Рішення

від 25.09.2018 по справі 805/3169/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р. Справа№805/3169/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БАЛТРАНС до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ТОВ БАЛТРАНС звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року №0002751411, яким позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та штрафні санкції.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 08 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі зупинено до 26 липня 2018 року.

Ухвалою суду від 10 липня 2018 року за клопотанням позивача провадження у справі зупинено до 28 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

До судового засідання, призначеного на 25 вересня 2018 року, сторони з'явилися. Представник позивача наполягав на задоволенні позову, а представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Позивач зазначає, що господарські операції, за результатом здійснення яких сформовано спірний податковий кредит, мали реальний характер та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Відповідні правочини не визначалися недійсними та не порушують публічний порядок.

Також вказує, що право на податковий кредит виникло у підприємства на підставі зареєстрованих податкових накладних, а відносини контрагентів ТОВ БАЛТРАНС з третіми особами не можуть впливати на оцінку реальності господарський операції ТОВ БАЛТРАНС .

ГУ ДФС надало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити.

Вказують, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем правил формування податкового кредиту.

Цей висновок обумовлений встановленням фактів неналежного оформлення первинних документів та зібраною податковою інформацією щодо контрагентів позивача.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ТОВ БАЛТРАНС зареєстроване за адресою: 84200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39631013.

ГУ ДФС зареєстроване за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028.

Відповідно до наказу ГУ ДФС від 16 листопада 2017 року № 1402 відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ БАЛТРАНС з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Алабама та ТОВ Л.К.О.

За результатами перевірки вкладено акт від 20 березня 2018 року № 272/05-99-14-1-39631013.

У акті встановлені наступні обставини.

1. По взаємовідносинам з ТОВ АЛАБАМА (код ЄДРПОУ 40109524) за липень та серпень 2016 року.

У декларації з ПДВ за липень 2016 року ТОВ БАЛТРАНС включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 94 775,50 грн, сформовану на підставі трьох податкових накладних (№6 від 25 липня 2016 року, № 18 від 31 липня 2016 року та № 20 від 31 липня 2016 року), виданих ТОВ АЛАБАМА (постачання товарів: олива гідравлічна, олива трансмісійна, дизельне паливо на загальну суму 568 563 грн).

У декларації з ПДВ за серпень 2016 року ТОВ БАЛТРАНС включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 33 669 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 13 від 31 серпня 2016 року), виданої ТОВ АЛАБАМА (постачання товару дизельне паливо на суму 202 014 грн).

У акті зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено обрив ланцюга постачання товарів, які продані ТОВ АЛАБАМА позивачу.

Зокрема, вказано, що за попередні звітні періоди (до моменту здійснення господарських операцій з ТОВ БАЛТРАНС ) контрагенти ТОВ АЛАБАМА не декларували постачання останньому товарів, які потім продані ТОВ БАЛТРАНС . Також у акті вказано, що ТОВ АЛАБАМА не є виробником відповідних товарів або їх імпортером.

Фіскальним органом також встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій з ТОВ БАЛТРАНС у ТОВ АЛАБАМА працювала лише одна особа - керівник.

08 листопада 2017 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ АЛАБАМА анульовано з підстав неподання звітності протягом року.

Листами від 30 серпня та 23 вересня 2016 року ГУ ДФС витребувало у позивача документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ АЛАБАМА .

На вказані запити ТОВ БАЛТРАНС надало такі документи: договір поставки від 11 травня 2016 року № 11/05-16, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість обліку взаєморозрахунків.

Згідно з договором поставки, ТОВ АЛАБАМА зобов'язується передати ТОВ БАЛТРАНС товар, визначений договором, а ТОВ БАЛТРАНС - прийняти та оплатити його.

Ціна товару визначається специфікаціями та рахунками, транспортування здійснюється автотранспортом покупця.

У акті зазначено, що на момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ АЛАБАМА товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

2. По взаємовідносинам з ТОВ Л.К.О. (код ЄДРПОУ 37317990) за грудень 2016 року та квітень 2017 року.

У декларації з ПДВ за грудень 2016 року ТОВ БАЛТРАНС включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 62 359,60 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 45116 від 15 грудня 2016 року), виданої ТОВ Л.К.О. (постачання товару дизельне паливо на загальну суму 374 157,6 грн).

У декларації з ПДВ за квітень 2017 року ТОВ БАЛТРАНС включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 50 000 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 18578 від 28 квітня 2017 року), виданої ТОВ Л.К.О. (постачання послуг по транспортуванню розкривних порід на загальну суму 300 000 грн).

У акті зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено обрив ланцюга постачання товарів, які продані ТОВ Л.К.О. позивачу.

Зокрема, вказано, що товар дизельне паливо, продане позивачу, придбано ТОВ Л.К.О. у ТОВ Фаворит Ойл , проте в ЄРП відсутні відомості щодо первісного введення вказаного товару в обіг.

Також згідно з аналізом даних ЄРПН, ТОВ Л.К.О. здійснює торгівлю різним асортиментом товарів продовольчого (чай, вода, сухарики), хімічного (діоксид вуглецю, бензин) характеру, надає маркетингові послуги, послуги зв'язку, відшкодування комунальних послуг. При цьому, контрагенти ТОВ Л.К.О. не декларували постачання останньому названих товарів.

Листами від 13 грудня 2016 року та 25 червня 2017 року ГУ ДФС витребувало у позивача документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Л.К.О. .

На вказані запити ТОВ БАЛТРАНС надало такі документи: договір поставки від 05 грудня 2016 року № 05/12-2016 та договір субпідряду № 03/04-2017 від 03 квітня 2017 року, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість обліку взаєморозрахунків.

Згідно з договором поставки, ТОВ Л.К.О. зобов'язується передати ТОВ БАЛТРАНС товар, визначений договором, а ТОВ БАЛТРАНС - прийняти та оплатити його.

Ціна товару визначається специфікаціями та рахунками, транспортування здійснюється автотранспортом покупця.

У акті зазначено, що на момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ Л.К.О. товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

На підставі викладеної інформації у акті зроблено висновок про нереальність господарських відносин позивача та ТОВ АЛАБАМА і ТОВ Л.К.О. , внаслідок чого ТОВ БАЛТРАНС безпідставно зарахувало до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 240 804 грн.

11 квітня 2018 року ГУ ДФС винесло податкове повідомлення-рішення №0002751411, яким донарахувало позивачу податкових зобов'язань з ПДВ на суму 240 804 грн та штрафних санкцій на суму 60 201 грн.

На спростування висновків, вказаних у акті по взаємовідносинам з ТОВ АЛАБАМА ТОВ БАЛТРАНС надало до суду наступні документи:

- договір поставки від 11 травня 2016 року № 11/05-16;

- видаткові накладні № РН-000006 від 25 липня 2016 року, № РН-000018 від 31 липня 2016 року, № РН-000020 від 31 липня 2016 року, № РН-000013 від 31 серпня 2016 року;

- рахунки - фактури № СФ-000006 від 25 липня 2016 року, № СФ -000018 від 31 липня 2016 року, № СФ -000020 від 31 липня 2016 року;

- платіжні доручення № 147 від 29 липня 2016 року, № 178 від 15 серпня 2016 року, № 173 від 15 серпня 2016 року, № 461 від 15 вересня 2016 року.

- податкові накладні №6 від 25 липня 2016 року, № 18 від 31 липня 2016 року та № 20 від 31 липня 2016 року, № 13 від 31 серпня 2016 року.

На спростування висновків, вказаних у акті по взаємовідносинам з ТОВ Л.К.О. ТОВ БАЛТРАНС надало до суду наступні документи:

- договір поставки № 05/12-2016 від 05 грудня 2016 року та додаткову угоду до цього договору від 12 грудня 2016 року;

- договір субпідряду від 03 квітня 2017 року № 03/04-2017;

- видаткову накладну № РН-45116 від 15 грудня 2016 року;

- рахунок-фактуру № СФ-45116 від 15 грудня 2016 року;

- акт прийому передачі послуг від 28 квітня 2017 року;

- платіжні доручення № 594 від 01 березня 2017 року, № 679 від 15 травня 2017 року, № 683 від 17 травня 2017 року, № 678 від 12 травня 2017 року, від 27 грудня 2016 року № 554;

- податкові накладні № 18578 від 28 квітня 2017 року та № 45116 від 15 грудня 2016 року;

- дві товаро-транспортні накладні від 28 квітня 2017 року б/н.

Також позивачем надано до суду подорожні листи, які свідчать про використання дизельного пального, договори оренди техніки, договори із замовниками послуг з транспортування розкривних порід.

У судовому засіданні в якості представника позивача надав пояснення керівник ТОВ БАЛТРАНС ОСОБА_3 який зазначив, що Товариство надає великий обсяг послуг із розкриття та транспортування порід у кар'єрах, для чого необхідна відповідна техніка (великотоннажні автомобілі, що використовують дизельне пальне).

Оскільки Товариство потребує великої кількості пального, пошук його постачальників здійснюється постійно у відкритих джерелах, як правило, мережі Інтернет. Зокрема, працівниками ТОВ БАЛТРАНС здійснюється пошук контрагентів, які пропонують найкращу ціну на пальне у відповідний проміжок часу, та з ними укладаються угоди. Саме таким чином, були укладені договори із ТОВ Л.К.О. та ТОВ АЛАБАМА .

Поставки пального, згідно з поясненнями ОСОБА_3, здійснювалися декількома партіями безпосередньо на місце виконання ТОВ БАЛТРАНС розкривних робіт. Пальне частково заправлялося у автомобілі, а частково зливалося у спеціальні ємності, які належать ТОВ БАЛТРАНС або замовникам розкривних робіт.

Також зазначив, що в окремі періоди, потужностей ТОВ БАЛТРАНС недостатньо для перевезення порід, тому залучаються субпідрядники, як-то ТОВ Л.К.О. .

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Доводи Позивача, серед іншого, зводяться до посилання на те, що отримання від контрагента зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної є безумовною підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Це означає, що для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідна господарська операція має дійсно відбутися, тобто бути реальною та спрямованою на досягнення певного економічного ефекту (в коротко- або довгостроковій перспективі).

До податкового кредиту не можуть відноситися суми ПДВ з операцій, що порушують публічний порядок, наприклад, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, для вирішення питання про правильність формування податкового кредиту суд має перевірити відсутність ознак фіктивності відповідної господарської операції, а не лише реєстрацію в ЄРПН податкової накладної.

У спірному випадку суд приходить до висновку про наявність ознак такої фіктивності, а Позивачем не надано достатніх документів, які можуть спростувати цей висновок.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88).

Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з спірних договорів поставки, постачання пального та механічних олив здійснювалося: за договором з ТОВ АЛАБАМА - автотранспортом ТОВ БАЛТРАНС ; за договором за ТОВ Л.К.О. та додатковою угодою до цього договору - транспортом продавця.

Водночас, згідно з поясненнями представників ТОВ БАЛТРАНС постачання здійснювалося в обох випадках транспортом продавця.

До суду не надано товарно-транспортних накладних щодо перевезення відповідного товару, що є порушенням правил ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для

списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.4 Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен

виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно з підпунктами 11.5. та 11.6. Правил № 363 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна - обов'язковий первинний бухгалтерський документ, який оформлюється у випадку постачання товару транспортом продавця. Її відсутність є порушенням правил ведення бухгалтерського обліку та може свідчити про нереальність вчинення господарської операції.

Водночас, позивачем надано до суду дві товарно-транспортні накладні (т.6, а.с. 80-81)(оформлені перевізником ТОВ Л.К.О. в процесі надання послуг з транспортування розкривних порід).

З аналізу змісту цих накладних вбачається, що вони оформлені не на кожну окрему партію перевезених порід, а на весь об'єм в цілому (в кожній накладній зазначено про перевезення автомобілем КАМАЗ 25 000 кубічних метрів породи). Співставлення вантажопідйомності вказаного автомобіля з об'ємом, вказаним у накладній, дозволяє стверджувати, що для перевезення такого об'єму порід необхідно здійснити не менш як декілька сотень маршрутів.

Оформлення декількох окремих перевезень однією накладною, за змістом Правил № 363, не допускається.

Суд також зазначає про наявність інших підстав вважати спірні господарські операції такими, що не відбулися.

Це, зокрема, відсутність первинних документів, що створюються в процесі здійснення господарської операції, змістом якої поставки декількох партій товару.

Так, по господарським операціям з постачання пального та олив, позивачем до суду надано видаткові накладні, рахунки - фактури та платіжні доручення.

Суд звертає увагу на те, що попри великий об'єм поставленого пального (більш як 60 тисяч літрів) до суду не надано первинних документів, що створюються в процесі руху матеріальних цінностей: товарно-транспортних накладних; документів, на підставі яких здійснювалося приймання окремих партій товару (за словами представника позивача такими документами були видаткові накладні, проте ці накладні оформлені не на окремі поставки, а у цілому на партію); документи щодо обліку вказаних товарів; документи, що свідчать про якість поставленого товару.

Формальний характер оформлення господарських відносин між позивачем та його контрагентами може свідчити про наявність довірливих відносин між ними, проте представники ТОВ БАЛТРАНС заперечували наявність таких відносин, вказуючи про звичайний підхід до оформлення документів.

За таких обставин, сумнів у реальності здійснення спірних господарських операцій викликає той факт, що між контрагентами відсутній будь-який контроль на етапі фактичного здійснення поставки та надання транспортних послуг (оформлення документів поверхнево та не поетапно, по мірі виконання послуг чи здійснення поставок, а загалом).

Крім того, пояснення керівника ТОВ БАЛТРАНС щодо оплати товарів є суперечливими.

Зокрема, він зазначив, що до здійснення спірних господарських операцій між ТОВ БАЛТРАНС та ТОВ АЛАБАМА і ТОВ Л.К.О. не було будь-яких відносин, а пошук їх як постачальників здійснений у мережі Інтернет виключно на підставі вигідної ціни на товар.

На запитання суду про те, яким чином відвантаження товарів здійснювалося до їх оплати за відсутності будь-якої історії господарських відносин, ОСОБА_3 зазначив, що довірливі відносини між контрагентами обумовлені тим, що першу поставку оплачено до її здійснення, відтак у контрагентів не було сумнівів у платоспроможності ТОВ БАЛТРАНС .

Вказані пояснення суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що в усіх випадках постачання товарів здійснювалося до їх оплати, яка проводилась щонайменше через тиждень після поставки.

До суду також не надано жодних доказів наявності переддоговірних відносин між ТОВ БАЛТРАНС та його контрагентами - листів, заявок, тощо.

Разом із встановленим фіскальним органом фактом обриву ланцюгів постачання спірних товарів, а також відсутністю у ТОВ Алабама трудових та матеріальних ресурсів для здійснення відповідних господарських операцій, наведені вище міркування дають підстави стверджувати, що позивачем не спростовано висновку ГУ ДФС про нереальність спірних господарських операцій.

Докази використання пального у власній господарській діяльності, надані позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки за змістом відповідних документів неможливо виокремити пальне, яке було предметом спірних договорів (надані до суду документи свідчать про об'єм використання пального значно більший ніж об'єм спірних поставок).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що позивачем не доведено реальності здійснених оспорюваних господарських операцій, у суду немає підстав вважати оскаржуване податкове-повідомлення -рішення незаконним.

Відтак, у задоволенні цього позову необхідно відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БАЛТРАНС (84200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39631013) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.