Рішення

від 05.10.2018 по справі 910/7674/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2018Справа № 910/7674/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити дії

Представники:

від позивача : ОСОБА_3

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 суд ухвалив: позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом викладу змісту позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН", встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

18.06.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що позивач як учасник відповідача вийшов зі складу учасників відповідача, однак останнім не вчинено дій по вчиненню дій щодо реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу учасників відповідача, у зв'язку з чим позивач просить суд: визнати ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" з 28.12.2017; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку зі зміною у складі його учасників, а саме виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН".

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Зважаючи на те, що спір у справі виник з корпоративних правовідносин, з огляду на імперативні приписи пункту 3 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 суд ухвалив: відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 10.07.2018, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, зобов'язати Державну міграційну службу України надати суду відомості щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2.

06.07.2018 через відділ діловодства суду від Державної міграційної служби України на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 надійшли відомості щодо місця проживання ОСОБА_2. Відповідно до них місцем проживання ОСОБА_2 станом на 02.02.2018 є: АДРЕСА_1.

09.07.2018 та 10.07.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло два ідентичні за змістом клопотання. У вказаних клопотаннях третя особа просить направляти всі документи у справі на адресу її місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_2.

У підготовче засідання 10.07.2018 з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 підготовче засідання відкладено на 24.07.2018.

18.07.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення, у яких викладено клопотання про витребування доказів, а саме про витребування реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група ТЕНДЕРВІН , яка перебуває у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві; довіреності, на підставі якої отримувалась та продовжує отримуватись кореспонденція на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично- консалтінгова група ТЕНДЕРВІН , яка знаходиться у володінні Відділення поштового зв'язку 02160, м.Київ; інформації Відділення поштового зв'язку 02160, м.Київ про факт та причини відмови представника ТОВ ЮКГ Тендервін Новицької Г.Д. отримати поштове відправлення від ОСОБА_2, яке під час отримання нею відправлення від ОСОБА_1 також знаходилось у відділенні та пропонувалось їй для отримання.

23.07.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи, у якій позивач, зокрема, заперечує проти задоволення клопотання про витребування доказів з тих підстав, що третьою особою не дотримано процесуальної форми звернення до суду з відповідним клопотанням.

У підготовче засідання 24.07.2018 з'явились представник позивача та третя особа. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, що подане третьою особою, враховуючи усні пояснення представників позивача та третьої особи, надані у підготовчому засіданні 24.07.2017, суд зазначає наступне.

Так, оскільки матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін містять матеріали, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, з урахуванням того, що відповідачем не надано на вимогу ухвали суду від 19.06.2018 належним чином засвідчену копію статуту відповідача, клопотання третьої особи в частині витребування матеріалів реєстраційної справи відповідача підлягає задоволенню, тоді-як відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання в іншій частині, оскільки третьою особою не обґрунтовано, які обставини можуть підтвердити інші докази, які вона просить витребувати, з урахуванням предмету доказування у справі, у зв'язку з чим в задоволенні даного клопотання було відмовлено.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на неможливість вирішення всіх питань, що визначені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у даному підготовчому засіданні, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Крім того, відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 суд ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкласти на 07.08.2018, витребувати у Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін .

06.08.2018 до відділу діловодства суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін .

У підготовче засідання 07.08.2018 з'явились представник позивача та третя особа. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав додаткові пояснення, третя особа усно заявила клопотання про витребування оригіналу протоколу загальних зборів, витяг з якого доданий до позовної заяви з документами, що підтверджують повноваження осіб, які брали участь у зборах.

При цьому, представник позивача у підготовчому засіданні 07.08.2018 пред'явив оригінал витягу з протоколу №1/12-03/2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін від 23.05.2018.

Щодо усного клопотання третьої особи в частині витребування оригіналів документів, що підтверджують повноваження осіб, які брали участь у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , суд зазначає, що за змістом ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

При цьому, за змістом ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд зазначає, що третьою особою не обґрунтовано, які обставини можуть підтвердити оригінали доказів, які третя особа просить витребувати, або аргументи, які вони можуть спростувати, а також не зазначено, яких заходів третя особа вжила для отримання цих доказів самостійно та (або) причин неможливості самостійного отримання їх. За наведених обставин, в задоволенні усного клопотання третьої особи відмовлено.

У підготовчому засіданні 07.08.2018 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 суд ухвалив: закрити підготовче провадження у справі № 910/7674/18, призначити справу до судового розгляду по суті на 04.09.2018.

04.09.2018 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, у якому третя особа просила суд визнати причину, через яку у підготовчому засіданні не було заявлено вказане клопотання, та через яку вказане клопотання не було подано разом з заявою по суті, поважною та долучити докази до матеріалів справи.

У судове засідання 04.09.2018 з'явились представник позивача та третя особа. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні третя особа підтримала клопотання, подане 04.09.2018, представник позивача заперечив проти його задоволення. Щодо вказаного клопотання, суд зазначає, що оскільки, документи, які третя особа просить долучити, датовані 14.08.2018, такі документи не могли бути подані у підготовчому засіданні, у зв'язку з чим подані третьою особою документи долучаються до справи.

У судовому засіданні 04.09.2018 третя особа подала клопотання про витребування додаткових доказів за ініціативою суду, відповідно до якого просила суд витребувати довіреність, на підставі якої отримувалася та продовжує отримуватись кореспонденція на адресу відповідача, яка знаходиться у володінні відділення поштового зв'язку 02160, м. Київ, та викликати за ініціативою суду в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_7.

Розглянувши вказане клопотання, судом відмовлено в його задоволенні. При цьому, мотиви відмови у задоволенні даного клопотання будуть викладені у процесуальному документі за результатами розгляду справи.

У судовому засіданні 04.09.2018 третя особа подала заяву про відвід судді Картавцевої Ю.В., яка обґрунтована тим, що у судовому засіданні 04.09.2018 третій особі стало відомо, що у даній справі існують обставини, що зумовлюють обґрунтовані сумніви у неупередженості та можливості об'єктивно розглянути дану справу суддею Картавцевою Ю.В., оскільки судом у складі судді Картавцевої Ю.В. було двічі відмовлено в задоволенні двох аналогічних клопотань третьої особи про витребування доказів, в останньому з яких зазначено про обґрунтовану неможливість самостійного надання третьою особою доказів, тоді-як обставини даної справи мали б спонукати суддю самостійно витребувати усі можливі докази у справі; крім того, суддею Картавцевою Ю.В. не розглянуто клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, провадження у справі не закрито; не вирішено потребу у доказах, що можуть довести обставини справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого третьою особою відводу.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, в тому числі, у випадку надходження заяви про відвід судді (п.5 ч.1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 суд ухвалив: зупинити провадження у справі №910/7674/18 до вирішення питання про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи №910/7674/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити дії; заяву ОСОБА_2 про відвід судді Картавцевої Ю.В. від розгляду справи №910/7674/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити дії передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.09.2018 заяву про відвід судді Картавцевої Ю.В. у справі № 910/7674/18 передано на розгляд судді Івченка А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Івченко А.М.) від 05.09.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді у справі №910/7674/18 відмовлено.

Згідно п. 9 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 (суддя Картавцева Ю.В.) поновлено провадження у справі №910/7674/18, призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.2018.

У судове засідання 05.10.2018 з'явились представники позивача та третьої особи; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 05.10.2018, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, представник третьої особи проти позову заперечив.

У судовому засіданні 05.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін (відповідач) було зареєстровано 16.12.2014, відомості про що були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер запису 10671020000021298; ідентифікаційний код 39548892, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що одним з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін був ОСОБА_1 - позивач (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн., 50% статутного капіталу; розмір статутного капіталу товариства - 170000,00 грн.), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п.п. 5.1., 5.2. статуту товариства.

Судом встановлено, що другим з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін є ОСОБА_2 - третя особа (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн., 50% статутного капіталу; розмір статутного капіталу товариства - 170000,00 грн.), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п.п. 5.1., 5.2. статуту товариства.

Судом встановлено, що відповідно до заяви від 28.12.2017 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін ОСОБА_1, адресованої Загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , ОСОБА_1 заявив про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін та припинення своєї участі у складі учасників ТОВ Юридично-консалтінгова група Тендервін . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. 28.12.2017 та зареєстрована реєстрі за №4574 (копія заяви долучена до позову).

