Рішення

від 05.10.2018 по справі 815/3112/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3112/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача Загороднюк О.В. за довіреністю,

представника відповідачів Хвостікової О.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс" (65062, м. Одеса, вул. Педагогічна, буд. 25/48) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл.8) про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ реєстраційний ліміт та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ,-

І. Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Енергоімпекс" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило:

1. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України щодо зменшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс реєстраційного ліміту у сумі 116 509 (сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ять),17 грн.

2. Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області та Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс реєстраційний ліміт у сумі 116509(сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ять),17 грн. та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

07.03.2017 р. ТОВ Торгова компанія Енергоімпекс була зареєстрована податкова накладна №25 від 28.02.2017 р. на загальну суму 699 055,04 грн. в тому числі ПДВ 116 509,17 грн. Факт реєстрації підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9035023236.

У зв'язку із самостійним виявленням помилки, позивач 13.03.2017 р. зареєстрував розрахунок коригування №32 від 28.02.2017 р. до податкової накладної №25 від 28.02.2017 р. на суму ПДВ - 116 509.17 грн. Факт реєстрації розрахунку коригування підтверджується відповідною квитанцією №9039617684.

19.09.2017 р. позивач отримав витяг з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, виявив факт безпідставного списання реєстраційного ліміту у розмірі 116509,17 грн., а в графі 6 витягу Загальна сума перевищення податкових зобов'язань… , в колонці Реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни був зазначений показник override/03.2017 .

04.10.2017 р. позивач через електронний кабінет платника податку подав лист до ГУ ДФС в Одеській області стосовно надання пояснення законності списання суми реєстраційного ліміту та її відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Не отримавши відповіді, що стосуються обставин викладених у листі позивач 25.10.2017 р. на адресу ГУ ДФС в Одеській області подав скаргу №10/1 з проханням збільшення реєстраційного ліміту на вищезазначену суму.

Скарга на незаконні дії ГУ ДФС в Одеській області також була подана до консультативно-дорадчого органу КМУ, а саме Ради бізнес-омбудсмена, який в свою чергу рішенням №DCR-2018/1/30-9990 від 30.01.2018 р. визнав скаргу обґрунтованою та рекомендував ДФС Україні надати позивачу роз'яснення про алгоритм дій, які він повинен вчинити для повернення коштів, що були автоматично перенесені із значення показника Sнакладна у значення Sперевищення в СЕА ПДВ, з огляду на те, що жодна дія Скаржника не призвела до фактичного зменшення сум нарахованого і сплаченого податку на додану вартість.

У відповідь на подану позивачем скаргу №10/1 ГУ ДФС в Одеській області листом №11193/10/15-32-12-02-09 від 03.11.2017 р. повідомив, що показник СЕА Sперевищення за березень 2017 р., а саме 116 509,17 грн. є сумою, що міститься у розрахунку коригування №32 від 28.02.2017 р. до податкової накладної №25 від 28.02.2017 р. зареєстрованого в єдиному реєстрі податкових накладних 13.03.2017 р. Однак СЕА ПДВ не розпізнає відповідний розрахунок коригування і повернути списаний реєстраційний ліміт на разі неможливо з огляду на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Аналогічна позиція викладена ДФС України в листі №5963/6/99-99-12-0301-15 від 16.02.2018 р., який був наданий у відповідь на скаргу позивача №14/11/2017 від 14.11.2017 р.

Позивач зазначив, що відповідачі фактично визнали, що помилка була допущена не з боку позивача, а з боку електронної системи адміністрування податку, яка не розпізнає відповідний розрахунок коригування.

Позивач вважає дії відповідачів, щодо списання суми реєстраційного ліміту незаконними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-12).

02.07.2018 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

02.08.2018 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідачів зазначила, що показник суми перевищення розраховувався у зв'язку з невідповідністю суми податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ "Торгова компанія "Енергоімпекс" згідно з поданою декларацію з ПДВ або уточнюючих розрахунків до декларацій із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

За березень 2017 - сума перевищення податкових зобов'язань склала 116 509 грн., як різниця між податковими зобов'язаннями (1792515 грн.) та сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідному періоди та зареєстрованими в ЄРПН (1676006 грн.) (1792515 - 1676006)=116 509).

Представник відповідачів зазначила, що система електронного адміністрування ПДВ працює виключно в автоматичному режимі на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

ІІІ. Обставини, встановлені судом.

Так, суд встановив, що 07.03.2017 р. ТОВ "Торгова компанія "Енергоімпекс" зареєструвало податкову накладну №25 від 28.02.2017 р. на загальну суму 699 055,04 грн. в тому числі ПДВ 116509,17 грн. Факт реєстрації підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (Квитанція № 9035023236) (а.с.34).

13.03.2017 р. у зв'язку із самостійним виявленням помилки позивач зареєстрував розрахунок коригування №32 від 28.02.2017 р. (а.с.18-19) до податкової накладної №25 від 28.02.2017 р. на суму ПДВ - 116509,17 грн. Факт реєстрації розрахунку коригування підтверджується Квитанцією №9039617684 (а.с.20).

19.09.2017 р. позивач отримав витяг (J/F 1401206) з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, виявив факт безпідставного списання реєстраційного ліміту у розмірі 116509,17 грн., а в графі 6 витягу Загальна сума перевищення податкових зобов'язань… , в колонці Реєстраційний номер документу, відповідно до якого відбулися останні зміни був зазначений показник override/03.2017 .

04.10.2017 р. позивач листом звернувся до ГУ ДФС в Одеській області щодо надання пояснень законності списання суми реєстраційного ліміту та її відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (а.с.13).

Відповідач на звернення позивача не надав жодної відповіді.

25.10.2017 р. позивач на адресу відповідача ГУ ДФС в Одеській області подав скаргу №10/1 з проханням збільшити реєстраційний ліміт на вищевказану суму.

Скарга на незаконні дії ГУ ДФС в Одеській області також була подана до консультативно-дорадчого органу КМУ, а саме Ради бізнес-омбудсмена, який в свою чергу рішенням №DCR-2018/1/30-9990 від 30.01.2018 р. визнав скаргу обґрунтованою та рекомендував ДФС Україні надати позивачу роз'яснення про алгоритм дій, які він повинен вчинити для повернення коштів, що були автоматично перенесені із значення показника Sнакладна у значення Sперевищення в СЕА ПДВ, з огляду на те, що жодна дія Скаржника не призвела до фактичного зменшення сум нарахованого і сплаченого податку на додану вартість.

У відповідь на подану позивачем скаргу №10/1 ГУ ДФС в Одеській області листом №11193/10/15-32-12-02-09 від 03.11.2017 р. повідомив, що показник СЕА Sперевищення за березень 2017 р., а саме 116 509,17 грн. є сумою, що міститься у розрахунку коригування №32 від 28.02.2017 р. до податкової накладної №25 від 28.02.2017 р. зареєстрованого в єдиному реєстрі податкових накладних 13.03.2017 р. Однак СЕА ПДВ не розпізнає відповідний розрахунок коригування і повернути списаний реєстраційний ліміт на разі неможливо з огляду на те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Аналогічна позиція викладена ДФС України в листі №5963/6/99-99-12-0301-15 від 16.02.2018 р., який був наданий у відповідь на скаргу позивача №14/11/2017 від 14.11.2017 р.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача суд виходить з наступного.

IV Джерела права та висновки суду.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.41.1 ст.41 ПКУ контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного податку, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Таким чином ДФСУ як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику та його територіальний підрозділ - ГУ ДФС є єдиною системою контролюючих органів.

Відповідно до п.14.1.178, п.14.1.181 ст.14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Платниками вказаного податку відповідно до ст.183 ПКУ є будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, або добровільно зареєстрована особа.

Згідно з п. 200-1.1. ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.200-1.2. ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Згідно з п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ,

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, постановою КМУ від 16.10.2014 року №569 від 16.10.2014 року затверджений Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (далі Порядок №569).

Згідно з п. 2 Порядку №569 електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

19.09.2017 р. ДФС України в Листі №1365/99-99-15-03-01-18 виклала доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунки суми податку на додану вартість, на яку платник має зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням змін, внесених до Кодексу законами України від 24.12.2015 р. №909-VІІ та від 21.12.2016 р. №1797-VІІІ (далі доповнення).

Згідно з текстом доповнення, починаючи з моменту його реалізації, але не раніше 01.07.2017 р. формування показника УПеревищ здійснюється для кожного платника ПДВ підсумовуванням позитивної різниці між значеннями показників Упз та УЄРПН за кожний звітний період, починаючи з періоду липень 2015 року / III квартал 2015 року, де:

- Упз (сума податкових зобов'язань, зазначених платником у податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них) за звітний період;

- УЄРПН сума податку, що міститься в складених платником податкових накладних та розрахунках коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації чи збільшення суми компенсації, зареєстрованих в ЄРПН за звітний період.

