Рішення

від 19.09.2018 по справі 910/7018/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/7018/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 10-А; ідентифікаційний код 34532097)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г; ідентифікаційний код 39897809)

Комерційної компанії "Evrida World SRL" (Romania, Bucuresti, sector 1, str. Biharia 66-77, corp F, etaj 1, ідентифікаційний код 34318166 / J4012/2015)

про стягнення 170 052, 45 грн.

Представники сторін:

від позивача: Гаврилюк В.М. - представник

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" та Комерційної компанії "Elvira World SRL" про стягнення 3 485 247,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7018/17 та призначено розгляд справи на 08.11.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 зупинено провадження у справі для належного повідомлення відповідача, що є нерезидентом України до 25.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 поновлено провадження у справі № 910/7018/17, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження відповідно до пункту 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, підготовче засідання призначено на 25.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 підготовче засідання відкладено на 16.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 підготовче засідання відкладено на 30.05.2018.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Лиськова М.О., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 05-23/721 від 23.05.2018 справу № 910/7018/17 направлено на повторний автоматичний розподіл.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу справи 910/7018/17, визначено суддю Баранова Д.О. для подальшого її розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 справу прийнято до свого провадження суддею Барановим Д.О., підготовче засідання призначено на 20.06.2018

У підготовчому засіданні 20.06.2018 судом оголошено перерву до 25.07.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

13.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про часткову відмову від позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 судом прийнято відмову позивача від частини позовних вимог на суму 3 315 195, 34 грн. та закрито провадження в цій частині, а також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 22.08.2018.

У судовому засіданні 22.08.2018 судом було встановлено, що адреса відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г.

З огляду на викладене вище, з метою належного повідомлення відповідача-1 про розгляд справи № 910/7018/17 за адресою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд з'ясовував думку представників позивача та відповідача-2 щодо відкладення розгляду справи.

Та ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України судове засідання відкладено на 19.09.2018.

У судовому засіданні 19.09.2018 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог.

Представники відповідача 1 та 2 у судове засідання не з'явились, про судове засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується відміткою на зворотній стороні ухвали суду від 22.08.2018.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 19.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (далі - продавець) та Комерційною компанією "Evrida World SRL" (далі - покупець) було укладено контракт № 2011 на продаж товарів за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари за найменуваннями, в асортименті, кількості і за цінами, указаними в інвойсах, що є невід'ємною частиною цього контракту, на кожну окрему поставку

Згідно п. 2.3. сума цього контракту становить 1 000 000, 00 Євро.

Відвантаження товару за цим договором здійснює відправник продавця з України на

адресу покупця, згідно інвойсів (п. 3.1. контракту).

Пунктом 3.3. передбачено, що датою поставки товару вважається дата на вантажній митної декларації (МД-2).

Відповідно до п. 4.1. якість товару має відповідати стандартам виробника, виготовлювача зареєстрованим торговим знаком виробника.

Оплата за цим контрактом проводиться покупцем на користь продавця протягом 90 (дев'яносто) календарних днів після завершення митного оформлення товару кожної окремої поставки на території Румунії. Документом підтверджуючим кількість, вартість і терміни, являється вантажна митна декларація (МД-2). Дозволяється проводити попередню оплату на основі виставлених рахунків (інвойси) на попередню оплату. Підставою до оплати є рахунки-фактури (інвойси), виставлені продавцем в адрес покупця на кожну окрему поставку. Дозволяється часткова оплата. Датою платежу вважається дата поступлення коштів на рахунок продавця (п. 5.1, 5.2. та 5.3. контракту).

Пунктом 5.5. контракту передбачено, що у разі прострочення платежу, покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 6.1. та 6.2. контракту, товар вважається товар вважається переданий продавцем і прийнятий покупцем: за якістю - відповідно до ст. 4 цього Контракту; за кількістю - згідно інвойсів на кожну окрему поставку. Комплект товаросупровідних документів складається з: рахунків-фактури; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Відповідно до п. 9.1. контракту сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо невиконання таких зобов'язань стало наслідком обставин непереборної сили, що виникла після укладення цього контракту в результаті події надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами.

У разі виникнення обставин форс-мажору, строк виконання зобов'язань по даному контракту переноситься пропорційно часу, в перебігу якого діють такі обставини та їх наслідки. Якщо стан невиконання зобов'язань, випливаючи з цього контракту у зв'язку з обставинами форс-мажору, продовжує діяти більше 6 (шести) місяців, то кожна із сторін має право розірвати цей контракт без попереджувального строку з негайним вступом розірвання в силу (п. 9.2. та 9.3. контракту).

Пунктом 12.4. передбачено, що цей контракт набирає чинності з дати підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за контрактом зобов'язань.

В подальшому згідно додаткової угоди № 1 від 22.04.2016 сторони внесли зміни до п. 5.1. контракту та встановили строк оплати товару - 85 календарних днів після завершення його митного оформлення кожної партії товару.

Як вказує позивач, на виконання умов контракту ним було поставлено, а відповідачем отримано товар та своєчасно здійснював розрахунки. Однак, позиваючи з жовтня 2016 року виникла заборгованість за поставлені партії товару (подушки, ковдри, дверні полотна, пледи), що підтверджено наступними інвойсами (рахунками-фактурами) та товарно-транспортними накладними (вантажними митними деклараціями), а саме:

- інвойс № 011 від 25.10.2016 на суму 26 687,00 Євро - фактично отримано товар 27.10.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 012 від 15.11.2016 на суму 21 180,70 Євро - фактично отримано товар 18.11.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 013 від 15.11.2016 на суму 69,00 Євро - фактично отримано товар 18.11.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 014 від 14.12.2016 на суму 35 815,00 Євро - фактично отримано товар 16.12.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 015 від 14.12.2016 на суму 7 842,00 Євро - фактично отримано товар 16.12.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 016 від 20.02.2017 на суму 25 030,00 Євро - фактично отримано товар 20.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 017 від 20.02.2017 на суму 733,00 Євро - фактично отримано товар 22.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 018 від 20.02.2017 на суму 285,20 Євро - фактично отримано товар 22.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

Позивач вказує про те, що направив відповідачу вимогу щодо оплати поставленого товару (листи № 23/02 від 23.02.2017, № 24/02 від 24.02.2017). На свої претензії позивач отримав відповідь, де зазначено, що заборгованість виникла з об'єктивних причин та відповідач просив додаткову відстрочку для погашення заборгованості.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" знову направив відповідачу лист № 03/03 від 03.03.2017 та просив надати інформацію про залишки товарних запасів на складах відповідача та просив розглянути можливість повернути товар в рахунок погашення боргу.

Разом з тим, як зазначає позивач, сторонами було проведено звірку розрахунків та складено акт взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL" станом на 03.04.2017 де сторони підтвердили заборгованість відповідача в розмірі 115 921, 19 Євро.

05.04.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" направлено відповідачу претензію № 05/04 з вимогою погасити всю заборгованість. В претензії позивач зазначив, що вимагає погасити не тільки борг, підтверджений актом звірки, але й пеню, яка передбачена контрактом.

У відповідь було отримано лист № 33 від 07.04.2017, де відповідач визнає борг та зобов'язується погасити його у найближчий час.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує про те, що відповідач повинен погасити не тільки визнану заборгованість, але й пеню, обраховану згідно умов контракту починаючи з першого для прострочки чергового платежу.

Датою прострочки є наступний день після крайнього строку платежу - 85 днів після отримання (розмитнення) товару, тобто, пеня нараховується з 86 дня після отримання товару.

Відтак, позивачем здійснено розрахунок пені станом на 25.04.2017:

- інвойс № 011 від 25.10.2016 на суму 26 687,00 Євро. Дата поставки 27.10.2016. Період нарахування пені (з 86 дня після поставки) 21.01.2017-25.04.2017 (95 днів)

26 687,00 Євро х 0,1% х 95 днів = 2 535,27 Євро

- інвойс № 012 від 15.11.2016 на суму 21 180,70 Євро та інвойс № 013 від 15.11.2016 на суму 69,00 Євро (всього 21 249,00 Євро). Дата поставки 18.11.2016. Період нарахування пені (з 86 дня після поставки) 12.02.2017-25.04.2017 (73 дні)

