Ухвала

від 09.10.2018 по справі 910/13038/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 09.10.2018Справа №  910/13038/18 Суддя Господарського суду міста Києва Ващенко Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. тверська, 5) в особі філії «Пасажирська компанія» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 21а) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Енергополіс» (02192, м. Київ, бульвар Дарницький, б. 8) про стягнення 13.365,00 грн. та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Енергополіс» про: - стягнення 13.365,00 грн. заборгованості за зберігання транспортного засобу; - зобов'язання відповідача звільнити місце стоянки виробничого підрозділу «Вокзал станції Ужгород» від транспортного засобу – легкового автомобіля марки ВАЗ 21099, д.р.н. 304-19 КА. Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне. Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Позовна заява не містить зазначення правових підстав позову в частині вимог про зобов'язання відповідача звільнити місце стоянки виробничого підрозділу «Вокзал станції Ужгород» від транспортного засобу – легкового автомобіля марки ВАЗ 21099, д.р.н. 304-19 КА. Також позовна заява не містить визначення того, які правові відносини склались між сторонами. Крім того, в підтвердження викладених в позовній заяві обставин позивачем не подано доказів перебування авто на стоянці станом на момент звернення з позовом до суду та весь період за який пред'явлено до стягнення 13.365,00 грн.; не подано належних доказів належності автомобіля марки ВАЗ 21099, д.р.н. 304-19 КА саме відповідачу та його належності відповідачу у період з 01.12.14. по 11.09.18. (період, за який пред'явлено до стягнення грошові кошти). Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Відповідно до вимоги 2 позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити місце стоянки виробничого підрозділу «Вокзал станції Ужгород» від транспортного засобу – легкового автомобіля марки ВАЗ 21099, д.р.н. 304-19 КА. Проте, яке саме місце стоянки та шляхом вчинення яких саме дій позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити місце стоянки фактично не зазначено. Отже, позовні вимоги у цій частині визначено не чітко. При цьому суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.   Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Проте, позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Так, згідно переліку додатків до позовної заяви подано письмові докази у копіях, проте при цьому не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів відповідних письмових доказів. Внаслідок вказаного в сукупності позовна заява підлягає залишенню без руху. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: 1. Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія». 2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви дев'ять днів з дня вручення цієї ухвали, встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - зазначення правових підстав позову в частині вимог про зобов'язання відповідача звільнити місце стоянки; - визначення того, які правові відносини склались між сторонами; - подання доказів перебування авто на стоянці станом на момент звернення з позовом до суду та весь період за який пред'явлено до стягнення 13.365,00 грн.; - подання належних доказів належності автомобіля марки ВАЗ 21099, д.р.н. 304-19 КА саме відповідачу та його належності відповідачу у період з 01.12.14. по 11.09.18. (період, за який пред'явлено до стягнення грошові кошти); - чіткого викладення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити місце стоянки; -  зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. 3. Ухвала набрала законної сили 09.10.18. та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                      Т.М. Ващенко