Постанова

від 05.02.2019 по справі 910/9946/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р. Справа№ 910/9946/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Вінницька Т.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Київенерго

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.10.2018 (повний текст складено 08.10.2018)

у справі № 910/9946/18 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хорайзон офіс тауер

до Публічного акціонерного товариства Київенерго

про стягнення 70 264, 98 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хорайзон офіс тауер (далі - ТОВ Хорайзон офіс тауер , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Київенерго (далі - ПАТ Київенерго , відповідач) про стягнення 70 264,98 грн безпідставно збережених грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на даний час в розпорядженні ПАТ Київенерго знаходиться сума переплати в розмірі 70 264,98 грн з ПДВ, які належать позивачу та не будуть використані в зв'язку із припиненням ПАТ Київенерго надання з 01.05.2018 послуг теплопостачання, які є предметом укладеного між сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 у справі № 910/9946/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ Київенерго на користь ТОВ Хорайзон Офіс Тауер 70 264, 98 грн основного боргу та судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ПАТ Київенерго оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, в порушення ст. 86 ГПК України суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі наявних в матеріалах справи доказів та не надав їм належної правової оцінки. За твердженнями апелянта, позовна заява не містить жодних вимог матеріального права, які порушено відповідачем, а посилання на приписи ст. ст. 509, 607 ЦК України не породжують у відповідача обов'язку повернути суми надмірно сплачених грошових коштів, оскільки ці норми застосуються до зобов'язальних правовідносин, тоді як позовні вимоги в частині стягнення згаданих коштів повинні регулюватись ст. 1212 ЦК України. В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача 70 264, 98 грн як борг за Договором, що суперечить його умовам, адже укладений між сторонами Договір не містить жодного пункту, який би зобов'язував ПАТ Київенерго здійснювати оплату коштів позивачу. На переконання апелянта, оскільки КП Київтеплоенерго , за яким на праві господарського відання закріплено комунальне майно, повернуте з володіння та користування ПАТ Київенерго , є правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати природного газу, як енергоносія, спожитого для виробництва теплової енергії в силу ст. 22 Закону України Про теплопостачання , місцевий суд безпідставно відмовив в залученні його до часті у справі в якості третьої особи. Крім цього, апелянт зазначив про відсутність в матеріалах справи вимог позивача про повернення коштів в розмірі 70 264, 98 грн, що в свою чергу свідчить про передчасність позовних вимог про стягнення цих коштів з відповідача.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу та стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що оскільки ПАТ Київенерго з 01.05.2018 припинило діяльність у сфері теплопостачання, то перераховані позивачем грошові кошти в якості передплати за постачання теплової енергії на майбутні періоди, яка вже не буде надаватись ПАТ Київенерго , підлягають поверненню позивачу як безпідставно збережені відповідачем. За твердженнями позивача, ухваливши оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції захистив законне право позивача на володіння та вільне користування своїм власним майном, а саме грошовими коштами в розмірі 70 264, 98 грн. Крім цього, позивач стверджує про безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта щодо правонаступництва КП Київтеплоенерго та ненастання строку повернення спірних грошових коштів тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 05.02.2019 з'явились представники сторін, представник відповідача надав пояснення та підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення та заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 01.04.2012 між ТОВ Хорайзон офіс тауер (позивач, абонент за договором) та ПАТ Київенерго (відповідач, енергопостачальна організація за договором) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на передбачених Договором умовах (п. 1.1).

За умовами п.п. 2.2.1, 2.2.3 Договору енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору та повідомляти абонента про зміну тарифів.

Абонент згідно п. 2.3.1 Договору зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначено у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком № 4 до Договору, яким передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (тобто здійснює 100% передплату). Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду, рахунок-фактуру.

Як встановлено матеріалами справи, за укладеним між сторонами Договором сальдо розрахунків за теплову енергію станом на 01.03.2018 становило за кредитом ПАТ Київенерго (переплата ТОВ Хорайзон офіс тауер ) 125 326,73 грн, що підтверджується ОСОБА_1 звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2018.

Відповідно до рахунку-фактури №1415 від 22.03.2018 ТОВ Хорайзон офіс тауер в березні 2018 перерахувало на рахунок ПАТ Київенерго 307 734,04 грн з ПДВ згідно платіжного доручення ПАТ Кредіагріколь Банк №111 від 26.03.2018, з яких: 161 697,80 грн з ПДВ - сума доплати за фактичне споживання теплової енергії в березні 2018 (ОСОБА_1 приймання-передачі товарної продукції за березень 2018 від 31.03.2018) та 146 036,14 грн з ПДВ - передплата за теплову енергію за квітень 2018 за обсяг 80 Гкал відповідно до заявлених лімітів (додаток №1 до Договору).

Таким чином, сальдо розрахунків за теплову енергію станом на 01.04.2018 становило за кредитом ПАТ Київенерго (переплата ТОВ Хорайзон офіс тауер ) 203 254,63 грн з ПДВ, що підтверджується ОСОБА_1 звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018.

Відповідно до ОСОБА_1 приймання-передачі товарної продукції за квітень 2018 року від 30.04.2018 обсяг спожитої теплової енергії в квітні 2018 (період часу з 21.03.2018 по 19.04.2018) склав 69,26900 Гкал на суму 126 447,23 грн з ПДВ. Дана сума була зарахована із суми переплати станом на 01.04.2018.

Відтак, сальдо розрахунків за теплову енергію станом на 01.05.2018 становило за кредитом (переплата ТОВ Хорайзон офіс тауер ) 76 807,40 грн з ПДВ.

За актом приймання-передачі товарної продукції №5/2018-1532702 від 31.05.2018 ПАТ Київенерго було донараховано 3,58400 Гкал на суму 6 542,42 грн з ПДВ за обсяг спожитої теплової енергії в квітні 2018 (період часу з 21.04.2018 по 30.04.2018).

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, з 01.05.2018 теплова енергія за Договором ПАТ Київенерго не поставлялась та ТОВ Хорайзон офіс тауер не використовувалась (не споживалась).

24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ Київенерго Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 з 30.04.2018, відтак з 01.05.2018 ПАТ Київенерго припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управліня та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09. 2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною організацією Київенерго , Комунальне підприємство Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте з володіння та користування ПАТ Київенерго .

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №591 від 10.04.2018 КП Київтеплоенерго видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

За матеріалами справи, листом вих. №11/06 від 22.06.2018 ТОВ Хорайзон офіс тауер звернулось до ПАТ Київенерго , зокрема, з проханням повернути суму переплати на розрахунковий рахунок ТОВ Хорайзон офіс тауер , отриманий ПАТ Київенерго 25.06.2018 та зареєстрований за вх. №18/1/3/03/1/Ш- 126279 від 06.07.2018. Відповідно доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача з вимогою про повернення спірних коштів, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав, що на даний час жодної відповіді та/або грошових коштів ТОВ Хорайзон офіс тауер від ПАТ Київенерго не одержано, на усне звернення ТОВ Хорайзон офіс тауер в Центрі обслуговування з питань теплопостачання за адресою м.Київ, вул. Будівельників, 25 отримано відповідь про те, що питання про повернення переплачених грошових коштів юридичним особам в зв'язку із припиненням надання послуг постачання теплоенергії ПАТ Київенерго ще не вирішено. Оскільки на даний час в розпорядженні ПАТ Київенерго знаходиться сума переплати ТОВ Хорайзон офіс тауер в розмірі 70 264,98 грн з ПДВ, які не будуть використані, адже ПАТ Київенерго припинено з 01.05.2018 надання послуг теплопостачання, які є предметом Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1532702, позивач просив стягнути ці кошти з відповідача в судовому порядку на підставі ст. 1212 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань визначено в главі 50 ЦК України та ст. 202 ГК України.

За змістом ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вище згадувалось, 01.05.2018 ПАТ Київенерго припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, що свідчить про відсутність у нього фактичної можливості в подальшому надавати визначені укладеним сторонами Договором послуги.

Матеріалами справи встановлено, що у ТОВ Хорайзон офіс тауер перед ПАТ Київенерго наявна переплата за послуги постачання теплової енергії в розмірі 70 264,98 грн, яку листом вих. №11/06 від 22.06.2018 позивач просив відповідача повернути на його розрахунковий рахунок. Однак, на момент звернення з даним позовом до суду вищезазначені кошти відповідачем не повернуто.

Підстави вимагати повернення виконаного однією зі сторін зобов'язання визначено, зокрема, положеннями ст. 1212 ЦК України, відповідно до ч. 1 яких особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 1212 ЦК України приписи цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

Оскільки матеріалами справи встановлено, що переплата позивача за Договором становить 70 264,98 грн з ПДВ, а у відповідача фактично відсутня можливість в подальшому надавати послуги за Договором, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для утримання вказаної суми грошових коштів, відтак така підлягає поверненню позивачу.

Доводи апелянта з приводу того, що строк повернення вищезгаданих грошових коштів не настав спростовуються наявним в матеріалах справи листом позивача вих. №11/06 від 22.06.2018 про повернення відповідачем переплати за Договором в сумі 70 264,98 грн з ПДВ, який отримано ПАТ Київенерго 25.06.2018 та за вх. №18/1/3/03/1/Ш- 126279 від 06.07.2018, який суд розцінює як вчинену в порядку ст. 530 ЦК України вимогу. Тобто, обов'язок відповідача сплатити на рахунок позивача надмірно сплачені останнім грошові кошти в сумі 70 264,98 грн.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 70 264,98 грн переплати за Договором, які позивачем доведено належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Твердження апелянта про безпідставне не залучення місцевим судом до участі у справі в якості третьої особи - КП Київтеплоенерго , яке за твердженнями відповідача, є правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати природного газу, як енергоносія, спожитого для виробництва теплової енергії в силу ст. 22 Закону України Про теплопостачання , не заслуговують на увагу, є безпідставними та необґрунтованими, адже відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження передачі відповідачем та прийняття КП Київтеплоенерго кредиторської заборгованості ПАТ Київенерго перед третіми особами, а також на загальних підставах не доведено, яким чином рішення у даній справі вплине та права та обов'язки КП Київтеплоенерго .

Доводи відповідача (апелянта) з приводу неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київенерго залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 у справі № 910/9946/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/9946/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.02.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

ОСОБА_1