Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2018 р. Справа№0540/5624/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.
при секретарі: Синиці М.І.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашкомплект до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмашкомплект (код ЄДРПОУ 25328457, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6-г), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.; №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 (код ЄДРПОУ 40165814)за травень 2016 року, ТОВ МАШТОРГСЕРВІС ЛДТ (код ЄДРПОУ 41073740) за квітень 2017 року, ТОВ АВАЛОН-ТОРГ (код ЄДРПОУ 41113699) за липень, серпень 2017 року, ТОВ АСТОН ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 41324499) за жовтень 2017 року податковим органом були встановлені порушення та складено акт №586/05-99-14-13/25328457 від 06.06.2018 року, на підставі якого сформовані податкові повідомлення-рішення. Порушення, виявлені податковим органом, полягали в тому, що товариством не підтверджується реальність здійснення господарських операцій, в результаті чого встановлено завищення суми податного кредиту на загальну суму 169836 грн., в тому числі у деклараціях з податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 44210 грн., за квітень 2017 року на суму 44908 грн., за липень 2017 року на суму 23930 грн., за серпень 2017 року на суму 28788 грн., за жовтень 2017 року на суму 28000 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 136758грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 44210 грн., за квітень 2017 року на суму 12212 грн., за липень 2017 року на суму 23930 грн., за серпень 2017 року на суму 28406 грн., за жовтень 2017 року на суму 28000грн., завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту всього на суму 33078 грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2017 року на суму 32696 грн., за серпень 2017 року на суму 382 грн. Товариство не погоджується з даними висновками та податковим повідомленням-рішенням, вважає, що письмові докази у вигляді первинних документів підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами - постачальниками товарів/послуг та спростовують висновки податкового органу щодо нереальності правочинів та відсутності доказів на використання придбаного товару у господарській діяльності, які ґрунтуються на припущеннях.
Представник відповідача надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за результатами перевірки товариства встановлені порушення, які полягали в тому, що документами не підтверджено реальність здійснення господарських операцій та факт придбання ТМЦ у межах власної господарської діяльності від контрагентів ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 (код ЄДРПОУ 40165814), ТОВ МАШТОРГСЕРВІС ЛДТ (код ЄДРПОУ 41073740), ТОВ АВАЛОН-ТОРГ (код ЄДРПОУ 41113699), ТОВ АСТОН ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 41324499), факт приймання-передачі яких не підтверджується відповідно до отриманої податкової інформації по таких контрагентах. Зазначають, що до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, а саме: документи, які підтверджують якість товару (сертифікати якості, сертифікати відповідності та ін..) щодо придбання ТМЦ, документи, сертифікати якості виробника, які б підтверджували чи відповідає якість придбаного товару вимогам держаних і міжнародних стандартів, який їх термін придатності та умови транспортування, документи, які підтверджують навантаження - розвантаження ТМЦ до вищезазначених видаткових накладних, документи, що підтверджують оприбуткування отриманих ТМЦ від ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 документи складського обліку (накладні на оприбуткування). Зазначають, що ТОВ Укрмашкомплект неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі наявних первинних документів та проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, у зв'язку з цим, наявні у суб'єкта господарювання документи, а також відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку - не є безумовним підтвердженням реальності надання ТМЦ. Внаслідок відсутності документів, які мають відношення до товарів, відсутні підстави вважати про наявність господарських операцій. З урахуванням зазначеного просив відмовити у задоволені позовних вимогах в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.07.2018 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.08.2018 року.
06.08.2018 року у підготовчому засіданні оголошена перерва до 21.08.2018 року.
21.08.2018 року у підготовчому засіданні оголошена перерва до 06.09.2018 року.
Ухвалою суду від 06.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2018 року.
Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмашкомплект (код ЄДРПОУ 25328457, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6-г) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи 20.01.1998 року, та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114), є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками: ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 (код ЄДРПОУ 40165814) за травень 2016 року, ТОВ МАШТОРГСЕРВІС ЛДТ (код ЄДРПОУ 41073740) за квітень 2017 року, ТОВ АВАЛОН-ТОРГ (код ЄДРПОУ 41113699) за липень, серпень 2017 року, ТОВ АСТОН ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 41324499) за жовтень 2017 року, за наслідком якої складено акт перевірки №586/05-99-14-13/25328457 від 06.06.2018 року.
Згідно висновків акту перевірки встановлені наступні порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.188.1 ст. 188, п. 185.1 ст. 185, п198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 169836 грн., в тому числі у деклараціях з податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 44210 грн., за квітень 2017 року на суму 44908 грн., за липень 2017 року на суму 23930 грн., за серпень 2017 року на суму 28788 грн., за жовтень 2017 року на суму 28000 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету всього на суму 136758грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 44210 грн., за квітень 2017 року на суму 12212 грн., за липень 2017 року на суму 23930 грн., за серпень 2017 року на суму 28406 грн., за жовтень 2017 року на суму 28000грн., завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту всього на суму 33078 грн., в тому числі по деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2017 року на суму 32696 грн., за серпень 2017 року на суму 382 грн.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС України у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.; №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн. (т.1, а.с.11-12).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.; №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн.
Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом не встановлено реальності здійснення господарських операцій.
З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 (Продавець) та ТОВ Укрмашкомплект (Покупець) укладено договір поставки № П1204 від 12.04.2016 року, згідно умов якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця Товар в номенклатурі, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у даному Договорі. Найменування, кількість та інші визначальні умови поставки якого, визначається у специфікаціях ( а за їх відсутністю - у відповідності до накладних) к договору, які є невід'ємною його частиною. (т.1 а.с.64-65).
Виконання договору підтверджується накладною № 170 від 13.05.2016 року, на суму 265260,00 гривень у т.ч. ПДВ 44,210,00 грн.
Суми податку на додану вартість, що вказані у цій податковій накладній включено до податкового кредиту за травень 2016 року.
Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджується платіжним дорученням №192 від 26.05.2016року на суму 31 831,20 грн. (т.1 а.с.68).
На підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано накладні №0720/002 від 20.07.2016року, №0703/001 від 03.07.2017року, №0803/001 від 03.08.2017року, №0814/001 від 14.08.2017року, №0814/002 від 14.08.2017 року, №0821/001 від 21.08.2017 року, №0905/001 від 05.09.2017 року, №0918/001 від 18.09.2017 року, №0926/001 від 26.09.2017 року, №1003/002 від 26.09.2017року, №1024/001 від 24.10.2017 року, №1024/002 від 24.10.2017 року, №1030/001 від 30.10.2017 року, №1101/001 від 01.11.2017 року, №1116/001 від 16.11.2017 року, №1201/002 від 01.12.2017 року, №1201/001 від 01.12.2017 року, №1212/001 від 12.12.2017 року, №1222/001 від 22.12.2017 року, №0103/002 від 03.01.2018 року, №0103/001 від 03.01.2018 року, №0117/001 від 17.01.2018 року, №2 від 02.02.2018 року, №0404/001 від 04.04.2018 року, №0416/001 від 16.04.2018 року, №0503/001 від 03.05.2018 року, №0517/001 від 17.05.2018 року, №0604/001 від 04.06.2018 року, №0614/001 від 14.06.2018 року, №0716/001 від 16.07.2018 року.
Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом - перевізник ТОВ Українська індустріальна інвестиційна група , про що свідчать договір №15/0301-02 на транспортні послуги від 03.01.2015 року, товарно-транспортна накладна №0113-1/16 від 13.05.2016 року, акт №05/06 виконаних робіт від 18.05.2016 року. Витрати на перевезення підтверджуються платіжним дорученням №237 від 01.08.2016 року. (т.1 а.с.67, 84-85, 240)
Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
Також, з наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що ТОВ Мейкмаркет (Продавець) та ТОВ Укрмашкомплект (Покупець) укладено договір поставки № П0304 від 03.04.2017 року, згідно умов якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця Товар в номенклатурі, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у даному Договорі. Найменування, кількість та інші визначальні умови поставки якого, визначається у специфікаціях ( а за їх відсутністю - у відповідності до накладних) к договору, які є невід'ємною його частиною. (т.1 а.с.58).
Виконання договору підтверджується накладною № 22 від 24.04.2017 року, на суму 155 640,00 гривень у т.ч. ПДВ 25 940 грн., № 25 від 03.04.2017 року, на суму 113 808,00 у т.ч. 18 968,00 грн. та розрахунком № 22 від 24.04.2017 року, № 25 від 03.04.2017 року.
Суми податку на додану вартість, що вказані у цих податкових накладних включено до податкового кредиту за квітень 2017 року.
Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджується платіжним дорученням №464 від 26.04.2017 року на суму 45 000,00 грн.
На підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано накладні №0720/002 від 20.07.2016року, №0703/001 від 03.07.2017року, №0803/001 від 03.08.2017року, №0814/001 від 14.08.2017року, №0814/002 від 14.08.2017 року, №0821/001 від 21.08.2017 року, №0905/001 від 05.09.2017 року, №0918/001 від 18.09.2017 року, №0926/001 від 26.09.2017 року, №1003/002 від 26.09.2017року, №1024/001 від 24.10.2017 року, №1024/002 від 24.10.2017 року, №1030/001 від 30.10.2017 року, №1101/001 від 01.11.2017 року, №1116/001 від 16.11.2017 року, №1201/002 від 01.12.2017 року, №1201/001 від 01.12.2017 року, №1212/001 від 12.12.2017 року, №1222/001 від 22.12.2017 року, №0103/002 від 03.01.2018 року, №0103/001 від 03.01.2018 року, №0117/001 від 17.01.2018 року, №2 від 02.02.2018 року, №0404/001 від 04.04.2018 року, №0416/001 від 16.04.2018 року, №0503/001 від 03.05.2018 року, №0517/001 від 17.05.2018 року, №0604/001 від 04.06.2018 року, №0614/001 від 14.06.2018 року, №0716/001 від 16.07.2018 року.
Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом - перевізник ТОВ Євро транс метал , про що свідчать договір №Т010915 на транспортні послуги від 01.09.2015р., товарно-транспортні накладні №04/19 від 24.04.2017 року, №04/16 від 03.04.2017 року. акт виконаних робіт від 29.12.2017р. Витрати на перевезення підтверджуються платіжними дорученнями.
Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та містяться в матеріалах справи.
З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між ТОВ Авалон-Торг (Постачальник) та ТОВ Укрмашкомплект (Покупець) було укладено договір поставки №П050717 від 05.07.2017 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар в номенклатурі, кількістю та ціною відповідно виставленим розрахункам та накладним, які є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Виконання договору підтверджується накладною № 48 від 18.07.2017 року, на суму 143 580,00 гривень у т.ч. ПДВ 23 930,00 грн., № 7 від 03.08.2017 року, на суму 94 509,60 гривень у т.ч. ПДВ 15 751,60 грн., № 71 від 21.08.2017 року, на суму 78 216,60 гривень у т.ч. ПДВ 13 036,00 грн. та рахунками-фактурами № 48 від 18.07.2017 року, на суму 143 580,00 гривень у т.ч. ПДВ 23 930,00 грн., № 7 від 03.08.2017 року, на суму 94 509,60 гривень у т.ч. ПДВ 15 751,60 грн., № 71 від 21.08.2017 року, на суму 78 216,60 гривень у т.ч. ПДВ 13 036,00 грн.
Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджується платіжним дорученням №537 від 12.07.2017 року на суму 73 603,02 грн., платіжним дорученням №549 від 09.08.2017 року на суму 14 790,00 грн., платіжним дорученням №554 від 16.08.2017 року на суму 100 790,00 грн., платіжним дорученням №555 від 21.08.2017 року на суму 9 734,50 грн., платіжним дорученням №558 від 21.08.2017 року на суму 50 000,00 грн., платіжним дорученням № 556 від 17.08.2017 року на суму 30 675,00 грн.
На підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано накладні №0720/002 від 20.07.2016року, №0703/001 від 03.07.2017року, №0803/001 від 03.08.2017року, №0814/001 від 14.08.2017року, №0814/002 від 14.08.2017 року, №0821/001 від 21.08.2017 року, №0905/001 від 05.09.2017 року, №0918/001 від 18.09.2017 року, №0926/001 від 26.09.2017 року, №1003/002 від 26.09.2017року, №1024/001 від 24.10.2017 року, №1024/002 від 24.10.2017 року, №1030/001 від 30.10.2017 року, №1101/001 від 01.11.2017 року, №1116/001 від 16.11.2017 року, №1201/002 від 01.12.2017 року, №1201/001 від 01.12.2017 року, №1212/001 від 12.12.2017 року, №1222/001 від 22.12.2017 року, №0103/002 від 03.01.2018 року, №0103/001 від 03.01.2018 року, №0117/001 від 17.01.2018 року, №2 від 02.02.2018 року, №0404/001 від 04.04.2018 року, №0416/001 від 16.04.2018 року, №0503/001 від 03.05.2018 року, №0517/001 від 17.05.2018 року, №0604/001 від 04.06.2018 року, №0614/001 від 14.06.2018 року, №0716/001 від 16.07.2018 року.
Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом - перевізник ТОВ Євро транс метал , про що свідчать договір №Т010915 на транспортні послуги від 01.09.2015р., товарно-транспортні накладні №01-18/07 від 18.07.2017 року, №01-13/08 від 03.08.2017 року, №01-21/08 від 21.08.2017 року, акт виконаних робіт від 30.05.2016 року. Витрати на перевезення підтверджуються платіжними дорученнями.
Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та міститься в матеріалах справи.
З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що між ТОВ Астон Харків (Постачальник) та ТОВ "Укрмашкомплект" (Покупець) було укладено договір поставки №0910717 від 09.10.2017 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар в номенклатурі, кількістю та ціною відповідно виставленим розрахункам та накладним, які є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. (т.1 а.с. 79).
Виконання договору підтверджується накладною № 36 від 26.10.2017 року, на суму 61 020,00 гривень у т.ч. ПДВ 10 170,00 грн., № 53 від 27.10.2017 року, на суму 106 980,00 гривень у т.ч. ПДВ 17 830,00 грн.
Розрахунки за вищевказаним правочином підтверджується платіжним дорученням №610 від 30.10.2017 року на суму 6 285,00 грн.
На підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивачем надано накладні №0720/002 від 20.07.2016року, №0703/001 від 03.07.2017року, №0803/001 від 03.08.2017року, №0814/001 від 14.08.2017року, №0814/002 від 14.08.2017 року, №0821/001 від 21.08.2017 року, №0905/001 від 05.09.2017 року, №0918/001 від 18.09.2017 року, №0926/001 від 26.09.2017 року, №1003/002 від 26.09.2017року, №1024/001 від 24.10.2017 року, №1024/002 від 24.10.2017 року, №1030/001 від 30.10.2017 року, №1101/001 від 01.11.2017 року, №1116/001 від 16.11.2017 року, №1201/002 від 01.12.2017 року, №1201/001 від 01.12.2017 року, №1212/001 від 12.12.2017 року, №1222/001 від 22.12.2017 року, №0103/002 від 03.01.2018 року, №0103/001 від 03.01.2018 року, №0117/001 від 17.01.2018 року, №2 від 02.02.2018 року, №0404/001 від 04.04.2018 року, №0416/001 від 16.04.2018 року, №0503/001 від 03.05.2018 року, №0517/001 від 17.05.2018 року, №0604/001 від 04.06.2018 року, №0614/001 від 14.06.2018 року, №0716/001 від 16.07.2018 року.
Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, про що свідчить договір №0201/17ар оренди автомобіля від 02.01.2018., товарно-транспортна накладна №10-27 від 27.10.2017 року, акт приймання-передачі автомобіля від 02 січня 2017 року. Витрати на перевезення підтверджуються платіжними дорученнями.
Факт отримання товару підтверджується довіреностями №05/07 від 18.07.2017р., №05/07 від 03.08.2017р., виданими на ім'я водія ОСОБА_3, №04/11 від 24.10.2017р., виданої на ім'я економіста ОСОБА_4, на підставі яких одержувався вищенаведений товар. (т.2 а.с. 8-9).
Якість вищенаведеного товару підтверджується технічними паспортами, сертифікатами якості, сертифікатами відповідності, гарантійними документами. (т. 2 а.с. 39-57).
Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та міститься в матеріалах справи.
Господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно даних Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до якого забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969, вбачається, що контрагенти позивача - ТОВ НЬЮ ФІНАНС-2016 (код ЄДРПОУ 40165814), ТОВ МАШТОРГСЕРВІС ЛДТ (код ЄДРПОУ 41073740), ТОВ АВАЛОН-ТОРГ (код ЄДРПОУ 41113699), ТОВ АСТОН ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 41324499) пройшли передбачену процедуру державної реєстрації, зареєстровані у якості юридичних осіб, про що свідчать дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до пп. 44.1 цієї статті ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції, для цілей визначення податкового кредиту та об'єкту оподаткування податку на прибуток, мають бути фактично здійсненими, а також підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами виписаними позивачу його контрагентами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними та ін).
Господарські операції між позивачем та контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та контрагентів, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Суд зазначає, що первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зауважує, що податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних податкової інспекції не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.
Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: "Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності".
Суд зауважує, що наявність або відсутність виробництва товару у контрагентів, не є підтвердженням відсутності здійснення ними господарської діяльності.
Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі.
Відповідно до принципу офіційності податковий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.
У той час, на підтвердження фактичного виконання господарських зобов'язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.
Отже, відповідачем не наведено переконливих доводів та не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв'язку із господарською операцією, що відбулися між ним та контрагентом.
Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, якими підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС України у Донецькій області №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашкомплект (код ЄДРПОУ 25328457, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6-г) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0004951413 від 22.06.2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 136758 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 34190 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0004961413 від 22.06.2018 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33078 грн.
Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашкомплект (код ЄДРПОУ 25328457, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6-г) судовий збір у сумі 3060,39 (три тисячі шістдесят) грн. 39 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 вересня 2018 року. Повний текст судового рішення складено 05 жовтня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Мозговая Н.А.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2018 |
Оприлюднено | 11.10.2018 |
Номер документу | 77015734 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні