Рішення

від 25.09.2018 по справі 810/3069/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року справа №810/3069/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області, третя особа - ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області, третя особа - ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2018 №0015425202 та №0015435202.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені контролюючим органом в Акті перевірки є безпідставними та помилковими, оскільки зроблені на підставі власного невірного тлумачення законодавства України, а також на підставі неповного з'ясування і дослідження всіх обставин, що мають значення для формування об'єктивних висновків та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 13.04.2018 №0015425202 та №0015435202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти позову у письмовому відзиві, відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що під час прийняття оспорюваних рішень Броварське відділення ГУ ДФС у Київській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Броварським відділенням ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету єдиного податку за результатами якої складено акт від 13.04.2018 №000795/10-36-52- 02/НОМЕР_1 та акт від 13.04.2018 №000796/10-36-5-02/НОМЕР_1.

В Актах перевірок зазначено, що в порушення п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України позивачем не своєчасно сплачено єдиний податок у 2017 році.

На підставі таких висновків Броварським відділенням ГУ ДФС у Київській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 13.04.2018 №0015425202, яким позивачу нараховано штраф за затримку сплати єдиного податку на 88, 91, 92, 93, 101 календарних днів у розмірі 20% від суми боргу на загальну суму штрафу - 15 510 грн. 75 коп.;

- податкове повідомленням-рішення від 13.04.2018 №0015435202, яким позивачу нараховано штраф за затримку сплати єдиного податку на 99 календарних днів у розмірі 20% від суми боргу на загальну суму штрафу - 8 417 грн. 38 коп.

Позивач, не погоджуючись із оспорюваними рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В обгрунтування правомірності прийнятих рішень відповідач у відзиві зазначив, що ФОП ОСОБА_1 подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за перше півріччя 2017 (вх. №170035441 від 09.08.2017) податкову декларацію платника єдиного податку з заповненням рядка 14 (сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду) на суму 81 257,25 грн., а сплатив до бюджету 3 919,5 грн., що призвело до заборгованості в сумі 7 739,74 грн.

Для виправлення помилки позивач подав уточнюючу декларацію платника єдиного податку за перше півріччя 2017 (вх. №45558 від 28.11.2017), в якій заповнив уточнюючі показники декларацій, а саме зменшив податкові зобов'язання на 77 337,75 грн. і, відповідно, заборгованість зменшилась на суму уточнюючих показників.

У зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку, що порушення вимог п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, позивачем не своєчасно сплачено єдиний податок у 2017 році.

Згідно з п. 50.1. ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абз. З п. 50.1. ст. 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Так, протягом 2017 року позивачем було задекларовано у встановленому законом порядку та сплачено до бюджету наступні суми єдиного податку.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за звітний 1 квартал 2017 року, яка була подана до податкової інспекції 05.05.2017 року, ФОП ОСОБА_1 задекларовано та сплачено до бюджету 77 337 грн. 75 коп. єдиного податку.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за звітне півріччя 2017 року, яка була подана до податкової інспекції 09.08.2017 року, ФОП ОСОБА_1 було розраховано та сплачено до бюджету 3 919 грн. 50 коп. єдиного податку.

Однак, у поданій податковій декларації позивачем була допущена помилка щодо визначення податкових зобов'язань по єдиному податку, а саме, у графі 13 - Нараховано за попередній звітний (податковий) період (значення 12 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) не було вказано суму, що була нарахована та задекларована у минулому звітному періоді - 77 337 грн. 75 коп. У зв'язку з цим, розрахунок суми єдиного податку за півріччя 2017 року, яка підлягала сплаті до бюджету, був помилковий. Зокрема, у графі 14 - значилось 81 257,25 грн., замість вірно розрахованих 3 919,50 грн., які позивачем і були сплачені.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за звітні три квартали 2017 року, яка була подана до податкової інспекції 09.11.2017, ФОП ОСОБА_1 було розраховано та сплачено 2 970 грн. 50 коп. єдиного податку. У цій податковій декларації була допущена та сама помилка, про яку зазначалось вище.

Так, у поданій податкові декларації у графі 13 - Нараховано за попередній звітний (податковий) період (значення 12 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) позивач не вказав суму, що була нарахована у минулому звітному періоді - 81 257 грн. 25 коп. На підставі цього, розрахунок суми єдиного податку, яка вказується у графі 14, що підлягає сплаті знову був помилковий і замість вірно розрахованих 2 970,50 грн., значилось 84 227,25 грн.

Виявивши допущені помилки у зазначених вище податкових деклараціях, 28.11.2017 р. позивач подав уточнюючі податкові декларації до декларації за звітне півріччя 2017 року, яка була подана 09.08.2017 р., та до декларації за звітні три квартали 2017 року, яка була подана 09.11.2017р., вже з вірними показниками та розрахунками, а також з уточненою сумою податкових зобов'язань за звітний період, у якому була виявлена помилка.

Суд звертає увагу на те, що у поданих уточнюючих податкових деклараціях, за результатами розрахунку суми єдиного податку у зв'язку з виправленням помилки, сума єдиного податку, яка була сплачена позивачем за звітне півріччя 2017 року у розмірі 3 919 грн. 50 коп. та за звітні три квартали 2017 року у розмірі 2 970 грн. 50 коп. - не збільшувалась та не зменшувалась.

Таким чином, позивач сплатив суму єдиного податку до державного бюджету, виходячи із задекларованої ним суми сукупного доходу, яка і після внесення уточнень до декларацій не збільшилась та не зменшилась. У зв'язку з цим, нарахування позивачу штрафних санкцій за несплату суми єдиного податку за звітний період є безпідставним та не обґрунтованим, на підставі чого оспорювані рішення підлягають скасуванню.

Більше того, станом на день винесення спірних рішень позивач виправив допущену ним помилку в податкових деклараціях, з урахуванням виправлення помилок податок за спірні періоди був сплачений в повному обсязі у встановлені строки.

У надісланих Позивачу ППР про нарахування штрафних санкцій, Броварське відділення ГУ ДФС у Київській області як на підставу для нарахування штрафу посилається на положення ст. 122, 126 ПК України.

Згідно з положенням ст. 122 ПК України, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

З аналізу вказаних статей вбачається, що штрафні санкції застосовуються до платника податку, який не сплатив, не перерахував або занизив суму єдиного податку при поданні податкової декларації.

Разом з тим, як зазначено вище, усі суми єдиного податку були сплачені позивачем у встановленому законом порядку. Крім того, ФОП ОСОБА_1 також були подані до податкової інспекції уточнюючі декларації.

В даних деклараціях позивач самостійно виявив помилку та надав відкориговані податкові декларації, помилка полягала лише у тому, що ним не було вказано у декларації суму, що була нарахована у минулому звітному періоді.

В той же час суми фактично задекларованого та сплаченого податку за звітне півріччя 2017 року та за звітні три квартали 2017 року після коригування не збільшувались та не зменшувались.

Згідно з частиною першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварського відділенням ГУ ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області від 13.04.2018 №0015425202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області від 13.04.2018№0015435202.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Броварського відділення ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 41721669).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.