експерта державної експертизи від 11.01.2018 р. №167/82-18), сектором містобудування, архітектури та будівництва Новоукраїнської райдержадміністрації Кіровоградської області (висновок від 15.12.2017 року №450), а межі та конфігурації запроектованих до відведення земельних ділянок узгоджено із суміжними землекористувачами згідно з актами прийомки-передачі межових знаків на зберігання. На підставі розробленого та погодженого проекту землеустрою, державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області було зареєстровано у Державному земельному кадастрі земельні ділянки площею 0,5356 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,0705 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,4000 га з кадастровим номером НОМЕР_4. Позивач, 02.04.2018 звернувся із відповідною заявою до відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок мені у власність загальною площею 1,0061 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішенням Рівнянської сільської ради від 06.04.2018 року №410 "Про відтермінування розгляду заяви гр. ОСОБА_5" відтерміновано розгляд його заяви про затвердження проекту землеустрою до з'ясування всіх обставин по суті. Позивач, не погоджуючись з даним рішенням, наполягаючи на тому, що ним виконано всі вимоги, передбачені законодавством для затвердження проекту землеустрою та у відповідача не було законного права відтерміновувати розгляд заяви, просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження такого проекту.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Відповідач в письмових поясненнях щодо позовної заяви (а.с.63-64), зазначав, 02.04.2018 р. до сільської ради надійшла заява ОСОБА_5 разом із проектом та витягами з ДЗК по запроектованих земельних ділянках. В ході розгляду даного проекту землеустрою було встановлено, що конфігурацію однієї із запроектованих земельних ділянок площею 0,4000 самовільно змінено по відношенню до дозвільної документації, а також на даній земельній ділянці знаходиться частина об'єкту нерухомого майна (приміщення сараю), яке згідно свідоцтва на право власності, видане Рівнянською сільською радою 04.09.2006 р., належить ФГ "Якір". Відносно запроектованої земельної ділянки площею 0,0705 га дозволу на розробку проектної документації взагалі не надавалося. Також вказував, що згідно рішення виконавчого комітету Рявнянської сільської ради від 13.05.1996 №48, ФГ Якір надано земельну ділянку під будівництво ангару, складу для зберігання зерна в с.Вільному та рішенням №50 від 20.02.1997 змінено конфігурацію земельної ділянки, наданої ФГ Якір та додатково виділено земельну ділянку під будівництво господарських споруд. Запроектовані земельна ділянка, площею 0,0705 га та частина земельної ділянки, площею 0,4000 га знаходиться в користуванні ФГ Якір та останнім сплачується плата за користування земельною ділянкою. В зв'язку з тим, що 05.04.2018 р. надійшла заява т.в.о. голови ФГ "Якір" про неприйняття рішень щодо затвердження проектів землеустрою відносно земельних ділянок та беручи до уваги вище переліченні недоліки, було прийняте рішення від 06.04.2018 р. №40 про відтермінування розгляду заяви гр. ОСОБА_5 до з'ясування всіх обставин по суті та рекомендовано позивачу привести у відповідність до рішення сільської ради №230 від 28.08.2017 конфігурацію та склад угідь земельних ділянок, відносно яких було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення та просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, та зазначав, що ФГ Якір рішеннями сільської ради від 13.05.1996 №48 та від 20.02.1997 №50 надано земельну ділянку для будівництва ангару, складу для зберігання зерна та майстерні площею 0,38 га та надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,34 га. Також вказував, що ФГ Якір дійсно належить на праві власності майновий комплекс - ангар (зерносклад), майстерні, склад ГСМ, свинарник, адмінбудівля.

Заслухавши представників сторін, третьої особи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 16.08.2017 р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території с. Вільне (а.с.10).

Рішенням Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 28 серпня 2017 року №230 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель у власність" ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.16-16-зв.).

У зв'язку з цим, між ОСОБА_5 та державним підприємством "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір № 3557 від 11 вересня 2017 року (а.с.17), за результатами виконання якого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (а.с.11-50, 53-55), та який був погоджений, зокрема, територіальним органом Держгеокадастру (висновок експерта державної експертизи від 11 січня 2018 року № 167/82-18), сектором містобудування, архітектури та будівництва Новоукраїнської райдержадміністрації Кіровоградської області (висновок від 15 грудня 2017 року № 450), а межі та конфігурації запроектованих до відведення земельних ділянок узгоджено із суміжними землекористувачами згідно з актами прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с.31-33, 38-39).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 04.01.2018 р. за вих. №52 Рівнянською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області видано довідку ОСОБА_5 про те, що на земельних ділянках, відносно яких йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, на даний час будь-які будівлі та споруди а також майно третіх осіб відсутнє (а.с.40).

Державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Новоукраїнському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області були зареєстровані у Державному земельному кадастрі земельні ділянки: площею 0,5356 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,0705 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,4000 га з кадастровим номером НОМЕР_4 (а.с.42-50).

02.04.2018 року позивач звернувся до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району із відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 1,0061 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.51).

Рішенням Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району від 06.04.2018 року №410 "Про відтермінування розгляду заяви гр. ОСОБА_5" відтерміновано розгляд заяви про затвердження проекту землеустрою до з'ясування всіх обставин по суті. В рішенні зазначено, що на одній із запроектованих ділянок загальною площею 0,4000 га знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить ФГ "Якір" згідно свідоцтва на право власності виданий 04.09.2006 р., привести у відповідність до рішення Рівнянської сільської ради №230 від 28.08.2017 р. конфігурацію та склад угідь земельних ділянок відносно яких було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.52).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Так, частинами 1, 2, пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частинами 9, 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч.8 ст.118, ч.6 ст.186 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 16, 17, 18 статті 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Також, приписами частин 1, 4, 5 статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому, ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, ст.186-1 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України не передбачено можливості направлення проекту землеустрою на доопрацювання, при цьому, без прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, а рішенням про відтермінування розгляду заяви, як це було зроблено відповідачем по справі.

Також частиною 17 статті 186 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами (ч.18 ст.186 Земельного кодексу України).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що проект землеустрою підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який за результатом дослідження обов'язкових до подання документів, передбачених ст.50 Закону України "Про землеустрій", надає вмотивований висновок стосовно можливості його відведення. У разі встановлення недоліків проекту землеустрою, державний орган має надати суб'єкту звернення строк для їх усунення.

Таким чином, реалізації права особи на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого сільськогосподарського господарства передує декілька окремих етапів (звернення до компетентного органу за отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою, замовлення такого проекту, його розробка, погодження, подання на затвердження). Останнім етапом реалізації вказаного права є затвердження уповноваженим органом проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Так, отримавши заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого та погодженого відповідно до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України, сільська рада у двотижневий строк зобов'язана була вчинити дві дії, а саме: прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок у власність або прийняти рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданні земельних ділянок у власність.

Однак, відповідач не прийняв жодного із вище перелічених рішень, а, навпаки, прийняв рішення від 06 квітня 2018 року №410 "Про відтермінування розгляду заяви гр. ОСОБА_5", прийняття якого не передбачено частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України, що свідчить про протиправність винесеного рішення.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, розглядаючи заяву позивача про затвердження проекту землеустрою, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач відтермінував розгляд заяви гр. ОСОБА_5 з підстав, що не передбачені законодавством , тому суд визнає таке рішення відповідача протиправним.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту і надати йому у власність земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, суд зазначає наступне.

Так, суд враховує пояснення представника відповідача, який в судовому засіданні зазначав, що під час розгляду проекту землеустрою було встановлено, що конфігурацію однієї із запроектованих земельних ділянок площею 0,4000 самовільно змінено по відношенню до дозвільної документації, а також на даній земельній ділянці знаходиться частина об'єкту нерухомого майна (приміщення сараю), яке згідно свідоцтва на право власності, видане Рівнянською сільською радою 04.09.2006 р., належить ФГ "Якір", що підтверджується копією свідоцтва, довідкою щодо права власності на будівлі майнового комплексу, план-схемою майнового комплексу, які містяться в матеріалах справи (а.с.68, 105-109).

Рішенням виконавчого комітету Рявнянської сільської ради від 13.05.1996 №48 Про надання земельної ділянки ФГ Якір під будівництво ангару, складу для зберігання зерна і майстерні в с.Вільному господарству надано земельну ділянку площею 0,38 га для будівництва ангару, складу для зберігання зерна і майстерні (а.с.72).

Рішенням виконавчого комітету Рявнянської сільської ради №50 від 20.02.1997 Про зміну конфігурації земельної ділянки, наданої ФГ Якір та додаткове виділення земельної ділянки під будівництво господарських споруд змінено конфігурацію земельної ділянки, площею 0,38 га та надано в постійне користування додатково земельну ділянку, площею 0,34 га (а.с.70-71).

Таким чином, земельна ділянка, площею 0,0705 га та частина земельної ділянки, площею 0,4000 га знаходиться в користуванні ФГ Якір .

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Крім того, представник відповідача вказував, щодо земельної ділянки площею 0,0705 га дозволу на розробку проектної документації взагалі не надавалося. На підтвердження чого надано графічні матеріали (а.с.67).

Згідно з частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про землеустрій", землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил; діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.

Суб'єктами землеустрою відповідно до статті 4 цього Закону є органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Установлений статтею 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянами, на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема у разі формування нових земельних ділянок, передбачає обов'язок відповідного суб'єкту землеустрою перевірити відповідність поданих проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, матеріалів їх погоджень, матеріалів перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) на відповідність їх вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема статті 50 Закону України "Про землеустрій", статті 186-1 Земельного кодексу України, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 року №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за № 391/17686, тощо

За результатами такої перевірки та у разі відповідності поданої землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про затвердження проекту землеустрою, а в протилежному випадку рішення про відмову у затвердженні проекту.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 06.04.2018р. №410 "Про відтермінування розгляду заяви ОСОБА_5", порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Дотримуючись порядку надання земельної ділянки у власність за проектом землеустрою щодо її відведення, установленого статтями 118, 186, 186-1 ЗК України, відповідач, за умови встановлення факту відсутності підстав для відмови у затвердженні поданого проекту землеустрою (якими є лише невідповідність проекту та матеріалів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів), повинен прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та про надання земельних ділянок у власність позивачу.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2114,40 грн. (а.с.2). Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог, у сумі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Центральна, 116, ЄДРПОУ: 04363998) , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Якір" (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Польова, 18а, код ЄДРПОУ 22218700) , про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 06.04.2018р. №410 "Про відтермінування розгляду заяви ОСОБА_5".

Зобов'язати Рівнянську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_5 від 02.04.2018 за вх.№291-02-7 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 1,0061 га, у власність для ведення особистого селянського господарства на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1409,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ: 04363998 ) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено - 04.10.2018.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина