Рішення

від 02.10.2018 по справі 910/7658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/7658/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уа-Медіа" (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Орт медіа" (м. Київ)

Про стягнення 977.951,43 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Старовойт Р.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уа-Медіа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орт Медіа" про стягнення 977951,43 грн., з яких: 762.904,81 грн. основного боргу, 59.362,97 грн. пені, 126.346,28 грн. інфляційних втрат, 29.337,37 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неоплатою відповідачем наданих позивачем рекламних послуг за Договором № б/н від 24.12.12. про надання рекламних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.18. відкрито провадження у справі № 910/7658/18 та призначено підготовче засідання на 19.07.18.

19.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати, з врахуванням клопотання відповідача про відкладення судового засідання , постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.08.18.

В судовому засіданні 21.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду поданих ним відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.

21.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 18.09.18.

В судовому засіданні 18.09.18. судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання з наступних підстав.

Клопотання про відкладення підготовчого засідання подано відповідачем втретє, а з врахуванням попередніх двох клопотань відповідача судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвали про оголошення перерви в підготовчому засіданні по розгляду даної справи.

Також до клопотання не подано доказів на підтвердження фактів та обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Орт медіа".

У п. 3 Постанови № 11 від 17.10.14. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Наразі, слід зауважити, що під час розгляду справи судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а у учасників судового процесу в даній справі, в тому числі у відповідача, було більш ніж достатньо часу для формування власної правової позиції по справі.

Враховуючи наведене у сукупності, суд залишив клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення.

18.09.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/7658/18 до судового розгляду по суті на 02.10.18.

02.10.18. клопотання відповідача про відкладення судового засідання залишено судом без задоволення з підстав того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно зі ст.ст. 56-58 ГПК України.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.18. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.10.18. явку свого повноважного представника не забезпечив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.10.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.12. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір № б/н про надання рекламних послуг (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги з розміщення в ефірі Телеканалу (телевізійний (і) канал (и) мовлення, визначений (і) у Завданні) Реклами (інформація про особу та/або товар та/або об'єкти інтелектуальної власності, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи та/або товару та/або об'єкту інтелектуальної власності) Замовника, а Замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених Договором.

Умови надання Рекламних послуг (розміщення реклами замовника та/або клієнтів Замовника в ефірі Телеканалу) (назва Телеканалу, територія виходу в ефір, вартість та інші істотні умови) передбачаються в завданнях про надання Рекламних послуг (далі - Завдання), які підписуються уповноваженими представниками сторін та є додатками, що становлять невід'ємну частину Договору (п. 1.2 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з 01.01.13. і діє до 31.12.13. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Додатковими угодами від 24.12.13., 24.12.14., 24.12.15., 26.12.16. строк дії Договору було продовжено сторонами до 31.12.14. включно, 31.12.15. включно, 31.12.16. включно, 31.12.17. включно.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 4.1-4.7 Договору сторонами погоджено наступне.

Вартість Рекламних послуг зазначається в кожному окремому Завданні. Замовник зобов'язується оплачувати вартість Рекламних послуг згідно з підписаними сторонами Завданнями шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця відповідної суми грошових коштів протягом трьох банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідного Завдання, якщо інший порядок оплати не буде передбачено Завданням. У разі невиконання Замовником зазначеного зобов'язання, Виконавець має право не надати Рекламні послуги до моменту їх оплати. Остаточні взаєморозрахунки за Рекламні послуги між сторонами мають бути проведені у наступному порядку:

- якщо зафіксована Сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг фактична вартість Рекламних послуг за звітний місяць перевищує суму оплати Замовника згідно з відповідним Завданням, Замовник зобов'язаний здійснити доплату суми такого перевищення не пізніше 20 (двадцять) числа місяця наступного за звітним.

- якщо зафіксована сторонами в Актах приймання-передачі наданих послуг фактична вартість Рекламних послуг за звітний місяць буде меншою за суму оплати Замовника згідно з відповідним Завданням, надлишок такої суми за домовленістю сторін або зараховується як оплата за Рекламні послуги наступних періодів або повертається Замовнику шляхом перерахування надлишкових грошових коштів на його поточний рахунок. Повернення коштів Замовнику здійснюється Виконавцем за умов відсутності заборгованості за надані Рекламні послуги та виконання Замовником усіх своїх обов'язків за Договором.

Остаточні взаєморозрахунки між сторонами мають бути проведені не пізніше 20 (двадцять) числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були надані Рекламні послуги (розміщення Реклами Замовника та/або Клієнтів Замовника в ефірі Телеканалу), у відповідності з Актами приймання-передачі наданих послуг, належно оформленими згідно з пунктами 4.5 та 4.6 Договору. Засвідченням факту належного надання Рекламних послуг за Договором є Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін із зазначенням їх посад та прізвищ, та скріплений печатками сторін, в якому повинні бути вказані: назва Телеканалу, на якому відбулося розміщення, назва Замовника або за домовленістю сторін назва клієнта Замовника, Реклама якого розміщувалася, період розміщення Реклами, загальна вартість Рекламних послуг Виконавця, а також інші обов'язкові реквізити, передбачені вимогами чинного законодавства України до складання первинних документів. Не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати отримання від Виконавця Акту приймання-передачі наданих послуг, належно оформленого у відповідності з пунктом 4.5 Договору, Замовник зобов'язується підписати Акт приймання-передачі наданих послуг або надати свої письмові зауваження про допущені Виконавцем недоліки та спосіб їх усунення. Ненадання чи несвоєчасне надання Замовником підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг або обґрунтованої відмови від підписання Акту, відповідно до пункту 4.6 Договору, сторони трактують як згоду Замовника з тим, що Виконавець надав Рекламні послуги належним чином, в повному обсязі і що Замовник погоджується з фінансовими розрахунками Виконавця у відношенні наданих Рекламних послуг. У разі припинення дії Договору у порядку передбаченому пунктом 9.4 Договору, Виконавець зобов'язаний повернути Замовнику залишок сплачених Замовником попередньо коштів (за виключенням вартості фактично наданих Рекламних послуг). Повернення коштів здійснюється Виконавцем після підписання сторонами акту звірки залишків коштів по всім Завданням за Договором.

У відповідності до наявних в матеріалах справи підписаних сторонами та скріплених їх печатками:

- завдань: від 01.01.16., від 01.06.16., від 01.06.16., від 01.07.16., від 01.12.16., від 01.11.17., від 01.11.17.

- актів приймання-передачі наданих послуг: від 31.01.16., від 30.06.16., від 30.06.16., від 31.07.16., від 31.12.16., від 30.11.17., від 30.11.17.,

та ефірних довідок позивача, Виконавцем Замовнику було надано Рекламних послуг за Договором на загальну суму 4.375.344,07 грн.

Оскільки вказані завдання та акти підписані відповідачем без зауважень чи заперечень, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Замовника за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов'язань з надання рекламних послуг.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем акти приймання-передачі послуг є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з надання послуг на загальну суму 4.375.344,07 грн. в межах Договору здійснено належним чином.

Строк оплати вказаних рекламних послуг є таким, що настав.

З них відповідачем було оплачено 3.612.439,26 грн., що не заперечено Замовником.

Оскільки неоплаченими залишились Рекламні послуги на суму 762.904,81 грн., вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за надані послуги в розмірі 762.904,81 грн.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 762.904,81 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 126.346,28 грн. інфляційних втрат, 29.337,37 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Враховуючи визначені позивачем періоди для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, судом здійснено їх перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 126.346,28 грн. інфляційних втрат, 29.337,37 грн. 3% річних, а позовні вимоги в цій частині задовольняються судом в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 59.362,97 грн. пені суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 5.7 Договору у випадку порушення Замовником строків оплати вартості Рекламних послуг, передбачених умовами Договору, Замовник зобов'язаний на вимогу Виконавця сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення (від суми, оплата якої прострочена), за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що її розмір становить 59.362,97 грн., отже вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з підстав задоволення позову повністю.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орт медіа" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, другий поверх літ. А, нежиле приміщення; ідентифікаційний код 36477269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уа-Медіа" (01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 22, літ. А; ідентифікаційний код 34494996) 762.904 (сімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. 81 коп. основного боргу, 59.362 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 97 коп. пені, 126.346 (сто двадцять шість тисяч триста сорок шість) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 29.337 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 37 коп. 3% річних, 14.669 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 27 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 09.10.18.

Суддя Т.М. Ващенко