Рішення

від 08.10.2018 по справі 279/5133/17

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №279/5133/17

Номер рядка звіту 87

номер провадження 2-а/279/65/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певну дію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, та просить визнати відмову Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні до її страхового стажу періодів роботи з січня 2004 року по травень 2007 року протиправною та зобов'язати зарахувати вказаний період до страхового стажу, провести їй перерахунок та виплату недовиплаченої пенсії з дня настання права на пенсію за віком, а саме з 07.09.2017 року, стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Загальний трудовий стаж становить 28 років 04 місяці 16 днів. Однак, позивач вказує, що при призначенні їй пенсії відповідач безпідставно не включив до страхового стажу період з січня 2004 року по травень 2007 року, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5 відсутні відомості про подачу та сплату страхових внесків. Вказала, що в червні місяці 2007 року вона була поновлена на роботі за рішенням суду, проведені всі утримання та нарахування, які були сплачені в тому ж місяці коли й отримані, тобто вона втратила страховий стаж не з власної ініціативи, а з вини підприємства на якому працювала.

Ухвалою від 13.12.2017 року відкрито скорочене провадження у справі, однак за клопотанням представника відповідача ухвалою від 30.01.2018 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позові та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Пашинська А.М. заперечила проти позову, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а дії Управління правомірними, у задоволенні позову просила відмовити. Поданий відзив на позовну заяву свідчить про те, що страховий стаж за спірний період не зарахований, перерахунок та виплата позивачу пенсії не проведена.

За клопотанням сторін, ухвалою суду від 02.03.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ЖБК Локомотив .

Представник співвідповідача ЖБК Локомотив Дубенчук М.В. позов визнав та вказав, що після поновлення за рішенням суду ОСОБА_1 в червні 2007 року були виплачені всі належні кошти за час вимушеного прогулу, проведено всі відповідні утримання, в тому числі і належні державно обов'язкові платежі (страхові внески) та подані звіти до Пенсійного фонду. Наявні у ЖБК Локомотив бухгалтерські документи були надані суду, інші, знищені у зв'язку із закінченням термінів їх зберігання, який становить три роки.

На допиті свідків сторони не наполягали.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи у їх сукупності і давши їм оцінку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного позову з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 23.09.2003 року у справі №2-270/02 апеляційну скаргу ЖБК Локомотив задоволено частково, рішення Коростенського міського суду 23.05.2002 року скасовано в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень на користь кожного з позивачів та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди за їх безпідставністю. В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення суду змінено, зменшено розмір стягнення з ЖБК Локомотив на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 7.12.1999 року по 23.05.2002 року з 7135 грн. 29 коп. до 4765 грн., а загальну суму стягнення з 9865 грн. 29 коп. до 5299 грн. 95 коп.. Рішення суду виконано в червні 2007 року.

Відповідно до книги по заробітній платі за 2006-2008 роки ЖБК Локомотив , яка була оглянута в судовому засіданні, за час вимушеного прогулу в червні 2007 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 3139,50 гривень, проведені відповідні утримання і нарахування, які були сплачені в тому ж місяці коли й отримані (в тому числі й страхові внески).

Вказані обставини стверджуються й листом ЖБК Локомотив за №44 від 19.07.2017 року, з якого слідує, що вся сума виплат була внесена до персоніфікованого обліку в червні місяці 2007 року.

За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) у період з 01.01.2000 року по 31.05.2007 року відомості щодо сплати страхових внесків відсутні.

З 07.09.2017 року позивач перебуває на обліку в Коростенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 25.09.2017 року за №89/Г-8 позивачу у зарахуванні страхового стажу за період з січня 2004 року по травень 2007 року та в перерахунку і виплаті перерахованої пенсії відмовлено з посиланням, що зарахувати неможливо, оскільки відсутні відомості про подачу звітності та сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Така відмова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно даних трудової книжки позивача, записів №17 та №18, слідує, що з 07.12.1999 року ОСОБА_1 поновлена на посаді паспортиста-касира ЖБК Локомотив , а 25.05.2007 року звільнена з даної посади.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій тощо.

За правилами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно із ст.16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом і зобов'язана надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування і зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення, тощо.

В частинах 1,2 статті 20 Закону №1058-IV зазначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст.14 Закону №1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно із частинами першою, п'ятою статті 16 Закону №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Правильність ведення бухгалтерського обліку щодо утримання із заробітної плати застрахованої особи страхового (єдиного) внеску і вірне відображення розміру заробітку, з якого справляються страхові внески у звіті для персоніфікованого обліку ПФУ покладено на страхувальника роботодавця, який відповідно до Закону №1058 зобов'язаний своєчасно перераховувати утримання страхового (єдиного) внеску до бюджету ПФУ, та на місцеві органи ПФУ, на які покладено функції контролю за дотриманням страхувальниками пенсійного законодавства з цих питань.

До страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески органами Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, а вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (стаття 106 Закону №1058).

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті.

Відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Як зазначалось, із виплачених позивачу сум заробітку за час вимушеного прогулу ЖБК Локомотив було сплачено страхові внески.

Суд враховує, що зарахування до страхового стажу позивача періоду з січня 2004 року по травень 2007 року має певні особливості, оскільки цей період є часом вимушеного прогулу ОСОБА_1, яка була незаконно звільнена і поновлена на роботі за рішенням суду.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, передбачено, що в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним.

Отже, стаж роботи працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним і особа весь цей час є застрахованою особою.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування всього часу вимушеного прогулу і заробітку за час вимушеного прогулу у страховий стаж та заробіток для обчислення позивачу пенсії.

Неврахування управлінням всіх сум доходу отриманого позивачем у страховий період, прийнятий до розрахунку пенсії призвело до порушення принципу справедливості сподівань позивача на отримання пенсії за віком при досягненні пенсійного віку у повному обсязі із зарахуванням усіх грошових сум отриманих ним в межах страхового стажу, з яких відбулось утримання страхового (єдиного) внеску.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача щодо неповної сплати страхувальником страхових внесків з виплаченої суми заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки контроль за дотриманням страхувальниками пенсійного законодавства з питань сплати страхових внесків покладено на органи Пенсійного фонду України, а наявність заборгованості зі сплати страхових внесків не може позбавляти позивача права на зарахування періоду вимушеного прогулу до його страхового стажу. Разом з тим, представник вказав, що контроль за своєчасною сплатою страхових внесків Управлінням ПФ не здійснювався і до відповідальності посадові особи не притягувались.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до переконання, що вищезазначені періоди роботи позивача слід зарахувати до її стажу роботи для призначення пенсії, оскільки вони підтверджені належним чином оформленими записами в трудовій книжці.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 640 грн. судового збору згідно квитанції №19 від 10.10.2017, який підлагає стягненню з відповідача Коростенського об'єднаного управління ПФ України в Житомирській області. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, розрахунок оплати за надану правову допомогу та квитанцію про сплату коштів в сумі 6400,00 гривень, дані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.5,9,77,90,139,242-246,250,255,295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду вимушеного прогулу з січня 2004 року по травень 2007 року та зобов'язати зарахувати вказаний період до страхового стажу.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недовиплаченої пенсії з дня настання права на пенсію за віком, а саме з 07.09.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок понесених судових витрат за сплату судового збору та 6400,00 гривень витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони :

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_3, місце знаходження: АДРЕСА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія НОМЕР_2 від 24.03.2016 року.

Відповідач: Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місцезнаходження: м.Коростень, вул.Грушевського 16/1, ЄДРПОУ 37909216.

Представник відповідача: Пашинська Алла Миколаївна, місце знаходження: м.Коростень, вул.Грушевського 16/1.

Співвідповідач: Житлово-обслуговуючий кооператив Локомотив , місце знаходження: м.Коростень, вул.Шевченка, 117, ЕДРПОУ 22050033.

Представник співвідповідача: Дубенчук Михайло Вікторович, місце проживання: АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_3 виданий 09.01.1998 року.

Повне рішення виготовлено 09.10.2018 року.

Суддя : Невмержицька О.А.