Ухвала

від 01.10.2018 по справі 910/9946/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.10.2018Справа № 910/9946/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М. за участю секретаря судового засідання Шудри А.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Хорайзон офіс тауер ДоПублічного акціонерного товариства Київенерго Простягнення 70 264,98 грн

Представники сторін:

від позивача: Устинова І.П.;

від відповідача: Гаркавенко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хорайзон офіс тауер звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Київенерго про стягнення 70 264,98 грн безпідставно збережених грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

01 квітня 2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Хорайзон офіс тауер (абонент) та Публічним акціонерним товариством КИЇВЕНЕРГО (енергопостачальна організація) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702, предметом якого було постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

У відповідності до акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 сальдо розрахунків за теплову енергію станом на 01.06.2018 становить за кредитором (переплата ТОВ Хорайзон офіс тауер ) 71 264,98 грн із ПДВ. Дана сума була сформована із перерахувань коштів в якості попередньої оплати підприємством на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702 в рахунок прогнозованого споживання теплової енергії в майбутніх періодах.

Так, 24 квітня 2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ КИЇВЕНЕРГО Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 з 30 квітня 2018, у зв'язку з чим з 01.05.2018 ПАТ КИЇВЕНЕРГО припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва.

Таким чином, на даний час в розпорядженні ПАТ Київенерго знаходиться сума переплати у розмірі 70264,98 грн із ПДВ, які належать ТОВ Хорайзон офіс тауер та не будуть використані у зв'язку із припиненням надання з 01 травня 2018 року ПАТ Київенерго послуг теплопостачання, що і є предметом Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702.

Ухвалою суду від 01.08.2018 було відкрито провадження у справі № 910/9946/18 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи. Судове засідання призначено на 28.08.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. 28.08.2018 на лікарняному, судове засідання призначене на 28.08.2018 не відбулось.

Ухвалою суду від 03.09.2018 у справі № 9410/9946/18 розгляд справи призначено на 21.09.2018

У судовому засіданні 21.09.2018 представник позивача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 15-А, код ЄДРПОУ 4053821).

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго з огляду на те, що рішення в даній справі не впливає на права та обов'язки останнього.

Ухвалою суду від 25.09.2018 судом в порядку статей 120-121 ГПК України, викликано сторін у судове засідання, призначене на 01.10.2018.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Як на підставу для поновлення пропущеного строку відповідач посилається на відмову суду у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьою особою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго .

Відповідно до ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд дійшов висновку про те, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд (пункт 1 статті 6 Конвенції).

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення Європейського суду з прав людини у справі Brumaresku v Romania [GC], заява № 28342/95).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22- 23 Рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, пункти 37- 38 Рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 Пономарьов проти України суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків .

Розглянувши подане заявником клопотання про поновлення строку, суд приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі судом відповідачу встановлювався п'ятнадцятиденний строк на надання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Разом з тим, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Окрім того, судом зазначається, що здійснення розгляду справи № 910/9946/18 за правилами загального позовного провадження призведе до затягування строків її розгляду, що є неприпустимим.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, то заява позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження також задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 119, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Київенерго про поновлення процесуального строку.

2. Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Київенерго про здійснення розгляду справи № 910/9946/18 за правилами загального позовного провадження .

3. Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала суду в частині відмови в поновленні процесуальних строків відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. В іншій частині дана ухвала не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2018

Суддя Спичак О.М.