Ужгородський міськрайонний суд
У Х В А Л А
про розгляд заяви про забезпечення позову
09.10.2018 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву позивача керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, -
встановив:
На розгляді судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. перебуває цивільна справа за позовною заявою Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.
04.10.2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 місцевої прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:011:0065 .
В обґрунтування заяви посилається на те , що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду . Зазначає, що подальша реалізація у будь - який спосіб земельної ділянки може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0, 0987 га., кадастровий номер 2110100000:65:011:0065. Із позовних вимог вищевказаної справи вбачається, що предметом позову є земельна ділянка.
Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб , а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.
Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 - 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов'язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся або має намір звернутися до суду.
За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову
Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд знаходить, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту , передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної справи.
Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття арешту майна, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, так якіснує реальна можливість відчуження даної земельної ділянки, що суттєво ускладнить виконання можливого рішення суду.
Зважаючи на викладене вище, вимоги діючого законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з метою забезпечення ефективного захисту і поновлення прав та інтересів позивача, враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, суд вважає ,що заява позивача про забезпечення позову є обгрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, в подальшому, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Проаналізувавши заяву про забезпечення позову у сукупності з нормами процесуального законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення .
Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Заяву позивача - керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень ОСОБА_1 міської ради, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:011:0065 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:65:011:0065.
Розяснити позивачу положення статті 159 ЦПК України , за якими у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Розяснити відповідачу, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом можуть бути скасовані у випадках, встановлених ст.158 ЦПК України .
Копії ухвали для виконання направити до МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області та сторонам для відома .
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляцийної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2018 |
Оприлюднено | 11.10.2018 |
Номер документу | 77037977 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бенца К. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні