Постанова

від 20.12.2018 по справі 805/3169/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року справа №805/3169/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтранс" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 р. у справі № 805/3169/18-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтранс" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ТОВ «БАЛТРАНС» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року №0002751411, яким позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 240804грн. (далі - ПДВ) та штрафні санкції у сумі 60201грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що господарські операції, за результатом здійснення яких сформовано спірний податковий кредит, мали реальний характер та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами. Відповідні правочини не визначалися недійсними та не порушують публічний порядок.

Також вказує, що право на податковий кредит виникло у підприємства на підставі зареєстрованих податкових накладних, а відносини контрагентів ТОВ «БАЛТРАНС» з третіми особами не можуть впливати на оцінку реальності господарський операції ТОВ «БАЛТРАНС» .

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТРАНС» відмовив.

Обґрунтовуючи рішення суд дійшов висновку про непідтвердження факту здійснення ТОВ БАЛТРАНС господарських операцій з контрагентами.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач. Звернувся з апеляційною скаргою, якій зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не врахував первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Вважали, що ТОВ БАЛТРАНС виконав всі вимоги податкового кодексу щодо формування податкового кредиту. Вважав, що недоліки у діяльності контрагентів не можуть впливати на формування податкового кредиту ТОВ БАЛТРАНС .

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у удовому засіданні вказувала, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем правил формування податкового кредиту.

Цей висновок обумовлений встановленням фактів неналежного оформлення первинних документів та зібраною податковою інформацією щодо контрагентів позивача.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

ТОВ «БАЛТРАНС» зареєстроване за адресою: 84200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39631013.

ГУ ДФС зареєстроване за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028.

Відповідно до наказу ГУ ДФС від 16 листопада 2017 року № 1402 відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «БАЛТРАНС» з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Алабама» та ТОВ «Л.К.О.»

За результатами перевірки вкладено акт від 20 березня 2018 року № 272/05-99-14-1-39631013.

У акті встановлені наступні обставини.

По взаємовідносинам з ТОВ «АЛАБАМА» (код ЄДРПОУ 40109524) за липень та серпень 2016 року.

У декларації з ПДВ за липень 2016 року ТОВ «БАЛТРАНС» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 94 775,50 грн, сформовану на підставі трьох податкових накладних (№6 від 25 липня 2016 року, № 18 від 31 липня 2016 року та № 20 від 31 липня 2016 року), виданих ТОВ «АЛАБАМА» (постачання товарів: олива гідравлічна, олива трансмісійна, дизельне паливо на загальну суму 568 563 грн).

У декларації з ПДВ за серпень 2016 року ТОВ «БАЛТРАНС» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 33 669 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 13 від 31 серпня 2016 року), виданої ТОВ «АЛАБАМА» (постачання товару дизельне паливо на суму 202 014 грн).

В акті зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено обрив ланцюга постачання товарів, які продані ТОВ «АЛАБАМА» позивачу.

Зокрема, вказано, що за попередні звітні періоди (до моменту здійснення господарських операцій з ТОВ «БАЛТРАНС» ) контрагенти ТОВ «АЛАБАМА» не декларували постачання останньому товарів, які потім продані ТОВ «БАЛТРАНС» . Також у акті вказано, що ТОВ «АЛАБАМА» не є виробником відповідних товарів або їх імпортером.

Фіскальним органом також встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «БАЛТРАНС» у ТОВ «АЛАБАМА» працювала лише одна особа - керівник.

08 листопада 2017 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ «АЛАБАМА» анульовано з підстав неподання звітності протягом року.

Листами від 30 серпня та 23 вересня 2016 року ГУ ДФС витребувало у позивача документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «АЛАБАМА» .

На вказані запити ТОВ «БАЛТРАНС» надало такі документи: договір поставки від 11 травня 2016 року № 11/05-16, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість обліку взаєморозрахунків.

Згідно з договором поставки, ТОВ «АЛАБАМА» зобов'язується передати ТОВ «БАЛТРАНС» товар, визначений договором, а ТОВ «БАЛТРАНС» - прийняти та оплатити його.

Ціна товару визначається специфікаціями та рахунками, транспортування здійснюється автотранспортом покупця.

В акті зазначено, що на момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ «АЛАБАМА» товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

По взаємовідносинам з ТОВ «Л.К.О.» (код ЄДРПОУ 37317990) за грудень 2016 року та квітень 2017 року.

У декларації з ПДВ за грудень 2016 року ТОВ «БАЛТРАНС» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 62 359,60 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 45116 від 15 грудня 2016 року), виданої ТОВ «Л.К.О.» (постачання товару дизельне паливо на загальну суму 374 157,6 грн).

У декларації з ПДВ за квітень 2017 року ТОВ «БАЛТРАНС» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 50 000 грн, сформовану на підставі податкової накладної (№ 18578 від 28 квітня 2017 року), виданої ТОВ «Л.К.О.» (постачання послуг по транспортуванню розкривних порід на загальну суму 300 000 грн).

У акті зазначено, що на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено обрив ланцюга постачання товарів, які продані ТОВ «Л.К.О.» позивачу.

Зокрема, вказано, що товар дизельне паливо, продане позивачу, придбано ТОВ «Л.К.О.» у ТОВ «Фаворит Ойл» , проте в ЄРП відсутні відомості щодо первісного введення вказаного товару в обіг.

Також згідно з аналізом даних ЄРПН, ТОВ «Л.К.О.» здійснює торгівлю різним асортиментом товарів продовольчого (чай, вода, сухарики), хімічного (діоксид вуглецю, бензин) характеру, надає маркетингові послуги, послуги зв'язку, відшкодування комунальних послуг. При цьому, контрагенти ТОВ «Л.К.О.» не декларували постачання останньому названих товарів.

Листами від 13 грудня 2016 року та 25 червня 2017 року ГУ ДФС витребувало у позивача документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Л.К.О.» .

На вказані запити ТОВ «БАЛТРАНС» надало такі документи: договір поставки від 05 грудня 2016 року № 05/12-2016 та договір субпідряду № 03/04-2017 від 03 квітня 2017 року, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість обліку взаєморозрахунків.

Згідно з договором поставки, ТОВ «Л.К.О.» зобов'язується передати ТОВ «БАЛТРАНС» товар, визначений договором, а ТОВ «БАЛТРАНС» - прийняти та оплатити його.

Ціна товару визначається специфікаціями та рахунками, транспортування здійснюється автотранспортом покупця.

У акті зазначено, що на момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ «Л.К.О.» товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

На підставі викладеної інформації у акті зроблено висновок про нереальність господарських відносин позивача та ТОВ «АЛАБАМА» і ТОВ «Л.К.О.» , внаслідок чого ТОВ «БАЛТРАНС» безпідставно зарахувало до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 240 804 грн.

11 квітня 2018 року ГУ ДФС винесло податкове повідомлення-рішення №0002751411, яким донарахувало позивачу податкових зобов'язань з ПДВ на суму 240 804 грн та штрафних санкцій на суму 60 201 грн.

Спірним по справі є питання реальності господарських операцій ТОВ «БАЛТРАНС з ТОВ «Л.К.О.» та ТОВ «АЛАБАМА» та правильність формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційного з'ясування обставин справи в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У даній справі в основу складу податкових правопорушень покладені взаємовідносини позивача з його контрагентами.

Враховуючи положення Закону № 996-XIV, а також приведені норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

В підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «АЛАБАМА» (код ЄДРПОУ 40109524) за липень та серпень 2016 року, були надані договір поставки від 11 травня 2016 року № 11/05-16, видаткові накладні № РН-000006 від 25 липня 2016 року, № РН-000018 від 31 липня 2016 року, № РН-000020 від 31 липня 2016 року, № РН-000013 від 31 серпня 2016 року; рахунки - фактури № СФ-000006 від 25 липня 2016 року, № СФ -000018 від 31 липня 2016 року, № СФ -000020 від 31 липня 2016 року; платіжні доручення № 147 від 29 липня 2016 року, № 178 від 15 серпня 2016 року, № 173 від 15 серпня 2016 року, № 461 від 15 вересня 2016 року, податкові накладні №6 від 25 липня 2016 року, № 18 від 31 липня 2016 року та № 20 від 31 липня 2016 року, № 13 від 31 серпня 2016 року.

На момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ «АЛАБАМА» товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

По взаємовідносинам з ТОВ «Л.К.О.» (код ЄДРПОУ 37317990) були надані - договір поставки № 05/12-2016 від 05 грудня 2016 року та додаткову угоду до цього договору від 12 грудня 2016 року; договір субпідряду від 03 квітня 2017 року № 03/04-2017; видаткову накладну № РН-45116 від 15 грудня 2016 року; рахунок-фактуру № СФ-45116 від 15 грудня 2016 року; акт прийому передачі послуг від 28 квітня 2017 року; платіжні доручення № 594 від 01 березня 2017 року, № 679 від 15 травня 2017 року, № 683 від 17 травня 2017 року, № 678 від 12 травня 2017 року, від 27 грудня 2016 року № 554; податкові накладні № 18578 від 28 квітня 2017 року та № 45116 від 15 грудня 2016 року; дві товаро-транспортні накладні від 28 квітня 2017 року б/н.

Додатково під час розгляду справи позивачем надані подорожні листи (т.1 а.с.95-250, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с. 1- 250, т.6 а.с.1-47).

На момент проведення перевірки оплата за поставлений ТОВ «Л.К.О.» товар здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені докази у своїй сукупності разом з поясненнями директора ТОВ БАЛТРАНС підтверджують факт реальності господарських операцій ТОВ БАЛТРАНС з його контрагентами ТОВ Л.К.О. та ТОВ АЛАБАМА .

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Право на віднесення сум до складу валових витрат при нарахуванні податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції не суперечить висновкам Верховного суду викладених у постанові Верховного суду від 07.08.2018 р. по справі № 808/760/16 де вказано, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У Постанові Верховного суду від 15.05.2018 р. по справі № 0870/9721/12 також зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість , платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Крім того, у постанові від 13 листопада 2018 року по справі №816/5459/13-а Верховний суд зробив висновок, що відсутність товарно-транспортних накладних не є беззаперечним висновком, який би надавав підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту/валових витрат, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договорами поставки.

Щодо висновку податкового органу стосовно обриву ланцюгу постачання по контрагентах ТОВ БАЛТРАНС , суд апеляційної інстанції зазначає, що платник податків (покупець товарів та послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати на час та після вчинення операцій контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації яко то як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість , вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість.

У справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Так недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків неодноразово вказав Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 18.03.2010 року по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії".

Таким чином, Європейський суд з прав людини та чинне законодавство України чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які порушення з боку його контрагента.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що журналом ордером і відомістю по рахунку 203 Паливо та по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками позивачем підтверджено зміни у майновому становищі підприємства по взаємовідносинам з контрагентами.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання представника відповідача з приводу того, що наведена інформація не надана в розрізі контрагентів ТОВ АЛАБАМА та ТОВ Л.К.О. , оскільки ці відомості у сукупності з іншими доказами підтверджують ведення ТОВ БАЛТРАНС господарської діяльності.

Крім того, відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що договори укладені ТОВ БАЛТРАНС з його контрагентами не визнані судом недійсними.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ БАЛТРАНС правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми, згідно податкових накладних виписаних ТОВ АЛАБАМА , ТОВ Л.К.О.

Пунктом 3 частини 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку, про нереальність господарських операцій, який не відповідає обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід скасувати, апеляційну скаргу задовольнити, прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Повний текст постанови складений 22 грудня 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 317,321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтранс" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 р. у справі № 805/3169/18-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 р. у справі № 805/3169/18-а - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтранс" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року №0002751411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39292197; 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, буд.114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтранс" (ідентифікаційний код юридичної особи 39621013; АДРЕСА_2,Дружківка,Донецька область,84205) судовий збір у розмірі 11287 ( одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 70 коп.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

ОСОБА_3