Рішення

від 02.10.2018 по справі 446/1177/18

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1177/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 м. КамвЂ�янка-Бузька

КамвЂ�янка-Бузький районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Котормус Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.,

позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

Справа № 466/1177/18

Провадження №2/446/816/18

учасники справи:

позивач ОСОБА_1;

відповідач ОСОБА_3 "Промівесттехнолонія";

представник відповідача ОСОБА_2;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промінвесттехнологія" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 43 500,00 грн. боргу за договором позики, 2670,00 грн. інфляційних втрат та 625,50 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 05.07.2016р. між ним та директором ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" ОСОБА_5 в усній формі укладено договір безвідсоткової позики, відповідно до якого він передав відповідачу грошові кошти у сумі 43500,00 грн., які відповідач зобов'язувався повернути до 01.11.2017р. Такі кошти були передані з метою завершення робіт по переобладнанню сушильної камери, яка є майном ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія", що підтверджується розпискою. Однак, по даний час відповідач кошти не повернув, а тому він звертається до суду із позовом про стягнення цієї суми боргу із врахуванням інфляційний втрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 21.06.2018р. було відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

13.07.2018р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача в якому позовні вимоги заперечив повністю. Так, відповідач зокрема зазначає, що отримуючи кошти та підписуючи розписку директор ОСОБА_5 діяв як фізична особа, а не як представник підприємства, а тому повинен нести сам відповідальність за такою розпискою. Звертає увагу суду, що надходження коштів за такою розпискою не відображено у оборотно-сальдових відомостях підприємства, хоча згідно статуту підприємства такі кошти мають зберігатися саме на рахунку підприємства. Відтак, вважає, що належним відповідачем за пред'явленим позовом є саме колишній директор товариства ОСОБА_5, а не саме товариство. ОСОБА_5 того, зазначає, що підприємство на має на балансі такого майна, як сушильна камера.

В судове засідання прибув позивач, який підтримав позовні вимоги та представник відповідача, який заперечив проти таких.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідка, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 05.07.2016р. ОСОБА_5 як директор ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" в присутності ОСОБА_6, підписав розписку відповідно до якої зазначено, що він отримав від ОСОБА_1 безвідсоткову позику в сумі 43500,00 грн. на завершення переобладнання одного з гаражних боксів під сушильну камеру. Вказане приміщення знаходиться за адресою: вул. Курортна, 2а, с. Банюнин, КамвЂ�янка-Бузького району і є власність ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія". Зазначену сум ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" зобов'язується повернути до 01.11.2017р.

Справжність підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на даному документі засвідчено сільським головою Новосілківської сільської ради ОСОБА_7. Дана обставина встановлена із копії та оригіналу такого документа (а.с. 9, 62).

Згідно відповіді на адвокатський запит Новосілківської сільської ради №206 від 13.08.2018р. сільський голова підтвердив факт засвідчення ним підписів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 05.07.2016р. (а.с. 60).

Також судом встановлено, що не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_5 був директором ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" і його було звільнено із цієї посади на підставі протоколу загальних зборів від 07.10.2017р. (а.с. 26-29).

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він дійсно працював директором ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" і як директор товариства мав намір переобладнати гараж, який належить товариству під сушильну камеру для деревини. У зв'язку із браком коштів він попросив у борг у позивача ОСОБА_1 кошти для завершення робіт. Отримання таких коштів в позику він погоджував із засновниками підприємства, так як такі випадки вже мали місце і кошти товариство повертало іншим позичальникам. Підтвердив факт отримання коштів у сумі 43500,00 грн., які він частково вніс на рахунок фірми, а частково використав на господарські потреби товариства.

При вирішенні даного спору суд відзначає, що спір між сторонами існує зокрема щодо визначення сторони боржника у зобов'язанні за борговим документом від 05.07.2016р. на суму 43500,00 грн. Вирішуючи дане питання суд виходив із наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Чинне цивільне законодавство України не містить будь-якого обмеження щодо можливості укладення договору позики між фізичною та юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. А згідно ч. 1 ст. 97 цього кодексу управління товариством здійснюють його органи.

Статутом ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія" у п. 10.1. передбачено, що його виконавчим органом є директор. Водночас, відповідно до п. 10.3. цього статуту, директор товариства має право від імені товариства вчиняти правочини на суму, що не перевищує 800 000,00 грн.

Із представленої суду розписки видно, що ОСОБА_5 підписав її як директор ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія", на такій розписці міститься відтиск печатки цього товариства, а зі змісту самої розписки видно, що позичальником виступає директор товариства в інтересах товариства і зобов'язання по поверненню такого боргу до 01.11.2017р. покладено саме на ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія".

За таких обставин у суду відсутні будь-які підстави для висновку, що кошти по борговому зобов'язанні перед ОСОБА_1 повинен повертати ОСОБА_5 як фізична особа. Доказів такого суду не надано. Водночас, суд уважає доведеним той факт, що боржником за зобов'язанням, яке визначено у розписці від 05.07.2016р., є саме ОСОБА_3 "Промінвесттехнологія".

Тому, суд бере до уваги, як обґрунтовані, твердження позивача, що саме товариство повинно відповідати за повернення боргу і відхиляє покликання відповідача щодо неналежного відповідача по справі з огляду на наведене вище.

Щодо доводів відповідача в частині відсутності таких коштів на рахунку товариства, то суд такі доводи також відхиляє як необґрунтовані, так як захист права позивача не може залежати від правильності ведення фінансового та бухгалтерського обліку у відповідача. Для позивача як позикодавця достатнім є доведення перед судом факту отримання коштів у позику певним суб'єктом правовідносин, а подальше розпорядження такими коштами позичальником не впливає на можливість їх повернення. Так, позивач ОСОБА_1 в рамках договору позики передав кошти уповноваженій особі - директору товариства, який мав право на укладення такого договору і отримав розписку на підтвердження передання позики чого є достатнім для судового захисту порушеного права.

Вирішуючи питання про неналежність виконання зобов'язання суд керується положеннями ст. 610 ЦК України згідно якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

А відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Суду надано розписку, яка підтверджує факт передачі позики директору товариства, а також підтверджує наявність визначеного зобов'язання щодо повернення такої позики до 01.11.2017р. Як стверджує позивач, кошти на даний час не повернуті. Іншого відповідач суду не довів, як і не заперечив факт неповернення коштів за таким зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що із відповідача необхідно стягнути суму боргу у розмірі 43500,00 грн.

Одночасно, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за правилами ст. 625 ЦК України. Сума такого розрахунку відповідачем не оспорювалась і суд також не встановив помилковості при їх нарахуванні, а тому дійшов до висновку, про задоволення позову також в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 670,00 грн. та 3% річних у сумі 625,50 грн. за період з листопада 2017р. по квітень 2018р.

Також, за правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промінвесттехнологія" про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промінвесттехнологія" на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 43500,00 грн. (сорок три тисячі п'ятсот гривень нуль копійок), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 2 670,00 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят гривень нуль копійок) та 3% річних у сумі 625,50 грн. (шістсот двадцять п'ять гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промінвесттехнологія" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач ОСОБА_1, Львівська область, КамвЂ�янка-Бузький район, смт. Новий Став, вул..Незалежності, 17.

Відповідач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Промінвесттехнологія" (ЄДРПОУ 36221830, Львівська область, КамвЂ�янка-Бузький район, с. Банюнин, вул. Курортна, 2-а)

Суддя Т.І. Котормус