Рішення

від 24.09.2018 по справі 0340/1340/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1340/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф. А.,

при секретарі судового засідання Журомській І. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Торговий дім ДЖЕ РОСТ (надалі - ПП ТД ДЖЕ РОСТ , позивач) звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі ДФС України, відповідач 1) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №721428/36541576 та №721186/36541576 від 24.05.2018 року, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №49 та №48 від 30.11.2017 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 року постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями комісії ДФС України від №721428/36541576 та №721186/36541576 від 24.05.2018 року було відмовлено у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) поданих ПП ТД ДЖЕ РОСТ податкових накладних №49 та №48 від 30.11.2017 року з підстави ненадання платником податку копій усіх документів, вказаних у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі Порядок №117), а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків відповідно.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями комісії ДФС України, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки на виконання пункту 15 Порядку №117 було направлено на адресу відповідача через систему обміну електронними документами M.E.Doc повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених ПН/РК, до яких долучено документи у відповідних формах, які підтверджують походження товару, обсяги його придбання та реалізації. Тобто, позивачем було надано всі документи, які підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операцій по зупинених податкових накладних, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №49 та №48 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнала та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції вказала, що позивачем не було подано для реєстрації в ЄРПН вказаних податкових накладних в комплексі всіх копій документів, як це визначено пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, а саме: до податкової накладної від 30.11.2017 року №48 - не надано документів на повну суму оплати здійсненої операції та сертифікатів якості продукції; від 30.11.2017 року №49 - не надано видаткових накладних та сертифікатів якості продукції. Наведені обставини стали підставою для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що рішення є правомірними, а тому просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Також у відзиві представник відповідача 1 заперечила щодо стягнення з ДФС України витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи свою позицію тим, що адвокатом не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, які поніс позивач в зв'язку з розглядом даної справи.

11.09.2018 року у підготовчому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення в якості співвідповідача Головного управління ДФС у Волинській області. Також подав заяву про уточнення позовних вимог та просив визначити позовні вимоги наступним чином: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 24.05.2018 року №721428/36541576; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 24.05.2018 року №721186/36541576; 3) зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати подану приватним підприємством ТД ДЖЕ РОСТ податкову накладну №49 від 30.11.2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних; 4) зобов'язати Державну фіскальну служби України зареєструвати подану приватним підприємством ТД ДЖЕ РОСТ податкову накладну №48 від 30.11.2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) стягнути із відповідачів солідарно на користь приватного підприємства ТД ДЖЕ РОСТ (ЄДРПОУ 36541576, адреса місцезнаходження: 43018, АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.); 6) стягнути із відповідачів солідарно на користь приватного підприємства ТД ДЖЕ РОСТ (ЄДРПОУ 36541576, адреса місцезнаходження: 43018, АДРЕСА_1) витрати на правову допомогу пов'язану із розглядом даної справ у розмірі 4 500,00 гривень (чотири тисячі п'ятсот гривень).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року клопотання представника позивача задоволено, залучено в якості співвідповідача у справі Головне управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 2).

У судовому засіданні 24.09.2018 року представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ зареєстроване як юридична особа 08.07.2009 року за № 1 198 102 0000 005118, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний) , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 123-125).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, між ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ (постачальник) та ТзОВ ІГОС (покупець) укладено договір поставки продукції №25/08/17 від 25.08.2017 року, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем (а. с. 17-18). Згідно договору вбачається, що покупець повинен оплатити товар в триденний термін після узгодження з продавцем рахунку-фактури.

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №25/08/17 від 25.08.2017 року, позивач склав ПН №49 від 30.11.2017 року на суму 13 192,76 грн. (в т. ч. ПДВ 2 198,79 грн.) (а. с. 9), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН (а. с. 10).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2017 року, реєстрація податкової накладної №49 від 30.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7326, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а. с. 10).

22.05.2018 року позивачем надіслані письмові пояснення щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції (а. с. 11).

Проте, 24.05.2018 року ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №721428/36541576, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством (а. с. 12).

24.05.2018 року позивачем надіслано скаргу на зазначене рішення комісії (а. с. 13-15).

11.06.2018 року комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення, яким скаргу залишено без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

03.01.2017 року між ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ (постачальник) та ПАТ СЯЙВО (покупець) укладено договір поставки продукції №03/01/17/1, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем (а. с.55-56). Згідно договору вбачається, що покупець повинен оплатити товар в триденний термін після узгодження з продавцем рахунку-фактури.

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №03/01/17/1 від 03.01.2017 року, позивач склав ПН №48 від 30.11.2017 року на суму 67 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 11 200,00 грн.) (а. с. 47), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН (а. с. 48).

Як вбачається із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2017 року, реєстрація податкової накладної №48 від 30.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7314, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. (а. с. 48).

21.05.2018 року позивачем надіслані письмові пояснення щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції (а. с. 49).

Проте, 24.05.2018 року ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №721186/36541576, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством (а. с. 46).

24.05.2018 року позивачем надіслано скаргу на зазначене рішення комісії (а. с. 51-53).

11.06.2018 року комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення, яким скаргу залишено без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2017 року №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №573/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - наказ №567), передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Як вбачається з квитанцій про зупинення реєстрацій за податковими накладними від 30.11.2017 року №49, №48 реєстрація вказаних накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Аналізуючи зміст вказаних квитанцій, слід дійти висновку про те, що фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, ПП ТД ДЖЕ РОСТ було подано письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за вищевказаними податковими накладними.

На час подання позивачем письмових пояснень та документів до них за спірними податковими накладними діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (набрав чинності 22.03.2018 року, далі - Порядок зупинення реєстрації податкових накладних).

Пунктом 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України обумовлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 01.12.2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 01.12.2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як визначено пунктом 18 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як встановлено у даній справі, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті регіональною комісією - Головним управлінням ДФС у Волинській області - відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На думку суду, подані до контролюючого органу позивачем письмові пояснення та копії документів підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по яких складено податкову накладну від 30.11.2017 року №49, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, а щодо податкової накладної №48 від 30.11.2017 року, то позивачем не підтверджено письмовими поясненнями та поданими документами дотримання вимог законодавства при складені такої накладної, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 31.03.2017 року між Волинським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України (орендодавець) та ПП ТД ДЖЕ РОСТ (орендар) укладено договір оренди №4, згідно якого передано у строкове платне користування задля здійснення орендарем його господарської діяльності торговий павільйон та гараж-склад по вул.. Шевченка 21, м. Луцьк (а. с. 41-42). На підтвердження факту виконання даного договору позивачем надано акт приймання-передачі від 01.04.2017 року (а. с. 43).

На виконання вказаного вище договору від 25.08.2017 року №25/08/17 (укладеного між ПП ТД ДЖЕ РОСТ та ТзОВ ІГОС ) ПП ТД ДЖЕ РОСТ сформувало рахунок-фактуру №СФ-00404 від 24.10.2017 року. Із виписки банку ПАТ КДЕДІ ОСОБА_3 від 30.11.2017 року вбачається, що ТзОВ ІГОС здійснило оплату по вказаному рахунку у розмірі 13 192,76 грн. (а. с. 40).

На підтвердження продажу та видачі товарів позивачем надано видаткову накладну №РН-0476 від 07.12.2017 року та товарно-транспортну накладну №0000034/99 від 07.12.2018 року (а. с. 21-22).

На виконання вказаного вище договору від 03.01.2017 року №03/01/17/1 (укладеного між ПП ТД ДЖЕ РОСТ та ПрАТ СЯЙВО ) ПП ТД ДЖЕ РОСТ не сформувало рахунку-фактури, хоча згідно договору встановлено попередню оплату за товар протягом трьох днів після отримання рахунку-фактури. Із виписок банку ПАТ КДЕДІ ОСОБА_3 , наданих позивачем (а. с. 64-66) не можливо встановити коли була проведена оплата товару згідно видаткової накладної №РН-0486 від 30.11.2017 року.

На підтвердження продажу та видачі товарів позивачем надано видаткову накладну №РН-0486 від 30.11.2017 року та товарно-транспортну накладну №0000334/97 від 30.11.2018 року (а. с. 57-58). Представником позивача в судовому засіданні не підтверджено факт здійснення оплати за дану поставку товару. Проте згідно пункту 3.1 розділу 3 договору від 03.01.2017 року №03/01/17/1 визначено, що поставка товару повинна бути здійснена покупцю на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивач виписав спірні податкові накладні з урахуванням приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України - за датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.

Проаналізувавши вище встановлені факти, суд приходить до висновку, що господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №49 від 30.11.2018 року, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків. На думку суду, Комісією Головного управління ДФС у Волинській області не було надано належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарських операцій та виписаної ним податкової накладної №49 від 30.11.2018 року. При цьому відповідач-1 виявив надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції.

Щодо податкової накладної №48 від 30.11.2018 року, то суд погоджується з позицією відповідачів, що представником позивача не доведено реальності здійснення господарської операції згідно вказаної накладної, бо сторонами порушено встановлений договором поставки порядок оплати товару, а тому податкова накладна №48 від 30.11.2018 року складена з порушенням.

Щодо твердження представника відповідачів щодо відсутності документів які підтверджують відповідність продукції по оскаржуваних податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, то на переконання суду вони не являються первинними бухгалтерськими документами і їх відсутність у покупця продукції не є підставою стверджувати про нереальність господарських операцій та їх фактичну відсутність. За своїм призначенням частина цих документів супроводжує товар, від виробника до кінцевого споживача, тобто слідує із товаром, внаслідок чого виключається можливість надання такого документа на вимогу контролюючого або іншого органу у будь-який момент. Підприємству, виходячи із добросовісності здійснення господарської діяльності, реалізації перед усім господарської компетенції слід врахувати, що наявність документів, які відповідають за якість товару (продукції) виключає сумнів реальності здійснення господарських операцій у тому числі судами під час вирішення податкових спорів. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення №721428/36541576 від 24.05.2018 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №49 від 30.11.2017 року прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених вище нормативно-правових актів, без зазначення у них мотивів їх прийняття, відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування даного рішення підлягає до задоволення, в той час як №721186/36541576 від 24.05.2018 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №48 від 30.11.2017 року прийнято з належних підстав, так як підприємством не доведено реальність господарської операції по вказаній податковій накладній.

У позовній заяві та в уточненнях до позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно витрати на правову допомогу пов'язану із розглядом даної справи у розмірі 4 500 грн., на підтвердження чого надав суду договір про надання правової допомоги №23 від 01.07.2018 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.07.2018 року, детальний опис робіт за договором про надання правової допомоги, платіжне доручення №2935 від 09.07.2018 року про оплату позивачем послуг представника (а. с. 73-76), акт приймання виконаних робіт №23 від 14.08.2018 року до договору про надання правової допомоги №23 від 01.07.2018 року (а. с. 109).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд враховує те, що дану справу було переведено з спрощеного провадження у загальне, так як характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення справи, вимагали проведення підготовчого провадження, про що було зазначено в ухвалі суду від 02.08.2018 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до змісту додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.07.2018 року розмір гонорару відповідно до пункту 3.1 Основного договору за представництво інтересів клієнта у Волинському окружному адміністративному суді (першій інстанції) з приводу оскарження рішень ДФС України становить 4 500 грн. З детального опису робіт вбачається, що позивачу були надані такі послуги: 1) проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві з приводу зупинення реєстрації ПН та прийнятих рішень ДФС; 2) консультації пов'язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері зупинення реєстрації ПН з урахуванням останніх змін до законодавства; 3) опрацювання документів пов'язаних із проведенням господарських операцій по зупинених ПН; 4) складання позовної заяви та виготовлення додатків до неї; 5) скдення процесуальних документів; 6) представництво інтересів у суді першої інстанції; 7) підготовка процесуальних документів для отримання рішення та його виконання у разі задоволення позову; 8) у разі задоволення позову, супровід виконання рішення суду щодо реєстрації ПН та повернення судових витрат пов'язаних із розглядом даної справи. Підготовка процесуальних документів для виконання рішення суду, зокрема заяв до органів казначейства (а. с. 75).

Суд зазначає, що представником позивача в обґрунтування клопотання про стягнення витрат на правову допомогу надано докази виконання зазначених у Детальному описі послуг (акт приймання виконаних робіт), розрахунковий документ (платіжне доручення), які свідчать про фактичне надання правової допомоги.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Тому, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу щодо відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката частково, а саме в розмірі 2 250,00 грн., і враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то відшкодуванню позивачу підлягає судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Отже, на користь приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ необхідно стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 1 762 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, сплачений згідно платіжного доручення №2933 від 06.07.2018 року (а. с. 2) та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень, сплачені згідно платіжного доручення №2935 від 07.07.2018 року (а. с. 76).

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 24.05.2018 року №721428/36541576.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №49 від 30.11.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ (43018, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 36541576) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, Головного управління ДФС у Волинській області (Київський майдан, будинок 4, місто Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 39400859) та Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39292197) судовий збір в розмірі 1 762 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривень та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2018 року.