Рішення

від 27.09.2018 по справі 909/428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/428/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2018 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/428/18 за позовом комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" про стягнення з приватного підприємства "Алвас" 12 690 грн 17 коп. за надані послуги з утримання прибудинкових територій.

КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПП "Алвас" 12 690 грн 17 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не оплатив надані позивачем послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за період з червня 2015 р. по квітень 2018 р.

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Гриняк Б. П.) відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

09 липня 2018 р., на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, у зв'язку із перебуванням судді Гриняка Б. П. у відпустці, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 909/428/18 між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд судді Ткаченко І. В.

10 липня 2018 р., представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень, ПП "Алвас" зазначає, що поданий позивачем розрахунок позовних вимог не відповідає встановленому органом місцевого самоврядування тарифу, позивач не довів належними доказами, що відповідач фактично користувався житлово-комунальними послугами з утримання будинків та прибудинкових територій. Крім того, КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" протягом усього заявленого періоду не надсилало відповідачу доказів надання комунальних послуг, якими відповідно до укладеного між сторонами договору є рахунки-фактури. Заперечення на позов аналогічного змісту відповідач виклав у письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 09 серпня 2018 р.

12 липня 2018 р., Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Ткаченко І. В.) прийняв до розгляду дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, а розгляд справи призначив на 09 серпня 2018 р.

09 серпня 2018 р., суд оголосив в засіданні перерву до 16 серпня 2018 р.

Ухвалою від 16 серпня 2018 р. суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначив на 04 вересня 2018 р.

04 вересня 2018 р., суд закрив підготовче провадження, а розгляд справи по суті призначив на 20 вересня 2018 р.

20 вересня 2018 р., суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив в судовому засіданні перерву до 27 вересня 2018 р.

Представник відповідача після перерви в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце цього засідання представник відповідача був повідомлений під розписку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

01 січня 2012 р., між КП "Єдиний розрахунковий центр", яке 25 грудня 2015 р. перейменовано в КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", (виконавець) та ПП "Алвас" (споживач) було укладено договір № 279 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Статтею 2 цього Договору визначено, що його предметом є забезпечення виконавцем надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 167 корп. 4 по вул. Г. Мазепи. Розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється на підставі рахунку-фактури, залежно від кількісних та якісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинку та прибудинкової території. Невід'ємною частиною цього Договору є рішення органу місцевого самоврядування Івано-Франківська про побудинкові тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - додаток № 1.

Такі тарифи, зокрема, були встановлені рішенням Івано-Франківської міської ради від 27 грудня 2011 р. № 842.

Перелік та вид послуг було визначено в ст. 3 Договору.

За змістом пунктів 3.1, 3.7 та 3.8 Договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості; надавати споживачеві інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів тощо. Розглядати претензії та скарги споживача і надавати споживачу компенсацію у випадку надання послуг неналежної якості.

Обов'язки споживача сторони визначили в ст. 4 цього Договору.

Так, згідно з пунктами 4.1 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені цим Договором строки та порядку, а також передбачену Договором неустойку.

Як визначено в ст. 7 договору від 01 січня 2012 р., щомісячна плата складається з вартості кожної з послуг, що надаються для будинку споживача, розрахованої відповідно до встановленого тарифу, структури та періодичності. Розрахунковий період за цим договором починається 20 числа місяця, попереднього за звітним і закінчується 19 числа звітного місяця. Розмір щомісячної плати за послуги визначається на підставі рахунку-фактури, доступному для перегляду на персональній сторінці споживача на сайті domivka.if.ua. Рахунок-фактура вноситься в електронний обліковий регістр виконавця. На вимогу споживача виконавець зобов'язаний надати рахунок-фактуру на паперовому носії, засвідченому печаткою виконавця. Рахунок-фактура, складений на підставі цього Договору, є свідченням фактичного надання Послуг та підставою для оплати.

В ст. 8 Договору сторони передбачили строк та порядок оплати наданих виконавцем послуг, а також порядок зарахування здійснених споживачем платежів.

Згідно з п. 11.1 Договору, у разі порушення виконавцем умов договору, споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо.

Відповідно до пунктів 12.2, 12.3 Договору, датою його укладення є дата початку отримання споживачем від виконавця послуг. Цей договір укладається строком на три роки та вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку жодною із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

За період з червня 2015 р. по квітень 2018 р. позивач надав відповідачу визначені в укладеному між ними договорі послуги на загальну суму 12 690 грн 17 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків-фактур, відповідних договорів із підрядними організаціями, актами приймання-передачі виконаних робіт.

19 березня 2018 р., позивач звернувся до відповідача із претензією щодо сплати заборгованості, яку відповідач отримав 20 березня 2018 р., однак залишив без відповіді.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено в ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 4 Закон України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування належать затвердження норм споживання комунальних послуг.

Відповідно до ст. 7 цього Закону, споживач, зокрема, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, якому кореспондує обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач надав відповідачу визначені договором від 01 січня 2012 р. послуги на загальну суму 12 690 грн 17 коп. за період з червня 2015 р. по квітень 2018 р.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач є користувачем нежитлового приміщення, розташованого у житловому будинку № 167 корп. 4 по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську, неподання відповідачем доказів щодо повного або часткового погашення наявної перед позивачем заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо викладених у відзиві на позовну заяву заперечень відповідача суд зазначає таке.

В ст. 7 укладеного між сторонами Договору визначено, рахунку-фактури про розмір щомісячної плати за послуги доступні для перегляду на персональній сторінці споживача на веб-сторінці domivka.if.ua, а такі документи на паперових носіях виконавець надає на відповідну вимогу споживача.

Відповідно до п. 3.7 Договору, до обов'язків позивача віднесено надавати споживачу інформації (шляхом розміщення оголошень на інформаційних стендах та на сайті виконавця) про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг тощо.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеному, відповідач в обґрунтування своїх заперечень не подав жодних доказів та не довів належними доказами обставин, на які посилається, як на підставу своїх заперечень, зокрема, доказів пред'явлення позивачу претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг, звернення до позивача із вимогами надати безпосередньо відповідачу інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, докази нерозміщення позивачем такої інформації в порядку п. 3.7 Договору, як і доказів звернення ПП "Алвас" до КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" із вимогами надати рахунки-фактури в паперовій формі, а також направлення позивачу вимог щодо розірвання спірного договору.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з приватного підприємства "Алвас" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вишнева, буд. 11; ідентифікаційний код 30475575) на користь комунального підприємства "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 161; ідентифікаційний код 35277442) стягнути 12 690 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн 17 коп. за надані послуги з утримання прибудинкових територій та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 08 жовтня 2018 р.