Постанова

від 06.02.2019 по справі 0340/1340/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/3102/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області та апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ ,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (суддя - Волдінер Ф.А., час ухвалення - 15:30, місце ухвалення - м.Луцьк, дата складання повного тексту - 08.10.2018 року),

в адміністративній справі №0340/1340/18 за позовом Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2018 року позивач ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДФС України та ГУ ДФС у Волинській області (з урахуванням залучення судом першої інстанції співвідповідача), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №721428/36541576 від 24.05.2018 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №721186/36541576 від 24.05.2018 року; 3) зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну №49 від 30.11.2017 року; 4) зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну №48 від 30.11.2017 року; 5) стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3524 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн..

Відповідачі ДФС України та ГУ ДФС у Тернопільській області позовних вимог не визнали, в суді першої інстанції просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 24.05.2018 року №721428/36541576. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №49 від 30.11.2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнено на користь ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України судовий збір в розмірі 1762 грн. та витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 2250 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 24.09.2018 року не погодився відповідач ГУ ДФС у Волинській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду в частині задоволення позовних вимог прийняте без з'ясування обставин справи, повноти та об'єктивності дослідження доказів, з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому це рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що позивачем ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ було надіслано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №49 від 30.11.2017 р. на загальну суму 13192,76 грн., в тому числі ПДВ 2198,79 грн., виписану на ТзОВ Ігос за договором поставки продукції №25/08/17 від 25.08.2017 року. Реєстрацію даної податкової накладної було зупинено відповідно до квитанції від 14.12.2017 року на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів. Підприємству було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття котролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Позивачем було надано пояснення по податковій накладній №49 від 30.11.2017 р. та ряд первинних документів, однак цей перелік не містив повного об'єму документів щодо постачання товарів, зберігання, транспортування та документів щодо підтвердження відповідності продукції, а саме, були відсутні видаткові накладні та сертифікати якості продукції. Тому, комісією регіонального рівня ГУ ДФС у Волинській області було правомірно прийнято рішення №721428/36541576 від 24.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 30.11.2017 року в ЄРПН. Вказує апелянт, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги щодо скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721428/36541576 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №49 від 30.11.2017 року, не врахував вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 117 від 21.02.2018 року, вимог Наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 р. Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН , вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України №569 від 16.10.2014 року. Також зазначає апелянт, що суд першої інстанції зобов'язуючи ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну не перевірив наявності у платника на електронному пахунку достатньої реєстраційної грошової суми, і при цьому суд втрутився в дискреційні повноваження відповідача.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ГУ ДФС у Волинській області просить скасувати рішення суду від 24.09.2018 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

З рішенням суду першої інстанції від 24.09.2018 року також не погодився позивач ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог є незаконним, безпідставним, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому це рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №48 від 30.11.2017 року, не врахував того, що квитанція № 1 від 14.12.2017 року про зупинення реєстрації цієї податкової накладної не відповідала вимогам п.201.16.1 ст.201 ПК України, пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 117 від 21.02.2018 року, оскільки у цій квитанції не було зазначено конкретного переліку документів необхідних для підтвердження реальності господарської операції і необхідних для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної. На виконання вимог податкового органу Підприємствою було надано пояснення по податковій накладній №48 від 30.11.2017 р. та усі необхідні на думку Підприємства первинні документи, які є достатніми для висновків про реальність господарських операцій із ПАТ Сяйво за договором поставки продукції №03/01/17/1 від 03.01.2017 року, та достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказує апелянт, що суд першої інстанції зробив передчасні та безпідставні висновки про нереальність (нікчемність) господарських операцій за податковою накладною №48 від 30.11.2017 р., і надавши правову оцінку самій господарській операції суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Також покликається апелянт на необхідність врахування у даній адміністративній справі висновків Верховного Суду по справах із подібними правовідносинами.

За результатами апеляційного розгляду апелянт ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ просить скасувати рішення суду від 24.09.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №721186/36541576 від 24.05.2018 року та про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну №48 від 30.11.2017 року, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Також цей апелянт просить стягнути з відповідача ГУ ДФС у Волинській області на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2643 грн. та витрати на правову допомогу пов'язану із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 грн..

Відповідач ГУ ДФС у Волинській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ , просить відмовити в задоволенні цієї апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції від 24.09.2018 року в частині відмови в позові залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ слід задоволити, з урахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ зареєстроване як юридична особа 08.07.2009 року за №11981020000005118, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний) , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 123-125).

25.08.2017 року між ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ (постачальник) та ТзОВ ІГОС (покупець) укладено договір поставки продукції №25/08/17, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем (а.с. 17-18).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №25/08/17 від 25.08.2017 року, позивач склав податкову накладну №49 від 30.11.2017 року на суму 13192,76 грн. (в т.ч. ПДВ 2198,79 грн.), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН (а.с. 9, 10).

Із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2017 року, видно, що реєстрація податкової накладної №49 від 30.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7326, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 10).

22.05.2018 року позивачем надіслані письмові пояснення щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною №49 від 30.11.2017 року та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції (а.с. 11).

24.05.2018 року комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №721428/36541576, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №49 від 30.11.2017 року в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством (а.с. 12).

24.05.2018 року позивачем надіслано скаргу на зазначене рішення комісії (а.с. 13-15).

11.06.2018 року комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №10591/36541576/2, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін (а.с. 16).

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.01.2017 року між ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ (постачальник) та ПАТ СЯЙВО (покупець) укладено договір поставки продукції №03/01/17/1, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем (а.с. 55-56).

При здійсненні операції з поставки за умовами договору №03/01/17/1 від 03.01.2017 року, позивач склав податкову накладну №48 від 30.11.2017 року на суму 67200 грн. (в т.ч. ПДВ 11200 грн.), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН (а.с. 47, 48).

Із квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2017 року, видно, що реєстрація податкової накладної №48 від 30.11.2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7314, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 48).

21.05.2018 року позивачем надіслані письмові пояснення щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною №48 від 30.11.2017 року та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції (а.с. 49).

24.05.2018 року комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №721186/36541576, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 30.11.2017 року в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством (а.с. 46).

24.05.2018 року позивачем надіслано скаргу на зазначене рішення комісії (а.с. 51-53).

11.06.2018 року комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №10579/36541576/2, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 54).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721428/36541576 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №49 від 30.11.2017 року.

У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції вважає безпідставною апеляційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №49, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.74.2 ст.74 ПК України, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №19).

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №49, (далі Порядок №1246).

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 17 Порядку №1246 встановлено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №49, затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік).

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що закріплений пунктом 6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, котрим затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Із квитанції про зупинення реєстрації за податковою накладною №49 від 30.11.2017 року видно, що реєстрація цієї ПН була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Зміст цієї квитанції №49 зумовлює висновок про те, що фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, ПП ТД ДЖЕ РОСТ було подано письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за вищевказаною податковою накладною.

На час подання позивачем письмових пояснень та документів до них за спірною податковою накладною діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (набрав чинності 22.03.2018 року).

Пунктом 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України обумовлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 01.12.2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 01.12.2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як визначено пунктом 18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 19 Порядку №117 визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно пункту 23 Порядку №117, комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: - щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; - щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Пунктами 20, 21 Порядку №117 передбачено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом першої інстанції вірно враховано та обгрунтовано зазначено, що подані до контролюючого органу позивачем письмові пояснення та копії документів підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ТзОВ ІГОС , по яких складено податкову накладну від 30.11.2017 року №49. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №49 від 30.11.2018 року, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Волинській області щодо незаконності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721428/36541576 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №49 від 30.11.2017 року.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідачем ДФС України не оскаржено у визначеному законом апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 24.09.2018 року, а тому немає підстав для висновків щодо незаконності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №49 від 30.11.2017 року.

У зв'язку із цим являються безпідставними доводи апелянта ГУ ДФС у Волинській області щодо питання наявності чи відсутності у платника (позивача) на електронному рахунку достатньої реєстраційної грошової суми для реєстрації продаткової накладної та дискреційності повноважень ДФС України при реєстрації податкових накладних.

Відносно висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №48 від 30.11.2017 року, то суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції.

У зв'язку із цим суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ такою, що підляє до задоволення.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції своє рішення від 24.09.2018 року в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог відносно скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №48 від 30.11.2017 року, обґрунтував лише тим, що суд погоджується із позицією відповідачів, що представником позивача не доведено реальності здійснення господарської операції згідно вказаної накладної, бо сторонами порушено встановлений договором поставки порядок оплати товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом апеляційної інстанції уже було зазначено вище, що до розглядуваних правовідносин підлягають до застосування норми ПК України та спеціального законодавства, яке регулює питання подання та реєстрації податкових накладних.

Так, відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №48, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.74.2 ст.74 ПК України, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №19).

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №19, (далі Порядок №1246).

Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 17 Порядку №1246 встановлено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної №48, затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік).

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Закріплений пунктом 6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З аналізу вказаних законодавчих положень видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах щодо подібних правовідносин, зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18) та постанові від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Судом першої інстанції не враховано, що всупереч вищенаведеному, у квитанції по податковій накладній №48 від 30.11.2017 року, контролюючим органом не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які б могли бути подані позивачем для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також, з матеріалів справи видно, що позивач ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №48, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операцій із ПАТ СЯЙВО зазначеної у податковій накладній №48, реєстрація якої зупинена.

Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведених вище норм законодавства суд першої інстанції не врахував і зробив передчасні та необґрунтовані висновки про те, що реальність здійснення позивачем господарської операції із ПАТ СЯЙВО згідно податкової накладної № 48 є недоведеною і тому являється обґрунтованим рішення Комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 про відмову в реєстрації податкової накладної №48 від 30.11.2017 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає підставними доводи апеляційної скарги ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ щодо незаконності рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №48 від 30.11.2017 року.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи частково не дотримано норм матеріального права та вимог процесуального законодавства щодо всебічного з'ясування обставин справи. Тому, рішення суду першої інстанції від 24 вересня 2018 року слід скасувати частково, а саме, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо рішення комісії від 24.05.2018 року №721186/36541576 та податкової накладної №48 від 30.11.2017 року, та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення цих позовних вимог.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення суду першої інстанції та задоволенням апеляційної скарги позивача ПП Торговий дім ДЖЕ РОСТ підлягають розподілу і понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову і апеляційної скарги та витрати на правову допомогу, відповідно до вимог статей 139, 143, 322 ч.4 КАС України, шляхом стягнення таких судових витрат в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Розмір відповідних судових витрат позивача підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи платіжними дорученнями.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ - задоволити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року в адміністративній справі №0340/1340/18 за позовом Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - скасувати частково, а саме, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.05.2018 року №721186/36541576 та про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати подану Приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №48 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, - та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення цих позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.05.2018 року №721186/36541576.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану Приватним підприємством Торговий дім ДЖЕ РОСТ податкову накладну №48 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У решта частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року в адміністративній справі №0340/1340/18 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ судові витрати у виді судового збору в сумі 1762 грн. сплаченого за подання адміністративного позову, витрати на правову допомогу пов'язану з розглядом справи в розмірі 2250 грн. та витрати у виді судового збору в сумі 1321,5 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ судові витрати у виді судового збору в сумі 1762 грн. сплаченого за подання адміністративного позову, витрати на правову допомогу пов'язану з розглядом справи в розмірі 2250 грн. та витрати у виді судового збору в сумі 1321,5 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи чи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року.