Рішення

від 02.10.2018 по справі 0940/1579/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2018 р. справа № 0940/1579/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Івано-Франківськміськсвітло» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

31.08.2018 Комунальне підприємство «Івано-Франківськміськсвітло» звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС від 25.05.2018.

05.09.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

06.09.2018 ухвалою суду вжито заходи забезпечення даного адміністративного позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС від 25.05.2018, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, згідно направлення від 25.04.2018 за №04-13/15-10/, було звернення працівника позивача про порушення щодо нього законодавства про працю. Однак, інспекційне відвідування здійснено щодо всіх аспектів дотримання законодавства про працю на підприємстві, а не щодо порушення норм законодавства про працю конкретного працівника. Припускає, що відсутність такого звернення працівника, є наслідком відсутності підстав для проведення інспекційного відвідування позивача. Також, позовні вимоги обґрунтовані порушенням строків, встановлених пунктом 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №509 від 17.07.2013, та не повідомленням позивача за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення фінансових санкцій, що є позбавленням позивача права на участь його представника у розгляді справи про накладення фінансових санкцій, надання пояснень та доказів щодо захисту свої прав та законних інтересів, що є порушенням пункт 7 вказаного Порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, свого представника, без повідомлення причин його неявки, не направив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, то суд відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснив розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

30.03.2018 ОСОБА_2 звернувся на Урядову гарячу лінію із зверненням про вжиття заходів щодо виплати йому Комунальним підприємством «Івано-Франківськміськсвітло» заборгованості по заробітній платі за січень, лютий 2018 року та вирішення питання щодо укладення трудового договору.

Вказане звернення направлено Сектору звернення громадян, доступу до публічної інформації та організаційно-аналітичного забезпечення Управління Держпраці в Івано-Франківській області 30.03.2018, індекс Г-232, яке передано відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів.

25.04.2018 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, відповідно до наказу за №573-Д від 25.04.2015 та на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №295 від 26.04.2017, звернення ОСОБА_2 від 30.03.2018 видано направлення за №04-13/15-10/ на проведення інспекційного відвідування у Комунального підприємства «Івано-Франківськміськсвітло» .

В період з 26.04.2018 до 03.05.2018 інспектором відповідача проведено інспекційне відвідування Комунального підприємства «Івано-Франківськміськсвітло» , за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ІФ666/350/АВ від 03.05.2018.

03.05.2018 інспектором відповідача, на підставі вказаного акта інспекційного відвідування за №ІФ666/350/АВ від 03.05.2018, внесено припис про усунення виявлених порушень за №ІФ666/350/АВ/П.

Відповідач, повідомленням про виклик на розгляд справи про накладення штрафу за №04-13/15-10/3375 від 21.05.2018, повідомив відповідача про необхідність заявитися 25.05.2018 на розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог законодавства про працю, встановлених при інспекційному відвідування відповідача 03.05.2018.

Повідомленням про виклик на розгляд справи про накладення штрафу за №04-13/15-10/3375 від 21.05.2018 позивач отримав 23.05.2018.

25.05.2018 заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі акта інспекційного відвідування за №ІФ666/350/АВ від 03.05.2018, за порушення позивачем вимог частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС застосовано до позивача штраф в розмірі 297 840 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за №295 від 26.04.2017, відповідно до відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Таким чином, суд встановив наявність звернення ОСОБА_2 щодо порушення стосовно законодавства про працю, що є правовою підставою для проведення відповідачем інспекційного відвідування позивача, що спростовує твердження позивача про відсутність таких обставин.

Щодо твердження позивача про здійснення інспекційного відвідування щодо всіх аспектів дотримання законодавства про працю, а не щодо порушення норм законодавства про працю конкретного працівника, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, у частині 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов'язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Натомість, відповідно до положень підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Відповідно до направлення для проведення інспекційного відвідування від 25.04.2018 №04-13/15-10/ предметом здійснення заходу визначено дотримання вимог законодавства про працю. При цьому, підставою інспекційного відвідування позивача зазначено підпункт 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В даних правовідносинах інспектором було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю, серед іншого, на підставі підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який охоплений підпунктом 3 пункту 5 вказаного Порядку.

Як наслідок, твердження позивача про здійснення інспекційного відвідування щодо всіх аспектів дотримання законодавства про працю, а не щодо порушення норм законодавства про працю конкретного працівника, є необґрунтованими.

Щодо твердження позивача, як на підставу задоволення позовних вимог, на ту обставину, що відповідачем не повідомлено позивача за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення фінансових санкцій, що є позбавленням позивача права на участь його представника у розгляді справи про накладення фінансових санкцій, надання пояснень та доказів щодо захисту свої прав та законних інтересів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев'ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" постановою Кабінету Міністрів України за №509 від 17.07.2013 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно з пунктом 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення права розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як встановив суд, повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу та необхідність заявитися позивачу 25.05.2018 відповідача направив 21.05.2018 за №04-13/15-10/3375, яке позивач отримав 23.05.2018, тобто за два дні до початку розгляду справи.

Таким чином, хоча позивач не повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу не пізніше ніж за п'ять днів до дати її розгляду відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, однак, у позивача була можливість подати відповідачу клопотання відкладення розгляду справи, а несвоєчасне повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Крім того, суд зазначає, що позивач факт допущення порушення, за яке його було притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою, визнає, жадних доказів та пояснень, які ним могли бути надані при реалізації свого права на участь у розгляді питання про накладення штрафу за порушення законодавства про працю не має.

Суд встановив, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС до позивача відповідачем застосовано штраф в розмірі 297 840 гривень за не проведення в 2015, 2016, 2017 роки індексації заробітної плати 8 працівникам в межах прожиткового мінімуму, чим порушено вимоги частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, що підтверджується актом інспекційного відвідування за №ІФ666/350/АВ від 03.05.2018.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Отже, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Згідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Факт порушення індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму визнається позивачем та встановлений відповідачем під час здійснення інспекційного відвідування позивача.

У зв'язку з цим, відсутні правові та фактичні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС від 25.05.2018.

Як наслідок, суд робить висновок, що даний адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, є недоцільним, з набранням законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі, збереження заходів забезпечення позову, вжитих в адміністративній справі, а тому у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 06.09.2018 підлягають скасуванню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Івано-Франківськміськсвітло» (вулиця Побутова, будинок 7, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03346041) до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (вулиця Незалежності, будинок 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС від 25.05.2018, відмовити.

Заходи забезпечення адміністративного позову Комунального підприємства «Івано-Франківськміськсвітло» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, вжиті ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 в адміністративній справі №0940/1579/18, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими особами за №ІФ666/350/АВ/П//МГ-1ФС від 25.05.2018, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили, - скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 08 жовтня 2018 р.