Рішення

від 19.03.2018 по справі 752/15334/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/15334/16-ц

Провадження по справі № 2/752/530/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хоменко О.Л.,

при секретарі Павлюху П.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна про стягнення належних сум, невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом про про стягнення належних сум, невиплачених при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої вимоги мотивує тим, що працювала у відповідача на посаді бухгалтера з 23.03.2016 року по 02.09.2016 року . Була звільнена з посади за згодою сторін.

При звільненні відповідач не виплатив всі належні їй суми, а саме заборгованість по заробітній платі за період з березня 2016 року по день звільнення, що становить 8685 грн 71 коп, компенсацію за 11 днів невикористаної відпустким в розмірі 582 грн 58 коп та середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 02.09.2016 рокута по день прийняття рішення судом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та прсив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Зазначав, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, тобто за 18 місяців, становить на день розгляду справи 28800 грн, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, який на час звільнення становив 1600 грн.

Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 8685 грн 71 коп, компенсацію за 11 днів невикористаної відпустким в розмірі 582 грн 58 коп та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 28800 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував і пояснив, що позивач працювала у відповідача на підставі цивільно-правової угоди. Трудовий договір з нею не укладався, запис в трудовій книжці позивача про прийняття її на роботу до відповідача виконаний не директором товариства, і підпис директору не належить.

Фінансову звітність до органів державної фіскальної служби подавала позивач, яка мала доступ до електронного підпису директора та печатки товариства.

Зазначав, що заробітна плата позивачу не виплачувалась, так як нею не надавались акти виконаних робіт за цивільно-правовою угодою.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, свідка та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач працювала у відповідача на посаді бухгалтера з 01.04.2016 року. Звільнена з посади за згодою сторін 03.10.2016 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Факт роботи позивача у відповідача на за трудовою угодою підтверджується оглянутою в судовому засіданні трудовою книжкою позивача, довідкою ДФС про суми виплачених доходів та утриманих податків, індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача за 2016 рік, наданими Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві.

Згідно вказаних відомостей в період з квітня 2016 року по жовтень2016 року позивачу нараховано заробітну плату в розмірі 8685 грн 71 коп.

Свідок ОСОБА_2 показала, що в період з лютого по жовтень 2016 року працювала директором ТОВ Саєр-Україна . Відповідач була запрошена для виконання робіт з ведення первинного бухгалтерського обліку в квітні 2016 року і працювала до осені 2016 року. З нею було укладено цивільно-правову угоду, яку підписали позивач та вона.

Трудовий договір з позивачем не укладався. Веденням трудових книжок займалась вона, як директор, але ніяких записів до трудової книжки позивача вона не вносила і свій підпис в графі директор не ставила.

Фінансову звітність до органів державної фіскальної служби подавала позивач. Вона ж мала доступ до печатки та електронного ключа.

Зарбітна плата позивачу за час роботи не виплачувалась, так як вона не надавала акти виконаних робіт.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин суд вважає за необхідне на підставі ст.116 КЗпП України стягнути з відповідча на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 8685 грн 71 коп та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 582 грн 58 коп.

На підставі ст.117 КЗпП України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що становить 28800 грн, виходячи з мінімального розміру заробітої плати на день звільнення (1600 грн х 18 місяців).

Доводи представника відповідача щодо відсутності трудових відносин між сторонами суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються наявними у справі документами.

Суд також не бере до уваги заперечення представника відповідача з приводу того, що запис в трудовій книжці виконаний не директором товариства та не ним підписаний, оскільки вони не підтверджені належними доказами.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн 80 коп, так як позивач від його сплати звільнена.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.116,117 КЗпП України, ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна (03022, м.Київ, вул.Сумська,2-а, код ЄДРПОУ 39887551) на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заробітну плату в сумі 8685 (вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн 71 коп, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн 58 коп та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Саєр-Україна (03022, м.Київ, вул.Сумська,2-а, код ЄДРПОУ 39887551) на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: