Ухвала

від 11.10.2018 по справі 918/575/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

м. Рівне

"11" жовтня 2018 р. Справа № 918/575/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюк В.Р. розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Супрунець Валерія Степановича про забезпечення позову (у справі №918/575/18 за позовом Фізична особа-підприємець Супрунець Валерій Степанович до відповідача: Сарненська міська рада про визнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу земельної ділянки),

За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Ринок" ; ОСОБА_2 .

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2018 року Фізична особа-підприємець Супрунець Валерій Степанович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Сарненської міської ради про визнання недійсним рішення та визнання недійсним договору.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити відповідачу та третій особі укладати додаткову угоду від 31 липня 2018 року до договору оренди землі віл 17 травня 2018 року підписаного 18 квітня 2016 року.

Ухвалою господарського суду від 05 вересня 2018 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовну заяву ФОП Супрунець В.С. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17 вересня 2018 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

19 вересня 2018 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16 жовтня 2018 р.

Щодо поданої ФОП Супрунець Валерієм Степановичем заяви про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Заява обґрунтована тим, що позов у даній справі подано щодо визнання недійсним рішення відповідача та визнання недійсним договору, предметами яких є земельна ділянка.

Позивач зазначає, що Сарненською міською радою 01 серпня 2018 року надіслано лист третій особі ТОВ фірма "Ринок" із примірником додаткової угоди до договору оренди землі від 18 квітня 2016 року, на думку позивача, фактично порушуються вимоги законодавства, оскільки такими діями відповідач намагається припинити оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5625410100:01:019:016, на якій розташований об'єкт оренди позивача - торгове місце 274 загальною площею 54 кв.м. Внесення таких змін до договору призведе в подальшому до ускладнення виконання рішення суду та негативно вплине на ефективність захисту порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та третій особі укладати додаткову угоду від 31 липня 2018 року до договору оренди землі віл 17 травня 2018 року підписаного 18 квітня 2016 року.

За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Оцінивши обґрунтованість обставин зазначених в заяві про забезпечення позову, достатність, належність та допустимість доказів на їх підтвердження, зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову.

Так, пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

Суд констатує, що предметом спору у справі №918/575/18 є визнання недійсним рішення відповідача та визнання недійним договору купівлі-продажу щодо земельної ділянки.

У заяві про забезпечення позову ФОП Супрунець В.С. вказує на ту обставину, що надіслання листа з додатковою угодою і подальше укладення додаткової угоди призведе до порушення законодавства та прав самого позивача.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що рішення Сарненської міської ради є незаконним, також матеріали справи не містять доказів того, що укладений між позивачем та третьою особою договір оренди є недійсним.

Заявник, зазначаючи про намір вчинення відповідачем саме незаконних дій, до заяви додав лише копію листа Відповідача та копію додаткової угоди, які не вказують про вчинення незаконних дій останнім, а лише стверджують виконання ним покладених згідно закону обов'язків, щодо розпорядження земельними ділянками. Отже, подані докази не підтверджують обставин, з якими пов'язується заявником забезпечення позову.

Також, суд зазначає, що об'єктивні обставини дійсної необхідності в заходах забезпечення позову, без застосування яких права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені, не підтверджуються належними та допустимими доказами і сама заява є передчасною.

Отже, суд вбачає, що необхідність забезпечення позову ґрунтується лише на припущенні можливого порушення прав Позивача в майбутньому (у разі задоволення позову), і не підтверджується належними та допустимими доказами, як то передбачає законодавство України.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, керуючись ст. 136, 137, 140, 235, 255, 256, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Позивачу - Фізичній особі-підприємцю Супрунець Валерію Степановичу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала, відповідно до ст. 235, 256 ГПК України, набирає законної сили з дати підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 11.10.2018 року

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34503, Рівненська обл., Рівненськи р-н., с. Чемерне, вул. Піщана);

3 - відповідачу рекомендованим ((34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 31);