Відповідно до п.п.9,11 Порядку №569 показник УПеревищ 01.07.2015 р. обліковується в розрізі платників податку наростаючим підсумком, де УПеревищ визначається як загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником накладних зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

-сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 01.07.2015 р., та їх подальшого коригування згідно з ст.192 ПК України задекларованим платником у податкових деклараціях з податку (починаючи з податкової звітності за липень 2015 року/ІІІ квартал 2015 року) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

-сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені та такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визнано митну територію України), здійсненими після 01.07.2015 р. та зареєстрованими в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р.

Тобто суд зазначає, що при визначенні показника УПеревищ за період з липня 2015 р. до моменту реалізації Доповнення, але не раніше 01.07.2017 р., повинні враховуватися всі суми (в тому числі від'ємні, які зазначені в податкових накладних та розрахунках коригування за наростаючим принципом).

При цьому відповідно до роз'яснень ДПІ у листі №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03.10.2017 р., якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то така податкова накладне не належить до відображення у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

Отже позивач 28.02.2017 р. склав податкову накладну №25 на загальну суму 699 055,04 грн. та розрахунок коригування до неї від 28.02.2017 р. за №32 на загальну суму 116 509,17 грн.

Вказані дані стосовно розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних відповідачі помилково віднесли до показника Sперевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов'язань, задекларованих позивачем згідно з поданих декларацій з ПДВ та податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, як зазначалося вище, одночасно з подачею скарг до відповідачів, позивач 26.10.2017 р. через офіційний сайт в мережі Інтернет, звернувся до консультативно -дорадчого органу КМУ, а саме Ради бізнес - омбудсмена зі скаргою стосовно незаконного списання реєстраційного ліміту.

03.11.2017 р. з метою захисту інтересів позивача Рада бізнес -омбудсмена листом №7751 звернулось до відповідачів з проханням перевірити обставини, викладені позивачем в зверненні та надати обґрунтоване пояснення щодо причини зменшення суми на яку позивач може зареєструвати податкові накладні в СЕА ПДВ, а також вжити всіх невідкладних заходів з метою усунення порушень прав позивача та відновлення його ліміту в СЕА ПДВ (а.с. 43-44).

Після дослідження наданої відповідачем ДФС України 16.02.2018 р. (а.с.54-56) відповіді, яка містить лише загальні пояснення щодо обставин списання суми реєстраційного ліміту, в якій відсутній чіткий порядок за яким позивач мав би змогу поновити відповідний показник СЕА ПДВ, 12.04.2018 р., Радою бізнес - омбудсмена було прийнято рішення звернутись до відповідача з черговим листом №11958 з проханням надати позивачу детальне роз'яснення з чітким алгоритмом дій, які необхідно вчинити позивачеві з метою повернення коштів, що були автоматично перенесені із значенням показника Sнакладна у значення Sперевищення в СЕА ПДВ.

22.05.2018 р. на поштову адресу Ради бізнес -омбудсмена та позивача від ДФС України надійшов лист №16439/6/99-99-12-0301-15 від 15.05.2018 р., в якому зазначено, що на даний момент ДФС України проводиться робота щодо розроблення проекту наказу Міністерства фінансів України стосовно внесення змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення, яким передбачається врегулювання порушеного питання (а.с.57).

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач підтвердив, що незаконне списання позивачу реєстраційного ліміту пов'язано перш за все з недосконалістю нормативної бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))".

При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що позивач виконав всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до ПК України. Однак, позивач позбавлений права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку Позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку.

Таким чином, відповідачі безпідставно списали з позивача реєстраційний ліміт у розмірі 116 509,17 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд робить висновок, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Під час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які спростовують встановлені судом обставини у даній справі.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ТОВ Торгова Компанія Енергоімпекс у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1762,00 грн. з Головного управління ДФС в Одеській області та 1762,00 грн. з ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 90, 139, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України щодо зменшення в даних системи електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс реєстраційного ліміту у сумі 116 509 (сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ять),17 грн.

3. Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області та Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс реєстраційний ліміт у сумі 116509(сто шістнадцять тисяч п'ятсот дев'ять),17 грн. та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ.

4. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два),00 грн. та з ДФС України судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два),00 грн. за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс .

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

6. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Енергоімпекс адреса: вул. Педагогічна, буд.25/48, м. Одеса, 65062; код ЄДРПОУ 36043232.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39398646.

Відповідач - Державна фіскальна служба України адреса: вул. Львівська пл. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 05 жовтня 2018 року.

Суддя: О.Я. Бойко

.