Судом встановлено, що 30.12.2017 заяву від 28.12.2017 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін (02160, проспект Соборності, 15, офіс 505А, м. Київ), що підтверджується долученими доказами направлення - опису вкладення у цінний лист з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком від 30.12.2017 №5656 та повідомленням про вручення №0209506434323 з відміткою про дату отримання представником відповідача за довіреністю 09.01.2018.

Судом встановлено, що станом на дату подання позову та розгляду справи судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про те, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін є ОСОБА_1 - позивач (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн.) та ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн.), зміни до відомостей про склад учасників юридичної особи не внесено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що позивач як учасник відповідача вийшов зі складу учасників відповідача, однак останнім не вчинено дій по вчиненню дій щодо реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу учасників відповідача, у зв'язку з чим позивач просить суд: визнати ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" з 28.12.2017; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку зі зміною у складі його учасників, а саме виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН".

Відповідач відзиву на позов позивача не надав.

Третя особа, відповідно до поданих у підготовчому засіданні пояснень проти позову заперечувала з тих підстав, що третя особа прийняла рішення про вихід зі складу учасників відповідача, у зв'язку з чим 08.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін М.Б. була засвідчена заява третьої особи про вихід зі складу учасників відповідача; про таку заяву повідомлявся ОСОБА_1, однак від її отримання він відмовлявся; така заява разом з листом про її розгляд була направлена на адресу відповідача, однак, через відмову в отриманні вони були повернуті відправнику; будь-яких заяв про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників відповідача третя особа не отримувала; ані виконавчий орган, ані учасники відповідача до третьої особи як Голови товариства відповідача з ініціативою щодо скликання зборів не звертались, такі збори 12.03.2018 самостійно третьою особою також не скликались; обставини того, що третя особа письмово або під розписку не повідомлялась про проведення Загальних зборів, а також те, що до третьої особи не було звернень про скликання позачергових загальних зборів, свідчать, що позивач врахував та прийняв факт виходу третьої особи зі складу учасників відповідача; в будь-якому випадку порядок скликання та проведення Загальних зборів учасників грубо порушений; у справі, що ініційована позивачем, відсутній спір, та, відповідно, відсутній предмет судового захисту.

У судовому засіданні 04.09.2018 третя особа просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, у судовому засіданні 05.10.2018 третя особа заперечувала проти позову також з інших підстав, зокрема, що обставина того, що у відправленні знаходився оригінал нотаріально засвідченої заяви позивача від 28.12.2017, а також факт існування взагалі такої заяви, належними та допустимими доказами не доведений; подані позивачем документи не засвідчені належним чином, ставляться третьою особою під сумнів, у зв'язку з чим в силу ст. 91 ГПК України не можуть бути прийняті; доказів надходження заяви позивача про вихід з товариства до службових осіб не надано; особою, яка в силу ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , має право подати заяву про державну реєстрацію змін у разі подання заяви про вихід, є учасник, який виходить з товариства, а тому у разі задоволення позовних вимог відповідач не буде повноважною особою на подання такої заяви.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про визнання позивача таким, що вийшов зі складу учасників товариства, підлягає закриттю, а вимоги позивача щодо зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню з наступних підстав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

В силу приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

За змістом положень вказаних норм правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, в тому числі і фізичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Як зазначалося вище, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Так, позивачем заявлено в тому числі вимогу про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" з 28.12.2017.

Проте вимога про визнання особи такою, що вийшла зі складу учасників, не може бути предметом позову, оскільки такий факт встановлюється судом на підставі відповідних доказів при розгляді спору, пов'язаного з виходом учасника зі складу учасника, як-от про зобов'язання вчинити дії/виплатити вартість частки за наслідками виходу учасника зі складу учасників юридичної особи/тощо.

Так, предметом позову не може бути встановлення обставин, зокрема, обставин про вихід учасника зі складу учасників юридичної особи, оскільки вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, так як до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення, оскільки господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" з 28.12.2017 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, щодо доводів третьої особи про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, а тому, з огляду на зазначене вище, відсутні підстави для закриття провадження у даній справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку зі зміною у складі його учасників, а саме виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН", суд зазначає наступне.

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 10 Закону України Про господарські товариства встановлено, що учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства ; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України, яка була чинною на дату подання заяви позивача про вихід зі складу учасників та на дату звернення до суду з позовом, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Як встановлено судом, відповідно до заяви від 28.12.2017 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін ОСОБА_1, адресованої Загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , ОСОБА_1 заявив про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін та припинення своєї участі у складі учасників ТОВ Юридично-консалтінгова група Тендервін . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. 28.12.2017 та зареєстрована реєстрі за №4574 (копія заяви долучена до позову).

Як встановлено судом, 30.12.2017 заяву від 28.12.2017 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін (02160, проспект Соборності, 15, офіс 505А, м. Київ), що підтверджується долученими доказами направлення - опису вкладення у цінний лист з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком від 30.12.2017 №5656 та повідомленням про вручення №0209506434323 з відміткою про дату отримання представником відповідача за довіреністю 09.01.2018.

Про вихід учасника з товариства відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України Про господарські товариства законодавець визначає, що учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №902/710/16.

За наведених обставин, позивач вважається таким, що вийшов зі складу учасників відповідача 09.01.2018 - з дати вручення заяви позивача про вихід органами поштового зв'язку.

Згідно з приписами ст. 7 Закону України Про господарські товариства зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Як встановлено судом, станом на дату подання позову та розгляду справи судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про те, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін є ОСОБА_1 - позивач (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн.) та ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 85000,00 грн.), зміни до відомостей про склад учасників юридичної особи не внесено.

За змістом ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд зазначає, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію ), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства (п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів ).

Так, оскільки, як встановлено судом, відповідачем було отримано заяву про вихід позивача зі складу відповідача 09.01.2018, відповідач повинен був внести відповідні зміни до відомостей про товариство у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до ст. 7 Закону України Про господарські товариства , однак, останнім не вчинено таких дій як станом на 13.06.2018 - дату подання позовної заяви, так і станом на дату розгляду справи судом.

В той же час, третя особа вважає необґрунтованими твердження позивача щодо бездіяльності відповідача стосовно не вчинення дій по реєстрації змін до відомостей про склад учасників відповідача у зв'язку з тим, що вказане питання не розглядалось Загальними зборами учасників відповідача, так як такі не скликались у встановленому статутом порядку, зокрема, до третьої особи як Голови товариства не було звернень щодо необхідності скликання Загальних зборів, а також третя особа не повідомлялась про скликання Загальних зборів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

До позову позивачем долучено копію документу, що має назву витяг з протоколу №1/12-03/2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін від 23.05.2018 , відповідно до якого предметом порядку денного Загальних зборів були, зокрема, питання розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.12.2017 про вихід зі складу учасників товариства, про зменшення статутного капіталу товариства на суму вкладу учасника, який вийшов, про внесення відповідних змін до ЄДРЮОФОПГФ. Разом з тим, як вбачається з вказаного документу, серед учасників товариства відповідача присутнім на таких зборах був лише представник позивача, у зв'язку з чим жодне рішення з питань порядку денного не було прийняте.

Судом встановлено, що пунктом 10.8. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , затвердженого Загальними зборами засновників (протокол №1 від 15.12.2014) передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), які володіють у сукупності більш як 60% голосів.

При цьому, згідно з п. 10.11. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , учасники товариства, які володіють більш як 20% голосів, можуть вимагати скликання Загальних зборів у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Загальні збори учасників.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін від 03.03.2015 учасниками відповідача зокрема прийнято рішення про обрання Головою товариства ОСОБА_2.

Так, враховуючи положення статуту відповідача, для ініціювання скликання позачергових загальних зборів учасників товариства, учасник повинен звернутись з відповідною вимогою до Голови товариства, за наслідками невиконання якої вправі ініціювати скликання загальних зборів самостійно.

Так, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про звернення до третьої особи як Голови товариства (відповідача) з метою висловлення вимоги щодо скликання Головою товариства (відповідача) Загальних зборів учасників відповідача.

В той же час, суд наголошує на наступному.

Як вбачається з отриманих від Державної міграційної служби України відомостей, наданих на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2018, місцем проживання ОСОБА_2 станом на 02.02.2018 є: АДРЕСА_1. Аналогічні відомості були зазначені позивачем у позовній заяві. Наведене безумовно свідчить про те, що позивачу була відома адреса зареєстрованого місця проживання третьої особи.

Відповідно до відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошта , останнє не здійснює пересилання пошти у Донецькій області до/з міст обласного значення, в тому числі м. Донецьк.

Так, позивач фактично був позбавлений можливості здійснити направлення третій особі вимоги щодо скликання позачергових загальних зборів, оскільки адресою реєстрації відповідача є відповідна адреса у м. Донецьк, куди не здійснюється відправлення поштової кореспонденції.

В той же час, суд наголошує на тому, що третя особа як Голова товариства не вчинила жодних дій щодо повідомлення адреси свого місцезнаходження у м. Києві, яку, власне повідомила суду. Така бездіяльність, за висновками суду, не може свідчити про добросовісне здійснення третьою особою своїх прав, тим більше, що остання в силу положень статуту відповідача наділена відповідними повноваженнями (як-от скликання позачергових загальних зборів товариства) та повинна усвідомлювати, що така бездіяльність може утруднювати як діяльність самого товариства, так і реалізацію учасниками цього товариства своїх прав (зокрема, права вимагати скликання позачергових загальних зборів). Наведене, за висновками суду, позбавляє третю особу права посилатись на обставини недотримання порядку скликання позачергових загальних зборів відповідача як на підставу своїх заперечень стосовно відсутності бездіяльність товариства щодо вчинення дій, які є предметом позову.

Більше того, суд наголошує на тому, що вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Так, з метою реалізації свого права на вихід з товариства учасник повинен передати посадовій особі товариства нотаріально засвідчену заяву про вихід або надіслати таку заяву на адресу товариства. Так, позивачем вчинено необхідні дії, спрямовані на реалізацію свого права на вихід, а саме позивачем направлено товариству (відповідачу) нотаріально засвідчену заяву про вихід, яка отримана 09.01.2018.

При цьому, щодо доводів третьої особи щодо відсутності доказів надходження заяви позивача про вихід з товариства до службових осіб відповідача, суд зазначає, що за умови, коли учасник вчинив необхідні дії, спрямовані на реалізацію свого права на вихід, та наявні докази отримання поштового відправлення (із заявою) адресатом, відсутні підстави ставити під сумнів факт надходження заяви про вихід до посадових осіб відповідача, тим більше, що самим відповідачем не подано будь-яких заперечень.

При цьому, суд зазначає, що судом, власне, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про витребування довіреності, на підставі якої отримувалася та продовжує отримуватись кореспонденція на адресу відповідача, яка знаходиться у володінні відділення поштового зв'язку 02160, м. Київ з тих підстав, що виходячи з предмету і підстав позову, дані обставини не входять до предмету доказування у справі, оскільки у межах справи не оспорюється право позивача на вихід зі складу учасників відповідача, а тому докази, які відповідач просить витребувати, стосуються обставин, які знаходяться поза межами доказування у справі. Так, третя особа, власне, вказувала, що представником, який отримав заяву позивача про вихід з відповідача, не було отримано заяви третьої особи про вихід з товариства, яка одночасно знаходилась у відділенні поштового зв'язку. Наведені обставини не стосуються предмету спору у даній справі, оскільки у даній справі спір виник з підстав невиконання відповідачем дій по реєстрації відповідних змін у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників.

При цьому, щодо доводів третьої особи, що третя особа прийняла рішення про вихід зі складу учасників відповідача, у зв'язку з чим 08.10.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін М.Б. була засвідчена заява третьої особи про вихід зі складу учасників відповідача, суд зазначає, що з поданих третьою особою документів вбачається, що 04.01.2018 третьою особою було направлено позивачеві та відповідачеві документи: лист про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо виходу зі складу учасників Товариства ЮКГ Тендервін та вжиття відповідних заходів від 28.12.2017 та заяву ОСОБА_2 від 08.10.2016, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про вихід зі складу Товариства ЮКГ Тендервін . Так, вказані обставини не входять до предмету доказування у справі, водночас, суд наголошує, що зазначені документи направлені третьою особою 04.01.2018, тобто після того, як позивач направив свою заяву про вихід (30.12.2017), та, як вказувала сама третя особа, її документи не були отримані адресатами.

Щодо клопотання про виклик за ініціативою суду в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_7, суд зазначає, що відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно зі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Так, наведені приписи процесуального закону дають підстави для висновку, що свідок може бути викликаний у засідання лише у разі, якщо у справі наявна заява такого свідка, у якій викладені показання суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі показання свідка, викладені у заяві, що подається до суду, передують виклику такого свідка та, власне, є обов'язковою передумовою для виклику свідка для допиту. Однак, жодної заяви свідка в порядку встановленому ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, у межах даної справи подано не було, тому судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо виклику для допиту в якості свідка.

Щодо інших доводів третьої особи, зокрема, щодо неналежного засвідчення документів, поданих позивачем, відсутності оригіналів поданих документів, зокрема, заяви про вихід зі складу учасників, доводів про те, що подані документи ставляться третьою особою під сумнів, суд зазначає, що за змістом ст. 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу; якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Так, третьою особою у підготовчому засіданні не ставились під сумнів вказані документи, зокрема, третя особа не скористалася наданим йому правом подати обгрунтоване клопотання про витребування оригіналів тих доказів, які вже у судовому засіданні третя особа ставить під сумнів. Так, третя особа у підготовчому засіданні 07.08.2018 усно заявила клопотання про витребування зокрема оригіналу протоколу загальних зборів, витяг з якого доданий до позовної заяви, а представник позивача у підготовчому засіданні 07.08.2018 пред'явив оригінал витягу з протоколу №1/12-03/2018 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін від 23.05.2018.

З огляду на наведене, вказані доводи судом не приймаються.

При цьому, суд зазначає, що особа, маючи корпоративні права, вправі очікувати від їх реалізації, зокрема, матеріальне благо, не може бути обмежена у судовому захисті своїх прав; має право будь-яким не забороненим способом захищати свої права і свободи від порушення і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Цивільні права здійснюються особою у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Так, позивач, реалізувавши надане йому законом право на вихід з товариства, вправі і вимагати виконання товариством покладеного на нього законом обов'язку у зв'язку з таким виходом, - зокрема щодо вчинення дій по внесенню змін до відомостей про учасників юридичної особи, тоді-як невиконання такого обов'язку призводить до певної правової невизначеності: позивач є таким, що вийшов з товариства та справедливо і обґрунтовано вважає себе не учасником відповідача, тоді-як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зазначений як учасник відповідача.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Єропейського суду з прав людиги" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці (див., між іншим, "Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі. Крім того, чи буде право розглядатись як право цивільного характеру в світлі відповідних положень Конвенції має визначатися не тільки за юридичною галузевою кваліфікацією, а й за його матеріально-правовим змістом та наслідками реалізації цього права у межах національної правової системи (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем як зацікавленою особою способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому, щодо доводів третьої особи, що особою, яка в силу ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , має право подати заяву про державну реєстрацію змін у разі подання заяви про вихід, є учасник, який виходить з товариства, а тому у разі задоволення позовних вимог відповідач не буде повноважною особою на подання такої заяви, суд зазначає, що статтю 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було доповнено новою частиною п'ятою згідно із Законом України від 06.02.2018 р. N 2275-VIII, який діє з 17.06.2018, а тому станом на дату звернення до суду з даним позовом вказана норма не була чинною, у зв'язку з чим такі доводи, з урахуванням п. 28 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , не приймаються.

Інші доводи третьої особи не спростовують висновків суду, зазначених вище.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені обставини, оскільки відповідачем не вчинено дій по державній реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників відповідача 09.01.2018, обраний позивачем спосіб захисту щодо зобов'язання відповідача внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін , що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку зі зміною у складі його учасників, а саме виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтінгова група Тендервін є належним та ефективним , у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд вимог про зобов'язання вчинити дії покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про визнання ОСОБА_1 таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" з 28.12.2017.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, оф. 505А; ідентифікаційний код: 39548892) внести зміни до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, оф. 505А; ідентифікаційний код: 39548892), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв'язку зі зміною у складі його учасників, а саме виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_3.; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, оф. 505А; ідентифікаційний код: 39548892).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-Консалтінгова група "ТЕНДЕРВІН" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, оф. 505А; ідентифікаційний код: 39548892) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3.; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.2018

Суддя Ю.В. Картавцева