21 249,00 Євро х 0,1% х 73 днів = 1 551,18 Євро

- інвойс № 014 від 14.12.2016 на суму 35 815,00 Євро та інвойс № 015 від 14.12.2016 на суму 7 842,00 Євро (всього 43 657,00 Євро). Дата поставки 16.12.2016. Період нарахування пені (з 86 дня після поставки) 12.03.2017-25.04.2017 (45 днів)

43 249,00 Євро х 0,1% х 45 днів = 1 859,71 Євро

- інвойс № 016 від 20.02.2017 на суму 25 030,00 Євро, інвойс № 017 від 20.02.2017 на суму 733,00 Євро та інвойс № 018 від 20.02.2017 на суму 285,20 Євро (всього 26 048,20 Євро). Дата поставки 22.02.2017. Період для нарахування пені (з 86 дня після поставки) не настав.

Таким чином, за розрахунками позивача загальний розмір пені станом на 25.04.2017 становить 2 535,27 Євро + 1 551,18 Євро + 1 859,71 Євро = 5 946,16 Євро.

Разом з тим, як вказує позивач, 12.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" було укладено договір поруки. За цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" (поручитель) зобов'язалось нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання Компанією "Evrida World SRL" умов контракту № 2011 від 22.11.2015.

Згідно п. 1.1.-1.3. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по контракту в межах розміру поруки. Поручитель відповідає за зобов'язаннями боржника в тому ж об'ємі, що і сам боржник в частині належної, повної та своєчасної оплати за поставлений кредитором товар.

Таким чином, на переконання позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" несе солідарне зобов'язання з відповідачем щодо погашення на користь позивача суми заборгованості за контрактом в розмірі 115 921,19 Євро та нарахованої пені в розмірі 5 946,16 Євро., що за курсом НБУ станом на 25.04.2017 становить:

115 921,19 Євро х 28,5987 грн./Євро = 3 315 195,34 грн.,

5 946,16 Євро х 28,5987 грн./1 Євро = 170 052,45 грн.

А всього становить 3 485 247,79 грн.

У поданому відповідачем-2 відзиву, останній вказує про те, що порушення строків оплати поставлених товарів в період з грудня 2016 року по травень 2017 року сталося внаслідок виникнення обставин нездоланної сили.

Як зазначає Компанія "Evrida World SRL" 02.02.2017 клієнт компанії "Romania Hypermarche S.A." (мережа гіпермаркетів Кора) повідомив, що Компанія "Evrida World SRL" відображається у базі даних Національного агентства з питань податкового адміністрування сектора 1 як підприємство, яке сплачує ПДВ з готівкових надходжень. Відповідач-2 зазначає, що про це бухгалтерія Компанії не знала, оскільки після подання запиту про застосування системи сплати ПДВ з готівкових надходжень, Компанія "Evrida World SRL" не отримала жодну відповідь від фінансового управління. Компанія дізналася, що починаючи з 15.12.2016 було опубліковано рішення про оновлення від 14.12.2016, відповідно з яким починаючи з 01.02.2017 "Evrida World SRL" є компанією з системою сплати ПДВ з готівкових надходжень.

Відповідач-2 вказує, що через цю ситуацію керівник Компанії "Evrida World SRL" Андрій Василакі призупинив і заборонив видавати податкові накладні до з'ясування ситуації, щоб не створювати проблем у фінансовому відділі компанії, оскільки, відповідно до законодавства Румунії на накладній потрібно вказати спосіб сплати ПДВ компанією, яка видає податкову накладну.

Як зазначає Компанія "Evrida World SRL" після консультацій з зовнішньою бухгалтерською службою 28.02.2017 керівником було подано запит до реєстратури фінансового управління сектору. Відповідь від управління була отримана поштою 30.03.2017 (№ 19347 від 23.03.2017). Після отримання офіційної відповіді від фінансового управління сектора, Компанією "Evrida World SRL" було розпочато виписувати рахунки-фактури із зазначенням ПДВ з готівкових надходжень.

В результаті цього Компанія "Evrida World SRL" за непередбачених причин, зокрема, неможливості передбачення, що фінансове управління сектору опублікує та оновить повідомлення 097 лише 15.12.2016 (згідно із законодавством Румунії це оновлення могло бути опубліковано лише на 1-2 лютого 2016 року), у зв'язку з чим, відповідач-2 не міг виписувати рахунки-фактури та отримати товари, що належать компанії.

З цієї причини, Компанія "Evrida World SRL" вперше за період співпраці з українським постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" не змогла заплатити через відстрочку платежів клієнтами нашої компанії. Лише після того, як ситуація була вирішена, Компанією "Evrida World SRL" було відновлено виставлення рахунків-фактур, що також призвело до затримок платежів Товариству з обмеженою відповідальністю "Високий сезон".

Як стверджує відповідач-2, непогашений залишок рахунків-фактур постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" був повністю оплачений у травні 2017 та наступні місяці цього ж року. В цій частині на переконання Компанії "Evrida World SRL" позов не підлягає задоволенню, в зв'язку із відсутністю станом на грудень 2017 заборгованості за поставлений товар.

Разом з тим, на переконання Компанії "Evrida World SRL" затримка платежів відбилася внаслідок обставин нездоланної сили, а саме, неправомірних та протиправних дій Румунської податкової адміністрації, у зв'язку з чим, на думку відповідача-2, згідно статей 9.1, 9.2. контракту № 2011 від 20.11.2015 Компанія не може нести відповідальність за настання обставин нездоланної сили (форс-мажору).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин (з іноземним елементом) можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відноси.

Як встановлено судом, згідно п. 11.1. контракту (в редакції додаткової угоди № 2 від 03.04.2017) сторони визначили, що до правовідносин сторін застосовується матеріальне право України.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту № 2011 від 20.11.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів та встановлено судом, на виконання умов контракту позивачем було поставлено, а відповідачем-2 отримано товар, вказаний факт також підтверджується і відповідачем-2.

Також, як про це вказувалось відповідачем-2, та що у свою чергу не заперечувалось позивачем, Компанією "Evrida World SRL" своєчасно здійснювались розрахунки.

В той час, як вказує позивач, та що у свою чергу не заперечувалось відповідачем-2, з жовтня 2016 року виникла заборгованість за поставлені партії товару (подушки, ковдри, дверні полотна, пледи), що підтверджено наступними інвойсами (рахунками-фактурами) та товарно-транспортними накладними (вантажними митними деклараціями), а саме:

- інвойс № 011 від 25.10.2016 на суму 26 687,00 Євро - фактично отримано товар 27.10.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 012 від 15.11.2016 на суму 21 180,70 Євро - фактично отримано товар 18.11.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 013 від 15.11.2016 на суму 69,00 Євро - фактично отримано товар 18.11.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 014 від 14.12.2016 на суму 35 815,00 Євро - фактично отримано товар 16.12.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 015 від 14.12.2016 на суму 7 842,00 Євро - фактично отримано товар 16.12.2016, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 016 від 20.02.2017 на суму 25 030,00 Євро - фактично отримано товар 20.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 017 від 20.02.2017 на суму 733,00 Євро - фактично отримано товар 22.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

- інвойс № 018 від 20.02.2017 на суму 285,20 Євро - фактично отримано товар 22.02.2017, що підтверджено відмітками митного контролю.

Разом з тим, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL" був підписаний та скріплений печатками підприємств акт звіряння взаємних розрахунків за період з 20.11.2015 по 01.01.2018 за контрактом № 2011 від 20.22.2015 відповідно до якого Компанією "Evrida World SRL" було сплачено за контрактом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" 287 316, 66 Євро, та відповідно станом на 01.01.2018 поточна заборгованість Компанії "Evrida World SRL" перед позивачем складає 71 072 ,19 Євро.

Вищевказаним актом звіряння взаємних розрахунків за період з 20.11.2015-01.01.2018 за контрактом № 2011 від 20.22.2015 відповідачем-2 було підтверджено наявність заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" протягом 2015-2017 років.

В подальшому 13.07.2018, позивачем було подано заяву про часткову відмову від частини позовних вимог.

Подана заява мотивована тим, що після подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" позову та порушення провадження у справі, відповідачем-2 протягом 2017 року було здійснено погашення на користь позивача суми основного боргу в розмірі 115 921, 19 Євро.

Таким чином, як про це зазначає позивач, погашена відповідачем-2 сума боргу складає 3 315 195, 34 грн. (еквівалент 115 921, 19 Євро).

Так, за наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 судом було прийнято відмову позивача від частини позовних вимог на суму 3 315 195, 34 грн. та закрито провадження в цій частині.

Відтак, з огляду на закриття провадження в частині суми основного боргу в розмірі 3 315 195, 34 грн., спірною сумою на переконання позивача, яка підлягає стягненню з відповідача-2 є сума нарахованої позивачем пені станом на 25.04.2017 в розмірі 5 946, 16 Євро, що є еквівалентом 170 052, 45 грн.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача, з огляду на наступне.

Як про це вказувалось вище, та встановлено судом, пунктами 9.1. та 9.2. контракту передбачено, що сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо невиконання таких зобов'язань стало наслідком обставин непереборної сили, що виникла після укладення цього контракту в результаті події надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами. У разі виникнення обставин форс-мажору, строк виконання зобов'язань по даному контракту переноситься пропорційно часу, в перебігу якого діють такі обставини та їх наслідки.

Відповідачем у відзиві вказувалось про те, що для підтвердження настання обставин нездоланної сили за договором № 2011 Компанія "Evrida World SRL" звернулась до торгово-промислової палати Румунії.

Як вказує Компанія "Evrida World SRL" та встановлено судом, в листі Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії за підписом президента Міхая Дарабана на заяву Компанії "Evrida World SRL" від 06.07.2017 було підтверджено настання обставин нездоланної сили для приведення в дію та застосування ст. 9.2. договору від 20.11.2015 № 2011. Вказаний лист міститься в матеріалах справи.

Крім того, додатково документом № 63 від 31.10.2017 Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії (адреса: Бухарест, бульвар Октавіан Гога, № 2, антресольний поверх, кабінет 8, сектор 3, Румунія) було також підтверджено форс-мажорні обставини (обставини нездоланної сили), внаслідок яких Компанією "Evrida World SRL" й було порушено строки оплати за договором № 2011 від 20.11.2015 укладеним між українською компанією "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL".

Зокрема, в документі № 63 від 31.10.2017 зазначено, що неправомірні дії Румунської податкової адміністрації є обставинами непереборної сили згідно статті 9.1. договору № 2011 від 20.11.2015 між компанією "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL".

Разом з тим, позивач також вказує про те, що ним було отримано від Компанії "Evrida World SRL" лист Торгово-промислової палати Румунії наданого на підставі заяви відповідача-2 від 06.07.2017 про наявність обставин непереборної сили.

Однак, як про це зазначає позивач, в контракті від 20.11.2015 № 2011 чітко не визначено, який орган є уповноваженим надавати підтвердження форс-мажорних обставин для сторін, а тому, на думку позивача, посилання відповідача на обставини нездоланної сили за відсутності відповідного рішення уповноваженого суду є безпідставним та необґрунтованим.

В той час, як вже було встановлено судом, до правовідносин сторін застосовується матеріальне право України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами частини 1 ст. 617 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно норм ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене вище та з врахуванням наведених правових норм, суд дійшов до беззаперечного висновку, що наданий відповідачем-2 лист Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії за підписом президента Міхая Дарабана та додатковий документом № 63 від 31.10.2017 Двосторонньої Румунсько-Української торгово-промислової палати Румунії, є достатнім та допустимим доказом у справі того, що підтверджує факт настання обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи те, що судом визнано факт настання обставин нездоланної сили, то за таких підстав, відповідачем-2 доведені обставини, на які останній посилався, як на підставу своїх заперечень щодо позову, зокрема, стосовно того, що порушення зобов'язання, а саме, строків оплати за договором № 2011 сталося, внаслідок настання обставин нездоланної сили, і Компанія "Evrida World SRL" не може нести будь якої відповідальності за вказані обставин.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність вини Компанії "Evrida World SRL" щодо порушення строків оплати за договором № 2011 від 20.11.2015 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" та Компанією "Evrida World SRL", то за таких обставин, суд не вбачає й правових підстав для стягнення з поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" заборгованості за договором № 2011 від 22.11.2015.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Високий сезон" (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 10-А; ідентифікаційний код 34532097) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалмаг" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г; ідентифікаційний код 39897809) та Комерційної компанії "Evrida World SRL" (Romania, Bucuresti, sector 1, str. Biharia 66-77, corp F, etaj 1, ідентифікаційний код 34318166 / J4012/2015) про стягнення 170 052, 45 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.10.2018

Суддя Д.О. Баранов