Ухвала

від 05.12.2019 по справі 0540/6270/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2019 року

Київ

справа №0540/6270/18-а

адміністративне провадження №К/9901/32713/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №0540/6270/18-а за позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загіну до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 27.04.2018 №0003331414, №0003341414,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 р. у справі № 0540/6270/18-а.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року апелянту відмовлено у відстроченні сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з не сплатою судового збору, та в подальшому ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту, відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 24 вересня 2019 року.

Перший апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтувань та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, судовий збір не сплачено ухвалою від 30 вересня 2019 року визнав неповажними вказані апелянтом підстави для поновлення строку на оскарження, відмовив у задоволенні клопотання про поновлення такого строку та у відстроченні сплати судового збору, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку в частині сплати судового збору, в якому зазначив, що порушення строку відбулось у зв`язку з не сплатою судового збору обумовленою відсутністю достатнього фінансування для сплати судового збору. Вважає, що відсутність фінансування державного органу є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 24 жовтня 2019 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що у поданому клопотанні на усунення недоліків апелянт вказав підстави для поновлення, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху та зазначив, що відсутність належного фінансування, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням первинної не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

У касаційній скарзі відповідач посилається на ухвали Верховного Суду як на практику, за якою суб`єкту владних повноважень поновлюється строк на касаційне оскарження при первинному поверненні касаційної скарги з підстав неможливості сплатити судовий збір. Однак питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Такі ухвали Верховного Суду не є правовою позицією, що є обов`язковою до застосування у розумінні закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Принагідно, Суд зазначає, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргоюГоловного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №0540/6270/18-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська