Рішення

від 12.09.2018 по справі 911/1089/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1089/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Нива ОСОБА_1

про стягнення 166181,80 грн. та розірвання договору

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення № 038204 від 30.12.2015 року);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 04/2018 від 22.06.2018 року); ОСОБА_4 (договір б/н від 01.08.2018 року).

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшов позов Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека про стягнення 166181,80 грн. та розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2018 року відкрито провадження у справі №911/1089/18, справу №911/1089/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2018 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 18.07.2018 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 21.06.2018 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомив.

Присутній в судовому засіданні 18.07.2018 року представник відповідача відзиву на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 21.06.2018 року не надав, однак просив суд продовжити строк для подання відзиву на позов, обґрунтувавши причини його пропуску.

Згідно ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про продовження строку для подання відзиву відповідачем.

Ухвалою від 18.07.2018 року підготовче засідання у справі відкладалось на 01.08.2018 року.

Також, ухвалою від 18.07.2018 року здійснено заміну найменування відповідача у справі № 911/1089/18 з Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, ідентифікаційний код 35416493) на Товариство з обмеженою відповідальністю Нива ОСОБА_1 (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, ідентифікаційний код 35416493), що пов'язано зі зміною найменування та адреси місцезнаходження.

27.07.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 01.08.2018 року позивачем подано письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 01.08.2018 року прокурор подав усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву та поданням відповіді на відзив.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 01.08.2018 року не з'явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив.

Ухвалою від 01.08.2018 року підготовче засідання у справі відкладалось на 15.08.2018 року.

В судовому засіданні 15.08.2018 року прокурор подав письмові пояснення, якими останній повідомив суд, що відповідачем було у повному обсязі сплачено суму заборгованості та штрафних санкцій в сумі 166181,80 за Договором оренди землі № 7 від 17.09.2009 року і зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує з врахуванням поданих 15.08.2018 року письмових пояснень. Також зазначив і про те, що повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представники відповідача в судовому засіданні 15.08.2018 року проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 27.07.2018 року. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 15.08.2018 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 01.08.2018 року не виконав, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та неможливості прибуття до суду не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 15.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018 року.

В судовому засіданні 12.09.2018 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, представник позивача в судове засідання 12.09.2018 року не з'явився.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.09.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 17.07.2009 року між Жовтневою сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека укладено Договір оренди землі №7, загальною площею 1,9799 га, кадастровий номер 3223383701:01:001:0050, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (в межах населеного пункту), для розміщення автозаправочного комплексу зі станцією техобслуговування автомобілів та об'єктів соціальної інфраструктури.

Вказаний Договір оренди землі зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому відділі СВП Київський обласний центр ДП ЦДЗК за №040991700785 від 20.07.2009 року та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

В подальшому, 21.07.2009 року складено акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого Жовтнева сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області передала у користування, а ТОВ Пожежна та техногенна безпека прийняло у користування земельну ділянку площею 1,9799 га, що розташована на території Жовтневої сільської ради Переяслав- Хмельницького району Київської області в межах населеного пункту.

Додатком № 1 від 03.09.2009 року до Договору оренди землі від 17.07.2009 року викладено пункт 2 вказаного Договору в новій редакції та зазначено, що в оренду передається земельна ділянка комерційного призначення загальною площею 1,9799 га, кадастровий номер 3223383701:01:001:0050.

Також в новій редакції викладено пункт 9 Договору від 17.07.2009 року, згідно з яким орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3 (три) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом 49 (сорока дев'яти) років користування земельною ділянкою комерційного призначення площею 1,97995 га кадастровий номер земельної ділянки 3223383701:01:001:0050, що складає 31529,52 на рік відповідно . Вказаний додаток посвідчено 03.09.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у Переяслав-Хмельницькому районному відділі КОФ ДП ЦДЗК за №040995100003.

Відповідно до п. 5 Договору від 17.07.2009 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 050 984,00 грн.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: річна орендна плата розбивається на рівні частки протягом року та сплачується щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

У відповідності до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено в позові, відповідно до податкової декларації з плати за землю ТОВ Пожежна та техногенна безпека від 09.02.2016 за 2016 рік, площа орендованої земельної ділянки складає 1,9800 га, річна сума орендної плати складатиме - 80830,15 грн. (місячна сума орендної плати - 6735 грн.); згідно податкової декларації з плати за землю ТОВ Пожежна та техногенна безпека від 20.02.2017 за 2017 рік, площа орендованої земельної ділянки складає 1,9800 га, річна сума орендної плати складатиме - 85679,99 грн. (місячна сума орендної плати - 7140 грн.).

Однак, в порушення вимог законодавства та умов Договору оренди земельної ділянки ТОВ Пожежна та техногенна безпека свої зобов'язання в частині оплати за користування земельною ділянкою своєчасно та в повному обсязі не виконало. У зв'язку з чим, у відповідності до ч. 1 ст. 59 Податкового кодексу України Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ТОВ Пожежна та техногенна безпека надіслано податкову вимогу від 23.01.2014 року № 7-15, проте податковий борг боржником не сплачено.

Станом на 24.04.2018 заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 166 181,80 грн. яка виникла за період з 30.09.2016 року до 30.01.2018 року, що підтверджується інформацією Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС в Київській області від 24.04.2018 року №363/09/10-36-51-03-14, а саме: розрахунком податкового боргу (орендна плата з юридичних осіб) та узгоджується з позицією, викладеною в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин де зазначено, що за змістом статей 1,13 Закону України Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до п.7 постанови Верховної Ради України Про перейменування деяких населених пунктів село Жовтневе Переяслав-Хмельницького району перейменовано на село Студеники.

Прокуратура в позові, поданому в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради, до території якої відноситься спірна земельна ділянки, зазначає, що згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. д ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати за землю є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

За приписами статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 34 Закону України Про оренду землі визначає наслідки припинення або розірвання договору оренди землі, відповідно до якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з абз. 2 п. 38 Договору оренди від 17.07.2009 року дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 31 Договору оренди від 17.07.2009 року орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату у відповідності з п. 11 цього договору.

Відповідно до 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статей 1, 13 Закону України Про оренду землі , основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі.

Оскільки орендарем - ТОВ Пожежна та техногенна безпека за період з 30.09.2016 року до 30.01.2018 року не вносились орендні платежі за користування земельною ділянкою здійснено сплату орендної плати за спірну земельну ділянку, що свідчить про її систематичність. Систематична несплата орендної плати за землю є істотним порушеннями вимог Закону України Про оренду землі та підставою розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.07.2009 року.

Також, в обґрунтування захисту інтересів держави в особі позивача, прокуратура в позові зазначає, що вказаними діями щодо систематичної несплати ТОВ Пожежна та техногенна безпека заборгованості з орендної плати за землю порушується право територіальної громади в частині повноти і своєчасності надходження до бюджету коштів від орендної плати, формування місцевого бюджету та використання цих коштів за цільовим призначенням, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.

У зв'язку з тим, що Студениківською сільською радою не було вжито своєчасних та належних заходів реагування на виявлені порушення вимог законодавства, а саме звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та розірвання договору оренди землі з ТОВ Пожежна та техногенна безпека , що призвело до недоотримання доходів до місцевого бюджету, порушено майнові інтереси держави, прокурор звернувся до суду з відповідною позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека заборгованість за Договором оренди земельної ділянки від 17.07.2009 року у сумі 166 181,80 грн.; розірвати договір оренди землі від 17.07.2009 року №7, укладений між Жовтневою сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека щодо земельної ділянки площею 1,9799 га із кадастровим номером 3223387301:01:001:0050, що знаходиться на території Студениківської сільської ради (в межах населеного пункту) Переяслав-Хмельницького району Київської області.

В ході розгляду спору відповідач проти позову заперечував, подав письмові пояснення, в яких зазначив, що 16.05.2018 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність, а Покупець прийняв у власність корпоративні права у вигляді частки в розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Пожежна та техногенна безпека .

30.05.2018 року ТОВ Пожежна та техногенна безпека було в повному об'ємі сплачено заборгованість з орендної плати та штрафні санкції за 2017 рік в загальній сумі 230 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 30.05.2018 року.

31.05.2018 року ТОВ Пожежна та техногенна безпека було в повному об'ємі сплачено заборгованість з орендної плати та штрафні санкції за 2018 рік в загальній сумі 13 850,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 31.05.2018 року.

31.05.2018 року ТОВ Пожежна та техногенна безпека про дані факти листом з доказами сплати заборгованості було проінформовано Бориспільську місцеву прокуратуру з клопотанням про відкликання позовної заяви, про що свідчить відмітка про отримання зазначеного листа.

30.05.2018 року ТОВ Пожежна та техногенна безпека сплачено поточний платіж за оренду землі за квітень 2018 року в сумі 3173,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.05.2018 року.

26.06.2018 року підприємством сплачено поточний платіж за оренду землі за травень 2018 року в сумі 3173,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 26.06.2018 року.

25.07.2018 року підприємством сплачено поточний платіж за оренду землі за червень 2018 року в сумі 3173,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 25.07.2018 року.

Відповідач зазначає, що наведені обставини свідчать про належне виконання умов Договору оренди землі та наміри нових власників та керівництва підприємства щодо подальшого ведення та розширення господарської діяльності ТОВ Нива ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці.

Також відсутність заборгованості ТОВ Нива ОСОБА_1 по сплаті орендної плати підтверджується довідкою Переяслав-Хмельницького відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.07.2018 року.

В подальшу, за рішенням власника, було змінено найменування ТОВ Пожежна та техногенна безпека на ТОВ Нива ОСОБА_1 та змінено місце знаходження на вул. Привокзальну, 2 с. Переяславське. Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

На даний час, відповідно до Договору № 26/07-18 від 26.07.2018 року, укладеного між ТОВ Нива ОСОБА_1 та ТОВ Магістральбудпроект 1 , Товариством на спірній земельній ділянці розпочато інженерно-технічні вишукування для будівництва комплексу придорожнього сервісу та ведення господарської діяльності відповідно до цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи сплату відповідачем наведеної в позові заборгованості 30.05.2018 року з покриттям штрафних санкцій, що відбулось після подання прокуратурою позову (позов надісланий до суду 21.05.2018 року), спір у відповідній частині припинив своє існування під час судовго розгляду.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, у зв'язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі заборгованості шляхом її повної сплати, перестав існувати предмет спору у справі № 911/1089/18, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у справі.

Щодо вимоги про розірвання Договору оренди, суд зазначає, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч.1 ст.96 Земельного кодексу України).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. д ч.1 ст.141 Земельного кодексу України).

Припинення права користування земельною ділянкою є самостійною мірою юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Як визначено ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Таким чином, п. д ч.І ст.141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати, на підставі чого прокурор звернувся до суду з даним позовом.

В той же час, підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені ст. 143 Земельного кодексу України, яка передбачає, що примусове припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку здійснюється у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з підстав, визначених п. д ст. 141 Земельного кодексу України у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку або орендної плати, не передбачено примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Відповідні питання відносяться до використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства, для яких порядок припинення права користування врегульовано ст. 144 Земельного кодексу України.

Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Однак, орган місцевого самоврядування відповідного рішення не приймалось і в ході розгляду спору сілрада не підтримала позовну вимогу про розірвання Договору оренди.

Таким чином, оскільки з підстав, визначених п. д ст. 141 Земельного кодексу України не передбачено примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку, відповідне питання мало вирішуватись у відповідності до ст. 144 Земельного кодексу України шляхом винесення відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, наведені в п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України підстави припинення права користування земельною ділянкою - систематична несплата земельного податку або орендної плати, є відносним та оціночним поняттям і відповідне питання має розглядатись в контексті наведених в ст. 651 Цивільного кодексу України умов припинення договору, таких як істотність порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, з огляду на норму ст. ст. 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати сплати орендної плати, в тому числі примусово в судовому порядку і така орендна плата безумовно має сплачуватись. В той же час, сама по собі несплата, яка не має ознак істотного порушення і не завдає значної шкоди іншій стороні, не є безумовною підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідний Договір може бути розірваний в загальному порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України в разі доведеності істотності порушення.

Крім того, як вбачається з наданих під час розгляду спору пояснень Студениківської сільської ради (позивача), особа, яка є орендодавцем і в інтересах якої прокуратурою подано позов, зазначає про відсутність істотності порушення та факту завдання значної шкоди, оскільки порушення усунуто орендарем, заборгованість погашена в повному обсязі зі сплатою штрафних санкцій. Позивач, як орендодавець за Договором, заперечує проти розірвання відповідного Договору оренди землі, оскільки це призведе до припинення надходжень коштів до бюджету сільради, що завдасть значно більших збитків, ніж прострочення орендних платежів.

В наданих прокуратурою поясненнях також наголошено про порушення умов Договору оренди ТОВ Пожежна та техногенна безпека в особі колишнього власника товариства, в той час, як орендар в особі нового власника усунув порушення земельного законодавства і виконує Договір належним чином.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення 166181,80 грн. заборгованості. В частині вимоги про розірвання Догвоору оренди землі позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені, тому задоволенню не підлягають.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору з вимоги про стягнення заборгованості, яка врегульована після подання позову, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача. Решта понесених судових витрат відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст.233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Нива ОСОБА_1 про стягнення 166181,80 грн. заборгованості провадження закрити.

2. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог Заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Нива ОСОБА_1 про розірвання договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива ОСОБА_1» (08420, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, ідентифікаційний код 35416493) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд.27/2, ідентифікаційний код 02909996, р/р 35216008015641, Державне казначейство України, м. Київ, МФО 8250172) 2492 (дві тисячі чотириста дев'яносто два) грн. 71 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін