Ухвала

від 04.10.2018 по справі 629/5437/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/5437/18

Номер провадження 1-кс/629/1684/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 рокуслідчий суддяЛозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувшиу відкритомусудовому засіданніклопотання слідчогоЛозівського ВПГУНП вХарківській області ОСОБА_3 про арештмайна покримінальному провадженні № 12018220380000853 від 05.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на банківські рахунки ТОВ «МЕЙНСТРІМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41385552), заборонивши будь-яким особам здійснювати будь-які дії щодо використання даних банківських рахунків та здійснення по ним будь-яких банківських операцій, в тому числі по зняттю грошових коштів, переказів на них та з них грошових коштів, а саме: Казначейство України, МФО 899998, номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - Українська гривня, дата відкриття рахунку - 19.07.2017.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що27.04.2018 року, в період часу з 22.24 по 22.26, здійснено несанкціоноване втручання в роботу Єдиного реєстру податкових накладних та зареєстровано податкові накладні з неправдивими відомостями про продаж ФГ "Агро-2005" насіння соняшнику, покупцем яких є ТОВ "Дентон груп". Крім того, 27.04.2018 року, в період часу з 21.02 до 21.10 год., здійснено несанкціоноване втручання в роботу Єдиного реєстру податкових накладних та зареєстровано податкові накладні на продаж ТОВ "Агротехнік" насіння соняшнику, покупцем якого є ТОВ "Дентон груп". 07.05.2018, матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 12018220380000853 від «05» травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 ч. 1 КК України та матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 12018220380000854 від «05» травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361 ч. 1 КК України прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 були об`єднані в одне кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань України за №12018220380000853 від «05» травня 2018 року.

В ході проведення досудового розслідування та з допиту свідка ОСОБА_5 було встановлено, що 02.05.2018, головним бухгалтером ФГ «Агро-2005» - ОСОБА_5 було здійснено запит на витяг з Єдиного реєстру податкових накладних з метою перевірки податкових накладних, які були зареєстровані. Вона помітила, що в даному реєстрі зареєстровано дві податкові накладні з номерами: № 23 від 05.04.2018 на суму ПДВ 359, 391 тис. гривень та № 42 від 12.04.2018 на суму ПДВ 358,272 тис. гривень. У зв`язку із тим, що такого роду податкові накладні в ФГ «Агро-2005» реєструє лише ОСОБА_5 , то вона зрозуміла, що вказані податкові накладні ФГ «Агро-2005» зареєструвати не могло. Разом з Витягом, їй приходять в електронному виді самі податкові накладні. Відкривши вказані накладні, вона помітила, що вони виписані на продаж насіння соняшника від ФГ «Агро-2005» на ТОВ «Дентон Груп» (код ЄДРПОУ 41304643), за ціною 5 598 гривень за тону без ПДВ, загальною вагою по обох накладних 641 тонна насіння соняшника на загальну суму 4 305 981, 60 гривень, в тому числі ПДВ на суму 717 663, 60 гривень. Вказані податкові накладні були підписані від імені директора ФГ «Агро-2005» - ОСОБА_6 , хоча згідно наказу ФГ «Агро-2005» № 7-1 від 01.01.2015 відповідальною особою за складання та реєстрацію податкових накладних є головний бухгалтер, тобто ОСОБА_5 . Встановлено, що коли податкові накладні реєструються головним бухгалтером ФГ «Агро- 2005» ОСОБА_5 , то вона окрім свого цифрового підпису, накладає на таку податкову накладну ще й електронний цифровий підпис печатки підприємства. Таку електронну печатку їх підприємство зобов`язано ставити на податкових накладних у будь-якому випадку. Якщо на податкових накладних буде відсутній або цифровий підпис, або цифрова печатка, то такі податкові накладні не будуть автоматично реєструватися системою. Реєстрація податкових накладних у будь-якому випадку здійснюється системою автоматично до 20:00 години. Усі подальші реєстрації таких накладних скасовуються або реєструються у ручному режимі, виключно органами ДФС України. Із аналізу даних податкових накладних, головний бухгалтер ОСОБА_5 встановила, що вони були зареєстровані після 22:00 години. При цьому, головним бухгалтером ОСОБА_5 також було встановлено, що між ФГ «Агро-2005» та ТОВ «Дентон Груп», за весь час існування ФГ «Агро-2005», не укладалося жодних господарсько-правових угод із купівлі - продажу будь-яких товарів, у тому числі сільськогосподарських культур. Виявивши зазначені податкові накладні, вона вирішила перевірити суму ліміту реєстрації податкових накладних. Даний ліміт в себе включає: суму отриманого податкового кредиту, суму поповнення електронного рахунку (рахунок в Казначействі, який поповнюється особисто підприємством) та сума середньомісячного розміру сум податків, задекларованих платником до сплати до бюджету. При реєстрації податкових накладних, сума ліміту реєстрації накладних автоматично зменшується на суму ПДВ зареєстрованих накладних. Зайшовши до електронного кабінету платника податку вона помітила, що станом на 27.04.2018, сума ліміту на їх підприємстві на другу годину дня складала 781, 320 тис. гривень, а вже після реєстрації вказаних фіктивних накладних, сума ліміту становила 63,6 тис. гривень, тому вона зрозуміла, що за вказаними фіктивними накладними у ФГ «Агро-2005» було списано ліміт реєстрації податкових накладних на суму 717, 663 тис. гривень. ФГ «Агро-2005» вказаний соняшник ТОВ «Дентон Груп» не поставляло, на рахунки ФГ «Агро-2005» грошові кошти від ТОВ «Дентон Груп», як плата за соняшник, не надходили, податкові накладні ФГ «Агро-2005» не реєструвалися. В подальшому ТОВ «Дентон Груп» здійснило реєстрацію податкових накладних від ТОВ «Дентон Груп» до ТОВ «Мейнстрім Плюс» (код ЄДРПОУ 41385552).

В ході проведення досудового розслідування була допитана в якості свідка головний бухгалтер ТОВ «Агротехнік» - ОСОБА_7 , яка пояснила, що 03.05.2018, нею було здійснено запит на витяг з Єдиного реєстру податкових накладних з метою перевірки податкових накладних, які були зареєстровані. Вона помітила, що в даному реєстрі зареєстровано вісім податкових накладних з номерами: № 6 від 02.04.2018 на суму ПДВ 117 040 тис. гривень, № 7 від 02.04.2018 на суму ПДВ 126 116 тис. гривень, № 8 від 03.04.2018 на суму ПДВ 127 744 тис. гривень, № 9 від 03.04.2018 на суму ПДВ 140 448 тис. гривень, № 10 від 04.04.2018 на суму ПДВ 150 024 тис. гривень, № 11 від 04.04.2018 на суму ПДВ 157 472 тис. гривень, № 12 від 05.04.2018 на суму ПДВ 160 669 тис. гривень, та № 13 від 06.04.2018 на суму ПДВ 175 560 тис. гривень. У зв`язку із тим, що такого роду податкові накладні в ТОВ «Агротехнік» реєструє лише ОСОБА_7 , то вона зрозуміла, що вказані податкові накладні ТОВ «Агротехнік» зареєструвати не могло. Разом з Витягом, їй приходять в електронному виді самі податкові накладні. Відкривши вказані накладні, вона помітила, що вони виписані на продаж насіння соняшника від ТОВ «Агротехнік» на ТОВ «Дентон Груп» (код ЄДРПОУ 41304643), за ціною 5 320 гривень за тону, загальною вагою по восьми накладних 1 087 тонни насіння соняшника на загальну суму 6 939 408 гривень, в тому числі ПДВ на суму 1 156 568 гривень. Вказані податкові накладні були підписані від її імені. Встановлено, що коли податкові накладні реєструються ОСОБА_7 , то вона окрім свого цифрового підпису, накладає на таку податкову накладну ще й електронний цифровий підпис печатки підприємства. Таку електронну печатку їх підприємство зобов`язано ставити на податкових накладних у будь-якому випадку. Якщо на податкових накладних буде відсутній або цифровий підпис, або цифрова печатка, то такі податкові накладні не будуть автоматично реєструватися системою. Реєстрація податкових накладних у будь-якому випадку здійснюється системою автоматично до 20:00 години. Усі подальші реєстрації таких накладних скасовуються або реєструються у ручному режимі, виключно органами ДФС України. Із аналізу даних податкових накладних, головний бухгалтер ОСОБА_7 встановила, що вони були зареєстровані після 21:00 години. При цьому, головним бухгалтером ОСОБА_7 також було встановлено, що між ТОВ «Агротехнік» та ТОВ «Дентон Груп», за весь час існування ТОВ «Агротехнік», не укладалося жодних господарсько-правових угод із купівлі - продажу будь-яких товарів, у тому числі сільськогосподарських культур. Виявивши зазначені податкові накладні, вона вирішила перевірити суму ліміту реєстрації податкових накладних. Даний ліміт в себе включає: суму отриманого податкового кредиту, суму поповнення електронного рахунку (рахунок в Казначействі, який поповнюється особисто підприємством) та сума середньомісячного розміру сум податків, задекларованих платником до сплати до бюджету. При реєстрації податкових накладних, сума ліміту реєстрації накладних автоматично зменшується на суму ПДВ зареєстрованих накладних. Зайшовши до електронного кабінету платника податку вона помітила, що станом на 25.04.2018, сума ліміту на їх підприємстві складала 1 559 411 гривень, а вже після реєстрації вказаних фіктивних накладних, сума ліміту становила 385 333 гривень, тому вона зрозуміла, що за вказаними фіктивними накладними у ТОВ «Агротехнік» було списано ліміт реєстрації податкових накладних на суму 1 156 568 гривень. ТОВ «Агротехнік» вказаний соняшник ТОВ «Дентон Груп» не поставляло, на рахунки ТОВ «Агротехнік» грошові кошти від ТОВ «Дентон Груп», як плата за соняшник, не надходили, податкові накладні ТОВ «Агротехнік» не реєструвалися.

Особа, яка подала клопотання та прокурор повідомлялися про місце та час його розгляду, проте відповідно доч.1ст.172КПК України їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на таке:

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт безготівкових рахунків підприємства паралізує нормальну діяльність суб`єкта господарювання і може призвести до повного блокування бізнесу, створення фінансової проблеми та загрози репутації компанії.

Метою застосування такого заходу забезпечення є: 1. Збереження речових доказів; 2. Спеціальна конфіскація; 3. Конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільній позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В клопотанні слідчим не вказано мету забезпечення з переліку встановленого у ч. 2 ст. 170 КПК України, не вказано у якій сумі пропонується накласти арешт.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність», банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Банківський рахунок використовується лише для обліку грошових коштів, а не їх фактичного збереження. Тобто, банківський рахунок містить лише числові відомості про кількість грошових коштів.

Натомість, КПК України прямо передбачено, що речовими доказами визнаються лише матеріальні об`єкти, в тому числі, грошові кошти, які можуть належати до матеріальних об`єктів, наприклад, у вигляді грошових банкнот/купюр, які є матеріальними об`єктами.

Але, грошові кошти на банківському рахунку представляють собою комп`ютерний код, що в силу природи, відносить їх до нематеріальних об`єктів. Як наслідок грошові кошти на банківському рахунку не відповідають обов`язковій ознаці передбаченій для речового доказу, а саме, матеріальність.

Іншою ознакою, якою повинні бути наділені речові докази це можливість збереження на собіслідів або відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Грошові кошти на банківському рахунку, що належать до нематеріального світу (у вигляді комп`ютерного коду), в силу своєї природи не можуть на собі зберегти сліди або відомості про обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, як наслідок не можуть бути речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя не вбачає правових підстав у відповідності до ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309 КПК України,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арештмайна покримінальному провадженні № 12018220380000853від 05.05.2018року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.361КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1