Справа № 2-н-1177/11
Провадження № 6/761/550/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Подоляні Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі про заміну стягувача у виконавчому документі, виданому Шевченківським районним судом м. Києва від 15 червня 2011 року, у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Київенерго про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 % річних та інфляційну складову з ОСОБА_1, -
встановив:
04 липня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Публічного акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Подану заяву обґрунтовує тим, що судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1542,83 грн., 3% річних та інфляційну складову у сумі 327,42 грн., судовий збір в розмірі 25,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. При цьому, відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії від 13 квітня 2017 року №2019, який набув чинності 11 червня 2017 року, Загальними зборами акціонерів ПАТ Київенерго від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ Київенерго шляхом виділу з нього ПрАТ ДТЕК Київські електромережі , тобто ПрАТ ДТЕК Київські електромережі є правонаступником ПАТ Київенерго . На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
У судовому засіданні представники заявників просили суд справу розглядати без їх участі.
Стягувач та боржник у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін, враховуючи, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суд встановив.
Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1542,83 грн., 3% річних та інфляційну складову у сумі 327,42 грн., судовий збір в розмірі 25,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.
Відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії від 13 квітня 2017 року №2019, який набув чинності 11 червня 2017 року, Загальними зборами акціонерів ПАТ Київенерго від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ Київенерго шляхом виділу з нього ПрАТ ДТЕК Київські електромережі .
ПрАТ ДТЕК Київські електромережі є правонаступником ПАТ Київенерго , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З акту приймання-передачі судових рішень (судових наказів, виконавчих документів тощо) про стягнення заборгованості між ПАТ Київенерго та ПрАТ ДТЕК Київські електромережі вбачається, що право вимоги за борговими зобов'язаннями ОСОБА_1 перейшло до ПрАТ ДТЕК Київські електромережі .
За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, внаслідок правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс 13/.
Враховуючи наведені положення закону в їх сукупності, встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ Київенерго , як сторони виконавчого провадженнята ПрАТ ДТЕК Київські електромережі, як правонаступника, про заміну у виконавчому провадженні стягувача з примусового виконання судового наказу суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово- комунальні послуги, є законними та обґрунтованими.
Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ Про виконавче провадження , в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція ) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції ( Право на справедливий суд ) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду Горнсбі проти Греції від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина суду .
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є законною та обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Публічного акціонерного товариства Київенерго та Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі про заміну стягувача у виконавчому документі, виданому Шевченківським районним судом м. Києва від 15 червня 2011 року, у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Київенерго про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 % річних та інфляційну складову з ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Київенерго на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , у цивільній справі №2н-1177/11 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Київенерго про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 % річних та інфляційну складову з ОСОБА_1.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2018 |
Оприлюднено | 08.10.2018 |
Номер документу | 76961275 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Фролова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні