Рішення

від 08.10.2018 по справі 922/1474/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1474/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2, м. Київ до Приватної фірми "ВВК", м. Харків про звернення стягнення на предмет застави за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2 (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної фірми "ВВК" (відповідача) згідно якої просить суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 187 від 20.06.2008 року, а саме: товари у обігу згідно з випискою з балансового рахунку № 281 станом на 19.06.2008 року, в рахунок погашення заборгованості Приватної фірми "ВВК" за договором про надання овердрафту № 17-ОВ/08 від 20.06.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", що складає 120785,34 грн.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2018 року (суддя Буракова А.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 11.07.2018 о 11:00.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 25.07.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Буракової А.М. на лікарняному понад чотирнадцять днів, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 року для розгляду справи № 922/1474/18 визначено суддю Смірнову О.В.

В ч. 14 ст. 32 ГПК України закріплено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, враховуючи зміну складу суду на стадії підготовчого провадження, розгляд справи № 922/1474/18 розпочався спочатку.

В підготовчому засіданні 26.07.2018 року оголошено перерву до 13.08.2018 року до 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018 року підготовче засідання у справі № 922/1474/18 відкладено на 27.08.2018 року на 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року підготовче засідання у справі № 922/1474/18 відкладено на 10.09.2018 року на 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2018 року закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.10.2018 року на 10:30 год.

Представники сторін в призначене на 08.10.2018 року судове засідання не з'явились.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 22.06.2018 року направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання" (а.с. 72-76).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

На підставі викладеного, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

20.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський ОСОБА_1" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" (позивач/Кредитор/ОСОБА_1) та Приватною фірмою "ВВК" (відповідач/Позичальник) укладено договір про надання овердрафту №17-ОВ/08 (далі - Кредитний договір), за умовами якого відповідачу надано кредит у формі овердрафт з лімітом 461000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту 19.06.2009 року та сплатою процентів за користування кредитом - 25% річних.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку заборгованість за Овердрафтом та сплатити проценти за користування Овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені Договором.

Свої зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, кредитні кошти надав відповідачу, відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2. Кредитного договору.

Згідно з п.п. 5.2. Кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно, виходячи фактичної кількості днів користування Овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за Поточним рахунком.

У випадку, якщо Позичальник не поверне загальну заборгованість за Овердрафтом в термін зазначений у п. 1.4. або у терміни, зазначені у п. 7.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у відповідності п. 9.1. Кредитного договору.

Крім того, відповідно до п.п. 9.1., 9.2. Кредитного договору, за повне або часткове не повернення у строки загальної заборгованості за Овердрафтом та повне або часткове прострочення сплати процентів за користування Овердрафтом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) укладено договір застави № 187 від 20.06.2008 року (далі - Договір застави), за умовами якого відповідач передав в заставу позивача належне йому на праві власності майно, а саме: товари у обігу згідно з випискою з балансового рахунку №281, станом на 19.06.2008 року, який є невід'ємною частиною цього договору, балансовою вартістю 934342,09 грн.

Відповідно до п.2.1.3. Договору застави, Заставодавець зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для збереження заставленого майна в період дії Договору застави.

Згідно з п.2.4.4. Договору застави, Заставодержатель має право достроково звернути стягнення на заставлене майно у разі порушення Позичальником будь-якої з вимог Кредитного договору та/або Заставодавцем цього Договору застави.

Пунктом 2.4.6. Договору застави передбачено, що Заставодержатель має право задовольнити за рахунок заставленого майна всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих простроченні виконання, витрати на утримання заставленого майна, а також витрати, пов'язані зі зверненням стягнення на заставлене майно та його реалізацію.

Відповідно до п.4.1. Договору застави, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Позивач зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором, ОСОБА_1 був вимушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду стягненням заборгованості в розмірі:

- 16996,16 грн. - заборгованість за овердрафтом;

- 49267,98 грн. - заборгованість за процентами;

- 2163,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення овердрафту;

- 6044,39 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по поверненню овердрафту;

- 1531,05 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату овердрафту;

- 3608,15 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів;

- 12 936,45 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення овердрафту;

- 28237,29 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Усього заборгованість за Кредитним договором складала 120785,34 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2018 року у справі №922/4043/17 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором овердрафту №17-ОВ/08 від 20.06.2008 р. у загальному розмірі 120785,34 грн. та 1811,78 грн. судового збору.

До теперішнього часу заборгованість за Кредитним договором відповідачем не погашена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для звернення з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В спірному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору застави.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

В статті 19 Закону України "Про заставу" зазначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Факт невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором встановлено рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2018 у справі №922/4043/17.

Відповідно до п.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст.ст. 589, 590 ЦК України, закріплені правової наслідки невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, а саме уразі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу , що визначена на момент фактичного задоволення.

Відповідно до норм ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмет застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває праве звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання про спосіб звернення стягнення на заставлене майно, суд приймає до уваги, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет застави належить заставодержателю, який визначає його самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та договором.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення вказаних вище приписів відповідач доводів позивача щодо наявності заборгованості за Кредитним договором не спростував.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором позивач наділений правом звернути стягнення на предмет застави за Договором застави.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що вимога про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 187 від 20.06.2008 року, а саме: товари у обігу згідно з випискою з балансового рахунку № 281 станом на 19.06.2008 року, в рахунок погашення заборгованості Приватної фірми "ВВК" за договором про надання овердрафту № 17-ОВ/08 від 20.06.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", що складає 120785,34 грн., є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 1, 19,20, 21, 26 Закону України "Про заставу", ст. 24, 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ст. 546, 590, 591 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 75, 77, 86 129, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 187 від 20.06.2008 року, а саме: товари у обігу згідно з випискою з балансового рахунку № 281 станом на 19.06.2008 року, в рахунок погашення заборгованості Приватної фірми "ВВК" за договором про надання овердрафту № 17-ОВ/08 від 20.06.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1", що складає 120785,34 грн.

Стягнути з Приватної фірми "ВВК" (61172, Харківська обл., місто Харків, Орджонікідзевський район, вул ГрицевцяАДРЕСА_1, ідентифікаційний код особи 24486740) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" (04119, м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т, ідентифікаційний код особи 19017842) 1811,78 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2018 року.

Суддя ОСОБА_3