Рішення

від 08.10.2018 по справі 0940/1514/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р. справа № 0940/1514/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик (далі - позивач, ТзОВ ВО Укріндик ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень податкового законодавства, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 29 792,25 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018 протиправним, а тому просить його скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем на виконання пункту 3 ухвали про відкриття провадження 23.07.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано відзив на адміністративний позов за №445/09-19-10-02/09 від 07.09.2018, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. Так, представник відповідача зазначає, що в ході документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.15 по 31.12.17 встановлено, що директору TзOB ВО Укріндик ОСОБА_1 видавалися готівкові кошти під звіт згідно видаткових касових ордерів №131 від 31.07.2015 на суму 7 129,00 грн., №56 від 21.02.2017 на суму 384,85 грн. та №60 від 28.02.2017 на суму 3 695,15 грн. Однак, директором ТзОВ ВО Укріндик ОСОБА_1 авансові звіти про витрачання отриманих готівкових коштів до бухгалтерії підприємства не подавалися. Відмічено, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні до заперечень на акт перевірки, ні до скарги, ні до позовної заяви не надавались авансові звіти. Також представник відповідача відмічає, що в ході документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.15 по 31.12.17 встановлено, що директором ТзОВ ВО Укріндик подано до бухгалтерії звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 31.08.2017 щодо витрачання готівки на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 26 990,00 грн. До авансового звіту додані накладні №7 та №8 від 22.08.2017 виписані ОСОБА_2 з переліком будматеріалів на суму 14 908,00 грн. та 12 082,00 грн., на загальну суму 26 990,00 грн. Будь-яких інших первинних документів до перевірки не надано. Оскільки вказані накладні не є платіжними документами, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті. Відповідачем підкреслено, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні до заперечень на акт перевірки, ні до скарги товарних чеків (або їх завірених копій) від 22.08.17 за №7 та №8 (які надані до суду) не надавались. Окремо представник відповідача зазначив, що згідно службової записки від 06.09.18 за №177/09-19-14-07-26 від 06.09.2018, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 31.08.17, що наданий позивачем як додаток до позовної заяви відрізняється від звіту №2 від 31.08.17, який безпосередньо надавався позивачем під час проведення перевірки. Так, на зворотній стороні звіту №2 від 31.08.17, що надавався під час проведення перевірки містилось двадцять вісім записів, графа дата документа - не була заповнена, у графі кому, за що і на підставі якого документа заплачено зазначалось: контр. ОСОБА_2 за рукавиці робочі, за цемент 500, за клей 102 тощо. Тобто позиції відповідали записам, що містилися в накладних №7 та №8 від 22.08.18. До звіту як додатки надавались дві накладні, а саме №7 від 22.08.18 на суму 14 908,00 грн., та №8 від 22.08.18 на суму 12 082,00 грн. Товарні чеки, копії яких надано позивачем як додатки до позову, ні під час проведення перевірки, ні після її завершення позивач контролюючому органу не надавав. У зв'язку з чим відповідачем встановлено порушення, яке полягало у відсутності платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 26 990,00 грн. та в подальшому відображено в Акті перевірки від 08.05.2018 за № 353/09-19-14- 01-01/36544350 (а.с. 60-63).

19.09.2018 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив за від 17.09.2018, в якій позивач зазначає, що під час здійснення перевірки позивача відповідачем не враховано, що кошти, що видавались під звіт згідно видаткових касових ордерів №131 від 31.07.2015 на суму 7 129,00 грн., №56 від 21.02.2017 на суму 384,85 грн. та №60 від 28.02.2017 на суму 3 695,15 грн. - це кошти, які видано під звіт на господарські потреби, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами та регістрами бухгалтерського обліку, а також відповідачем не враховано, що станом на 01.01.2015 за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 372 Розрахунки з підзвітними особами обліковувалась кредиторська заборгованість в розмірі 38 199,00 грн. Як наслідок, застосування відповідачем штрафної санкції є безпідставним. Також представник позивача відмітив, що перевіркою не враховано, що товарними чеками, виданими ФОП ОСОБА_2 підтверджено оформлення розрахункових операцій (а.с. 74-80).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши та оцінивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик зареєстроване 05.08.2009 зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 145-150).

На підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 30.03.2018 за №456, направлень від 10.04.2018 за №№574, 575, 576, 577, 578, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Кінашом Романом Богдановичем, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Іванцюком Ярославом Михайловичем, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Чорним Богданом Ярославовичем, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Чернюком Олександром Олександровичем та заступником начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Кравцем Ігорем Васильовичем відповідно до пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 08.05.2018 за №353/09-19-14-01-01/36544350, яким встановлено порушення серед іншого:

- п. 2.11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 за №637, із змінами та доповненнями, в частині перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше отриманих коштів, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів;

- п.п. 2.2-2.3 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 за №637, із змінами та доповненнями, в частині порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме: перевищення граничних сум розрахунків готівкою.

На підставі висновків акту від 08.05.2018 за №353/09-19-14-01-01/36544350 відповідачем винесено, серед іншого, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0004361407 від 05.06.2018, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 29 792,25 грн. за порушення норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 за №637.

Враховуючи факти та докази про те, що дії та висновки ГУ ДФС в Івано-Франківській області безпідставні та не відповідають фактичним обставинам справи, позивачем 14.06.2018 в адміністративному порядку до ДФС України відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України оскаржено, в тому числі, і вказане податкове повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018.

Однак, рішенням ДФС України від 07.08.2018 за №25780/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 05.06.2018 за №0004361407 залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся за захистом свого права в суд.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, в основу відповідальності позивача покладено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше отриманих коштів, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а також перевищення граничних сум розрахунків готівкою.

Перевіряючи правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що відповідно до п. 2.11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 за №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 за №841 установлено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Згідно п. 2.11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що законодавством установлено конкретний термін використання працівником отриманої готівки на заздалегідь визначені потреби і після такого використання у працівника з'являється інший обов'язок - звітувати за витрачені кошти, повернути залишок невикористаних або отримати частину власних коштів, використаних для виконання певних обов'язків.

При цьому, метою подачі звіту є підтвердження працівником використання коштів на визначені роботодавцем потреби.

Так, судом встановлено, що директору TзOB ВО Укріндик ОСОБА_1 видавалися готівкові кошти під звіт на господарські потреби згідно видаткових касових ордерів: №131 від 31.07.2015 на суму 7 129,00 грн. (а.с. 138), №56 від 21.02.2017 на суму 384,85 грн. (а.с. 140) та №60 від 28.02.2017 на суму 3 695,15 грн. (а.с. 139).

Однак, як на момент перевірки податковим органом і при оскарженні податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018 в адміністративному порядку, так і на момент розгляду справи у суді, такого звіту позивачем не надано.

Посилання ж позивача на те, що кошти, які видавались під звіт згідно видаткових касових ордерів №131 від 31.07.2015 на суму 7 129,00 грн. (а.с. 138), №56 від 21.02.2017 на суму 384,85 грн. (а.с. 140) та №60 від 28.02.2017 на суму 3 695,15 грн. (а.с. 139) за даними бухгалтерського обліку відображено, як погашення заборгованості по підзвітних коштах бухгалтерським проведенням Д-т 372 Розрахунки з підзвітними особами - К-т ЗОЇ Каса суд відхиляє, оскільки законодавством чітко встановлено прядок звітування за раніше отримані під звіт суми, з поданням у визначені строки саме звіту а не оборотно-сальдової відомості бухгалтерського обліку.

Таким чином, дослідивши видаткові касові ордери та встановивши відсутність звітів про використання коштів, виданих під звіт, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем п. 2.11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 за №637 (далі - Положення №637).

Також судом встановлено, що директором ТзОВ Виробниче об'єднання Укріндик 31.08.2017 подано до бухгалтерії звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 щодо витрачання готівки на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 26 990,00 грн. На зворотній стороні вказаного звіту міститься двадцять вісім записів (а.с. 183), які відповідають накладним №7 та №8 від 22.08.2017, які, як зазначено в акті перевірки від 08.05.2018 за №353/09-19-14-01-01/36544350, додані до звіту №2 від 31.08.2018 (а.с. 66).

Інших документів, які в розумінні п. 2.11 розділу 2 Положення №637 свідчили б про витрачання готівки, під час здійснення ГУ ДФС в Івано-Франківській області перевірки позивачем не надано, як не долучено до скарги на оскаржене податкове повідомлення-рішення (а.с. 106-120).

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аабзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

З урахуванням вказаних положень податкового законодавства, доводи позивача про те, що відповідачем не враховані товарні чеки від 22.08.17 за №7 та №8 суд сприймає критично, оскільки на момент перевірки та під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018 в досудовому порядку, позивачем вказані документи не надавались відповідачу.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача в акті від 08.05.2018 за №353/09-19-14-01-01/36544350 про те, що накладні №7 та №8 від 22.08.2017, виписані ФОП ОСОБА_2 з переліком будматеріалів на суму 14 908,00 грн. та 12 082,00 грн., які надані позивачем під час перевірки не є належними первинними документами, є обґрунтованими.

Абзацом 5 пункту 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 за №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Абзацом 6 пункту 1 наведеного Указу Президента України передбачено відповідальність за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018 по акту від 08.05.2018 за №353/09-19-14-01-01/36544350 слідує, що до позивача застосовано відповідальність на підставі обох наведених абзаців пункту 1 Указу Президента України у сумі 29 792,25 грн.

Так, суд звертає увагу, що оскільки загальна сума невідзвітованих готівкових коштів (порушення п. 2.11 розділу 2 Положення №637) становить 11 209,00 грн., то відповідачем правильно визначено суму штрафної санкції за порушення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше отриманих коштів у розмірі 2 802,25 грн. (25%*11 209,00), що відображено в розрахунку, який міститься в матеріалах справи (а.с. 102).

Також, оскільки позивачем до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №2 від 31.08.2017 не подано належного платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), то відповідачем правильно визначено суму штрафної санкції за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа у розмірі 26 990,00 грн., що також відображено в розрахунку, який міститься в матеріалах справи (а.с. 102).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, суд оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018 за №0004361407 прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є правомірним.

З огляду на вищезазначене, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Укріндик (вул. Українська, 103, с. Ясенів-Пільний, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78143, код ЄДРПОУ 36544350) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 39394463) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004361407 від 05.06.2018, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.