Рішення

від 26.09.2018 по справі 0540/6270/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№0540/6270/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника позивача - Домненка В.В. (довіреність від 14.06.2018 року №15),

представника відповідача - Вовченка С.П. (довіреність від 12.03.2018 року №95),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (ЄДРПОУ 00159462, Донецька область, м. Мирноград, пров. Робочий, 1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414,-

В С Т А Н О В И В:

Десятий воєнізований гірничорятувальний загін звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003331414 та №0003341414 від 27 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 15 березня 2018 року тривалістю 10 робочих днів, на підставі наказу від 05.03.2018 року №340 виданого Головним управління ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Донецького воєнізованого гірничорятувального загону з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ Лавенс ЛТД за грудень 2016 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 04.04.2018 року №346/05-99-14-14/00159462 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки, в якому визначено, що по операціям між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном та підприємством ТОВ Лавенс ЛТД за грудень 2016 року, не відбувався перехід права власності та як наслідок купівля-продаж товару. Операції не мали реального товарного характеру та оформлені первинними документами, що суперечать законодавчим та нормативним актам та є такими, що не мають юридичної сили і доказів.

Не погодившись з висновками викладеними в акті, позивач подав заперечення. Проте вказані заперечення відповідачем залишені без розгляду.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення № 0003331414 та №0003341414 від 27.04.2018 року на загальну суму 186010,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки та податковими повідомленнями - рішеннями від 27.04.2018 року позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України та просив скасувати повністю податкові повідомлення - рішення № 0003331414 та №0003341414 від 27.04.2018 року відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України. Рішенням Державної фіскальної служби України скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновок відповідача щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном та контрагентом є безпідставним. Позивач зазначає, що на підтвердження правомірності задекларованих показників податкової звітності, реальності настання правових наслідків та наявності господарської мети по правочинам, ним надано до податкового органу оригінали та копії первинних документів та інших документів: реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період, що перевіряється. Крім того, позивач посилається на те, що висновки акту перевірки про неможливість здійснення контрагентом господарської діяльності не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною. Також, позивач вказав на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Відповідно зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог відповідач посилається на те, що актом перевірки від 04.04.2018 року №346/05-99-14-14/00159462 з питань достовірності формування та віднесення сум з ПДВ до податкового кредиту у декларації з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Лавенс ЛТД за грудень 2016 року встановлено, що позивачем порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 148 890 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ на суму 411 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області складено податкові повідомлення-рішення від 27.04.2018 року №0003331414, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ у розмірі 411 грн. та №0003341414 на суму 148 479 грн. ПДВ та 37 120 грн. штрафних санкцій.

Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та прийнятті податкових повідомлень - рішень від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414 відповідач керувався виключно нормами чинного законодавства України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином оформленого документу, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2790,15 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 30.08.2018 року.

Ухвалою суду від 30.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у позовній заяві доводи та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Десятий воєнізований гірничорятувальний загін зареєстровано в якості юридичної особи 25.12.1991 року № 12591200000000175, включено до ЄДРПОУ за № 00159462.

09.01.2018 року Головним управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (код за ЄДРПОУ № 00159462) з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Лавенс ЛТД (код ЄДРПОУ 39549592) за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №346/05-99-14-14/00159462.

Перевіркою встановлено порушення пп.14.1 36 п.14.1 ст. 4, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.203, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 148890 грн.

Позивачем направлено на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області заперечення на акт перевірки за вих. № 10/2-46 від 12.04.2018 року, відповідно до якого позивач зазначав про необґрунтованість висновку по акту №346/05-99-14-14/00159462 від 04.04.2018 року.

25.04.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області направлено на адресу Десятого воєнізованого гірничорятувального загону лист за вих. № 17984/10/05-99-14-146 "Про надання відповіді на заперечення", відповідно до якого було зазначено, що висновки акту перевірки №346/05-99-14-14/00159462 від 04.04.2018 року відповідають вимогам норм чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом складено спірні податкові повідомлення - рішення від 27.04.2018 року за 0003331414, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ у розмірі 411 грн., №0003341414 на суму 148479 грн. ПДВ та 37120 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки від 04.04.2018 року №346/05-99-14-14/00159462 з питань достовірності формування та віднесення сум з ПДВ до податкового кредиту у декларації з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ Лавенс ЛТД за грудень 2016 року, встановлено, що Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 148 890 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ на суму 411 грн.

Десятий воєнізований гірничорятувальний загін мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Лавенс ЛТД на підставі договору поставки товару від 22.12.2016 року №609. На виконання умов даного договору складено видаткову та податкову накладні, проте у наданій видатковій накладній , у графах: покупець позивачем не наведені реквізити, не зазначено номер та дату договору, відповідно до якого виписано видаткову накладну.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невиконання Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном та ТОВ Лавенс ЛТД умов договору постачання від 22.12.2016 року №609. Платником не надані документи, що підтверджують якість придбаного товару та рахунку-фактурі не зазначено нормативно-технічну документацію, ГОСТ, ТУ, СТП або не вказано, що товар не підлягає сертифікації, не надані документи, що підтверджують відповідність товару вимогам нормативно-технічної та аналітичної документації. Платником не надані акти про фактичну кість та комплектність продукції.

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на придбаний товар за номенклатурою: рукав пожежний, охолоджуючий елемент, трубопровід пробовідбірний.

Крім того, актом перевірки встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесене кримінальне провадження за №32017220000000230 від 13.12.2017 року щодо вчинення кримінального правопорушення ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, згідно з яким невстановлені особи у грудні 2014 року внесли у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості щодо ТОВ "Лавенс ЛТД".

Вище зазначене підтверджує відсутність фактичного отримання позивачем товарів та здійснення відвантаження товарів ТОВ Лавенс ЛТД .

Позивач не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки від 04.04.2018 року №346/05-99-14-14/00159462 та з прийнятими спірними податковими повідомленнями - рішеннями від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414, звернувся зі скаргою №05/7-557 від 11.05.2018 року на дії Головного управління ДФС у Донецькій області до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України своїм рішенням від 29.05.2018 року №18498/6/94-99-01-01-25 вирішила продовжити строк розгляду скарги до 15.07.2008 включно.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.06.2018 року №21013/6-97-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки 04.04.2018 року №346/05-99-14-14/00159462 та з прийнятими спірними податковими повідомленнями - рішеннями від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996).

Так, відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

До початку документальної позапланової невиїзної перевірки Десятого воєнізованого гірничорятувального загону, починаючи з квітня 2017 року, на вимоги відповідача, які викладені в листах від 28.03.2017 року №4158/10/05-99-14-06-16 та від 04.07.201 року №11612/10-05-99-14-14 про надання інформації та її документального підтвердження, позивачем до контролюючого органу надавались копії документів стосовно взаємовідносин з контрагентом ТОВ Лавенс ЛТД , що підтверджується листами позивача №05/7-514 від 19.01.2017 року та №05/7-935 від 26.07.2017 року із зазначенням переліку наданих документів.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном (надалі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАВЕНС ЛТД (надалі - Постачальник) укладено договір № 609 на виконання робіт від 22.12.2016 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, зазначені в п. 1.2 Договору, а Покупець прийняти і оплатити такі товари за рахунок власних коштів, на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору позивачем надано до суду: рахунок 1 від 13.12.2016 року на суму 817000,00 грн, у тому числі ПДВ 136166,67 грн; рахунок №2 від 23.12.2016 року на суму 76343,50 грн., у тому числі ПДВ 12723,92 грн.; видаткова накладна №1 від 13.12.2017 року на суму 817000,00 грн., у тому числі ПДВ 136166,67 грн.; прибутковий ордер №37 від 13.12.2016 року; протокол роботи комісії із визначенням терміну корисного використання основних засобів від 13.12.2016 року; акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 26.12.2016 року; податкова накладна від 16.12.2016 року №1 на суму 817000; видаткова накладна №2 від 23.12.2016 року на суму 76343,5 грн, у тому числі ПДВ 12723,92 грн.; прибутковий ордер №156 від 23.12.2016 року; податкова накладна вд 23.12.2016 №4 на суму 76343,50 грн; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертиз від 13.05.2014 року №05.03.02/31885 на потизапотеваючий гель Klar-Pilot ; паспорт на комплект проти вибуховий швидкозводний (КПШ) КПШ 00 ПС від 18.08.2014 року №29316011; паспорт на комплект проти вибуховий швидкозводний (КПШ) КПШ 00 ПС від 14.08.2014 року №428160411; картка складського обліку матеріалів б/н (охолоджуючий елемент ОЕ-2); картка складського обліку матеріалів б/н (трубопровід пробовідбірний); картка складського обліку матеріалів б/н (рукав пожежний Ф66); картка складського обліку матеріалів б/н (елементи живлення РЦ); платіжне доручення №1073 від 16.12.2016 року на суму 817000,00 грн, у тому числі ПДВ 136166,67 грн.; платіжне доручення №1098 від 23.12.2016 року на суму 76343,50 грн., у тому числі ПДВ 12723,92 грн.; відомості аналогічного обліку по рахунку 6319 за грудень 2016 року; відомості аналогічного обліку по рахунку 6449 за грудень 2016 року; відомості аналогічного обліку по рахунку 31 за 16.12.2016-16.12.2016 року; відомості аналогічного обліку по рахунку 31 за 23.12.2016 - 23.12.2016 року.

Суд звертає увагу, що документами, які підтверджують право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлені податкові накладні.

Приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і борів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 вищезазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріалі справи судом встановлено, що податкові накладні надані позивачу його контрагентами - ТОВ "Лавенс ЛТД" оформлені відповідно до вимог законодавства і тому підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

Крім того, судом встановлено, що податкові накладні надані ТОВ "Лавенс ЛТД" позивачем зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Таким чином, первинні документи (договори, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні та податкові накладні, платіжні доручення), надані позивачем для визначення суми податкового кредиту звітних (податкових) періодів, відповідають вимогам Закону № 996-ХІV та Податкового кодексу України, а від так, є належними та допустимими доказами.

Контролюючим органом під час розгляду справи та в акті перевірки зазначено, що за кримінальним провадженням №32017220000000230 від 13.12.2017 року Київським районним судом м. Харкова від 25.01.2018 року по справі №640/914/18 винесено ухвалу щодо вчинення кримінального правопорушення ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, згідно з яким невстановлені особи у грудні 2014 року внесли у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості щодо ТОВ "Лавенс ЛТД".

Згідно частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що контролюючий орган під час розгляду справи посилається тільки на ухвалу суду, проте не надає вироку по кримінальним справам, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності контрагентів, їх посадових осіб, з якого б вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певних підприємств та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на податковий кредит.

Однак у даній справі відповідачем не доведено існування таких обставин.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобов'язань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента не можуть свідчити про відсутність факту придбання позивачем послуг у ТОВ "Лавенс ЛТД", і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних документів, а саме договорів, податкових накладних, платіжних документів підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання контрагентом обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередньо правопорушник.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиву на адміністративний позов, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються обставинами, встановленими судом під час розгляду справи, та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно з вищенаведеними положеннями законодавства підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення господарських операцій з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, за умови їх підтвердження належним чином складеними первинними документами.

Отже, суд зазначає, що в матеріалах перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивачем своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентом є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414 є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, відповідачем, всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийнятих податкових-повідомлень рішень всупереч вимогам, в той час докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги - є законними, допустимими, обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги Десятого воєнізованого гірничорятувального загону підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (ЄДРПОУ 00159462, Донецька область, м. Мирноград, пров. Робочий, 1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.04.2018 року №0003331414, №0003341414.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Десятого воєнізованого гірничорятувального загону (ЄДРПОУ 00159462, Донецька область, м. Мирноград, пров. Робочий, 1) судовий збір у розмірі 2790,15 грн.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.