Рішення

від 27.09.2018 по справі 817/1188/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2018 року м. Рівне №817/1188/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - Єлагіна Я.В. (довіреність від 26 квітня 2018 року); представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Тинне про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Тинне (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути адміністративно-господарських санкції в розмірі 31752 грн. 50 коп. та пеню в розмірі 133 грн. 35 коп., всього - 31885 грн. 85 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ за 2017 рік, поданого відповідачем до Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість працівників, що працювали за звітний період склала 12 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , на підприємстві повинна становити 1 особу. Натомість, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у 2017 році у ТОВ Явір-Тинне склала 0 осіб. У зв'язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році, на підставі статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідачу нарахована сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 31752 грн. 50 коп. Загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, а також пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасну сплату таких санкцій, становить 31885 грн. 85 коп.

Ухвалою суду від 03 травня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач 30.05.2018 подав відзив на адміністративний позов, де вказав, що ним були вжиті всі необхідні заходи для забезпечення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році. Так, відповідачем постійно подавалися звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у центр зайнятості. Однак, жодного разу ні центр зайнятості, ні позивач не направляли на підприємство інвалідів для працевлаштування. Тому застосування позивачем юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій у зв'язку з меншою, ніж установлено нормативом, середньообліковою чисельністю працюючих інвалідів, у даному випадку є безпідставним. Відтак, ТОВ Явір-Тинне просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.08.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 27.09.2018, прибув представник позивача, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі частин першої та шостої статті 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення (скорочене рішення) проголошені у судовому засіданні 27.09.2018.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Явір-Тинне відноситься до суб'єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі іменується - Закон України №875-XII) встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідачем подано до контролюючого органу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми №10-ПІ (а.с.7), відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 12 осіб; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України №875-XII - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 762,06 тис. грн.; середня заробітна плата штатного працівника - 63505 грн.

Відповідно до статті 18 Закону України №875-XII підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Згідно зі статтею 19 Закону України №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу .

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських організацій осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (далі іменується - Інструкція №42), у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі іменується - Інструкція №286).

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2017 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 0 осіб, а кількість працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України №875-XII - 1 особа. Отже, відповідачем у 2017 році не виконано норматив, передбачений статтею 19 Закону України №875-XII.

Частинами першою-четвертою статті 20 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 31.01.2007 №70 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, що затверджений Мінпраці 15.05.2007 за №223, відповідно до якого нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до суду позивач розраховує суму пені на дату написання адміністративного позову - 23.04.2017.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків 19 грн. 05 коп. (сума пені за один день прострочення) х 7 (кількість днів прострочення) = 133 грн. 35 коп. Отже, загальна сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році складає: 31752 грн. 50 коп. + 133 грн. 35 коп. = 31885 грн. 85 коп.

Однак, суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що протягом 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Явір-Тинне були вжиті всі заходи для недопущення такого господарського правопорушення, як невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Зокрема, зі змісту статті 18-1 Закону України №875-XII вбачається, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання , зареєстрованим Міністерством юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (далі іменується - Наказ №316) затверджена форма звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) .

Відповідно до Наказу №316 форма звітності заповнюється роботодавцями, які подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше три робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог Закону України Про зайнятість населення та Наказу № 316, позивач подавав звіти форми №3-ПН про наявність вакантних робочих місць, в яких зазначалося про створене вакантне робоче місце підсобного робітника для окремих категорій громадян - інвалідів (звіти від 03.01.2017, від 03.02.2017, від 03.03.2017, від 03.04.2017, від 16.05.2017, від 09.06.2017, від 17.07.2017, від 17.08.2017, від 18.09.2017, від 06.10.2017, від 08.11.2017, від 22.12.2017).

Даний факт підтверджується також і наявним в матеріалах справи листом Сарненського районного центру зайнятості від 08.06.2018 №967, в якому зазначається, що підприємство подавало вказані звіти щодо попиту на робочу силу, а центром зайнятості протягом 2017 року не були направлені на підприємство особи з інвалідністю для працевлаштування.

Суд зазначає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем протягом 2017 року виконано усі, встановлені законодавством обов'язки із забезпечення працевлаштування інвалідів. Якщо відповідачем вжито усі, передбачені чинним законодавством, заходи із працевлаштування інвалідів, то на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів необхідних професій для їх працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

В силу статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 33000, місто Рівне, вулиця Замкова, 10А/1; код ЄДРПОУ 13979356) до Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Тинне (місцезнаходження: 34544, Рівненська область, Сарненський район, село Тинне, вулиця 1-го Травня, 13; код ЄДРПОУ 37556409) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.